ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 913/106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
Скаржника - адвоката Князьської Н.А.
Ансіл інвестмент компані Лімітед (кредитора) - адвоката Поліщук А.О., адвоката Хименко Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Моноліт-Агро"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 09.11.2020
у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючого), Крестьянінова О.О. , Тарасової І.В.;
та на рішення Господарського суду Луганської області
від 30.10.2019
у складі судді: Яреська Б.В.
у справі № 913/106/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ"
до Фермерського господарства "Моноліт-Агро"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор"
про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
ВСТАНОВИВ:
1. 22.11.2011 ухвалою Господарського суду Луганської області за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС" порушено справу № 21/89б/2011 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".
2. 13.04.2016 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 21/89б/2011 про банкрутство введено процедуру санації боржника - Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.
3. У березні 2018 року керуючий санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурова А.П. звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2019) про витребування у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" з незаконного володіння нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: смт. Біловодськ Луганської області, вул. ім. Гуньяна, буд.51-а та включає в себе:
- "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338, 4 кв.м;
- "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22, 5 кв.м;
- "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541, 4 кв.м;
- "В, Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2 059, 7 кв.м;
- "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279, 9 кв.м;
- № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна.
4. Рішенням Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі № 913/106/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
5. Постановою Верховного Суду від 04.07.2019 у даній справі постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 скасовано, а справу № 913/106/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
6. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у справі № 913/106/18 позов про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено повністю.
7. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Моноліт-Агро" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" до Фермерського господарства "Моноліт-Агро" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити повністю.
8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 913/106/18 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у даній справі залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 27.11.2020 Фермерське господарство "Моноліт-Агро" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та на рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у справі № 913/106/18, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фермерського господарства "Моноліт-Агро" у справі № 913/106/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.12.2020.
11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.12.2020 № 29.3-02/3683, у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 913/106/18.
12. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.12.2020 для розгляду касаційної скарги Фермерського господарства "Моноліт-Агро" у справі № 913/106/18 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Жукова С.В., Васьковського О.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 913/106/18 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Моноліт-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та на рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019; призначено розгляд касаційної скарги Фермерського господарства "Моноліт-Агро" на 02.02.2021 о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Фермерським господарством "Моноліт-Агро" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані постанову та рішення скасувати повністю, а справу № 913/106/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Луганської області в межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", стягнути з позивача витрати зі сплати судового збору.
15. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
15.1. Судом першої та апеляційної інстанції прийнято судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених, зокрема: у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №910/10829/17 (висновок щодо вирішення майнових спорів в межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ), постанові Верховного Суду від 06.04.2018 року у справі №925/1874/13 (висновок щодо концентрації спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство), аналогічної правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 13.04.2016 у справі №3-304гс16.
15.2. Судами першої та апеляційної інстанції не взяті до уваги вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2019 року у справі №913/106/18, які є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, відповідно до вимог ч.5 ст.310, ч. 1 ст.316 ГПК України згідно яких, справа № 913/106/18 передана на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи про банкрутство ПАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".
16. У судовому засіданні 02.02.2021 представник скаржника підтримала касаційну скаргу з підстав, викладених у ній.
17. 21.01.2021 Фермерським господарством "Моноліт-Агро" подано відповідь на відзив керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" арбітражного керуючого Кандаурової А.П.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
18. Керуючим санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" арбітражним керуючим Кандауровою А.П. подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
19. У судовому засіданні 02.02.2021 представники кредитора заперечили проти касаційної скарги.
Розгляд клопотань Верховним Судом
20. 02.02.2021 керуючим санацією ПАТ "МЗРО "Стрілецький степ" арбітражним керуючим Кандауровою А.П. до Верховного Суду подано клопотання, в якому остання просить визнати поважними причини неявки у судове засідання призначене на 02.02.2021 на 10:00 та перенести розгляд справи № 913/106/18 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Моноліт-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та на рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 на іншу дату.
21. Вказане клопотання мотивовано тим, що арбітражний керуючий Кандаурова А.П. призначена керуючим реструктуризацією у справі № 911/3412/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та має бути присутньою на попередньому судовому засіданні у даній справі № 911/3412/20, яку призначено на 02.02.2021 о 10:20 (копія ухвали від 15.12.2020 додається до клопотання).
22. У судовому засіданні 02.02.2021 щодо вказаного клопотання представник скаржника покладалася на розсуд суду, а представники кредитора Ансіл інвестмент компані Лімітед не заперечували проти вказаного клопотання та підтримали його.
23. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.
23.1. Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
23.2 Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
23.3. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
23.4. Окрім того, як вбачається з поданого клопотання, зокрема ухвали від 15.12.2020 про призначення попереднього судового засідання у справі № 911/3412/20, арбітражний керуючий Кандаурова А.П. мала достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.
23.5. Крім того, арбітражним керуючим Кандауровою А.П. було подано відзив на касаційну скаргу, відтак остання скористалася своїм правом висловити свою позицію як керуючого санацією боржника щодо касаційної скарги ФГ "Моноліт-Агро".
23.6. Тому, суд касаційної інстанції в даному випадку не визнає поважними підстави для відкладення розгляду касаційної скарги які викладені у відповідному клопотанні керуючого санацією ПАТ "МЗРО "Стрілецький степ" арбітражного керуючого Кандаурової А.П.
23.7. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.
Позиція Верховного Суду
24. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
26. Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги заявлені керуючим санацією
ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" арбітражним керуючим Кандауровою А.П. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2019) про витребування у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" з незаконного володіння нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: смт. Біловодськ Луганської області, вул. ім. Гуньяна, буд.51-а.
27. Підставою заявлених вимог є визнання недійсним у межах справи № 21/89б/2011 (про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ") договору купівлі-продажу спірного майна від 09.04.2011, визнаного недійсним на підставі частини 11 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а саме як такий, що укладений за значно заниженою вартістю, яка здійснена із заінтересованими особами та свідчить про виведення вагомих активів на шкоду інтересів самого боржника та його кредиторів.
28. Справа розглядалась судами неодноразово.
29. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 04.07.2019 у справі № 9013/106/18 задовольнив касаційну скаргу керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" арбітражного керуючого Кандаурової А.П., постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі № 913/106/18 скасував, а справу № 913/106/18 передав на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ.
29.1. Скасовуючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначив наступне:
- розгляд спору повинен відбуватися в межах справи про банкрутство, що забезпечить реалізацію контролю суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за діяльністю боржника та є ефективним засобом юридичного захисту прав як боржника, так і кредиторів. Така ж правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 44/459-б;
- у межах даного позову слід вирішити питання співвідношення речового способу захисту, встановленого статтею 388 ЦК України, із правом на мирне володіння майном відповідачем (Перший протокол до Конвенції) та спеціальними підставами для визнання недійсним договору, укладеного з заінтересованими особами, встановленого частиною одинадцятою статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наслідками визнання такого договору недійсним саме з підстав, встановлених цією нормою Закону;
- задля правильного вирішення цього спору у судовому рішенні слід описати всю хронологію вибуття спірного майна з володіння позивача у розрізі наявності реальної волі позивача на вибуття такого майна та отримання реального економічного ефекту від такого правочину; обставини набуття відповідачем спірного майна у розрізі можливості для нього перевірити його долю та обставини вибуття такого майна з володіння позивача; співставити мету провадження у справі про банкрутство у розрізі принципу наповнення ліквідаційної маси з правом відповідача на мирне володіння майном через призму Першого протоколу до Конвенції та права учасників справи на справедливий суд у розрізі надання сторонам спору можливості надати всі пояснення щодо суті спору, особливо відповідачеві з огляду на його неучасть при розгляді спору про визнання недійсним первісного договору купівлі-продажу.
- слід співставити дату набуття права власності відповідача на спірну нерухомість та дату порушення провадження у справі про банкрутство позивача у розрізі наявності ризиків і підстав для заявлення нинішнього позову та добросовісності відповідача у розрізі усвідомлення таких ризиків.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання постанови Верховного Суду від 04.07.2019 справа № 913/106/18 за позовом ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" до відповідача Фермерського господарства "Моноліт-Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" про витребування майна із чужого незаконного володіння передана на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ (суддя Яресько Б.В.).
31. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.08.2019 справа № 913/106/18 прийнята до провадження судді Яресько Б.В. та призначена до розгляду.
32. Так, на виконання вказівок Верховного Суду судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
32.1. Звертаючись до Господарського суду Луганської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, керуючий санацією боржника обрала правильний спосіб захисту, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
32.2. Можливість витребування майна з чужого незаконного володіння законодавець ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
32.3. З`ясовуючи питання добросовісності/недобросовісності відповідача як набувача спірного майна судам слід урахувати вказівки Верховного Суду у постанові від 04.07.2019 у даній справі, який зазначив, що, вирішуючи питання застосування ст.51 Господарського процесуального кодексу України, слід урахувати, що, подаючи позов про витребування майна у порядку статті 388 Цивільного кодексу України на підставі судового рішення про визнання недійсним першого правочину щодо відчуження позивачем спірного майна, позивач (у разі неучасті набувача майна у розгляді справи про визнання недійсним першого правочину щодо відчуження спірного майна) має право доводити відповідними доказами обставини, що свідчать про недобросовісність набувача або які надають право власнику витребувати майно від добросовісного набувача. У свою чергу, відповідач має право надати всі заперечення позивачеві щодо своєї добросовісності чи інших поданих позивачем доказів на підтвердження права витребовувати майно від добросовісного набувача.
32.4. Судами встановлено, що відповідач згідно приписів статті 51 Господарського процесуального кодексу України, подав докази на підтвердження законності набуття спірного майна, зокрема:
- відповідач, купуючи спірний об`єкт нерухомості за договором купівлі-продажу від 23.12.2015, не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження цього майна, оскільки на момент вчинення правочину з набуття майна (договору купівлі-продажу від 23.12.2015) право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за відчужувачем (ТОВ "Біловодський елеватор"), записів про обтяження не було;
- договір купівлі-продажу від 09.04.2011, на підставі якого ТОВ "Біловодський елеватор" придбав у власність спірне майно на той час був дійсним та не оспорювався (заява про його недійсність подана до суду 13.01.2017, договір визнаний судом недійсним 13.12.2017);
- за придбане нежитлове приміщення 23.12.2015 відповідачем перераховано продавцю 973 213,28 грн та сплачено 9 732,13 грн обов`язкового збору до Пенсійного фонду України, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.12.2015 №486, №487 та від 22.12.2015 №482 (а.с.194-196, том 1);
- на замовлення відповідача Біловодським БТІ після проведення інвентаризації 06.01.2016 виготовлений технічний паспорт на спірне нежитлове приміщення (а.с.197-198, том 1);
- за заявою відповідача від 28.01.2016 (а.с.199, том 1) на ім`я селищного голови про оформлення права користування земельною ділянкою (на якій розташоване приміщення), Біловодська селищна рада рішенням від 29.01.2016 №4/7 (а.с.203, том 1) припинила ТОВ "Біловодський елеватор" право оренди земельної ділянки, на якій розміщене спірне приміщення, та передала земельну ділянку відповідачу в оренду на 10 років. Договір оренди землі укладено лише 02.01.2018 (а.с.200-202, том 1). Відповідач у 2016 - 2018 роках сплачував орендну плату за землю, що підтверджується податковими деклараціями та квитанціями (а.с.204-216, том 1);
- з наданих приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М. на вимогу суду ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.05.2018 матеріалів убачається, що згідно з листом за вих.№12 від 22.12.2015 ПАТ "КБ "Хрещатик" просить приватного нотаріуса зняти заборону на відчуження спірного нерухомого майна боржника, що належить ТОВ "Біловодський елеватор", реєстраційний номер об`єкта у ДРРП 71363344000 (право власності 1122421) та передано в іпотеку за кредитними договорами. Просить припинити іпотеку спірного нерухомого приміщення (а.с.49, том 2).
32.5. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що справа №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" була втрачена у зв`язку із проведенням антитерористичної операції, що зафіксовано актом експертної комісії господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015. І у подальшому ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.09.2015 порушено провадження з відновлення матеріалів втраченої справи №21/89б/2011 про банкрутство боржника, а тому у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" дійсно була відсутня можливість з`ясувати у Єдиному державному реєстрі судових рішень обставини щодо наявності порушеної справи про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".
33. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна.
34. У постанові Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №910/4715/16 висловлено правову позицію про те, що статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею. При цьому наявність у діях власника волі на передання майна іншій особі унеможливлює застосування вимог наведеної норми щодо витребування майна від добросовісного набувача.
35. Отже, можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця характеризує його суб`єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання.
36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір купівлі-продажу від 09.04.2011, укладений між боржником та ТОВ "Біловодський елеватор" щодо спірного нежитлового приміщення, визнано недійсним на підставі частини 11 статті 17 Закону про банкрутство постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.06.2018 у справі у справі №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".
37. Крім того, судами встановлено, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2018, провадження у справі № 21/89б/2011 порушено 22.11.2011, тобто приблизно за 7 місяців після укладення оспорюваних - явно збиткових (із заниженою вартістю) договорів купівлі-продажу 09.04.2011, що також свідчить про фактичне виведення активів боржника на користь одного з кредиторів - ТОВ "Біловодський елеватор", що завдало збитки іншим кредиторам. Як зазначив Верховний Суд за результатами касаційного перегляду, щодо боржника вчинялись дії з доведення його до банкрутства, що також підтверджує наявність дій керівництва, спрямованих на виведення основних фінансових активів-виробничих потужностей на користь інших осіб.
38. При визнанні договорів боржника недійсними, завдання ліквідатора полягає у поверненні майна боржника до ліквідаційної маси.
39. Отже, у разі, якщо відчуження майна відбулося за правочином, визнаним недійсним з підстав, визначених частиною 11 статті 17 Закону про банкрутство, керуючий санацією боржника має право звернутися з вимогами про витребування майна в останнього набувача у порядку статті 388 Цивільного кодексу України, що є ефективним способом захисту порушених прав боржника, відповідає повноваженням керуючого санацією боржника та не суперечить меті Закону про банкрутство. (Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 11.06.2014 у справі №6-52цс14).
40. Оскільки договір купівлі-продажу спірного майна від 09.04.2011 був визнаний недійсним на підставі частини 11 статті 17 Закону про банкрутство постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №21/89б/2011 про банкрутство, про що зазначено Верховним Судом у постанові від 04.07.2019 у справі №912/106/18, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вибуття спірного майна відбулось поза волею боржника, що дає законні підстави для витребування майна у добросовісного набувача у порядку частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
41. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
42. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.04.2016, зокрема, припинено повноваження розпорядника майна Мензаренка Ю.М., введено процедуру санації строком на 12 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П.
43. Системний аналіз норм Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення (відкриття) щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Закону про банкрутство застосовуються переважно при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
44. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого.
45. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, постановою Верховного Суду від 04.07.2019 справу №913/106/18 за позовом ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" до Фермерського господарства "Моноліт-Агро" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ "Біловодський елеватор", про витребування майна із чужого незаконного володіння, передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ"
46. Судами встановлено, що згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 13.08.2019, на виконання вказівок Верховного Суду, справа № 913/106/18 передана на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи № 21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" судді Яресько Б.В., який розглядає справу про банкрутство №21/89б/2011 (а.с.214-216, том 4).
47. Також встановлено, що судом першої інстанції направлялись процесуальні документи учасникам позовного провадження № 913/106/18 та усім учасникам провадження у справі про банкрутство № 21/89б/2011, що підтверджується матеріалами справи та вказує про те, що учасники справи мали можливість реалізувати свої процесуальні права.
48. Суд апеляційної інстанції зазначив, що нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону про банкрутство (у редакції від 30.06.1999) чітко не встановлено порядку розгляду таких спорів (позовного провадження у межах справи про банкрутство), а тому колегія суддів вважає, що справа №913/106/18 виділена в окремі томи та правомірно розглянута господарським судом (тим же судом і суддею, який здійснює розгляд справи про банкрутство) у межах справи про банкрутство № 21/89б/2011.
49. З огляду на встановлені судами обставини щодо розгляду позову керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової А.П. про витребування майна у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" передана та відповідно розглянута Господарським судом Луганської області, зокрема, суддею Яресько Б.В., що здійснює розгляд справи про банкрутство № 21/89б/2011, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Зазначення попередньо присвоєного номеру справи без зазначення номеру справи про банкрутство не є процесуальним порушенням, яке впливає на законність судового рішення.
50. Відтак, аргументи касаційної скарги, зазначені в пункті 15.2. щодо невиконання судами вказівок Верховного Суду, зазначених у постанові від 04.07.2019 у справі № 913/106/18, якою було передано справу № 913/106/18 на новий розгляд до Господарського суду Луганської області у межах справи про банкрутство ПАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" є необґрунтованими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судами попередніх інстанцій.
51. Щодо доводів касаційної скарги, зазначених в п.15.1. про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених, зокрема: у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №910/10829/17, від 06.04.2018 року у справі №925/1874/13 та Верховного Судом України у постанові від 13.04.2016 у справі №3-304гс16, колегія суддів зазначає наступне.
51.1. На переконання Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови ВП ВС від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16).
51.2. Велика Палата Верховного Суду розглядає під судовими рішеннями в подібних правовідносинах такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови ВП ВС від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
51.3. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 05.03.2018 у справі № 918/185/15 і від 10.06.2020 у справі № 912/1701/18 вказав, що подібність правовідносин необхідно встановлювати одночасно за трьома критеріями: суб`єктним, об`єктним і, так би мовити, змістовним. Основний критерій, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, є змістовний (права й обов`язки суб`єктів).
51.4. Як було зазначено вище, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги заявлені керуючим санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" про витребування у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" з незаконного володіння нежитлового приміщення у порядку статті 388 ГПК України. Підставою заявлених вимог є визнання недійсним у межах справи № 21/89б/2011 (про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ") договору купівлі-продажу спірного майна від 09.04.2011, визнаного недійсним на підставі частини 11 статті 17 Закону про банкрутство. Після нового розгляду судами попередніх інстанцій спір розглянуто у межах справи про банкрутство № 21/89б/2011.
51.5. У постанові Верховного Суду від 20.02.2020 по справі № 910/10829/17, предметом розгляду є позовна заява про визнання недійсними чотирьох договорів оренди, укладених з трьома різними контрагентами. Судами попередніх інстанцій зазначений позов залишено без розгляду, оскільки Позивачем, у тому числі, об`єднано в позовній заяві чотири різні немайнові вимоги до трьох різних відповідачів. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, виходив, зокрема, з того, що один з контрагентів (відповідач 1) був визнаний банкрутом Господарським судом Донецької області в межах справи № 5006/27/486/2012. У той же час, суди попередніх інстанцій при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду не врахували зазначену обставину, і відповідно, вимогу про вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку, що справа підлягає передачі на новий розгляд до Господарського суду м. Києва, під час якого суду необхідно буде з`ясувати правильність об`єднання позовних вимог до відповідача 1 [...], з урахуванням вимог статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з вимогами до відповідачів 2, З, підсудності спору з позовними вимогами до відповідача 1 Господарському суду міста Києва.
51.6. У постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13, предметом судового розгляду є заява боржника у особі ліквідатора, в межах справи про банкрутство про витребування майна з чужого незаконного володіння. Суд першої інстанції відмовив у прийнятті до розгляду такої заяви, оскільки, на його думку, така заява має розглядатися шляхом подання окремої позовної заяви за установленою підсудністю. У той же час, постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України ухвалу суду першої інстанції скасовано та вирішено направити справу на новий розгляд. Верховний Суд, відмовляючи у перегляді попередніх судових рішень, зазначив, зокрема, що концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство [...] є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів та узгоджується з приписами ч. 4 cт. 10 Закону про банкрутство, п. 7 ч. 1 cт. 12, ч. З, ч.10 ст. 16 ГПК України. Як наслідок, Київський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України правильно застосували відповідні положення законодавства, а тому, відсутні підстави для перегляду їх рішень.
51.7. Щодо постанови Верховного суду України від 13.04.2016 у справі № 3-304гс16, предметом розгляду є заява позивача, в межах провадження у справі про банкрутство Відповідача, про визнання недійсним договору поруки. Рішенням суду першої і апеляційної інстанцій Заяву було задоволено. Постановою Вищого господарського суду України зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що розгляд такої заяви має здійснюватися в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство відповідача. Надалі, після нового розгляду справи судами першої і апеляційної інстанції (в межах окремого провадження), Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій і припинив провадження у справі, оскільки така заява підлягає розгляду у справі про банкрутство у вигляді відокремленого провадження із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, передбаченого ГПК, з урахуванням вимог статті 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства. Верховний суд України, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, врахувавши, у тому числі, вимогу про вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, дійшов висновку, що Господарський суд Запорізької області, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство, правомірно прийняв позовну заяву позивача про визнання правочину за участю боржника недійсним за загальними нормами цивільного законодавства до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство відповідача.
51.8. З огляду на викладене, предмет, об`єкт та зміст наведених судових рішень, колегією суддів касаційної інстанції не вбачається подібність правовідносин у справах наведених скаржником та у справі № 913/106/18.
51.9. Водночас, колегія суддів зазначає, що після нового розгляду судами попередніх інстанцій справа № 913/106/18 розглядалась саме у межах справи № 21/89б/2021 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", відповідно вказаним обставинам суд касаційної інстанції надав оцінку та дійшов висновку про їх обґрунтованість.
52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
53. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
54. Згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
55. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фермерського господарства "Моноліт-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та на рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у справі 913/106/18.
56. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у справі 913/106/18 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається. Відтак, підстави для задоволення касаційної скарги Фермерського господарства "Моноліт-Агро" відсутні.
Судові витрати
57. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Моноліт-Агро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та на рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у справі № 913/106/18 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та рішення Господарського суду Луганської області від 30.10.2019 у справі № 913/106/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
С. В. Жуков