ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - Приватне акціонерне товариство "РОСАВА",
кредитор - Національний банк України,
кредитор - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби,
самопредставництво - Шкварун О.А. (витяг з ЄДРПОУ станом на 05.05.2020)
кредитор - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області,
кредитор - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області,
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі",
представник - адвокат Дубовський П.В. (довіреність №2/6 від 17.06.2020)
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
ліквідатор - арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович, особисто
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 07.04.2020
у складі колегії суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Остапенко О.М.
у справі №911/2498/18
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "РОСАВА"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 04.05.2020 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 04.05.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі №911/2498/18 в порядку статей 286 287 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/2498/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.05.2020.
2.1. Ухвалою від 08.07.2020 Верховний Суд у складі зазначеної колегії суддів відкрив касаційне провадження у справі №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та призначив її розгляд на 06.08.2020 о 10:45.
3. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/2498/18 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020; ухвалою Суду від 03.08.2020 зазначеною колегією суддів справу №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 прийнято до провадження з призначеним ухвалою Суду 08.07.2020 розглядом на 06.08.2020 о 10:45.
3.1. Ухвалою від 06.08.2020 Верховний Суд у складі зазначеної колегії суддів відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі №911/2498/18 на 27.08.2020 о 10:45.
4. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/2498/18 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020; ухвалою Суду від 26.08.2020 зазначеною колегією суддів справу №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 прийнято до провадження з призначеним ухвалою Суду 06.08.2020 розглядом на 27.08.2020 о 10:45.
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (далі - ТОВ "Преміорі") подало 27.07.2020 відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та 27.08.2020 письмові пояснення у справі.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Провадження в суді першої інстанції та прийняте ним оскаржуване судове рішення
6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018 (залишена без змін постановою апеляційного суду від 13.03.2019 та постановою касаційного суду від 20.06.2019) відкрито провадження у справі №911/2498/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "РОСАВА" (далі - ПрАТ "РОСАВА", боржник) за заявою голови ліквідаційної комісії товариства-боржника відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
7. Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано ПрАТ "РОСАВА" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дьоміну С.С., яку відсторонено від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ "РОСАВА" з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Комлика І.С. ухвалою місцевого суду від 24.06.2020.
8. 04.12.2018 місцевим судом здійснено публікацію повідомлення №56102 про визнання ПрАТ "РОСАВА" банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
9. 21.01.2020 ухвалою Господарського суду Київської області за результатами розгляду по суті заяв кредиторів з грошовими вимогами до ПрАТ "РОСАВА" визнано додаткові грошові вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області на суму 3 524 грн. у першу чергу, 12 702 455, 27 грн. у другу чергу задоволення вимог кредиторів; визнано грошові вимоги Національного банку України на суму 3 524 грн. у першу чергу задоволення вимог кредиторів та 5 690 167 242, 66 грн. позачергово як забезпечені; визнано грошові вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 3 524 грн. у першу чергу задоволення вимог кредиторів та 2 649 799 505, 32 грн. позачергово як забезпечені, в іншій частині заяву відхилено; визнано грошові вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на суму 3 524 грн. у першу чергу, 3 238 361, 28 грн. у третю чергу, 1 273 823 575, 34 грн. у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заяву відхилено; визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 3 842 грн. у першу чергу, 63 918, 07 грн. у третю чергу, 58 910, 49 грн. у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заяву відхилено; визнано грошові вимоги ТОВ "Преміорі" на суму 3 842 грн. у першу чергу, 294 083 504, 77 грн. у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 09.01.2020 б/№ (вх. №538/20) про заміну кредитора задоволено частково, замінено кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в межах кредиторських вимог на суму 2 649 799 505, 32 грн., в іншій частині заяву відхилено; відмовлено у задоволенні заяви ВАТ "Росава" від 03.01.2019 №1 (вх. №181/19) про визнання кредиторських вимог, заявлені грошові вимоги на суму 6 783 381, 14 грн. відхилено; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Альтера Віта" від 13.01.2020 №2 (вх. №792/20) про заміну кредитора.
9.1. Розглядаючи кредиторські вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", місцевий суд встановив, що спірні вимоги є конкурсними за своєю правовою природою, виникли на підставі укладених банком з боржником кредитних договорів від 16.02.2009 та від 29.07.2008 на загальну суму 2 652 965 220, 56 грн., а також заявник обґрунтовував частину вимог на підставі правовідносин з поручительства ним за зобов`язаннями третіх осіб на суму 17 198 886 576, 30 грн.; всього банком заявлено вимог до боржника на суму 19 851 851 796, 89 грн.
Вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що виникли з кредитних договорів від 16.02.2009 та від 29.07.2008, визнано місцевим судом частково (на загальну суму 2 649 799 505, 32 грн.), з огляду на обґрунтованість в цілому кредиторських вимог у цій частині.
Місцевий суд встановив, що вимоги банку до боржника за кредитним договорами від 16.02.2009 та від 29.07.2008 повністю забезпечені заставою майна боржника, з огляду на що дійшов висновку, що визнані судом кредиторські вимоги банку на суму 2 649 799 505, 32 грн. підлягають погашенню позачергово.
Відмовляючи у визнанні грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", заявлених до ПрАТ "РОСАВА" як майнового поручителя за зобов`язаннями третіх осіб на суму 17 198 886 576, 30 грн., місцевий суд виходив з того, що банком до заяви з грошовими вимогами до боржника не додано первинних документів (кредитних договорів, доказів отримання коштів третіми особами, доказів існування залишку боргу по кредитних зобов`язаннях третіх осіб та інших доказів) на підтвердження дійсності спірних вимог, а лише наведено перелік юридичних осіб-позичальників банку із зазначеннях суми їх заборгованості та посиланням на договори, які укладено з боржником на забезпечення таких вимог.
9.2. Місцевий суд розглянув заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну кредитора правонаступником та з огляду на встановлені обставини укладення 06.12.2019 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договору про відступлення права вимоги, предметом відступлення за яким є належне банку право вимоги до ПрАТ "РОСАВА" за кредитними договорами від 16.02.2009 та від 29.07.2008, та зважаючи на визнання судом кредиторських вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПрАТ "РОСАВА" за зазначеними кредитними договорами на загальну суму 2 649 799 505, 32 грн., місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на зазначену суму.
9.3. Розглядаючи грошові вимоги ТОВ "Преміорі", місцевий суд встановив, що спірні вимоги обґрунтовано договорами про переведення боргу №249, №250, №251, №252 від 12.06.2014, договором купівлі-продажу цінних паперів №533 від 08.12.2014 та договором поруки 15.02.2018, за якими загальна сума заборгованості ПрАТ "РОСАВА" перед ТОВ "Преміорі", яке придбало право вимоги до боржника з аукціону 21.08.2019 у ТОВ "Торговий дім "Росава", становить 294 083 504, 77 грн.; зазначені вимоги не забезпечені заставою майна боржника, обґрунтовані належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим визнані судом у повному обсязі з віднесенням їх до четвертої черги задоволення реєстру вимог кредиторів.
10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2020 здійснено процесуальне правонаступництво - замінено у справі №911/2498/18 кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на нового кредитора - ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" в межах вимог до боржника на суму 394 055 354 грн. як не забезпечених заставою майна боржника у четверту чергу. В решті визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишилось у складі кредиторів боржника.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним ухвали
11. 06.02.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду 21.01.2020 про розгляд вимог кредиторів, в якій просило скасувати зазначену ухвалу суду в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ТОВ "Преміорі", а також заяви ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну кредитора правонаступником. Скаржник доводив обґрунтованість вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПрАТ "РОСАВА" на більшу суму, ніж була визнана оскаржуваною ухвалою суду, а саме на суму 3 524 грн. у першу чергу, 757 848 919, 28 грн. у четверту чергу, 377 508 185, 81 грн. у шосту чергу та 13 426 059 269, 35 грн. позачергово як забезпечені заставою, та просив визнати вимоги банку на зазначені суми та замінити кредитора правонаступником у межах такого обсягу кредиторських вимог. Скаржник погодився з визначеним судом розміром кредиторських вимог ТОВ "Преміорі", однак доводив необхідність включення вимог на суму 294 083 504, 77 грн. до шостої черги як таких, що заявлені з порушенням строку для подання вимог кредиторами боржника.
12. 17.02.2020 з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду 21.01.2020 також звернулось ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу в частині відхилення вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та прийняти нове рішення про визнання вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 7 138 429 153, 91 грн. як такі, що повністю забезпечені заставою.
13. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та від 10.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу місцевого суду від 21.01.2020 про розгляд вимог кредиторів до ПрАТ "РОСАВА".
14. 12.03.2020 ТОВ "Преміорі" звернулося до апеляційного суду з клопотанням про призначення комплексної судової експертизи (оціночно-будівельної, товарознавчої та економічної експертизи), проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та у пункті 3 прохальної частини клопотання визначило перелік питань, які необхідно поставити на розгляд комплексної судової експертизи.
14.1. Заявник доводив необхідність проведення експертизи ринкової вартості об`єктів нерухомого майна, товарної продукції, рухомого майна, що є предметами договорів застави, якими забезпечено вимоги за кредитними договорами від 29.07.2008 та від 16.02.2009, на підставі яких виникли грошові вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПрАТ "РОСАВА", що їх визнано місцевим судом на загальну суму 2 649 799 505, 32 грн. Заявник зауважив, що існує спір щодо черговості задоволення визнаних судом вимог банку, оскільки правонаступник банку - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" доводить часткове забезпечення таких вимог на суму 1 514 442 400, 23 грн. (загальна вартість предметів забезпечення), тоді як ТОВ "Преміорі" вважає, що забезпеченими є всі вимоги банку до боржника, які існують за основним (кредитним) зобов`язанням.
14.2. Заявник аргументував, що визначити реальну вартість майна боржника, що є предметом забезпечення, можливо лише за наслідком його фактичного продажу; водночас, ринкова ціна заставного майна може перевищувати розмір вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що виникли на підставі кредитних договорів, зобов`язання за якими забезпечено заставним майном боржника; на момент розгляду спірних вимог банку до боржника у 2020 році ринкові ціни на заставне майно змінилися у порівнянні з ринковими цінами на таке майно на момент передання його боржником у заставу банку на підставі договорів застави та іпотеки у 2006-2014 роках; вбачається різниця між вартістю заставного майна за даними первісного кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та вартістю цього ж майна боржника, зазначеною в апеляційній скарзі правонаступником банку-кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
14.3. Заявник доводив, що ринкова вартість заставного майна ПрАТ "РОСАВА" може перевищувати розмір вимог ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", як правонаступника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що виникли на підставі кредитних договорів від 29.07.2008 та від 16.02.2009, тому для визначення дійсної ринкової вартості заставного майна боржника потрібні спеціальні знання, що є підставою для призначення у даній справі комплексної судової експертизи.
14.4. Заявник зауважив на необхідності проведення судової експертизи з метою встановлення розміру та погашення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржник виступив майновим поручителем за зобов`язаннями третіх осіб. Заявник доводив, що для з`ясування фактичного розміру грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПрАТ "РОСАВА" потрібно встановити розмір заборгованостей третіх осіб (АТ "Галичфарм", ПАТ "Кременчуцький шкірзавод", ТОВ "НВП Атол", ТОВ "ТД Росава", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ТОВ "Валса", ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", ТОВ "ФК Факторинг"), за яких поручився боржник, перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" шляхом проведення аналізу фінансово-господарських операцій товариства-боржника та з`ясування відображення в його бухгалтерському обліку погашення заборгованості третіх осіб-позичальників, що потребує спеціальних економічних знань, а, відтак, призначення судової економічної експертизи.
15. 07.04.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду призначено у справі №911/2498/18 судову економічну (фінансово-кредитних операцій) експертизу (пункт 1 резолютивної частини ухвали); проведення судової експертизи доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (пункт 2 резолютивної частини ухвали); попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України) та відмову без поважних причини від виконання покладених на експерта обов`язків (ст. 385 КК України); на вирішення судових експертів поставлено наступні питання:
4.1. Чи підтверджується документально заявлений у заяві АТ "Банк "Фінанси та кредит" (код 09807856) про визнання грошових вимог від 28.12.2018 розмір заборгованості позичальників за кредитними договорами станом на 29.12.2018, за якими ПрАТ "Росава" (правонаступник ЗАТ "Росава", код 30253385) є майновим поручителем, а саме:
4.1.1. позичальника АТ "Галичфарм" в сумі 907 448 671, 22 грн (договір про відновлювальну кредитну лінію №1195-01-07 від 19.09.2007, договір про відновлювальну кредитну лінію №1318-10 від 21.05.2010, договір про відновлювальну кредитну лінію №1319-10 від 26.05.2010, договір про відновлювальну кредитну лінію №1320-10 від 29.06.2010, договір про мультивалютну кредитну лінію №1321-10 від 29.06.2010, договір про відновлювальну кредитну лінію №1440-12 від 15.11.2012);
4.1.2. позичальника ПАТ "Кременчуцький шкірзавод" у сумі 72 934 187, 88 грн. (договір про мультивалютну кредитну лінію №КМ-15-2004 від 11.05.2004);
4.1.3. позичальника ТОВ НВП "Атол" у сумі 203 187 844, 40 грн. (договір про кредитну лінію №876-01-04 від 15.07.2004);
4.1.4. позичальника ТОВ "Валса" у сумі 1 586 274 422, 83 грн. (договір про відновлювальну кредитну лінію №1065м-01-06 від 04.04.2006, №1323-10 від 06.07.2010);
4.1.5. позичальника ПАТ "Херсонський завод карданних валів" у сумі 169 271 368, 14 грн. (договір №1293-09 від 17.02.2009, №1345-10 від 19.08.2014, №14-02/05 від 28.02.2005, №962м-02-05 від 23.05.2005);
4.1.6. позичальника ТОВ "ТД Росава" у сумі 1 238 991 703, 29 грн. (договір №1459м-13 від 11.04.2013);
4.1.7. позичальника ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" у сумі 1 424 147 194, 34 грн. (договір №1048м-01-06 від 27.02.2006),
4.1.8. позичальника ТОВ "ФК Факторинг" у сумі 296 103 239, 84 грн та в сумі 1 478 733 060, 04 грн. (договір №1342-10 від 29.11.2010, №1475-13 від 19.09.2013, №1478-13 від 30.09.2013, №1507-14 від 11.06.2014, №1508-14 від 11.06.2014, №1508-14 від 11.06.2014);
4.1.9. позичальника ТОВ "ТД "Ренд Р коммодітіз" у сумі 1 676 360 324, 72 грн. (договір про мультивалютну кредитну лінію №1344м-10 від 19.11.2010);
4.1.10. позичальника ДП "Залів-Порт" у сумі 163 872 829, 22 грн. (договір про відновлювальну кредитну лінію №476v-13 від 26.09.2013);
4.1.11. позичальника ТОВ "Торговий дім Вагонзавод" у сумі 1 859 727 101, 61 грн. (договір №1145м-01-07 від 07.02.2007);
4.1.12. позичальника ТОВ "Ворскла сталь" у сумі 222 290 652, 02 грн. (договір №1448-12 від 27.12.2012);
4.1.13. позичальника ТОВ "Прогрес Груп" у сумі 1 557 034 056, 72 грн. (договір №1027м-01-05 від 14.12.2005, №1200м-01-07 від 28.09.2007, №1271-08 від 05.11.2008);
4.1.14. позичальника ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у сумі 457 527 168, 84 грн (договір про мультивалютну кредитну лінію №1298-09 від 16.02.2009, договір про мультивалютну кредитну лінію №1297-09 від 16.02.2009);
4.1.15. позичальника ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" у сумі 2 193 148 459, 24 грн. (договір №556м-01-05 від 27.05.2005, №1298-09 від 16.02.2009);
4.1.16. позичальника ПАТ "Кременчукм`ясо" у сумі 3 971 990, 02 грн (договір №663м-01-07 від 03.08.2007);
4.1.17. позичальника ТОВ "Валса ГТВ" у сумі 66 643 972, 10 грн (договір №1408м-12 від 25.04.2012);
4.1.18. позичальника ТОВ "Етьєн-Вест" у сумі 96 220 647, 19 грн (договір №1207м-01-07 від 15.11.2007);
4.1.19. позичальника ТОВ "Інтерпрокат" у сумі 107 620 791, 68 грн (договір №128-01-07 від 13.12.2007, №50-01-07 від 16.02.2007);
4.1.20. позичальника ТОВ "Промінек" у сумі 461 072 544, 07 грн (договір про мультивалютну кредитну лінію №1248м-08 від 10.06.2008);
4.1.21. позичальника ТОВ "Залів-Метал" у сумі 1 109 220 581, 87 грн (договір про відновлювальну кредитну лінію №1325-10 від 10.08.2010) ?
4.2. Якщо заборгованість позичальників підтверджується, то яких та у якому розмірі ? (пункт 4 резолютивної частини ухвали). Матеріали справи №911/2498/18 направлено до експертної установи (пункт 5 резолютивної частини ухвали); зобов`язано сторони негайно надати експерту на його вимогу об`єкти дослідження, документи та пояснення, необхідні для проведення експертизи (пункт 6 резолютивної частини ухвали); зобов`язано ТОВ "Преміорі" (код 39848510) оплатити попередні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, докази чого надати суду для залучення до матеріалів справи для включення до складу судових витрат (пункт 7 резолютивної частини ухвали); зупинено апеляційне провадження у справі №911/2498/18 за апеляційними скаргами ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (пункт 8 резолютивної частини ухвали).
16. Апеляційний суд встановив, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" оскаржується ухвала місцевого суду від 21.01.2020 в частині відхилення грошових вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що були заявлені на підставі кредитних договорів, майновим поручителем за якими за зобов`язаннями третіх осіб є боржник - ПрАТ "РОСАВА". Кредитор ТОВ "Преміорі" заперечувало проти вимог апеляційних скарг в цій частині з посиланням на невизначеність розміру кредитної заборгованості за укладеними третіми особами кредитними договорами.
Апеляційний суд дійшов висновку, що існує розбіжність між заявленими ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 29.12.2018 грошовими вимогами до боржника як майнового поручителя та дійсними кредитними зобов`язаннями третіх осіб, за належне виконання яких перед банком поручився боржник на підставі ряду договорів забезпечення.
Апеляційний суд зауважив, що фактичний розмір заборгованості третіх осіб перед банком за кредитними договорами може бути визначений за наслідком проведення судової економічної (фінансово-кредитних операцій) експертизи спірних кредитних договорів та дійшов висновку про можливість задоволення клопотання ТОВ "Преміорі" про призначення у цій справі судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України.
17. Зважаючи на призначення на стадії апеляційного перегляду ухвали місцевого суду 21.01.2020 про розгляд вимог кредиторів судової економічної експертизи, апеляційний суд, керуючись пунктом 2 частини першої статті 228 ГПК України, зупинив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу місцевого суду від 21.01.2020; направив матеріали справи №911/2498/18 до експертної установи; зобов`язав сторони негайно надати експерту на його вимогу об`єкти дослідження, документи та пояснення, необхідні для проведення експертизи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", кредитор у справі)
18. Скаржник з посиланням на статті 13 42 73 74 76 79 86 91 99 ГПК України зауважив, що обов`язок доказування дійсності грошових вимог у справі про банкрутство законодавцем покладено на кредитора, який звернувся до боржника із заявою з кредиторськими вимогами, а подання недостатніх доказів на обґрунтування своїх вимог кредитором є самостійною підставою для відмови у визнанні таких вимог у процедурі банкрутства; водночас, призначення судової експертизи для з`ясування розміру спірних вимог кредитора є правом, а не обов`язком суду, у разі неможливості вирішення судом питань, що входять до предмета доказування, без призначення судової експертизи. У даному випадку не було необхідності у призначенні судово-економічної експертизи, оскільки місцевий суд відмовив кредитору у визнанні частини його вимог саме у зв`язку із неподанням ним сукупності доказів на обґрунтування своїх вимог.
19. Скаржник аргументував, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, а питання її призначення має вирішуватися після ґрунтовного вивчення судом обставин справи та доводів сторін щодо необхідності спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи; суд зобов`язаний в ухвалі про призначення експертизи і зупинення провадження у справі навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, що входять до предмета доказування та не можуть бути встановлені судом без висновку експерта.
Однак, в порушення статті 236 ГПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не містить належного обґрунтування необхідності призначення судової експертизи за клопотанням іншого кредитора ТОВ "Преміорі" під час розгляду спірних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до боржника; апеляційним судом не наведено фактичних обставин справи, що не можуть бути встановлені на підставі наявних у справі доказів та для встановлення яких необхідні спеціальні знання.
20. Скаржник зазначив, що апеляційний суд, призначаючи судову експертизу у справі за клопотанням ТОВ "Преміорі", проігнорував заперечення ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" щодо необхідності спеціальних знань для встановлення дійсного розміру заборгованості боржника перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за зобов`язаннями з майнової поруки та не зазначив жодних доводів та аргументів, якими обґрунтовувались відповідні заперечення, та підстав для їх відхилення судом.
21. Скаржник зауважив на правовому висновку Європейського суду з прав людини у рішенні "Дульський проти України" від 01.06.2006 щодо призначення судової експертизи лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, але питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні протилежні за змістом висновки експертів або інші докази, які б були взаємносуперечливими, вказували на різні суми спірної кредитної заборгованості в один і той же час. Твердження ТОВ "Преміорі" про інший розмір заборгованості третіх осіб, за яких поручився боржник, за кредитними договорами, на підставі яких банком були заявлені вимоги до боржника, як майнового поручителя, ґрунтувалися лише на припущеннях, що не дозволяло встановити суперечливість доказів, які наявні у матеріалах справи, та поставити їх під сумнів.
22. Скаржник доводив, що питання про відповідність розрахунку розміру кредитної заборгованості умовам кредитних договорів та підтвердження факту наявності кредитної заборгованості є суто правовими і не потребують спеціальних знань для їх вирішення; такі питання повинні бути обґрунтовані виключно правовими висновками суду, зробленими на підставі оцінки наданих спірним кредитором доказів. Скаржник зауважив, що передаючи на вирішення судової економічної експертизи такі питання, апеляційний суд в порушення вимог статті 86 ГПК України переклав функції судового органу на експертну установу та жодним чином не обґрунтував неможливість самому їх вирішити та не вказав, які саме спеціальні знання потрібні для визначення дійсного розміру спірних вимог, якими суд не володіє.
23. Скаржник зауважив, що розмір заборгованості третіх осіб перед банком-кредитором за кредитними договорами, за належне виконання яких позичальниками боржник взяв на себе зобов`язання майнової поруки, не має значення під час розгляду спірних вимог банку до боржника-поручителя, так як в силу приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що застосовується в процедурі банкрутства ПрАТ "РОСАВА" з 21.10.2019, забезпечені кредитори взагалі можуть не подавати заяви з кредиторськими вимогами до боржника, оскільки такі вимоги вносяться до реєстру окремо згідно з даними бухгалтерського обліку боржника.
24. Скаржник аргументував, що ТОВ "Преміорі" не заявляло клопотання про призначення судової експертизи в суді першої інстанції та не обґрунтувало неможливості його заявлення при первісному розгляді кредиторських вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", тому розгляд по суті та задоволення такого клопотання апеляційним судом під час апеляційного перегляду спірних кредиторських вимог не узгоджується з вимогами частини третьої статті 269 ГПК України.
25. Скаржник зазначив, що право особи на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Обов`язок національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України").
Скаржник зауважив, що необґрунтоване призначення апеляційним судом судової експертизи на стадії апеляційного перегляду спірних вимог кредитора з істотним порушенням приписів процесуального закону має наслідком зупинення апеляційного провадження, що зумовлює безпідставне затягування розгляду справи про банкрутство в цілому, порушує встановлені законодавцем строки ліквідаційної процедури, а зокрема, не відповідає вимогам статті 58 КУзПБ щодо здійснення ліквідаційної процедури впродовж 12 місяців, яку щодо ПрАТ "РОСАВА" введено постановою суду 04.12.2018, у той час як оскаржувана ухвала апеляційного суду про призначення експертизи та зупинення апеляційного провадження винесена 07.04.2020 поза межами строків ліквідаційної процедури .
26. Скаржник доводив безпідставність зупинення провадження у справі, яке є правом суду, за наслідком необґрунтованого призначення апеляційним судом економічної експертизи, на вирішення якої винесено питання юридичної оцінки доказів (документального підтвердження розміру спірних грошових вимог), що є компетенцією суду у справі про банкрутство та зауважив, що така процесуальна дія апеляційного суду порушує право учасників цієї справи про банкрутство на її розгляд судом упродовж розумного строку, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є складовою частиною верховенства права, гарантованого кожному статтею 8 Конституції України.
Доводи інших учасників справи
27. ТОВ "Преміорі" у відзиві на касаційну скаргу зазначило, що експертиза у справі призначена за наявності правових підстав, у зв`язку з розбіжністю між заявленими та дійсними кредитними зобов`язаннями третіх осіб, за якими боржник є майновим поручителем перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі ряду договорів забезпечення; водночас, ухвала апеляційного суду в частині призначення експертизи не підлягає касаційному перегляду, тому провадження у цій частині підлягає закриттю.
27.1. Кредитор зауважив, що у заяві від 23.06.2018, поданій голові ліквідаційної комісії ПрАТ "РОСАВА", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заявило вимогу про визнання його кредитором боржника з вимогами на суму 13 139 035 300 грн., з яких 10 763 489 990, 04 грн забезпечені заставою майна боржника. Разом з тим, відповідно до заяви від 28.12.2018, поданої до місцевого суду в межах процедури банкрутства ПрАТ "РОСАВА", Банком заявлено вимоги на загальну суму 19 851 851 796, 89 грн., з яких 18 489 781 963, 75 грн. як забезпечені заставою майна боржника. За висновком ТОВ "Преміорі", Банком було збільшено розмір грошових вимог до боржника більш як на 6 млрд. грн., а розмір забезпечених вимог збільшився більш як на 7 млрд. грн.
За таких обставин, ТОВ "Преміорі" вважає безпідставними посилання заявника на те, що у процедурі ліквідації за рішенням власника вже було визнано вимоги Банку на суму 13 139 035 300 грн., оскільки на підтвердження розміру кредиторських вимог на суму більш ніж 6 млрд. грн. банком не надано документів що обґрунтовують їх існування на час подання заяви та кредитних договорів з третіми особами, з яких виникли грошові зобов`язання боржника як поручителя. Цих доказів не надано також апеляційному суду. Відтак, суд не міг перевірити обґрунтованість спірних грошових вимог, що за доводами ТОВ "Преміорі" може бути підставою для призначення судово-економічної експертизи у справі.
27.2. ТОВ "Преміорі" зазначило, що за вимогами, які були відхилені судом першої інстанції, ПрАТ "РОСАВА" не є боржником, а майновим поручителем, тому такі зобов`язання не перебували на обліку боржника, у зв`язку з чим ліквідатор не мав можливості встановити їх розмір. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не надало суду відповідні розрахунки заборгованості третіх осіб за кредитними договорами та докази, що їх підтверджують, тому суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду спірних кредиторських вимог законно та обґрунтовано призначив судову експертизу для перевірки та встановлення дійсного розміру вимог до боржника у цій частині.
27.3. ТОВ "Преміорі" зауважило, що станом на дату розгляду спірних кредиторських вимог судом першої інстанції ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ТОВ "Преміорі" не заявляло клопотання про призначення судово-економічної експертизи, тому що на той час його вимоги не були визнаними та воно не набуло статусу учасника провадження, внаслідок чого клопотання про призначення судової експертизи було заявлено в апеляційному суді.
28. ТОВ "Преміорі" доводило, що ухвала апеляційного суду в частині зупинення апеляційного провадження у зв`язку з призначенням експертизи є обґрунтованою, оскільки для проведення судової експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо здійснювати відповідні процесуальні дії.
Кредитор з посиланням на висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 10.12.2018 у справі №910/9883/17 та колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при закритті касаційного провадження ухвалою 13.07.2020 у справі №927/110/18 (пункт 111) зауважив, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, реалізація якого не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою скасування відповідного судового акта. Сторони вправі оскаржити ухвалу апеляційного суду про призначення судової експертизи, включивши цю скаргу до касаційної скарги на відповідну постанову апеляційного суду, якою спір розглянуто по суті. Отже, зазначені дії суду не можуть вважатися порушенням норм процесуального права, наслідком якого є скасування відповідного судового акта.
29. Інші учасники справи про банкрутство не надали відзивів на касаційну скаргу.
ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ
30. 27.08.2020 до початку судового засідання представником ТОВ "Преміорі" - адвокатом Дубовським П.В. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про передачу справи №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України.
30.1. В обґрунтування заявленого клопотання кредитор - ТОВ "Преміорі" зазначило, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може бути переглянута в касаційному порядку в частині призначення судової експертизи, так як висновок про неможливість касаційного перегляду такого судового акта викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17.
30.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Преміорі" заявило клопотання про закриття касаційного провадження у справі №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 в частині призначення судової експертизи.
Прийняття колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення про відмову у задоволенні зазначеного клопотання ТОВ "Преміорі" та, відповідно, про розгляд по суті касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу апеляційного суду від 07.04.2020 у справі №911/2498/18 в частині призначення судової експертизи буде свідчити про відступлення колегією суддів від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17.
За таких обставин, ТОВ "Преміорі" вважає, що є підстави для передання справи №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
30.3. Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною другою статті 302 ГПК України, а доводи ТОВ "Преміорі" про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу апеляційного суду від 07.04.2020 у справі №911/2498/18 в частині призначення судової експертизи вважає необґрунтованими з підстав, викладених у пунктах 54-56 мотивувальної частини цієї постанови.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
31. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
32. Кодекс України з процедур банкрутства
Стаття 9. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства
1. Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
3. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
5. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Частина сімнадцята статті 39 - провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.
33. Господарський процесуальний кодекс України
Частина третя статті 2 - основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої цієї статті).
Частина шоста статті 12 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частина перша статті 42 - учасники справи мають право подавати заяви та клопотання (пункт 3 частини першої цієї статті).
Стаття 73 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частина перша статті 99 - суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частина перша статті 100 - про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи.
Стаття 114 - суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Пункт 2 частини першої статті 228 - суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пункт 6 частини першої статті 229 - провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу, на час проведення експертизи.
Пункт 3 частини першої статті 287 - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: … ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Абзац 2 частини другої статті 287 - підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пункт 2 частини третьої статті 287 - не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
34. Закон України "Про судову експертизу"
Стаття 1 - судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
35. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України та меж касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 58 КУзПБ, статті 1 Закону України "Про судову експертизу", статей 2 13 42 73 74 76 79 86 91 99 228 236 ГПК України.
А.2. Щодо застосування норм процесуального права та мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
36. Як вбачається з аналізу статті 12 ГПК України, до форм господарського судочинства законодавець відніс наказне провадження та позовне провадження (загальне або спрощене). Разом з тим, законодавцем передбачено, що справи про банкрутство господарські суди розглядають у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, переважному застосуванню у справах про банкрутство підлягають процесуальні норми, які визначені законодавством про банкрутство, як такі, що є спеціальними.
37. Відповідно до Закону України №2597-VІІІ, з 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ).
Отже, щодо усіх справ про банкрутство, які порушені до моменту набрання чинності КУзПБ, передбачено застосування процесуальних норм цього Кодексу, за винятком справ, які перебувають на стадії санації на момент введення в дію КУзПБ та особливостей продажу майна, щодо якого здійснено оголошення про продаж.
38. Системний аналіз положень статей 98-99 ГПК України та частини першої статті 45 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Аналіз положень статей 73 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
39. Частиною першою статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта-економіста, який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
Отже, за своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.
Правового висновку про обґрунтованість відмови судів першої та апеляційної інстанцій у визнанні грошових вимог кредитора-заявника внаслідок неподання таким кредитором належних та достатніх документальних доказів у справу про банкрутство при поданні заяви конкурсним кредитором суди дійшли у справах №910/21939/15 (постанова Верховного Суду 23.04.2019) та №904/2104/19 (постанова Верховного Суду 28.07.2020, зокрема, щодо розгляду грошових вимог ПАТ "Алчевський коксохімічний завод"). Така практика є сталою судовою практикою як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так при застосуванні статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
40. Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.
41. З огляду на таке, при призначенні судово-економічної експертизи спірних грошових вимог кредитора у справі про банкрутство, як одного із способів збирання доказів, судам належить враховувати особливості провадження з розгляду вимог кредиторів у справах про банкрутство, якими визначається предмет доказування, особа, на яку покладається обов`язок доказування, обсяг доказування у справі про банкрутство при розгляді конкретного спору та наявність дійсної потреби у збиранні доказів шляхом проведення певної судової експертизи з огляду на спеціальні приписи законодавства щодо розгляду у справі про банкрутство спірних вимог кредиторів.
42. Системний аналіз положень статей 73 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта).
Такого висновку дійшов касаційний суд у постанові 28.07.2020 у справі №904/2104/19, погоджуючись із судовими рішеннями про відмову у задоволенні клопотання конкурсного кредитора про призначення судово-економічної експертизи, предметом дослідження якої заявник просив визначити: "чи підтверджується факт наявності договірних відносин та здійснення господарських операцій між ПАТ "Алчевськкокс" та ПАТ "ДМК" на підставі копій наступних документів: …." Питання оскарження ухвали суду про відмову у призначенні судової експертизи було допущене до касаційного розгляду як складова частина оскарження судових рішень про відмову у визнанні вимог кредитора.
43. З огляду на таке, касаційний суд зазначає, що призначення у справах про банкрутство судово-економічної експертизи спірних вимог кредитора, предметом якої є дослідження документального підтвердження розміру заборгованості спірних вимог кредитора згідно доказів, наданих суду у справу про банкрутство конкурсним кредитором, боржником чи іншими кредиторами, не вимагає застосування спеціальних економічних знань, оскільки предметом дослідження є повнота документального підтвердження грошових вимог. У цьому випадку виникають наслідки делегування судом власних повноважень з дослідження належності та повноти документальних доказів іншій особі (судовому експерту), що підтверджує вихід суду за межі наданої йому компетенції в межах провадження у справі про банкрутство та заборонено в силу приписів частин першої, другої статті 124 Конституції України.
44. Ухвала суду про призначення судової експертизи є причиною вжиття судом заходів щодо зупинення провадження у справі. Отже, призначення судової експертизи перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із зупиненням провадження у справі. Вихід суду за межі наданої йому компетенції при призначенні судової експертизи може мати наслідком незаконне зупинення провадження у справі, що вимагає в цілому скасування ухвали суду про призначення судової експертизи з виходом суду за межі наданої йому компетенції та зупинення провадження у справі для проведення такої експертизи, яка за своєю суттю не є способом збирання доказів у справі.
45. Відтак, ухвалу апеляційного суду про призначення експертизи, предметом якої визначено документальне підтвердження розміру вимог кредитора у справі про банкрутство, необхідно вважати прийнятою з істотним порушенням судом апеляційної інстанції процесуальних норм законодавства про банкрутство (статті 45 КУзПБ), а зокрема, призначення судової експертизи щодо питань, які в принципі не можуть ставитися перед судовим експертом під час розгляду спірних вимог кредитора у справі про банкрутство. У зв`язку з викладеним, таку ухвалу також не можна вважати такою, що винесена з дотриманням загальних норм процесуального права щодо призначення судом експертизи з виходом за межі компетенції суду при збиранні доказів у справі.
Подібного правового висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України у постанові 26.10.2018 у справі №910/9971/17, розглядаючи по суті касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про призначення у справі судової експертизи у галузі права.
46. Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, під час здійснення апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, якою було частково визнано спірні вимоги кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", а частково відмовлено у їх визнанні з огляду на неподання сукупності доказів, що обґрунтовують виникнення грошових вимог за зобов`язаннями третіх осіб, щодо яких боржник виступив майновим поручителем, ухвалою апеляційного суду від 07.04.2020 призначено судову економічну (фінансово-кредитних операцій) експертизу, на вирішення судових експертів поставлено питання:
Чи підтверджується документально заявлений у заяві АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання грошових вимог від 28.12.2018 розмір заборгованості позичальників за кредитними договорами станом на 29.12.2018, за якими ПрАТ "Росава" (правонаступник ЗАТ "Росава") є майновим поручителем, з визначенням переліку третіх осіб-позичальників банку, а також питання: "якщо заборгованість позичальників підтверджується, то яких та у якому розмірі ?"
На час проведення такої судово-економічної експертизи суд зупинив апеляційне провадження у справі про банкрутство, матеріали справи №911/2498/18 направив до експертної установи та зобов`язав сторони негайно надати експерту на його вимогу об`єкти дослідження, документи та пояснення, необхідні для проведення експертизи (том 38, а.с. 76-77).
47. Отже, дії суду з направлення справи №911/2498/18 в цілому до експертної установи фактично зупинили провадження у справі в цілому. Зобов`язання сторін негайно надати експерту на його вимогу об`єкти дослідження, документи та пояснення створило додаткові можливості щодо подання у справу про банкрутство додаткових доказів, поза обсягом тих доказів на обґрунтування своїх вимог, які були надані заявником у порядку статті 45 КУзПБ і були предметом дослідження в місцевому суді. Апеляційним судом порушено процедуру доказування грошових вимог конкурсного кредитора згідно з цією спеціальною нормою, яка покладає тягар доказування обґрунтованості своїх вимог саме на кредитора-заявника. Також, судом надано можливість здійснення експертизи за документами, які не знаходяться в матеріалах справи.
Зазначене підтверджує порушення апеляційним судом принципу змагальності господарського судочинства відповідно до статті 13 ГПК України та загальних правил збирання матеріалів для проведення експертизи відповідно до статті 102 ГПК України, які обмежують повноваження сторін при проведенні судової експертизи виключно поданням доказів до суду і за правилами, передбаченими цим Кодексом для подання доказів, не надаючи можливості подавати такі докази безпосередньо судовому експерту (частина третя статті 102 ГПК України).
Також, встановлення судом зазначеної процедури надання доказів має наслідком залежність продовження розгляду справи про банкрутство від дій сторін щодо своєчасного подання (чи неподання) доказів судовому експерту, що є непропорційним втручанням суду у права інших кредиторів у справі про банкрутство, які мають законні очікування щодо задоволення своїх кредиторських вимог у ході здійснення ліквідаційної процедури з дотриманням загального строку у дванадцять місяців, передбаченого статтею 58 КУзПБ для здійснення усіх заходів ліквідаційної процедури боржника.
48. З огляду на таке, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що виходячи з правових висновків, викладених касаційним судом у пунктах 38-46 мотивувальної частини цієї постанови щодо застосування статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства та статей 73 99 ГПК України, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про можливість призначення судової експертизи у справі про банкрутство, на розгляд якої не потрібні спеціальні економічні знання, а ставляться питання документального аналізу наявності доказів щодо обґрунтування розміру грошових вимог кредитора. Такі повноваження належать до виключної компетенції суду, що розглядає справу про банкрутство.
Відповідно до частини першої, другої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
З огляду на це, оскаржувана ухвала апеляційного суду про призначення такої експертизи прийнята з істотним порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, потягнула наслідки прийняття судового рішення з виходом суду за межі наданої суду компетенції та має ознаки делегування судом своїх повноважень щодо документального дослідження доказів іншій особі (судовому експерту), що суперечить вимогам статті 124 Конституції України.
49. За змістом пункту 2 частини першої статті 228 та пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України вбачається, що призначення судом експертизи надає суду право з власної ініціативи чи за заявою учасника справи зупинити провадження у справі на час проведення експертизи, про що суд постановляє ухвалу. Призначення судової експертизи є причиною, яка породжує наслідок - зупинення провадження у справі на час проведення експертизи. У випадку, якщо причина (призначення експертизи) є незаконною, вона не може тягнути за собою законного настання наслідку (зупинення провадження у справі).
50. Верховний Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17. Однак, у даній справі не було встановлено обставин призначення судом експертизи з виходом за межі повноважень при такому призначенні.
51. Статтею 9 КУзПБ передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурах банкрутства. Зокрема, частинами першою та другою статті 9 КУзПБ визначено особливості оскарження ухвал та постанов місцевого суду у справах про банкрутство до апеляційного суду, а частиною третьою - особливості оскарження постанов апеляційного суду, прийнятих за наслідком перегляду по суті судових рішень місцевого суду. Однак, у зазначеній статті не передбачено особливостей оскарження ухвал апеляційного суду, які приймаються в ході здійснення апеляційного провадження з перегляду судових рішень місцевого суду.
Разом з тим, частинами четвертою та п`ятою статті 9 КУзПБ передбачено загальне правило, що судові рішення (ухвали та постанови), які приймаються місцевим судом набирають сили з моменту їх прийняття місцевим судом, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство. Також, відповідно до частини сімнадцятої статті 39 КУзПБ передбачено загальну заборону щодо зупинення провадження у справі про банкрутство.
Отже, положення статей 9 та 39 КУзПБ щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство, як у випадку оскарження судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, так щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі, зокрема, й при призначенні судом першої чи апеляційної інстанції судової експертизи (за статтями 99 228 ГПК України).
52. З огляду на таке, суд першої чи апеляційної інстанції, який призначає експертизу у справі про банкрутство, не може скористатися правом на зупинення провадження у справі, оскільки у справах про банкрутство законодавець в імперативному порядку заборонив таке зупинення провадження.
Заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (частина п`ята статті 9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК України (права на зупинення судового провадження у випадку призначення судової експертизи), оскільки така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено Кодексом України з процедур банкрутства.
Відтак, правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17 щодо можливості зупинення позовного провадження є не релевантною до обставин цієї справи №911/2498/18, оскільки у даному випадку переважному застосуванню на предмет можливості зупинення провадження підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства як такі, що є спеціальними.
53. Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про можливість зупинення апеляційного провадження, не застосувавши приписи частини п`ятої статті 9 та частини сімнадцятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, які є спеціальними процедурними нормами та повинні застосовуватися переважно щодо загальних положень ГПК України (статті 228 ГПК України). Зазначене підтверджується висновками про застосування норм права, викладеними у пунктах 49-52 мотивувальної частини цієї постанови.
54. Розглядаючи доводи ТОВ "Преміорі" щодо закриття касаційного провадження на ухвалу апеляційного суду 07.04.2020 про призначення судової експертизи та зупинення апеляційного провадження у цій справі, колегія суддів касаційного суду приймає до уваги таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд не вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження. Пунктом "а)." частини третьої статті 287 ГПК України передбачено виняток щодо судових рішень у малозначних справах, які допускаються до касаційного перегляду: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Частиною сьомою статті 301 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Отже, касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду, предметом якої є зупинення провадження у справі, підлягає касаційному перегляду.
55. Як вбачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, процесуальне рішення про призначення судової економічної експертизи та зупинення апеляційного провадження прийнято як єдиний та взаємопов`язаний процесуальний документ, з визначенням єдиних наслідків його прийняття (передання в цілому матеріалів справи №911/2498/18 до експертної установи та зобов`язання сторін негайно надати на вимогу експерта об`єкти дослідження, документи та пояснення ), а фактично, передбачає право учасників провадження у справі про банкрутство подати нові докази у справі поза межами процедури подання доказів, передбаченої статтею 45 КУзПБ, що в цілому порушує принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства та спеціальні положення про надання доказів кредитором-заявником у справу про банкрутство та права усіх учасників цієї справи про банкрутство, які мають законні сподівання щодо її розгляду у розумні строки, з дотриманням приписів статті 58 КУзПБ про 12-місячний строк ліквідаційної процедури.
Отже, призначення такої експертизи із зупиненням провадження у справі про банкрутство на стадії апеляційного перегляду спірних вимог кредитора стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики на предмет застосування частини п`ятої статті 9 та частини сімнадцятої статті 39, статей 45 58 Кодексу України з процедур банкрутства.
56. Касаційний суд приймає до уваги, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
З огляду на таке та приймаючи до уваги наявність фундаментальної правової проблеми застосування судами частини п`ятої статті 9, частини сімнадцятої статті 39, частини першої статті 45 та статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства на предмет можливості доказування (спростування) вимог спірного кредитора шляхом призначення судової експертизи з документального підтвердження грошових вимог конкурсного кредитора, з одночасним зупиненням провадження у справі про банкрутство на час проведення такої експертизи, наявність проблеми дотримання загального строку тривалості ліквідаційної процедури у випадку зупинення судами апеляційного провадження з розгляду спірних вимог одного із кредиторів, касаційний суд вважає правильним відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Преміорі" про закриття касаційного провадження в частині призначення судової експертизи ухвалою апеляційного суду 07.04.2020 та розглянути це питання у єдиному касаційному провадженні за касаційною скаргою в цілому на ухвалу апеляційного суду 07.04.2020, встановивши наявність причинно-наслідкового зв`язку між обома діями суду у даному випадку.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Згідно з частиною шостою статті 310 ГПК України, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
58. З огляду на порушення апеляційним судом приписів частин першої, другої статті 124 Конституції України, частини п`ятої статті 9, частини сімнадцятої статті 39, частини першої 45 та статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 2 13 14 73 99 102 228 ГПК України при прийнятті ухвали апеляційного суду 07.04.2020 у справі №911/2498/18, таке судове рішення необхідно скасувати, оскільки воно перешкоджає подальшому провадженню у справі про банкрутство, а справу направити для здійснення апеляційного розгляду спірних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за апеляційними скаргами ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Господарського суду Київської області 21.01.2020 в частині відхилення вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Північного апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" про передачу справи №911/2498/18 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмовити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнити.
3. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі №911/2498/18 скасувати.
Справу №911/2498/18 направити для здійснення апеляційного розгляду спірних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за апеляційними скаргами ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Господарського суду Київської області 21.01.2020 до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.В. Васьковський
В.Г. Пєсков