ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3850/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного агентства рибного господарства України
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020
у справі № 910/3850/19
за позовом Комунального підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
до Державного агентства рибного господарства України
про зобов`язання вчинити дії,-
ІСТОРІЯ ТА ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державного агентства рибного господарства України про зобов`язання відповідача передати позивачеві за актом приймання-передачі основних засобів нежитловий будинок № 41 літер "А" на вул.Гоголівській у м. Києві загальною площею 362,20 кв. м.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/3850/19 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено повністю. Зобов`язано Державне агентство рибного господарства України передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" за актом приймання-передачі основних засобів нежитловий будинок № 41 літер А на вул. Гоголівській у м.Києві загальною площею 362,20 кв.м. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне агентство рибного господарства України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (колегія суддів: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.) апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/3850/19 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.
Ухвала суду обґрунтована тим, що подану апеляційну скаргу підписав представник - Любов Франків, однак до матеріалів цієї скарги не додано доказів на підтвердження того, що зазначена особа уповноважена подавати апеляційну скаргу в інтересах організації та представляти інтереси скаржника в суді. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу підписано особою, повноваження якої в установленому законом порядку не підтверджено, що є підставою для її повернення на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Державне агентство рибного господарства України звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема, скасувати оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, оскільки не надано оцінки доданої до матеріалів апеляційної скарги копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якою підтверджено повноваження Любові Франків щодо її представництва скаржника в судах України. На думку скаржника, повернення апеляційної скарги у наведеному випадку є неправомірним обмеженням права на апеляційне оскарження судового рішення та ставить під загрозу дотримання завдань господарського судочинства, закріплених у частині першій статті 2 ГПК України, зважаючи на наявність процесуальної можливості у суду пересвідчитися у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду скарги.
Доводи інших учасників справи
Від Комунального підприємство "Київжитлоспецексплуатація" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
РОЗГЛЯД КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.07.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного агентства рибного господарства України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/3850/19. Розгляд касаційної скарги призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3850/19 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права
Переглянувши оскаржену у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені у статті 258 зазначеного Кодексу, згідно з пунктом 1 частини третьої якої до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/3850/19. Зазначену апеляційну скаргу підписав представник - Любов Франків.
Повертаючи апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи (т. 1 а.с. 124) міститься копія довіреності № 180-Д від 21.12.2019, видана Державним агентством рибного господарства України на ім`я Франків Любов Павлівни, проте, жодних інших документів на представлення інтересів у суді на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) у порядку, визначеному статтею 56 ГПК України, матеріали справи не містять.
Тобто, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ця апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували право Франків Л.П. на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва юридичної особи відповідача, що стало підставою для повернення такої апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.
Суд касаційної інстанції вважає вказаний висновок апеляційного суду передчасним, з огляду на таке.
За змістом частин першої, третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 56 ГПК України).
У частині 1 статті 58 цього Кодексу унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
З урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
Отже, представництво інтересів відповідача у цій справі може здійснювати адвокат як представник або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 56 ГПК України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Судом касаційної інстанції враховані правові висновки, викладені в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.07.2020 (пункти 26-28) у справі №9901/39/20 та в ухвалі від 08.09.2020 у справі №925/756/19.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що, в даному випадку, інтереси Державного агентства рибного господарства України в порядку самопредставництва можуть здійснювати Голова (в тому числі Т.в.о. Голови) цього органу державної влади, діючий на підставі підпункту 1 пункту 12 Положення про Державне агентство рибного господарства України (затверджене постановою Кабінету міністрів України від 30.09.2015 №895), або інша уповноважена особа (включаючи працівників) відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Згідно з частиною дев`ятою статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Як свідчать матеріали справи, до поданої апеляційної скарги Державного агентства рибного господарства України було додано, зокрема, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 172-174), відповідно до якої Франків Любов Павлівна є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені відповідача без довіреності, зокрема, вона діє виключно в судах України з усіма визначеними правами.
Відповідно до пункту 8 частини третьої Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Проте, суд апеляційної інстанції оцінки вказаному документу, - копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не надав, відповідних посилань оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду не містить.
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що зазначені положення стосуються виключних випадків повернення апеляційної скарги, коли, зокрема, відсутність повноважень у особи на підписання апеляційної скарги не викликає сумнівів, натомість у разі наявності сумнівів щодо достовірності, достатності та належності долучених до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу як представник або в порядку самопредставництва, суд повинен залишити без руху апеляційну скаргу на підставі статті 174, частини другої статті 260 ГПК України для усунення недоліків (надання відповідних документів (зокрема, статут, положення), передбачених вимогами процесуального законодавства (частина 3 статті 56 цього Кодексу).
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2020 у справі №908/290/20.
За змістом пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано, або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Разом з тим, у частині другій статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, що, зокрема, передбачає подання до апеляційної скарги документа на підтвердження повноважень представника, який підписав цю скаргу, у разі, якщо в справі немає підтвердження його повноважень, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, зважаючи на наведені положення процесуального закону, суд апеляційної інстанції мав надати оцінку наданому до апеляційної скарги документу (копії витягу з державного реєстру) та у разі наявності сумніву у достовірності зазначених у ньому відомостей мав залишити апеляційну скаргу без руху відповідно до статті 174, частини другої статті 260 ГПК України, надавши скаржникові строк для усунення відповідних недоліків.
Висновки Верховного Суду
Враховуючи викладене, у суду апеляційної інстанції, у даному випадку, не було визначених у пункті 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України підстав для повернення апеляційної скарги, тому оскаржена ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 є такою, що не відповідає положенням процесуального законодавства та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, у зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно задовольнити.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 6 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 129 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Державного агентства рибного господарства України задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №910/3850/19 скасувати.
3. Справу № 910/3850/19 передати до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков