ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 912/3192/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019
(головуючий - Орєшкіна Е.В., судді Дармін М.О., Подобєд І.М.)
та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.05.2019
(суддя Вавренюк Л.С.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
до Фізичної особи - підприємця Бойко Віталія Васильовича
про стягнення 833 457,06 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойко Віталія Васильовича 833457,06 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем під час виконання договору №12/04/2018-КД від 12.04.2018 на послуги перевезення вантажу по території України було втрачено частину вантажу позивача, чим завдано шкоди на суму вартості втраченого вантажу у розмірі 833457,06 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
4. Суди мотивували свої висновки тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсягу завданих збитків - кількость та вартість вантажу, що втрачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 04.11.2019 ТОВ "Спектр-Агро" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
6. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанції безпідставно не врахували, що: факт завантаження вантажу на автомобіль відповідача підтверджується актом зняття з відповідального зберігання №000056000 від 24.04.2018 та товарно-транспортною накладною П 4210 від 24.04.2018; факт крадіжки підтверджено актом нестачі та товарно-транспортною накладною П 4210 від 24.04.2018 з примітною «товар прийнято з нестачею». Крім того суди безпідставно не врахували довідки про вартість товару №115 від 07.05.2018 та №89 від 06.03.2019. Отже, скаржник стверджує, що він виконав обов`язок по доведенню факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і шкодою. Також, скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували положення ст. 924 ЦК України та ст. 314 ГК України, зокрема, про те, що вина перевізника презюмується та не підлягає доведенню замовником.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ФОП Бойко В.В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.04.2018 між ТОВ "Спектр-Агро" (замовник) та ФОП Бойком В.В. (перевізник) укладений договір №12/04/2018-КД на послуги перевезення вантажу по території України, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання за рахунок замовника виконати послуги перевезення вантажів замовника по території України.
9. Послуги за цим договором надаються на підставі письмової заявки замовника (форма заявки є додатком № 1), в якій узгоджено умови перевезення, а також заявлено дані щодо вантажу, що перевозиться (пункт 1.2 договору).
10. Відповідно до п. 2.1.1 договору перевізник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі виконати умови узгодженої між замовником та перевізником заявки, забезпечивши збереження вантажу під час перевезення, при цьому, перевізник повинен особисто виконати ці зобов`язання і не має право залучати до їх виконання третіх осіб; інформувати замовника про вимушені затримки транспортних засобів в дорозі, аварії та інші непередбачувані обставини, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу (пункт 2.1.2); перевіряти при прийомі вантажу до перевезення цілісність його упаковки, відповідність фактичної кількості вантажних місць кількості, вказані у товарно-транспортній накладній (пункт 2.1.3); у разі отримання вантажу з пошкодженнями або у разі невідповідності кількості, виду, найменування вантажу, пошкодження цілісності його упаковки в місці його завантаження належним чином документально оформити таке пошкодження з відповідними підписами представників сторін, шляхом внесення відповідних приміток до товарно-транспортної накладної та складення відповідного акту (2.1.4).
11. Відповідно до п. 4.3.1 договору перевезення перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, які сталися з його вини під час виконання ним своїх зобов`язань. Факт виявлення нестачі, пошкодження вантажу повинен бути документально підтверджений шляхом складення відповідного акту, що відображає природу і обсяг заподіяної шкоди. Акт повинен містити підписи водія та представника одержувача.
12. На виконання умов договору перевезення ТОВ "Спектр-Агро" подало заявку №73 від 24.04.2018 на перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом перевезення: м. Кропивницький - м. Обухів, Київська область, - м. Кропивницький; найменування вантажу: ЗЗР, насіння МКД; кількість одиниць - згідно ТТН; вага: 19,1 т; дата завантаження - 24.04.2018; місце завантаження: м. Обухів, Київська обл., вул. Промислова, 20, к.2; вантажовідправник - ТОВ "Спектр-Агро"; дата доставки - 25.04.2018; адреса вивантаження - м. Кропивницький, вул. Маланюка, 3; вантажоодержувач - ТОВ "Спектр-Агро"; вартість фрахту - 10 000 грн.
13. ТОВ "Спектр-Агро" посилається на заподіяння шкоди Фізичною особою-підприємцем Бойком Віталієм Васильовичем під час виконання заявки № 73 внаслідок втрати частини вантажу загальною вартістю 833 457,06 грн.
14. ТОВ "Спектр-Агро" направлено на адресу ФОП Бойка В.В. претензію за вих. №116 від 08.05.2018, якою запропоновано відшкодувати завдану шкоду.
15. ТОВ "Спектр-Агро" отримало відповідь на претензію від адвоката Іванова О.В., що діє в інтересах ФОП Бойка В.В., якою повідомлено, що оскільки триває досудове розслідування по факту викрадення товару, то звертатися з претензією про відшкодування шкоди є передчасним.
16. ТОВ "Спектр-Агро", не погодившись з викладеним у відповіді на претензію, вдруге надіслало на адресу ФОП Бойка В.В. та адвоката Іванова О.В. претензію про відшкодування завданої шкоди за вих. №162 від 03.07.2018.
17. ТОВ "Спектр-Агро" отримало відповідь на претензію від адвоката Іванова О.В., якою повідомлено, що оскільки представником ТОВ "Спектр-Агро" Чагаровським В.Ф. підписано акт про прийняття-передачу виконаних робіт від 21.05.2018, то претензія відповідача є необґрунтованою.
18. Предметом позову є вимога про стягнення шкоди, заподіяної під час перевезення вантажу внаслідок втрати частини вантажу вартістю 833 457,06 грн.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
20. Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
21. За змістом ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
22. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 4 ст. 909 ЦК України).
23. Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
24. Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
25. Згідно частин 1, 3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
26. За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
27. Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
28. За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
29. Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
30. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
31. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
32. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
33. Згідно з приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
34. Відповідно до п. 1.1 Правил перевезень вантажів автомобільним тарнспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорта України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила) (тут і далі- в редакції, чинній на момент укладення ), перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2).
35. За змістом розділу 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
36. Відповідно до п. 11.1. Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
37. Судами встановлено, що відповідач у справі визнає факт отримання ним за заявкою № 73 від 24.04.2018 вантажу на перевезення згідно з товаро-транспортною накладною від 24.04.2018. Разом з тим, ні вказана заявка, ні товаро-транспортна накладна від 24.04.2018 не містять переліку переданого відповідачу для перевезення вантажу та його кількості.
38. Так, суди встановили, що на підтвердження факту нестачі вантажу під час розвантаження позивач надав також копію акта без дати та номеру (далі - акт нестачі вантажу), у якому вказано про виявлену недостачу товару при розвантаженні автомобіля, а саме: Насіння Соняшника ЛГ 5661 - 64 мішка; Мікродобрива Спектрум марки "Во+Мg" - 200л; Гербіцид Сальса - 19 кг; Гербіцид Тітус -10 кг. В акті вказано, що викрадення відбулось під час перевезення шляхом взлому замка і пломби в кузові автомобіля. Акт підписаний директором Кіровоградського структурного підрозділу, завідувачем складом та водієм відповідача.
39. Водночас встановивши, що матеріали справи не містять достовірних відомостей про вантаж, який підлягав перевезенню, суди відхили вказаний акт як належний доказ.
40. Зокрема, суди встановили, товаро-транспортна накладна від 24.04.2018 №П4210, яка була надана водієві відповідача для перевезення, всупереч вимог Правил, не оформлена належним чином (не заповнені всі графи). Водночас, незважаючи на зазначення в акті зняття товарів з відповідального зберігання №000056000 від 24.04.2018 найменування товарів, що, за твердженням позивача, втрачені під час перевезення, суди встановили, що такий акт не є належним та допустимим доказом на підтвердження перевезення саме втраченого вантажу, зокрема, у зв`язку з тим, що він не містить відомостей про вантаж, які мають бути зазначені відповідно до пункту 11.7 Правил, а саме: ціна без ПДВ за одиницю, грн.; загальна сума з ПДВ, грн.; вид пакування; документи з вантажем; маса брутто, т; операція (графи 5-10 товарно-транспортної накладної).
41. З урахуванням наведеного, з поданих позивачем доказів не вбачається за можливе встановлення на підставі яких саме даних в акті нестачі вантажу було зафіксовано кількість втраченого вантажу.
42. Враховуючи зазначене, посилання позивачем у касаційній скарзі на вказаний акт нестачі вантажу є безпідставним та необґрунтованим.
43. Крім того, судами встановлено, що позивачем, всупереч вимог ст. 74 ГПК України не надано належних доказів на підтвердження вартості втраченого вантажу.
44. Так, обґрунтовуючи розмір заявлених збитків, позивач надав суду довідку ТОВ "Спектр-Агро", підписану головним бухгалтером, про вартість товару № 115 від 07.05.2018, відповідно до якої : Сальса 75 ЗП 19 кг - 401 489,48 грн з ПДВ; Насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ 64 мішка - 263 242,32 грн з ПДВ; Мікродобрива Спектрум марки "В+Мо" 200л 28 176,84 грн. з ПДВ; Тітус 25 в.г. 10 кг 140 548,42 грн з ПДВ.
45. Однак, надавши оцінку вказаній довідці №115 від 07.05.2018, суди встановили, що вона не є належним та допустимим доказом у справі та не може свідчити про розмір завданих збитків, про стягнення яких з відповідача позивачем подано позов у даній справі.
46. В подальшому позивач додав копії видаткових накладних № 73109068 від 23.02.2018, №73092037 від 17.01.2018, ВМД №UA125260/2018/834207, ВМД № UA125260/2018/833116, зазначивши про те, що вони є доказами сформованої ціни на товари, нестачу яких було виявлено.
47. Разом з тим, суди встановили, що надалі позивач подав розрахунок ціни позову без врахування вартості товарів, які були зазначені у вказаних видаткових накладних, подавши при цьому довідку про вартість товару № 89 від 06.03.2019, підписану головним бухгалтером ТОВ "Спектр-Агро", яка також не може свідчити про розмір завданих збитків.
48. Таким чином, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам у сукупності, суди попередніх інстанцій встановили, що вони не підтверджують того, яке саме майно підлягало перевезенню відповідачем, що відповідно унеможливлює доведення позивачем того, який вантаж було втрачено та його вартість, а отже і розмір заявлених позивачем збитків.
49. Крім того, судами також було взято до уваги, що в матеріалах справи наявний акт про прийняття-передачу виконаних робіт від 21.05.2018, підписаний обома сторонами без зауважень, відповідно до якого позивач прийняв роботи від відповідача по перевезенню та жодних претензій по якості та обсягу робіт не заявив.
50. Таким чином, враховуючи визначений ст. 13 ГПК України принцип змагальності сторін, який полягає, зокрема, у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про те, що встановивши відсутність доказів на підтвердження розміру заявлених позивачем збитків, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог у даній справі.
51. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що її доводи фактично стосуються переоцінки доказів у справі. Разом з тим, докази, на які посилається позивач у касаційній скарзі, були досліджені судами попередніх інстанцій, що відображено в тексті судових рішень.
52. Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до приписів ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
53. Таким чином, Верховний Суд як суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, та за загальним правилом не повноважний переоцінювати фактичні обставини справи.
54. Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували положення ст. 924 ЦК України та ст. 314 ГК України, зокрема, про те, що вина перевізника презюмується та не підлягає доведенню замовником, є безпідставними та такими, що спростовуються змістом самого рішення місцевого суду (про що зазначено на стор. 15, абз. 6 рішення).
55. Крім того, суд касаційної інстанції відхиляє також доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин Правила перевезень вантажів автомобільним тарнспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорта України від 14.10.1997 № 363, з посиланням на те, що відповідачем здійснювалось перевезення небезпечного вантажу, на які положення вказаних Правил не поширюються. Так, як було зазначено, суд касаційної інстанції неуповноважений встановлювати обставини у справі, водночас судами попередніх інстанцій не встановлено факту перевезення відповідачем на підставі заявки № 73 від 24.04.2018 та товаро-транспортної накладної від 24.04.2018 саме небезпечного вантажу.
56. При цьому у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
58. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).
59. Отже, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судам попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, а фактично зводяться лише до переоцінки доказів у справі, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зміни чи скасування законних постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів.
Розподіл судових витрат
60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.05.2019 у справі №912/3192/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Н.М. Губенко
В.І. Студенець