ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8065/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Кузяєва О.В.,
відповідача - Буртового М.В.,
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ України" (далі - Страхова компанія, Відповідач)
на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018
(суддя Ярмак О.М.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020
(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І. та Разіна Т.І.)
зі справи № 910/8065/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича група "Альбатрос" (далі - Товариство, Позивач)
до Страхової компанії
про стягнення 47 332 006,87 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення з Відповідача: 46 117 053,73 грн. страхового відшкодування; 1 111,86 грн. пені; 333 558,96 грн. - 3% річних; 880 282,32 грн. "інфляційних втрат".
2. Позов мотивовано тим, що за умовами укладеного між Позивачем як страхувальником, та Відповідачем як страховиком договору добровільного страхування майна юридичних осіб від 12.12.2016 № 251.994108784.0086 (далі - Договір) Відповідачем було застраховано товарно-матеріальні цінності згідно з переліком, страхова сума - 49 256 447,03 грн. У подальшому, 10.05.2017, сталася подія, що відповідно до пункту 1.5 Договору має ознаки страхового випадку - крадіжка застрахованого майна, труб н/ж (позиції 3-13 додатку 1 до Договору), з місця його зберігання: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60; проте Відповідач ухиляється від прийняття відповідного рішення по страховій події 10.05.2017 та виплати страхового відшкодування, розмір якого склав 46 117 053,73 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020: позов задоволено; стягнуто із Страхової компанії на користь Товариства: 46 117 053,73 грн. страхового відшкодування; 1 111,86 грн. пені; 333 558,96 грн. - 3% річних; 880 282,32 грн. "інфляційних втрат" та 616 700 грн. судового збору.
4. Рішення та постанову мотивовано тим, що крадіжка застрахованого майна страхувальника 10.05.2017 є страховим випадком, з настанням якого у Відповідача настає обов`язок з виплати страхового відшкодування, яке згідно з умовами Договору Відповідач має сплатити на користь Позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Страхова компанія, зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами попередніх інстанцій невірно застосовано частину першу статті 598, статтю 604, частини першу і другу статті 997 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та положення статті 28 Закону України "Про страхування". Дія Договору є достроково припиненою з 00 год. 00 хв. за київським часом 13.03.2017, а майно, що було передане на страхування, з даного часу перестало бути застрахованим. У зв`язку з припиненням зобов`язань за Договором подія, що визнана судами попередніх інстанцій як підстава для задоволення позову, не є страховим випадком, що виключає виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати страхового відшкодування.
7. Необґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про "конклюдентне продовження договірних відносин", оскільки подальші дії представників Відповідача та/або Позивача не можуть свідчити про укладення між сторонами нового договору страхування чи внесення змін до Договору. Скаржник також звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/6212/16-ц, постановах Вищого господарського суду України, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та посилається на лист Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування".
8. Суд апеляційної інстанції, всупереч положенням статті 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовив Відповідачу у призначенні повторної судової товарознавчої експертизи.
9. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив Відповідачу у задоволенні клопотання про виклик експерта, чим порушив частину п`яту статті 98 ГПК України.
10. Суд апеляційної інстанції, всупереч положенню частини третьої статті 39 ГПК України, розглянув справу та прийняв оскаржувану постанову без вирішення питання за заявою про відвід колегії суддів.
Доводи позивача
11. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень зі справи, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Клопотання, заявлене скаржником, і розгляд Судом його заяви про відвід суддів
12. 17.03.2020 скаржником подано до Касаційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване, зокрема, тим, що: 100% акцій Страхової компанії "напряму або побічно" належать Страховій Групі PZU S.A. (Варшава, Польща); 17.03.2020 до Страхової компанії надійшло звернення від Посольства Республіки Польща в Україні про намір представника посольства відвідати судове засідання Верховного Суду у цій справі; однак у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів "реалізувати право взяти участь у судовому засіданні немає можливості".
Касаційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.
Учасником справи (відповідачем у ній) є Страхова компанія, представник якої присутній у судовому засіданні, і, таким чином, право участі у судовому засіданні нею реалізовано.
Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Наявність жодної з наведених підстав скаржником не зазначено і не обґрунтовано.
13. У зв`язку з відхиленням клопотання про відкладення розгляду справи Відповідачем заявлено відвід усьому складу суду (суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Булгакова І.В. і Львов Б.Ю.), оскільки, на його (Відповідача) думку, відмова суду в задоволенні вказаного клопотання свідчить, у розумінні частини першої статті 35 ГПК України, про наявність інших обставин, які свідчать про упередженість суду.
Відповідно до положень ГПК України:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини першої статті 35);
- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частини друга і третя статті 39).
Беручи до уваги, що:
- клопотання про відкладення розгляду справи Відповідачем заявлено необґрунтовано, з непередбачених процесуальним законом підстав;
- задоволення такого клопотання не лише не відповідало б приписам ГПК України, а й мало б наслідком безпідставне затягування судового розгляду на шкоду інтересам іншого учасника справи, що суперечило б таким закріпленим статтею 2 названого Кодексу основним засадам (принципам) господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом;
- з урахуванням наведеного відсутні підстави для висновку про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, - Касаційний господарський суд визнає заявлений Відповідачем відвід складу суду необґрунтованим та відмовляє у задоволенні заяви про такий відвід.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном; зазначені майнові інтереси мають бути належним чином заявлені на страхування та безпосередньо зазначені у пункті 1.3 Договору та/або перелічені в додатку № 1 до цього договору.
Пунктом 2.2 Договору "Частина Б" сторони визначили перелік майна, що може бути застраховане за договором.
У додатку від 12.12.2016 № 1 до Договору узгоджено конкретний перелік майна, що передається на страхування:
1. Сталь рулонна, 08 КП цинк, Цинк 828000, Цинк 8320СГО;
2. Сталь рулонна оц. 1,15x1250; 08 КП цинк;
3. Труба н/ж Д 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502);
4. Труба н/ж Д-9,0х0,4 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП 502-ВД
5. Труба н/ж ф 7,0x5,0 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП 502-В
6. Труба н/ж ф 8,0x0,2 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП 502-В
7. Труба н/ж Д-14,0x2,0 мм ст. 12х18Н1 ОТ ГОСТ 9941-81
8. Труба н/ж Д-16пх2п мм ст. 12х 18Н ЮТ ГОСТ 9941-81
9. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т (ЗП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм
10. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 15,0х0,5 мм
11. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 6,5x0,5 мм
12. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 7,0x0,5 мм
13. Труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЗП-502-ВД) ф 12,0x0,3 мм
Відповідно до додатку від 12.12.2016 № 1 до Договору, а також пункту 1.3.7 Договору "Частина А" загальна страхова сума за Договором склала 49 256 447,03 грн.
Місце страхування: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60 (пункт 1.4.1 "Частини А" Договору).
Пунктом 1.2 "Частини А" Договору строк дії Договору встановлений з 00 годин 00 хвилин за київським часом 13.12.2016 до 24 години 00 хвилин 12.12.2017. Договір набуває чинності з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем оплати страхувальником страхової премії (або її частини) у розмірі та строки, обумовлені цим Договором, але не раніше строку, визначеного як дата початку строку дії Договору страхування.
У пункті 1.5 "Частини А" Договору визначені страхові випадки за Договором: вогонь, стихійні явища, вода, спринклерні системи, крадіжка, протиправні дії третіх осіб, бій скла.
15. 10.05.2017 за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 60 сталася подія, що має ознаки страхової: застраховане майно - труби н/ж (позиції 3-13 додатку №1 до Договору) було викрадено з місця його зберігання.
11.05.2017 страхувальником було надіслано на адресу страховика листа № 26 із повідомленням про подію, що має ознаки страхової, та проханням здійснити виплату страхового відшкодування в межах суми 46 117 053,73 грн. завданих збитків.
12.05.2017 Товариство звернулося до Страхової компанії із заявою про настання збитку, в якій повідомило, що 10.05.2017 приблизно о 14 годині орендодавець складу, в якому зберігалося застраховане відповідно до Договору майно: м . Дніпро, вул. Будівельників, 60, помітив, що камери відеоспостереження, встановлені на складі, не працюють, про що повідомлено Товариство, яке на місці виявило, що: частина паркану біля складу та задня стінка складу пошкоджені; за результатом огляду приміщення встановлено відсутність частини товарно-матеріальних цінностей. Було викликано патрульну поліцію - Чечелівське відділення Дніпровського відділу патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, після огляду місця події викликано слідчу групу для здійснення фіксації події.
Дана заява прийнята страховиком 12.05.2017; до заяви було додано документи на підтвердження настання страхового випадку.
22.02.2018 Позивач звернувся до Відповідача з претензією, в якій, посилаючись на умови Договору, просив здійснити йому виплату страхового відшкодування у сумі 46 117 053,73 грн. Однак Відповідачем не було здійснено страхову виплату на користь Позивача.
16. Вартість страхового відшкодування у сумі 46 117 053,73 грн. при поданні позовної заяви визначена Позивачем виходячи із загальної страхової суми за Договором, яка становить 49 256 447,03 грн., враховуючи вартість недостачі застрахованого майна (труб), вказану у первинних документах. Також на підтвердження суми страхового відшкодування Позивачем під час розгляду справи були надані до суду висновки експертних досліджень, проведених ТОВ "Експертно-дослідна служба України" (висновок експертного дослідження від 02.08.2018 № 279/08/2018, виданий експертом Стециком Ю.М., згідно з яким ринкова вартість нових труб станом на 10.05.2017 становить 48 955 863,23 грн.) та Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (висновок експертного дослідження від 18.09.2018 №14/12.1/10), якими, на думку Позивача, також підтверджується вартість його викраденого майна у заявленому ним розмірі.
17. Відповідно до пункту 1.2 "Частини А" Договору останній діє з 00 годин 00 хвилин за київським часом 13.12.2016 до 24 години 00 хвилин 12.12.2017. Договір набуває чинності з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем оплати страхувальником страхової премії (або її частини) у розміри та строки, обумовлені цим Договором, але не раніше строку, визначеного як дата початку строку дії Договору страхування.
При укладенні Договору сторони в пункті 1.8 "Частини А" Договору встановили графік внесення платежів страхової премії до 00 годин 00 хвилин за київським часом: перший - 13.12.2016 у розмірі 9851,29 грн., другий - 13.03.2017 у розмірі 9851,29 грн., третій - 13.06.2017 у розмірі 9851,29 грн., четвертий -13.09.2017 у розмірі 9851,29 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що страхові платежі за Договором були сплачені Позивачем Відповідачу таким чином: перший платіж 12.12.2016, другий - 16.03.2017 із затримкою 3 дні, третій - 07.06.2017, четвертий - 12.09.2017.
Пунктом 2.7.3 Договору передбачили, що у випадку якщо страхувальником прострочено строк оплати страхової премії (частини страхової премії), встановленої Договором, дія Договору автоматично припиняється о 00 годин 00 хвилин за київським часом наступного дня за днем, коли відповідно до умов пункту 1.8 Договору страхувальник мав сплатити страхову премію (частину страхової премії).
Відповідно до пункту 2.11.8.2 Договору дія договору припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у випадку несплати страхувальником страхової премії у встановлені цим договором строки та розмірі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами Договору сторони погодили автоматичне припинення його дії у разі прострочення страхувальником строку оплати страхової премії (частини страхової премії). При цьому обов`язку щодо надсилання у випадку прострочення строку оплати страхової премії письмової вимоги страховиком до страхувальника сторони у Договорі не погоджували. Однак, попри прострочення Позивачем оплати другого страхового платежу на 3 дні, сторони жодного разу не заявляли про припинення договору, їхні дії також не свідчать про припинення або відмову від договірних відносин.
Так, Відповідач шляхом виставлення рахунків-фактур від 02.06.2017 та від 08.09.2017 на оплату страхових платежів за Договором, отримання на свій рахунок та прийняття третього і четвертого страхових платежів, прийняття 12.05.2017 заяви страхувальника про настання збитку за подією 10.05.2017, проведення розслідування, надсилання запитів, отримання документів з метою прийняття рішення про виплату відшкодування, а Позивач - шляхом сплати цих страхових премій та надання відповідних документів фактично вчинили конклюдентні дії, які свідчать про продовження між сторонами договірних відносин на підставі укладеного Договору.
Відповідач жодним чином - вимогами, листами чи діями - не заявляв про припинення договірних відносин; після отримання другого-четвертого страхових платежів він не заявляв про безпідставність їх сплати та не повертав їх платнику як помилкову/неналежну оплату.
Повернення Відповідачем 20.07.2018 за платіжним дорученням від 20.07.2017 №322 суми 29 553,87 грн., тобто страхових премій, сплачених Позивачем 16.03.2017, 07.06.2017 та 12.09.2017 у розмірі по 9 851,29 грн. кожна, було здійснене Страховою компанією вже в процесі розгляду справи місцевим господарським судом. Позивачем подано суду копії квитанції про повернення 23.07.2018 на користь Відповідача коштів у сумі 29 553,87 грн, тобто страхова премія за Договором сплачена Позивачем у повному обсязі та отримана страховиком.
18. Позивачем були надані Відповідачу всі документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Страховик зобов`язаний здійснити сплату страхового відшкодування протягом 5-ти робочих днів з дня прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування (пункт 2.12.2.9 Договору). У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Відповідача щодо виплати страхового відшкодування.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено факт настання страхового випадку, з яким Договір (пункт 2.3.5) та Закон України "Про страхування" пов`язує обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування - крадіжка застрахованого майна 10.05.2017 (Варіант "05" - "Крадіжка").
20. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що страхувальника було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, а відтак, з огляду на зміст наведених положень Договору, аргументи відповідача щодо наявності кримінальних проваджень по факту крадіжки застрахованого майна 10.05.2017 (№1217040680000917), які на час розгляду справи судами попередніх інстанцій не є закритими, ймовірності вчинення злочинних діянь, шахрайських дій посадовими особами самого Позивача або іншими невстановленими особами з метою отримання страхового відшкодування за Договором (кримінальні провадження №12017100000000783, №12017040680001205), не прийняті судами до уваги як підстава невиконання страховиком зобов`язання щодо прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та вчинення пов`язаних з цим дій.
Умовами Договору не передбачено такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування або для відстрочки прийняття рішення по страховій виплаті, як наявність незакінчених кримінальних проваджень.
21. Позивачем подані всі первинні документи на підтвердження вартості застрахованих труб станом на дату укладення Договору, зокрема договори з постачальниками труб ПАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну", ТОВ "ТД "Металпромресурс", ТОВ "Сахарторггруп", копії видаткових накладних по даних договорах, виписки по банківських рахунках Позивача та довідки про заборгованість із постачальниками, платіжні доручення на оплату за придбаний товар, податкові накладні від постачальників тощо. Усі ці документи надавалися Позивачем і Відповідачу на його запити.
Судом встановлено, що вартість недостачі товару на складі страхувальника склала 46 117 053,73 грн. без ПДВ.
22. Враховуючи наявність між сторонами спору щодо розміру страхового відшкодування та дійсної вартості труб, а також оскільки надані сторонами до матеріалів справи висновки та звіти щодо ринкової вартості застрахованого майна (труб) станом на 10.05.2017 є взаємно суперечливими і не відповідають вимогам щодо їх змісту, встановленим ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.05.2019 у справі №910/8065/18 призначив судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено таке питання: "Яка дійсна вартість станом на 10.05.2017 труб (труба н/ж Д 5,0x0,5 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502); труба н/ж Д-9,0х0,4 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-ВД; труба н/ж ф 7,0x5,0 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В; труба н/ж ф 8,0x0,2 мм ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП 502-В; труба н/ж Д-14,0x2,0 мм ст. 12х18Н1ОТ ГОСТ 9941-81; труба н/ж Д-16пх2п мм ст. 12х 18Н10Т ГОСТ 9941-81; труба н/ж ст. 10х18Н10Т (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 15,0х0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 6,5x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 7,0x0,5 мм; труба н/ж ст. 10х18Н10Т-ВД (ЭП-502-ВД) ф 12,0x0,3 мм), що були застраховані за договором добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016 відповідно до умов договору добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994108784.0086 від 12.12.2016?"
За результатами проведеної у справі судової товарознавчої експертизи експертом КНДІСЕ Сорокіною В.О. надано експертний висновок від 11.11.2019 №17448/19-53, згідно з яким ринкова вартість досліджуваного товару станом на 10.05.2017 з урахуванням ПДВ складала 57 695 584,12 грн, а ринкова вартість досліджуваного товару станом на 10.05.2017 без урахування ПДВ складала 48 079 653,45 грн.
23. З огляду на наявні у матеріалах справи первинні документи на підтвердження вартості застрахованих труб, враховуючи висновок від 11.11.2019 №17448/19-53, наданий за результатами проведеної у справі судової експертизи, загальна сума страхового відшкодування 46 117 053,73 грн., заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача за Договором, знаходиться в межах дійсної вартості труб станом на 10.05.2017 (48 079 653,45 грн.), викрадення яких у відповідності з умовами Договору є страховим випадком.
24. Відповідно до пункту 2.13.4 Договору за несвоєчасну сплату страхового відшкодування страховик на письмову вимогу страхувальника сплачує страхувальнику пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період прострочення.
Суди попередніх інстанцій, з посиланням на пункт 2.13.4 Договору та частину другу статті 625 ЦК України, перевіривши розрахунок пені, 3% річних та "інфляційних втрат", заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1 111,86 грн. пені за період з 16.03.2018 по 12.06.2018; 333 558,96 грн. - 3% річних та 880 282,32 грн. "інфляційних втрат" за період з 16.03.2018 по 12.06.2018, визнали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
25. ЦК України:
стаття 629:
- договір є обов`язковим для виконання сторонами;
стаття 979:
- за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору;
пункт 3 частини першої статті 988:
- страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором;
частина перша статті 997:
-договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.
26. Закон України "Про страхування":
частина перша статті 16:
- договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору;
стаття 8:
- страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі;
частина друга статті 9:
- страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;
частина перша статті 25:
- здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком;
частини перша і друга статті 26:
- підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом;
- умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону;
частина перша статті 28:
- дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі, зокрема, несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.
27. ГПК України:
частина друга статті 300:
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
частина друга статті 309:
- не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Суди попередніх інстанцій з огляду на наведені законодавчі приписи, повно та всебічно дослідивши докази у справі, встановивши, що: станом на 10.05.2017 договірні відносини Позивача та Відповідача не припинилися, а зобов`язання підлягають виконанню відповідно до умов Договору; факт настання страхового випадку, з яким Договір та Закон України "Про страхування" пов`язують обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування; крадіжка застрахованого майна страхувальника - 10.05.2017 є страховим випадком, з настанням якого у Відповідача на підставі статті 979 ЦК України, статті 16 Закону України "Про страхування" та умов Договору настає обов`язок з виплати страхового відшкодування; неналежне виконання Відповідачем свого зобов`язання щодо виплати на користь Позивача страхового відшкодування за подією 10.05.2017; доведеність Позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 46 117 053,73 грн.; наявність підстав для стягнення з Відповідача сум пені, 3% та "інфляційних втрат", - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
29. Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
Доводи Страхової компанії, викладені в касаційній скарзі, зокрема, щодо того, що Договір є достроково припиненим, подія, що визнана судами попередніх інстанцій як підстава для задоволення позову, не є страховим випадком, - вже спростовані судом апеляційної інстанції. Водночас, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів зі справи.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним аргументи Відповідача не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
30. Що ж до посилання скаржника на правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/6212/16-ц, то, як зазначено судом апеляційної інстанції, обставини справи №760/6212/16-ц є відмінними від справи № 910/8065/18, оскільки у справі № 760/6212/16-ц страховий випадок мав місце в період прострочки чергового платежу, черговий платіж було здійснено страхувальником після страхового випадку, а страховик, у свою чергу, надав страхувальнику відмову у виплаті страхового відшкодування.
Постанови Вищого господарського суду України, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, лист Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", на які посилається скаржник, не містять висновків щодо застосування норм права, які б у розумінні частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" мали б враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права, зокрема у розгляді даної справи.
31. Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу та прийняв оскаржувану постанову без вирішення питання за заявою про відвід колегії суддів також не приймаються Судом, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Разіної Т.І. від розгляду справи № 910/8065/18 залишено без розгляду як таку, що була подана з порушенням вимог частини третьої статті 38 ГПК України (з підстав спливу строку заявлення відводу). Крім того, судом апеляційної інстанції також зазначено, що Відповідачем за час розгляду справи № 910/8065/18 в суді апеляційної інстанції заявлено вже другий відвід колегії суддів з мотивів незгоди з процесуальними рішеннями суддів, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
32. Незгода скаржника з відмовою йому судом апеляційної інстанції у призначенні повторної судової товарознавчої експертизи та у задоволенні клопотання про виклик експерта також не є підставами для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на таке.
Повторна експертиза, за приписом частини другої статті 107 ГПК України, може бути призначена судом за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо). Тобто призначення відповідної експертизи судом є можливим, а не обов`язковим, а наявність підстав для такого призначення визначається самим господарським судом з урахуванням обставин і матеріалів конкретної справи. У даному разі судом таких підстав не було з`ясовано.
Частиною п`ятою статті 98 ГПК України передбачено право (а не обов`язок) суду за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що подана Відповідачем заява не містить обґрунтованих підстав виклику експерта в судове засідання, оскільки у висновку експерта надано відповідь на поставлене судом питання, правомірно відмовив у задоволенні клопотання Відповідача.
33. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржниками не зазначено й не обґрунтовано.
34. Водночас Касаційним господарським судом враховуються доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з матеріалами справи та нормами матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих судових рішень.
36. Таким чином, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Страхової компанії залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
37. Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.02.2020 зупинено виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/8065/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Оскільки суд касаційної інстанцій за результатами касаційного перегляду даної справи дійшов висновку про залишення касаційної скарги Страхової компанії без задоволення, а оскаржуваних рішень попередніх судових інстанцій без змін, слід поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020.
Судові витрати
38. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справи № 910/8065/18 - без змін.
2. Поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/8065/18.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов