02.04.2023

№ 910/9131/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9131/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - Національної поліції України - не з`явився.,

відповідача - приватного акціонерного товариства "Прилуцька швейна фабрика" - Панька Р.В.,

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Прилуцька швейна фабрика" (далі - Фабрика, відповідач)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді Гаврилюк О.М. і Майданевич А.Г.)

зі справи № 910/9131/21

за позовом Національної поліції України (далі - НПУ, позивач)

до Фабрики

про стягнення 2 504 535,31 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано до господарського суду міста Києва про стягнення 2 504 535,31 грн. штрафних санкцій, з яких: 1 227 259, 74 грн. пені та 1 277 275, 57 грн. штрафу.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю форменого одягу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2021 (суддя Гулевець О.В.): позов задоволено частково; з Фабрики стягнуто на користь НПУ пеню в розмірі 368 177,92 грн., штраф у розмірі 383 182,67 грн. та судовий збір у розмірі 11 270,41 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення мотивовано існуванням обставин, за яких можливе зменшення стягуваних сум пені і штрафу до 70% на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022: задоволено апеляційну скаргу НПУ; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 859 081, 82 грн. пені та 894 092, 90 грн. штрафу, і в цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог із стягненням загалом 1 227 259, 74 грн. пені та 1 277 275, 57 грн. штрафу; викладено резолютивну частину згаданого рішення в редакції, згідно з якою: позовні вимоги задоволено; стягнуто з Фабрики на користь НПУ 1 227 259, 74 грн. пені; штраф у розмірі 1 277 275, 57 грн. та 37 568, 03 грн. судового збору; стягнуто з Фабрики на користь НПУ 39 446, 43 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Постанову мотивовано тим, що наведені судом першої інстанції доводи в обґрунтування зменшення розміру штрафу та пені не є підставами для застосування частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та частини першої статті 233 Господарського кодексу України у контексті спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Фірма просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи і залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 05.10.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Суд апеляційної інстанції застосував норми права (частину третю статті 551 Цивільного кодексу України та частину першу статті 233 Господарського кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21 (справі за участю тих самих сторін з тотожним предметом позову, обставинами, доводами, доказами та поясненнями).

Доводи іншого учасника справи

9. У відзиві на касаційну скаргу НПУ заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи, що апеляційним господарським судом повністю з`ясовано обставини, які мають значення для справи, вірно зроблено висновки про невідповідність рішення суду першої інстанції обставинам справи, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судом першої інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

10.1. НПУ (покупець) і Фабрика (постачальник) уклали договір від 24.04.2020 № 83 НП (далі - Договір) про закупівлю форменого одягу, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, визначених цим договором.

10.2. Згідно з пунктом 8.2.9. Договору покупець має право на відшкодування збитків та сплату неустойки (штрафу, пені) у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором.

За умовами пункту 9.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

10.3. На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 21 264 216 грн.

10.4. В обґрунтування позовних вимог НПУ посилається на те, що відповідно до пункту 5.1 Договору відповідач мав поставити товар протягом 60 календарних днів включно з дати набрання чинності цим договором, тобто до 23.06.2020, однак своїх зобов`язань щодо поставки товару в обумовлений строк відповідач не виконав.

10.5. Позивач звертався до відповідача з претензією щодо сплати штрафних санкцій за Договором, але відповідач цих санкцій не сплатив.

10.6. Відповідач поставив товар у повному обсязі, але з порушенням строку, визначеного Договором, що підтверджується відповідними накладними; прострочення поставки товару відповідачем не заперечується.

10.7. Розрахунки сум пені і штрафу, виконані позивачем, є арифметично вірними.

10.8. Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог посилався на висновок Київської торгово-промислової палати від 17.08.2020 № 1703-4/454 (далі - Висновок КТПП) про істотну зміну обставин.

У Висновку КТПП підтверджується настання істотної зміни обставин за Договором, що виявилися у затримці поставки тканини за договором від 14.01.2019 №1401/4-19, укладеним ТОВ «Гранд Фабрік» та ТОВ «Олтекс», та за договором від 03.01.2019 №03/01-2019, укладеним Фабрикою та ТОВ «Олтекс».

Названа палата зазначила також, що Фабрика має право вимагати перегляду та внесення змін до умов Договору в частині строків постачання товару.

При цьому за змістом пунктів 10.3, 10.4 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі; доказом виникнення таких обставин та строку їх дії є сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Також пунктами 13.1, 13.2 Договору передбачено, що будь-які зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими на це представниками сторін. Настання істотних змін обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні цього договору, підтверджується виключно висновком щодо унеможливлення виконання зобов`язань за цим Договором, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Водночас Висновок КТПП складений не Торгово-промисловою палатою України. Також відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо "перенесення термінів" постачання продукції за Договором та направлення згаданого висновку на адресу позивача.

10.9. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, обґрунтоване тим, що: зобов`язання за Договором виконано відповідачем у повному обсязі з незначним простроченням виконання; відсутні докази негативних наслідків такого прострочення і пов`язаних з цим збитків позивача; причиною неналежного виконання зобов`язання є істотна зміна обставин; Договір укладено відповідачем як переможцем у процедурі закупівлі, в якій основним критерієм відбору переможця була ціна товару, при цьому відповідач надав пропозицію з найнижчою ціною та здійснив поставку товару в узгодженій кількості і належної якості.

10.10. Фабрикою в період з 22.07.2020 по 07.09.2020 було здійснено повну поставку товару, період прострочення поставки є незначним.

03.01.2019 товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Олтекс» як продавцем і Фабрикою як покупцем було укладено договір купівлі - продажу товару №03/01-2019.

14.01.2019 ТОВ "Гранд Фабрік" як продавець та ТОВ "Олтекс" як покупцем було укладено договір купівлі - продажу №1401/4-19, за яким продавець був зобов`язаний поставляти покупцю за його заявками тканину.

Згідно з наявними листами виробників продукції підтверджуються посилання відповідача на наявність затримки виготовлення продукції виробником у зв`язку з пандемією коронавірусу COVID-19.

Також судом враховано встановлення на всій території України карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з подальшим продовженням дії цього карантину відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Запровадження такого карантину вплинуло на діяльність відповідача.

У справі відсутні докази понесення покупцем за Договором (позивачем) збитків чи додаткових витрат через прострочення поставки товару.

Враховуючи повну поставку відповідачем товару позивачу, незначність прострочення поставки, затримку поставки продукції у зв`язку із пандемією, а також з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків, встановлені судом обставини щодо причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання, наявність обставин щодо надання відповідачем пропозиції з найнижчою ціною та здійснення відповідачем поставки товару в узгодженій кількості і належної якості, що не заперечується позивачем, а також з огляду на загальні засади, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України, - справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір неустойки, - суд вважав обґрунтованим відповідне клопотання відповідача і визначив, що суми пені та штрафу підлягають зменшенню на 70%.

11. Судом апеляційної інстанції, у свою чергу, зазначено, зокрема, що:

- за умовами Договору відповідач мав виконати своє зобов`язання з поставки позивачу товарів у строк до 23.06.2020. Товар поставлено за відповідними накладними в період часу з 22.07.2020 по 07.09.2020 на загальну суму 21 264 216 грн. при ціні Договору 21 264 500 грн.;

- доводи відповідача (в обґрунтування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій) про те, що під час виконання зобов`язань за Договором істотно змінилися обставини, а саме: контрагенти, що гарантували вчасно виконати поставку тканини з КНР, через всесвітню пандемію виконували свої зобов`язання з простроченням, - судом не приймаються, оскільки пунктом 9.8 Договору передбачено, що недодержання своїх обов`язків контрагентом постачальника, відсутність на ринку товарів (матеріалів), потрібних для виконання зобов`язання, не звільніє постачальника від відповідальності, передбаченої цим договором або законодавством України. Також у пункті 1.4 Договору постачальник (відповідач) підтвердив, що товар, визначений у пункті 1.1 цього договору, на момент поставки товару належить постачальнику на праві власності;

- щодо посилань відповідача в обґрунтування підстав зменшення розміру штрафних санкцій на те, що ним укладено Договір як переможцем процедури закупівлі, в якій основним критерієм відбору була ціна товару, і відповідач надав пропозицію з найнижчою ціною та здійснив поставку товару у узгодженій кількості та належної якості: відповідні умови поставки були умовами закупівлі, і обрання відповідача переможцем у закупівлі не наділяє його певними пріоритетами щодо поставки. Крім того, оплата поставленого товару здійснюється за рахунок відповідних бюджетних асигнувань;

- здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики і юридичну відповідальність за допущені в його діяльності правопорушення;

- наведені відповідачем обставини щодо неможливості виконання своїх зобов`язань не є підставою для зменшення розміру штрафу в контексті правовідносин сторін у межах даного спору. Крім того, відповідачем не було ініційовано внесення змін до Договору, продовження строку виконання зобов`язань, спонукання відповідних органів до виконання своїх зобов`язань щодо оформлення відповідної документації.

АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

12. Причиною подання касаційної скарги стала незгода відповідача з постановою апеляційної інстанції, згідно з якою суми штрафних санкцій стягнуто з нього повністю, з відхиленням його доводів стосовно зменшення розміру цих санкцій, з якими (доводами) погодився місцевий господарський суд у розгляді справи.

13. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

14. Схоже правило міститься в частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

15. Отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, що: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

16. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 та в ін.).

17. Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

18. Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20 та ін.).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення [правові висновки Верховного Суду у постановах у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20) та ін].

19. Усі наведені в пунктах 15-18 цієї постанови правові висновки Верховного Суду було викладено в постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №910/10675/21, на неврахування яких (висновків) судом апеляційної інстанції посилався скаржник.

20. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною четвертою статті 236 ГПК України також передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

21. У зв`язку з цим Верховним Судом вивчено постанову Верховного Суду від 24.05.2022 зі справи №910/10675/21 і з`ясовано, що:

- згадана справа розглянута за позовом НПУ до Фабрики про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 620 103,33 грн., у т.ч. пені і штрафу;

- позовні вимоги обґрунтовувалися простроченням відповідачем поставки товару відповідно до договору про закупівлю форменного одягу;

- відповідач проти позову заперечував з посиланням на те, що: він повністю виконав договір щодо поставки товару належної якості, в узгодженій кількості та за найнижчою ціною; прострочення мало місце, оскільки внаслідок пандемії COVID-19 на території Китаю були перенесені строки поставки замовленої в КНР тканини; наявний висновок Київської торгово-промислової палати від 02.09.2020 про істотну зміну обставин; термін прострочення є незначним; не надано доказів наявності негативних наслідків прострочення виконання зобов`язання. Відтак згідно із статтею 551 Цивільного кодексу України відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %;

- фактичні обставини і докази у зазначеній справі є аналогічними таким обставинам і доказам у справі, яка розглядається (пункти 4-12 постанови Верховного Суду від 24.02.2022 у справі №910/10675/21 і пункт 10 цієї постанови зі справи № 910/9131/21);

- рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2021 зі справи №910/10675/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021: позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 417 628, 44 грн., штраф у розмірі 368 402, 54 грн. та судовий збір у розмірі 11 790, 47 грн.; в іншій частині позову відмовлено;

- постановою Верховного Суду в зазначеній справі дані рішення та постанову залишено без змін, а в задоволенні касаційної скарги НПУ на ці судові рішення відмовлено. При цьому Верховний Суд виходив, зокрема, з такого:

суди попередніх інстанцій перевірили та надали оцінку доводам та доказам, наданим в обґрунтування клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, врахували причини неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання, обставини карантину, спричиненого коронавірусною інфекцією covid-19, наслідки порушення зобов`язання, відповідність розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій таким наслідкам, поведінку відповідача;

встановлені обставини в сукупності свідчать про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, тому місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача частково, зменшив штрафні санкції на 70%;

аргументи НПУ стосовно помилкового врахування судами обставин повного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару відхиляються, оскільки ступінь виконання зобов`язання боржником є тим критерієм, який має брати до уваги суд відповідно до прямої вказівки Закону в частині першій статті 233 Господарського кодексу України;

доводи НПУ щодо неправильного застосування судами норми частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України без урахування висновку Верховного Суду про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо, - відхилено, оскільки суди врахували такий висновок та прямо на нього послалися. Рішення судів не суперечать такому висновку, адже зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду і було реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

22. Дана справа №910/9131/21 є подібною до згаданої справи № 910/10675/21 за істотними правовими ознаками: складом учасників справи, предметом та підставами позову, характером спірних правовідносин, їх нормативно-правовим регулюванням, доводами та поясненнями сторін і фактично-доказовою базою (включаючи зменшення судом першої інстанції розміру штрафних санкцій на 70%).

23. Відповідно до приписів ГПК України:

- однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2);

- суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 11);

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 236).

З огляду на засаду (принцип) верховенства права в аспекті правової визначеності, який, зокрема, виявляється в передбачуваності судового рішення, учасник справи (в даному разі відповідач), яку вирішено судом відповідним чином, вправі був мати законні очікування на те, що й подібна до неї справа буде розглянута (вирішена) судом таким же (подібним) чином.

24. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу, наведеного не врахував, хоча на час розгляду ним цієї справи вже існувала постанова Верховного Суду від 24.05.2022 з подібної справи № 910/10675/21, про розгляд якої Верховним Судом апеляційна інстанція не могла бути необізнаною, оскільки нею ж ця остання справа розглядалася в апеляційному порядку, і суд, зокрема, апеляційної інстанції з огляду на наведені у пункті 20 цієї постанови законодавчі приписи має вживати залежних від нього заходів щодо ознайомлення з правовими висновками Верховного Суду для врахування їх при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

25. Отже, суд апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу:

- неправильно застосував норми матеріального справа - статтю 233 Господарського кодексу України, статтю 551 Цивільного кодексу України (у вигляді неправильного тлумачення цих норм) і не застосував норму, яка підлягала застосування, - частину шосту статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

- припустився порушення норм процесуального права - пункту 1 частини третьої статті 2, частини першої статті 11, частин першої і четвертої статті 236 ГПК України.

Крім того, скасувавши рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону, за відсутності підстав для такого скасування, передбачених статтею 277 ГПК України, суд апеляційної інстанції порушив і цю норму процесуального права.

26. З урахуванням викладеного Верховним Судом не приймаються доводи позивача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Наведене згідно із статтями 311 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення місцевого господарського суду з даної справи, і, отже, для задоволення касаційної скарги.

Судові витрати

28. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга відповідача задовольняється.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного стягнення з відповідача суми судових витрат, зазначених у резолютивній частині постанови, що скасовується. Тому поворот виконання згаданої постанови у відповідній частині не здійснюється. За наявності підстав відповідач вправі звернутися із заявою про такий поворот виконання у порядку статті 333 ГПК України.

Судовий збір, сплачений відповідачем за подання касаційної скарги у сумі 75 136, 06 грн., підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 129 300 308 309 311 312 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Прилуцька швейна фабрика" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №910/9131/21 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі № 910/9131/21 залишити в силі.

4. Стягнути з Національної поліції України на користь приватного акціонерного товариства "Прилуцька швейна фабрика" судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у сумі 75 136, 06 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова