ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2659/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу Київської обласної ради
на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 (суддя Кошик А. Ю.) про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (судді: Тищенко О. В. - головуючий, Станік С. Р., Шаптала Є. Ю.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ходосівські системні інвестиції"
до: 1) Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, 2) Київської обласної ради
про зобов`язання вчинити дії.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ходосівські системні інвестиції" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - Феодосіївська сільрада) та Київської обласної ради (далі - Київська облрада) про (з урахуванням прийнятої місцевим судом заяви позивача про зміну предмету позову, якою позивач фактично уточнив заявлені позовні вимоги без зміни підстав позову, що надійшла 29.09.2021):
- визнання незаконними дій Київської облради щодо прийняття Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 щодо звернення до Феодосіївської сільради про погодження розширення лісового заказника "Чернечий ліс" за рахунок земельних ділянок, кадастрові номери: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 (далі - спірні земельні ділянки), які перебувають в оренді позивача;
- скасування Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 в частині, що стосується спірних земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача;
- визнання незаконними дій Феодосіївської сільради щодо погодження розширення лісового заказника "Чернечий ліс" шляхом включення спірних земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника "Чернечий ліс";
- скасувати пункт 1 рішення Феодосіївської сільради від 13.08.2021 № 01 "Про погодження розширення лісового заказника "Чернечий ліс" в частині погодження включення спірних земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника "Чернечий ліс".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на незаконності дій Київської облради щодо прийняття Висновків та рекомендацій про звернення до Феодосіївської сільради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника "Чернечий ліс" за рахунок земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, та незаконності дій Феодосіївської сільради щодо прийняття рішення від 13.08.2021 № 1 "Про погодження розширення лісового заказника "Чернечий ліс" шляхом включення земельних ділянок, кадастрові номери: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника "Чернечий ліс" в частині спірних земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача.
Як зазначає позивач, відповідні дії відповідачів спрямовані на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника "Чернечий ліс" з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність, тобто зміну існуючого цільового призначення земельних ділянок на цільове призначення, що унеможливлює використання орендованих позивачем земельних ділянок для мети, з якою вони орендувались, і така зміна статусу, відповідно і цільового призначення, здійснюється відповідачами з порушенням встановленого законодавством порядку.
На думку позивача, порушення відповідачами встановленого порядку зміни цільового призначення та статусу орендованих позивачем земель полягає в непогодженні питання з законним користувачем земельних ділянок - позивачем.
3. 23.09.2021 позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить на період вирішення спору у справі № 911/2659/21:
- заборонити Феодосіївській сільраді приймати рішення та вчиняти дії стосовно спірних земельних ділянок, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання цих земельних ділянок;
- заборонити Київській облраді приймати рішення та вчиняти дії стосовно спірних земельних ділянок, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання цих земельних ділянок.
У зв`язку з уточненням позовних вимог, 29.09.2021 позивач подав уточнення заяви про забезпечення позову у справі, яким позивач вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову залишив без змін, уточнивши формулювання предмету позову.
Зазначену заяву про вжиття заходів забезпечення позову мотивовано тим, що прийняття Київською облрадою рішення про зміну меж об`єкту природно-заповідного фонду - заказника "Чернечий ліс" шляхом включення до його складу земельних ділянок, орендованих позивачем, призведе до неможливості використання майна (земельних ділянок) за його цільовим призначенням суб`єктом підприємницької діяльності - позивачем.
Позивач наголошує на тому, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав, оскільки прийняття рішень відповідачами позбавляє можливості позивача захистити їх в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, заяву Товариства про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2659/21 задоволено: заборонено Феодосіївській сільраді приймати рішення та вчиняти дії стосовно спірних земельних ділянок, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання цих земельних ділянок; заборонено Київській облраді приймати рішення та вчиняти дії стосовно спірних земельних ділянок, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання цих земельних ділянок.
5. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувані дії та рішення відповідачів дають позивачу обґрунтовані підстави вважати, що відповідачами будуть вживатись подальші протиправні дії щодо позбавлення позивача повноцінно здійснювати правомочності орендаря земельних ділянок. Таким чином, подальші дії відповідачів, здійснені на підставі та на виконання оскаржуваних рішень, можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як орендаря земельних ділянок, зокрема використання їх для мети, з якою вони орендувались. Обґрунтованість припущень позивача щодо подальших дій, спрямованих на порушення його прав та інтересів, як законного орендаря землі, підтверджується фактом прийняття відповідачами оспорюваних рішень, якими свідомо ігноруються інтереси позивача.
6. Також апеляційний суд врахував, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення суд визнав співмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Київська облрада у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду 25.11.2021 у справі № 911/2659/21 повністю, винести нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства про вжиття заходів забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), а саме вважає, що Господарським судом Київської області та Північним апеляційним господарським судом порушено норми статті 137 ГПК України, що стосується застосування заходів забезпечення позову, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності реальної загрози невиконання рішення суду у майбутньому. Скаржник вважає, що заборона відповідачам приймати рішення та вчиняти дії стосовно спірних земельних ділянок, що спрямовані та/або мають наслідком зміну категорії земель та/або цільового призначення та/або виду використання спірних земельних ділянок є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог у судовому спору, який ще не вирішено по суті.
До того ж, скаржник наголошує на тому, що оскільки висновки і рекомендації, що були прийняті на спільному засіданні постійних комісій 21.07.2021, несуть лише рекомендаційний характер, а Феодосівська сільрада розглянула зазначені рекомендації та прийняла рішення "Про погодження розширення лісового заказника "Чернечий ліс" шляхом включення спірних земельних ділянок та земельної ділянки, кадастровий номер 3222487001:01:002:5067, до складу заказника "Чернечий ліс" з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають природоохоронну, науково та рекреаційну цінність, без вилучення земель у землекористувачів, то скаржник вважає вимогу позивача в частині, що стосується Київської облради такою, що не має достатньої аргументації щодо порушення нею прав Позивача. Оскільки Феодосїївська сільрада є колегіальним органом та представницьким органом місцевого самоврядування, яка в межах своїх повноважень приймає рішення про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні, то Київська облрада вважає, що рішення Феодосіївської сільради "Про погодження розширення лісового заказника "Чернечий ліс" шляхом включення земельних ділянок, кадастрові номери: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:002:0016 та 3222487001:01:002:5067, до складу заказника "Чернечий ліс" з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають природоохоронну, науково та рекреаційну цінність, без вилучення земель у землекористувачів, прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства України.
До того ж, оскільки земельні ділянки, які перебувають в оренді позивача, ще не включені до меж лісового заказника, а початок процедури не вказує на безумовне включення таких ділянок до меж лісового заказника, то скаржник вважає, що жодних правових наслідків для позивача фактично не існує і звернення до суду є передчасним та необґрунтованим.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської облради на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/2659/21 у порядку письмового провадження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2022 ухвалено здійснити розгляд касаційної скарги Київської облради на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/2659/21 у відкритому судовому засіданні 16.02.2022.
16.02.2022 суддею Міщенком І. С. подана заява про самовідвід у справі № 911/2659/21.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 заяву судді Міщенка І. С. про самовідвід у справі № 911/2659/21 задоволено.
У зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Міщенка І. С., розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.02.2022 № 29.3-02/410 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/2659/21.
З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022 у справі № 911/2659/21 визначено колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 прийнято до розгляду касаційну скаргу Київської облради на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/2659/21 та визначено здійснювати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2022 ухвалено здійснити розгляд касаційної скарги Київської облради на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 про забезпечення позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/2659/21 у відкритому судовому засіданні 05.07.2022.
Позиція Верховного Суду
11. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.
12. Предметом касаційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
13. Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
14. Згідно із частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
15. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
16. Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
17. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
18. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21)).
19. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії.
20. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
21. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах суд досліджує, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постанові Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/4314/21).
22. Як установлено судами попередніх інстанцій, предметом позову є вимоги немайнового характеру - Товариство оспорює дії та рішення відповідачів, які спрямовані на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника "Чернечий ліс" з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність, тобто зміну існуючого цільового призначення земельних ділянок на цільове призначення, що унеможливлює використання орендованих позивачем земельних ділянок для мети, з якою вони орендувались.
23. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, взявши до уваги наведені обставини, виходив із того, що подальші дії відповідачів, здійснені на підставі та на виконання оскаржуваних рішень, можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як орендаря спірних земельних ділянок, зокрема використання їх для мети, з якою вони орендувались, а у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться чи повністю унеможливиться відновлення його прав на орендовані земельні ділянки, виникне необхідність використовувати інші способи захисту своїх порушених прав, подавати позови та скасовувати реєстраційні дії, що також призведе до великих судових витрат та затягуванню відновлення прав позивача.
24. Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин у справі, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність достатні підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірних земельних ділянок з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору, оскільки прийняття відповідачами оспорюваних рішень є початковим етапом процедури зміни статусу (цільового призначення) земельних ділянок, орендованих позивачем, яку відповідачі можуть у будь-який час продовжити.
Водночас вжиті заходи забезпечення позову не порушують та не обмежують права будь-яких осіб, в тому числі відповідачів, а лише встановлюють законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.
25. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі, вжиті судом першої інстанції, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
26. Водночас вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки предметом позову є визнання незаконними дій відповідачів та скасування прийнятих ними оспорюваних рішень, у той час як вжиті судами заходи забезпечення позову спрямовані на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.
Інші доводи скаржника фактично стосуються вирішення справи по суті спору, тому не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції за результатами перегляду судового рішення щодо вирішення заяви про забезпечення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Згідно із частинами 1, 3 статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
28. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
30. Згідно із частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
31. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Київської облради залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Розподіл судових витрат
32. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської обласної ради залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 911/2659/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай