ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8331/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Паламарчука Ю.М.,
відповідача - не з`яв.,
третьої особи-1 - не з`яв.,
третьої особи-2 - не з`яв.,
третьої особи-3 - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еколь Логістікс" (далі - ТОВ "Еколь Логістікс", Відповідач)
на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2019
(суддя Кирилюк Т.Ю.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020
(головуючий суддя - Корсак В.А., судді Демидова А.М. і Владимиренко С.В.)
зі справи № 910/8331/19
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - Страхова компанія, Позивач)
до ТОВ "Еколь Логістікс"
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 1 122 528, 33 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - дочірнє підприємство "Адідас-Україна" (далі - ДП "Адідас-Україна"),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Сілін Олександр Вікторович (далі - ФОП Сілін О.В.);
приватне акціонерне товариство "Акціонерна Страхова Компанія "Інго Україна" (далі - ПАТ "АСК "Інго Україна").
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення з Відповідача страхового відшкодування у розмірі 1 122 528, 33 грн.
2. Позов мотивовано тим, що Позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі (ДП "Адідас-Україна"), і у межах фактичних витрат до Страхової компанії перейшло право зворотної вимоги до Відповідача як до особи, відповідальної за заподіяння збитку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020: позов задоволено; стягнуто із ТОВ "Еколь Логістікс" на користь Страхової компанії 1 122 528, 33 грн. страхового відшкодування та 16 837,93 грн. судового збору.
4. Рішення та постанову мотивовано тим, що Позивач, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, одержав право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, у розмірі виплаченої суми; Відповідач є належним боржником у справі; розмір виплаченої суми ним не спростовано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Еколь Логістікс", зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Належним боржником у справі є перевізник ФОП Сілін О.В., який здійснював перевезення вантажів ДП "Адідас-Україна" та має бути відповідальним за спричинені збитки ДП "Адідас-Україна".
7. Суди попередніх інстанцій не спростували наведені Відповідачем аргументи про недоведеність Позивачем збитків. Докази, що надані Позивачем, є неналежними, недопустимими, недостовірними, але суди попередніх інстанцій на порушення статей 611 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обмежилися лише посиланням Позивача на суму понесеного ним перед ДП "Адідас-Україна" страхового відшкодування в сумі 1 122 528, 33 грн.
8. Зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування Позивачем за договором страхування були перестраховані у перестраховика - Chubb European Group Limited, та саме цей перестраховик має право вимоги (право кредитора) до особи, що винна у спричиненні збитків. Позивач не має законних прав на стягнення страхового відшкодування, він не є кредитором.
9. Суди попередніх інстанцій проігнорували правовий статус Відповідача (експедитора) як особи, яка за договором добровільного страхування відповідальності експедитора застрахувала свою цивільну відповідальність перед третіми особами на час здійснення нею транспортно-експедиторської діяльності у ПАТ "АСК "Інго Україна", що обумовлює необхідність застосування до спірних правовідносин статті 1194 ЦК України для правильного визначення обсягу відповідальності експедитора за шкоду, завдану Позивачу як новому кредитору у деліктному зобов`язанні.
10. До спірних правовідносин застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
11. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
12. Позивачем не подано доказів того, що Паламарчук Ю.М. уповноважений за довіреністю представляти інтереси Позивача як адвокат. Таким чином, позовна заява, підписана громадянином Паламарчуком Ю.М. як представником Страхової компанії, не підлягала розгляду судом.
Доводи інших учасників справи
13. У відзиві на касаційну скаргу Страхова компанія заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про те, що: ТОВ "Еколь Логістікс" є належним боржником перед ДП "Адідас-Україна" та саме ТОВ "Еколь Логістікс" є носієм цивільно-правового обов`язку, право вимоги часткового (у розмірі здійсненого страхового відшкодування) виконання якого належить Страховій компанії з моменту здійснення нею страхової виплати; Страховою компанією підтверджені документально збитки; у ПАТ "АСК "Інго Україна" немає підстав для виплати страхового відшкодування; спеціальна позовна давність застосовується виключно за позовами до перевізника, та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. 01.09.2016 ТОВ "Еколь Логістікс" (експедитор) та ДП "Адідас-Україна" (замовник) укладено договір № 22/06 на надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів територією України (далі - Договір № 22/06), відповідно до якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання за рахунок замовника забезпечити здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом по Києву та території України відповідно до заявок замовника. Згідно з умовами даного договору організація перевезення за маршрутом Бориспіль-Харків здійснювалася Відповідачем за заявкою №TU0008193.
Відповідно до пункту 3.1.6 Договору № 22/06 експедитор зобов`язаний особисто виконувати свої обов`язки за цим договором або залучати до його виконання третіх осіб. При цьому експедитор несе відповідальність за дії третіх осіб у повному обсязі.
Згідно з пунктами 5.2 та 5.3 Договору № 22/06 Відповідач несе відповідальність за своєчасну доставку вантажу у цілісному та збереженому стані. Експедитор несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту підписання документів, що підтверджують його передачу вантажоодержувачу.
Пунктом 5.4 Договору №22/06 встановлено, що у разі втрати, пошкодження або псування вантажу експедитор (Відповідач) сплачує замовнику перевезення повну суму нестачі або вартість пошкодженого вантажу; при цьому, за умовою пункту 5.5 даного договору, вартість втраченого або пошкодженого майна визначається з урахуванням ПДВ на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН) та видаткових накладних замовника.
25.01.2018 при перевезенні експедитором ТОВ "Еколь Логістікс" вантажу замовника ДП "Адідас-Україна" територією України вантаж було частково втрачено.
15. 12.12.2017 Страховою компанією (страховик) та ДП "Адідас-Україна" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування вантажів №40-0105-18-00001 (далі - Договір страхування № 40-0105-18-00001), за статтею 2 якого страхове покриття надається товарам страхувальника будь-якого виду, походження та переліку, у тому числі спортивний одяг, щоденний одяг, косметичні товари, сировина та матеріали, напівготова та готова продукція, упаковка тощо.
Договір страхування №40-0105-18-00001 діяв з 01.01.2018 по 31.12.2018.
Відповідно до пункту 46.3 Договору страхування № 40-0105-18-00001 до страховика, після виплати ним страхового відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, винної в заподіянні збитку.
16. У межах строку дії страхового покриття під час здійснення перевезення за заявкою страхувальника № TU0008193 за маршрутом Бориспіль-Харків автомобілем Mercedes-Benz (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) було втрачено частину його майна. За складеним аварійним комісаром ПП "Пліч-Опліч" актом від 25.01.2018 з кузову автомобіля Mercedes-Benz (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) під час перевезення зникло 35 ящиків зі 121.
Страховим актом від 23.05.2018 №ДКЦВ-15113 дану подію було визнано Позивачем страховим випадком за Договором страхування №40-0105-18-00001 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 1 122 528,33 грн.
Розмір страхового відшкодування визначено Позивачем виходячи з даних акта приймання-передачі продукції від 25.01.2018, ТТН на перевезення та видаткових накладних замовника перевезення з вирахуванням встановленої договором франшизи.
Платіжним дорученням від 24.05.2018 № 10550 Позивачем було перераховано на поточний рахунок ДП "Адідас-Україна" страхове відшкодування у розмірі 1 122 528,33 грн.
17. Позивач звертався до Відповідача з претензіями від 12.06.2018 №03/3496 та від 27.02.2019 №03/1088, в яких просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 1 122 528, 33 грн. і які залишені Відповідачем без відповіді.
18. 31.07.2017 ПАТ "АСК "Інго Україна" (страховик) та ТОВ "Еколь Логістікс" (страхувальник) укладено договір страхування відповідальності транспортного оператора №202000569.17 (далі - Договір №202000569.17).
19. Позивач з посиланням на статті 993 1191 ЦК України, статтю 27 Закону України "Про страхування" та пункт 46.3 Договору страхування № 40-0105-18-00001 вважає, що до нього перейшло право вимоги, що мало ДП "Адідас-Україна" до винної особи, а саме до Відповідача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
20. ЦК України:
стаття 932:
- експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб; у разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору;
частина третя статті 929:
- умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами;
стаття 979:
- за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору;
частина перша стаття 988:
- страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором;
стаття 993:
- до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток;
стаття 1194:
- особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
21. Закон України "Про страхування":
частина перша статті 16:
- договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору;
стаття 8:
- страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;
- страховий випадок - це подія, що передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі;
частина друга статті 9:
- страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;
пункт 3 частини першої статті 20:
- страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк;
частина перша статті 25:
- здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком;
частини перша і друга статті 26:
- підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом;
- умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
22. Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність":
стаття 1:
- транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; експедитор (транспортний експедитор) - це суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;
стаття 13:
- експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування;
частини друга і третя статті 14:
- за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування;
- експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
23. ГПК України:
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
частина п`ята статті 236:
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;
частина друга статті 300:
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 1 частини третьої статті 310:
- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
24. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов та стягуючи з ТОВ "Еколь Логістікс" суму страхового відшкодування, виходили з такого: замовник перевезення (ДП "Адідас-Україна") мав право на повне відшкодування нанесених йому збитків у результаті втрати частини вантажу під час здійснення перевезення саме за рахунок Відповідача; саме Відповідач є носієм кореспондованого обов`язку здійснити це відшкодування за власний рахунок; матеріалами справи підтверджено вартість втраченого вантажу; першочерговим правом є саме право вимоги до відповідальної у нанесенні шкоди особи, а право вимоги до страховика є похідним від цього права, крім того, право вибору відповідача за наявності декількох відповідальних осіб належить позивачу.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що при перевезенні експедитором ТОВ "Еколь Логістікс" вантажу замовника ДП "Адідас-Україна" територією України вантаж було частково втрачено. Такий вантаж було надано в тимчасове володіння Відповідача у справі, який зобов`язався забезпечити його збереження та вручення вантажоодержувачу.
За умовами пункту 3.1.6 Договору № 22/06 експедитор зобов`язаний особисто виконувати свої обов`язки за цим договором або залучати до його виконання третіх осіб. При цьому експедитор несе відповідальність за дії третіх осіб у повному обсязі.
Згідно зі статтею 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідач, прийнявши товар у пункті завантаження, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.
Відповідно до частини першої статті 22, частини першої статті 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що в даному випадку Відповідачем порушені договірні зобов`язання, оскільки він не забезпечив збереження вантажу в повному обсязі, а тому обставини вчинення Відповідачем порушення своїх зобов`язань, що спричинило втрату вантажу, є доведеними.
26. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент настання страхової події (втрата частини вантажу) цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у ПАТ "АСК "Інго Україна" на підставі Договору № 202000569.17 , предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України та відповідним конвенціям і законодавству, що застосовуються до діяльності страхувальника у зв`язку з відшкодуванням збитків, що виникли внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань згідно з договорами про надання транспортних/транспортно-експедиторських послуг, укладеними страхувальником з іншими особами.
Однак суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки даному факту, не дослідили повною мірою такого доказу у справі, як Договір №202000569.17, а обмежилися лише цитуванням умов пункту 1.4 розділу VIII цього договору, не врахували правового статусу Відповідача як особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність перед третіми особами під час здійснення нею транспортно-експедиторської діяльності у ПАТ "АСК "Інго Україна", що зумовлює необхідність застосування до спірних правовідносин норм статті 1194 ЦК України під час визначення обсягу відповідальності Відповідача за шкоду, завдану Позивачу як новому кредитору у деліктному зобов`язанні, у зв`язку із втратою спірного вантажу під час його перевезення.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов про стягнення з Відповідача повної суми страхового відшкодування, не застосували до спірних правовідносин норми статті 1194 ЦК України в ракурсі застрахованої відповідальності Відповідача та не встановили особу, яка має бути належним відповідачем у даній справі.
27. При з`ясуванні правовідносин, що склалися між Відповідачем та його страховиком (ПАТ "АСК "Інго Україна"), ДП "Адідас-Україна" та його страховиком (Позивачем), а також при визначенні умов добровільного страхування цивільної відповідальності Відповідача при наданні ним послуг з експедирування вантажу та умов добровільного страхування ДП "Адідас-Україна" належного їй спірного вантажу, який було втрачено Відповідачем, судам належало проаналізувати правила страхування чи умови страхування ризиків страховиками (Позивачем та ПАТ "АСК "Інго Україна") на предмет встановлення ними загальних умов та порядку виплати страхового відшкодування у разі настання страхових випадків.
28. У цьому зв`язку судами попередніх інстанцій не взято до уваги правові висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/22146/17, Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/1978/17, Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17, Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
29. Довод скаржника, наведений у пункті 12 цієї постанови, вже належним чином спростований судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, в якій зазначено, що помилковими є посилання скаржника про те, що у тексті довіреності, на підставі якої адвокат здійснює представництво у суді, обов`язково повинно бути вказано, що її видано саме адвокату. Наведені правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17, постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 921/69/19.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з учинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
31. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам учасників справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл судових витрат у даній справі.
Керуючись статтями 300 308 310 315 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еколь Логістікс" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі № 910/8331/19 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов