ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2525/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючий, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Любарця А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Екс" - арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020
у справі № 911/2525/19
за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Екс" - арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Екс"
2) ОСОБА_1
про визнання недійсним акту приймання-передачі майна та визнання права власності на майно
у межах провадження у справі № 911/2525/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Кебета"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Екс"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2019 відкрито провадження у справі № 911/2525/19 за заявою ТОВ "Нова Кебета" про банкрутство ТОВ "Агро Трейд Екс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "Агро Трейд Екс" арбітражного керуючого Горбача С.Ф.
У листопаді 2019 року до Господарського суду Київської області від розпорядника майна ТОВ "Агро Трейд Екс"- арбітражного керуючого Горбача С.Ф. надійшла позовна заява про визнання недійсним акту приймання-передачі майна та визнання права власності на майно в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Постановою господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 911/2525/19 ТОВ "Агро Трейд Екс" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Агро Трейд Екс" призначено арбітражного керуючого Венську О.О.
Від ліквідатора ТОВ "Агро Трейд Екс" - арбітражного керуючого Венської О.О. до господарського суду надійшли клопотання б/н від 21.07.2020 та б/н від 13.08.2020 про збільшення позовних вимог та уточнена позовна заява, у якій заявник просить суд:
-визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек", оформлене протоколом № 22/06-17 від 22.06.2017;
-визнати недійсним додаток № 1 до протоколу № 22/06-17 від 22.06.2017;
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 номер запису про право власності № 23126605 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі з належними спорудами, до складу яких входить: будівля водонапірної башти, А-2, загальна площа 42,4 кв.м.; виробничий комплекс по переробці деревини, Б-2, загальна площа 726,0 кв.м.; огорожа, 1-3: криниця, 4; печі вуглеспалення, І; замощення II, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у; зареєстроване 01.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 604985473250;
-визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, укладений 22.06.2017 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" та ОСОБА_1 ;
-витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлові будівлі з належними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить: будівля водонапірної башти, А-2, загальна площа 42,4 кв.м.; виробничий комплекс по переробці деревини, Б-2, загальна площа 726,0 кв.м.; огорожа, 1-3; криниця, 4; печі вуглеспалення, І; замощення II; піч вуглевипалювальна, в кількості 6 одиниць; піч вуглевипалювальна УП "Увро" МИК108/11/69/ПС; вібросито-калібрувальник VSС-4N; рампа 1500мм; напівавтоматична машина для пакування "МН-FG-2000А" 2000кг х 1500мм х 3000мм; лінія фасування деревного вугілля; регістратор руху; ПРЛ; вологомір деревини МС-410; Раnаsоnіс КХ-FТ982СА-В; бензопила МS-410; вентилятор ВЦ 4-75 №4; 4квт; 3000; теплогенератор "Бізон" Тип 11с; сушильна камера; підтримувач автонавантажувач; пилоколун з дисковою пилою ПКД 420У 16Т; ПЗЛ-60; комп`ютер Іntel Dual; комплект до сушильної камери; димова труба 220мм; 5м+тройник+корпус; візок транспортний Skiper1150РР 2,5т, колеса поліуретанові; вентилятор ВЦ 4-75 №4; 4квт; 3000об; акумулятор стартерний ISTA Prof; ваги електронні ВТЕ-Центровес-30 ТЗДВ; лінія розкризталізації, гомогенізації меду, на користь ТОВ "Агро Трейд Екс";
-визнати за ТОВ "Агро Трейд Екс" право власності на нежитлові будівлі з належними спорудами, за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить: будівля водонапірної башти, А-2, загальна площа 42,4 кв.м.; виробничий комплекс по переробці деревини, Б-2, загальна площа 726,0 кв.м.; огорожа, 1-3; криниця, 4; печі вуглеспалення, І; замощення II; піч вуглевипалювальна, в кількості 6 одиниць; піч вуглевипалювальна УП "Увро" МИК108/11/69/ПС; вібросито-калібрувальник VSС-4N; рампа 1500мм; напівавтоматична машина для пакування "МН-FG-2000А" 2000кг х 1500мм х 3000мм; лінія фасування деревного вугілля; регістратор руху; ПРЛ; вологомір деревини МС-410; Раnаsоnіс КХ-FТ982СА-В; бензопила МS-410; вентилятор ВЦ 4-75 №4; 4квт; 3000; теплогенератор "Бізон" Тип 11с; сушильна камера; підтримувач автонавантажувач; пилоколун з дисковою пилою ПКД 420У 16Т; ПЗЛ-60; комп`ютер Іntel Dual; комплект до сушильної камери; димова труба 220мм; 5м+тройник+корпус; візок транспортний Skiper1150РР 2,5т, колеса поліуретанові; вентилятор ВЦ 4-75 №4; 4квт; 3000об; акумулятор стартерний ISTA Prof; ваги електронні ВТЕ-Центровес-30 ТЗДВ; лінія розкристалізації, гомогенізації меду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/2525/19 (суддя Лутак Т.В.) заяву про визнання недійсним правочину в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства задоволено частково. Визнано недійсним акт приймання - передачі нерухомого майна, укладеного 22.06.2017 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" та ОСОБА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 , номер запису про право власності №23126605 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі з належними спорудами, до складу яких входить: будівля водонапірної башти, А-2, загальна площа 42,4 кв.м.; виробничий комплекс по переробці деревини, Б-2, загальна площа 726,0 кв.м.; огорожа, 1-3: криниця, 4; печі вуглеспалення, І; замощення II, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у; зареєстроване 01.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 604985473250.
В частині заяви про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек", оформленого протоколом №22/06-17 від 22.06.2017, визнання недійсним додатку №1 до протоколу № 22/06-17 від 22.06.2017, а також витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлових будівель з належними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, до складу яких входить: будівля водонапірної башти, А-2, загальна площа 42,4 кв.м.; виробничий комплекс по переробці деревини, Б-2, загальна площа 726,0 кв.м.; огорожа, 1-3; криниця, 4; печі вуглеспалення, І; замощення II; піч вуглевипалювальна, в кількості 6 одиниць; піч вуглевипалювальна УП "Увро" МИК108/11/69/ПС; вібросито-калібрувальник VSС-4N; рампа 1500мм; напівавтоматична машина для пакування "МН-FG-2000А" 2000кг х 1500мм х 3000мм; лінія фасування деревного вугілля; регістратор руху; ПРЛ; вологомір деревини МС-410; Раnаsоnіс КХ-FТ982СА-В; бензопила МS-410; вентилятор ВЦ 4-75 №4; 4квт; 3000; теплогенератор "Бізон" Тип 11с; сушильна камера; підтримувач автонавантажувач; пилоколун з дисковою пилою ПКД 420У 16Т; ПЗЛ-60; комп`ютер Іntel Dual; комплект до сушильної камери; димова труба 220мм; 5м+тройник+корпус; візок транспортний Skiper1150РР 2,5т, колеса поліуретанові; вентилятор ВЦ 4-75 №4; 4квт; 3000об; акумулятор стартерний ISTA Prof; ваги електронні ВТЕ-Центровес-30 ТЗДВ; лінія розкристалізації, гомогенізації меду, на користь ТОВ "Агро Трейд Екс", - відмовлено.
Так, ухвалюючи рішення, зокрема, про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений акт є правочином і спірні правовідносини виникли у підозрілий період та із заінтересованою особою в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, оформлені з порушенням норм цивільного законодавства, в результаті яких відбулося відчуження єдиного майна боржника при наявності кредиторської заборгованості та накладеного арешту, що може свідчити про те, що такі дії призвели до зменшення обсягу платоспроможності боржника, були спрямовані на ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам, а також доводить наявність підстав для застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 911/2525/19 (колегія суддів: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) ухвалу Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/2525/19 скасовано в частині задоволених вимог. Прийнято нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Cуд апеляційної інстанції, керуючись принципом незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, в тому числі і Кодексу України з процедур банкрутства, дійшов висновку, що оскільки оспорюваний акт приймання-передачі майна було складено 22.06.2017 - на момент дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до даної події (факту), а також до всіх правовідносин, які виникають у зв`язку з складанням та виконанням оспорюваного акту, необхідно застосовувати положення саме цього Закону, а не Кодексу України з процедур банкрутства, який було введено в дію з 21.10.2019.
При цьому, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про застосування ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства в частині встановленої можливості визнання господарським судом недійсними правочинів, які були вчинені протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, виходив з того, що приписи ч.1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлювали можливість у межах провадження у справі про банкрутство визнання господарським судом недійсними правочинів, які були укладені боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний акт приймання-передачі майна від 22.06.2017 не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України та не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, а отже не може бути визнаний недійсним.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спосіб захисту у вигляді визнання недійсним акту прийому-передачі не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачений він також іншими нормами права. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази, що такий спосіб захисту був передбачений якимись договірними відносинами між сторонами.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ліквідатор ТОВ "Агро Трейд Екс" - арбітражний керуючий Венська О.О. звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 911/2525/19 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/2525/19.
Підставою касаційного оскарження ліквідатор боржника зазначає, зокрема, неврахування апеляційним судом висновків, викладених Верховним Судом, у постановах від 11.09.2018 у справі №918/1377/16, від 28.12.2018 у справі №910/11424/15, від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17.
Так, на думку заявника касаційної скарги, суд апеляційної інстанції не вірно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства та дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми ст. 42 цього Кодексу.
Ліквідатор ТОВ "Агро Трейд Екс" - арбітражний керуючий Венська О.О. у касаційній скарзі доводить, що відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство з дня введення в дію цього Кодексу арбітражний керуючий або кредитор наділені правом звернення до суду із заявою про визнання недійсним правочинів боржника з підстав, визначених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, при цьому, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.11.2020 у справі № 911/956/17, зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що 3-річний строк, встановлений ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства для визнання правочинів недійсними, є процесуальним строком та таким, що застосовується до правовідносин сторін з моменту введення в дію цього Кодексу.
Крім того, не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваний акт приймання-передачі не є правочином, а тому не може бути оскаржений в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, заявник касаційної скарги в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16.
ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 911/2525/19 - без змін, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
Від ліквідатора ТОВ "Агро Трейд Екс" - арбітражного керуючого Венської О.О. до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заява про розгляд справи без її участі, письмові пояснення щодо касаційної скарги та додаткові обґрунтування підстав скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 911/2525/19.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом судового розгляду у цій справі є подана в межах справи про банкрутство ТОВ "Агро Трейд Екс" заява ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Венської О.О. про визнання недійсними на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства рішення загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек", оформлене протоколом №22/06-17 від 22.06.2017, додатку № 1 до протоколу № 22/06-17 від 22.06.2017, акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 22.06.2017 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" та ОСОБА_1 , а також про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна і витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 спірного нерухомого майна.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство відбулась безоплатна передача майна боржника його засновнику, тобто заінтересованій особі, з порушенням процедури виходу учасника із товариства.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.
До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
Наведена правова позиція щодо застосування наведених норм викладена Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13.
Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, провадження у справі № 911/2525/19 про банкрутство ТОВ "Агро Трейд Екс" відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2019 відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак, до заяв про визнання недійсними правочинів у цій справі підлягають застосуванню норми ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, який введений у дію з 21.10.2019.
Водночас, у даному випадку апеляційний суд не вірно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі та дійшов помилкового висновку про необхідність застосування норм закону про банкрутство (передбаченої ним спеціальної підстави для визнання недійсним правочину), який діяв на момент укладення оспорюваного правочину, оскільки не врахував, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а на момент підписання із ОСОБА_1 22.06.2017 акту приймання-передачі нерухомого майна, який ліквідатор боржника просить визнати недійсним, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Трейд Екс" відкрито не було.
У контексті зазначеного, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування у даному випадку апеляційним судом конституційного принципу про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів до законодавства у сфері банкрутства, частково знайшли своє підтвердження.
Разом з тим, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначені помилкові висновки суду апеляційної інстанції не призвели до прийняття неправильного по суті рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора банкрута з огляду на наступне.
Так, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 була учасником ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" (у подальшому перейменовано на ТОВ "Агро Трейд Екс") з часткою, яка становила 50,115% статутного капіталу.
Судами встановлено, що 23.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до товариства із заявою про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" і просила повернути їй її вклад в статутний капітал товариства у розмірі 1 373 151, 00 грн., що становить 50,115% статутного капіталу, у натуральній формі.
Протоколом № 22/06-17 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" від 22.06.2017 вирішено, зокрема, затвердити вибуття ОСОБА_1 зі складу учасників товариства у зв`язку з її заявою від 25.12.2016, для цього повернути вклад до статутного фонду ОСОБА_1 у натуральній формі без винагороди, перелік майна, що підлягає передачі від товариства до ОСОБА_1 викласти і оцінити в додатку № 1 до даного протоколу.
Додатком № 1 від 22.06.2017 до протоколу № 22/06-17 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" від 22.06.2017 визначено перелік майна, що підлягає передачі від товариства до ОСОБА_1 в якості повернення її вкладу до статутного фонду товариства у розмірі 1 373 151, 00 грн.
Господарськими судами з`ясовано, що 22.06.2017, відповідно до протоколу № 22/06-17 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" від 22.06.2017, товариство передало , а ОСОБА_1 прийняла майно (активи товариства) на загальну суму 1 373 151, 00 грн., про що складено акт приймання-передачі, який підписаний директором боржника з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони.
Судами встановлено, що 01.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 604985473250, зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі з належними спорудами, до складу яких входить: будівля водонапірної башти, А-2, загальна площа 42,4 кв.м.; виробничий комплекс по переробці деревини, Б-2, загальна площа 726,0 кв.м.; огорожа, 1-3: криниця, 4; печі вуглеспалення, І; замощення II, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 , номер запису про право власності №23126605 зареєстроване
Звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, ліквідатор боржника на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства просив визнати недійсним рішення загальних зборів, акт приймання-передачі майна від 22.06.2017, скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 та витребувати у останньої спірне нерухоме майно.
За змістом ч. 1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин .
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. ст. 203 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України.
З огляду на неведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, що констатують певні факти, події, пов`язані з діяльністю товариства і їх не можна ототожнювати із договором або правочином, а тому до них не можна застосовувати ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та визнавати недійсними у межах справи про банкрутство.
Крім того, рішенням загальних зборів боржника, що оформлено протоколом № 22/06-17 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" від 22.06.2017, окрім питання щодо вибуття ОСОБА_1 зі складу учасників товариства (боржника) та повернення їй вкладу, також були вирішенні і інші питання, що стосуються господарської діяльності товариства, які не можуть бути визнанні недійсними в межах цього спору.
За наведених обставин, суди першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог заявника про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек", оформленого протоколом № 22/06-17 від 22.06.2017, а також додатку № 1 до протоколу № 22/06-17 від 22.06.2017.
Разом з цим, із встановлених судами обставин справи вбачається, що акт приймання-передачі майна (активів товариства) від 22.06.2017, який також просить визнати недійсним ліквідатор боржника, було складено відповідно до протоколу № 22/06-17 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" від 22.06.2017.
Виходячи з визначення правової природи рішень загальних зборів товариства, рішення загальних зборів віднесено до правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів), а тому сам по собі акт приймання-передачі майна від 22.06.2017 є лише одним із доказів, що підтверджує виконання ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" свого зобов`язання з передачі на користь ОСОБА_1 майна на виконання протоколу загальних зборів учасників № 22/06-17 від 22.06.2017 і не має ознак правочину у розумінні ст. 202 ЦК України.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Спірний акт приймання-передачі майна від 22.06.2017 є документом, який не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, тобто виконання волі уповноваженого органу (загальних зборів учасників), та фіксує об`єкти нерухомості, які передаються ОСОБА_1 .
Відтак, встановивши наведені вище обставини та виходячи з приписів зазначених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірний акт приймання-передачі не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а відтак, не може бути визнаний недійсним з наведених заявником підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17, від 05.02.2019 у справі №10/Б-5022/1319/2011, від 27.11.2018 у справі № 910/22274/17.
За змістом ст. ст. 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів судом.
Згідно зі ст. 16 ЦК України одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством, є визнання правочину (договору) недійсним.
Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
У контексті зазначеного предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти самі по собі права позивача не порушують.
Водночас, спосіб захисту у вигляді визнання недійсним акту прийому-передачі не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачений він також іншими нормами права.
Таким чином, встановивши, що спірний акт приймання-передачі не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а звертаючись з вимогою про визнання його (як правочину) недійсним на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, заявником обрано неналежний спосіб захисту прав та інтересів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті і законного висновку про відмову у задоволенні вимог ліквідатора боржника у повному обсязі.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Аргументи ліквідатора боржника у касаційній скарзі про наявність підстав для задоволення вимог заяви, поданої ним у справі про банкрутство ТОВ "Агро Трейд Екс", не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
При цьому, колегією суддів відхиляються посилання заявника касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16 щодо оскарження акту приймання-передачі, оскільки у справі, що розглядається, та в наведеній скаржником справі, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, колегією суддів не приймаються до уваги доводи ліквідатора ТОВ "Агро Трейд Екс" - арбітражного керуючого Венської О.О. про прийняття рішення у справі без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, а саме: незастосування судом апеляційної інстанції принципу "суд знає закони" та ненадання ним самостійної кваліфікації спірним правовідносинам у цій справі.
Так, виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.
Вказаний принцип є загальним (універсальним) та застосовується Судом у випадку, якщо сторонами здійснена неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин, у зв`язку з чим, керуючись вказаним принципом суд самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин.
У справі, на яку посилається заявник касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку щодо неправильної кваліфікації сторонами спірних правовідносин, тому останнім (Судом) і був застосований принцип jura novit curia - "суд знає закони".
Водночас у справі, яка розглядається, як суд першої інстанції, з висновком якого про часткове задоволення заяви погоджується скаржник, так і суд апеляційної інстанції не встановили жодних порушень при кваліфікації сторонами спірних правовідносин, у зв`язку з чим у вирішенні спору й не був застосований принцип jura novit curia - "суд знає закони" у контексті помилкової кваліфікації сторонами правовідносин.
При цьому, порушення судом апеляційної інстанції принципу jura novit curia ("суд знає закони"), як і порушення у здійсненні ним правової кваліфікації відносин сторін, Верховним Судом не встановлено.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Відтак, наведені ліквідатором ТОВ "Агро Трейд Екс" - арбітражним керуючим Венською О.О. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки вони не спростовують правильного по суті рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні поданої в межах справи про банкрутство заяви, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених апеляційним судом при розгляді спору у даній справі.
Враховуючи викладене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 911/2525/19 підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у постанові касаційного суду, а касаційна скарга - залишенню без задоволення.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Екс" - арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни - залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 911/2525/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В
Огороднік К.М.