ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/3883/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участі представників сторін:
скаржника - Корнієнко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.10.2019
та на ухвалу Господарського суду Київської області
від 15.05.2019
за позовною заявою Білоцерківської міської ради Київської області
до відповідачів: 1. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича; 2. Голови комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича; 3. Арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_1 ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс"; 3. ГП "Магістраль"
про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу
в межах провадження у справі № 911/3883/16
за заявою боржника Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою господарського суду Київської області від 14.12.2016, зокрема, визнано банкрутом ПАТ НВФ "Ферокерам" та відкрито ліквідаційну процедуру.
2. До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківської міської ради Київської області до Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича (відповідач-1) та до Голови комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича (відповідач-2), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Ленд Будсервіс", ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Корнійчук Антоніни Валеріївни, ГП "Магістраль" про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16 закрито провадження у вказаній справі в частині вимог про визнання неправомірними дій Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; в іншій частині в задоволенні позовних вимог Білоцерківської міської ради Київської області відмовлено.
4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГП "Магістраль" та Білоцерківська міська рада Київської області звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у даній справі апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 15.11.2019 Білоцерківська міська рада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 911/3883/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.11.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 касаційну скаргу Білоцерківської міської ради від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13.12.2019 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 572,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16.
9. 10.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Білоцерківської міської ради надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучено оригінал документу (платіжного доручення № 2243 від 03.12.2019), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 572,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16.
10. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 911/3883/16 за касаційною скаргою Білоцерківської міської ради від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019. Призначено розгляд касаційної скарги на 21.01.2020 о 10:45 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Білоцерківською міською радою подано касаційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Суди попередніх інстанцій мали розглянути та оцінити обставини на які посилався скаржник, проте не надали оцінки наданим доказам та не звернули уваги на обставини, що свідчать про протилежні та колізійні обставини, що визнані судами попередніх інстанцій як встановлені факти.
12.2 Суди попередніх інстанцій мали дати оцінку всім запереченням преюдиціальності фактів наданих скаржником, а не просто послатися на рішення у справах № 810/2515/16 та № 911/415/18.
12.3 Представник скаржника в судовому засіданні 21.01.2020 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним.
17.1 У адміністративній справі № 810/2515/16 та господарській справі № 911/415/18 встановлені такі обставини, що не потребують доказуванню, а саме:
- правомірність реєстрації права власності за ПАТ НВФ "Ферокерам" на нерухоме майно (Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 95-Б);
- набуття вказаного майна у власність ОСОБА_1 ;
- передача ним такого майна до статутного капіталу ТОВ "Ленд Будсервіс";
- реєстрації права власності за останнім на вказане майно.
17.2 На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що право користування земельною ділянкою, на якій розташоване вищезазначене нерухоме майно, набуто ТОВ "Ленд Будсервіс", а за ГП "Магістраль" в свою чергу припинено.
18. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що провадження у даній справі в частині вимог про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28769690 від 16.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає закриттю. Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки інші позовні вимоги Білоцерківської міської ради Київської області є похідними від зазначеної вище вимоги, то такі вимоги не підлягають задоволенню.
19. Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
20. За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
21. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
22. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).
23. Таким чином, у розумінні положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
24. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
25. Відповідно до частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
26. Із змісту вказаних рішень у адміністративній справі № 810/2515/16 та господарській справі № 911/415/18 вбачається, що скаржник - Білоцерківська міська рада не брав участі при розгляді зазначених справ, внаслідок чого був позбавлений можливості наводити свої доводи та надавати докази на підтвердження своєї правової позиції, а тому такі доводи та докази скаржника не досліджувалися судами під час розгляду вказаних справ та підлягають обов`язковому розгляду із наданням відповідної правової оцінки під час розгляду позовної заяви Білоцерківської міської ради в межах справи № 911/3883/16.
27. Окрім того, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
28. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.
29. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про преюдиціальність обставин встановлених під час розгляду справ № 810/2515/16 та № 911/415/18 для розгляду позовної заяви Білоцерківської міської ради в межах справи № 911/3883/16.
30. Також, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
30.1 25.07.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради 2 було прийнято рішення № 30623238 про державну реєстрацію змін, яким було внесено зміни до реєстру, зокрема:
- загальна площа (кв. м) 47,6 змінено на Загальна площа (кв. м): 50,4;
- нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні» змінено на Нежитлова будівля літ. А, споруди: Туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота -№1, Огорожа - №2, об`єкт житлової нерухомості: Ні;
- нежитлова будівля літ. А, споруди: Туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота -№1, Огорожа - №2, об`єкт житлової нерухомості: Ні змінено на Нежитлова будівля (літ. А), об`єкт житлової нерухомості: Ні, додаткові відомості змінено на: «споруди: туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2»
30.2 28.07.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради було прийнято рішення № 30681436 про державну реєстрацію змін, яким було внесено зміни до додаткових відомостей про об`єкт нерухомого майна: «споруди: туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2» змінено на Споруди: Вбиральня на 2 осіб літ.Б (загальна площа 9,9 кв. м.), Бензомасловиловлювач літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - № 2, Покриття з щебеню та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - №4.
31. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
32. Всупереч вказаним вимогам закону, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено на підставі чого державним реєстратором 25.07.2016 та 28.07.2016 було внесено відповідні зміни, в тому рахунку щодо загальної площі нерухомого майна, зокрема щодо покриття з щебеню та бетону (загальною площею 3820 кв. м.) - №3, асфальтобетонного покриття (загальною площею 720 кв. м.) - №4 та інших (пункти 30.1, 30.2 постанови), та не надано оцінку правомірності таких дій, не встановлено чи є це майно нерухомим майном в розумінні містобудівного законодавства, а відтак чи підлягало воно державній реєстрації як нерухоме майно, не досліджено які правовстановлюючі документи були підставою для державної реєстрації цього майна як нерухомого.
33. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
34. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.
35. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
36. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
37. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
38. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, статей 75 86 Господарського процесуального кодексу України, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому ухвалу суду першої інстанції від 15.05.2019 та постанову суду апеляційної інстанції від 16.10.2019 слід скасувати, а справу № 911/3883/16, в частині розгляду зазначеної вище позовної заяви Білоцерківської міської ради Київської області слід направити до Господарського суду Київської області на новий розгляд.
39. При новому розгляді суду необхідно належним чином дослідити на підставі чого державним реєстратором 25.07.2016 та 28.07.2016 було внесено відповідні зміни, в тому рахунку щодо загальної площі нерухомого майна, зокрема щодо покриття з щебеню та бетону (загальною площею 3820 кв. м.) - №3, асфальтобетонного покриття (загальною площею 720 кв. м.) - №4 та інших (пункти 30.1, 30.2 постанови), надати оцінку правомірності таких дій, встановити чи є це майно нерухомим майном в розумінні містобудівного законодавства, а відтак чи підлягало воно державній реєстрації як нерухоме майно, дослідити які правовстановлюючі документи були підставою для державної реєстрації цього майна як нерухомого, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
40. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 911/3883/16 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16 скасувати.
3. Справу № 911/3883/16 в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
К. М. Огороднік