17.07.2024

№ 914/1875/16(914/345/24)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1875/16(914/345/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024

у справі №914/1875/16(914/345/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

про витребування нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман". Справа перебуває на стадії ліквідації банкрута, введеної постановою Господарського суду Львівської області від 28.07.2016.

2. 06.02.2024 до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" трьох об`єктів нерухомого майна.

3. Позов обґрунтований тим, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу, вибуло із володіння останнього на підставі аукціону від 01.12.2017 з продажу майна банкрута, проведеного в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман". Результати вказаного аукціону визнано недійсними в судовому порядку. Відтак, у позивача виникла необхідність витребувати своє нерухоме майно від останнього набувача.

4. Одночасно з пред`явленням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гетьман" подано заяву від 26.01.2024 вих. № 02-01/785 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, витребування якого є предметом спору;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора правна нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, витребування якого є предметом спору.

5. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №914/1875/16(914/345/24), серед іншого, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" про забезпечення позову; вказано вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме:

-нежитлові приміщення, загальною площею 53,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОРМ 90572546101;

-нежитлове приміщення, загальною площею 22,4 кв.м. (нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5, розташовані на першому поверсі будинку), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОРМ 32271946101;

-нежитлове приміщення, загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОРМ 31085246101.

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме :

-нежитлові приміщення, загальною площею 53,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОРМ 90572546101;

-нежитлове приміщення, загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОРМ 31085246101.

6. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати п.10, п.11, п.11.1, п.11.2 ухвали Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ фірма "Гетьман" про забезпечення позову повністю.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №914/1875/16 (914/345/24) залишено без змін.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

6.1. Судами були порушені норми процесуального права , а саме: статті 73 74 139 140 207 267 269 ГПК України.

6.2. Вказує, що судами проігноровано доводи стосовно того, що оголошення розміщене на веб-порталі інтернет ресурсу сервісу OLX за індексним номером НОМЕР_1 про продаж спірного майна є підробленим. Всупереч вимогам статті 139, частини 4 статті 140 ГПК України суд першої інстанції не призначив розгляд заяви в судовому засіданні, викликавши сторін для надання пояснень стосовно заявленої вимоги щодо арешту майна. Суд апеляційної інстанції проігнорував вказані доводи, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

6.3. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції, в порушення статей 207 267 269 ГПК України, не розглянув клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які містили матеріали кримінального провадження, що підтверджують факт підроблення оголошення на сайті OLX.

Відзиви

7. Від ТОВ "Гетьман" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи щодо необхідності відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

8. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ фірмою "Гетьман" подано заяву від 26.01.2024 вих. № 02-01/785 про вжиття заходів забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що нерухоме майно, витребування якого є предметом даного спору, було реалізовано на аукціоні від 01.12.2017 за результатами якого 01.12.2017 між фізичною особою ОСОБА_3 та ТзОВ фірма "Гетьман" укладено договір купівлі-продажу майна, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., та зареєстровано у реєстрі за № 6269.

07.12.2017 відповідач фізична особа ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується долученими арбітражним керуючим, ліквідатором боржника - ТзОВ фірма "Гетьман" до матеріалів справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (матеріали оскарження ух. від 08.02.204 а.с. 56-72)

03.01.2018 ОСОБА_1 укладено з фізичною особою ОСОБА_2 договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 87, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку 3 об`єкти нерухомого майна, витребування яких є предметом даного спору, а саме:

-нежитлові приміщення, загальною площею 53,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОРМ 90572546101;

-нежитлове приміщення, загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОРМ 31085246101.

Позивач зазначає, що сам факт передачі в іпотеку нерухомого майна, яке підлягає витребуванню на користь банкрута за результатами судового рішення, та створення правових підстав для подальшого можливого звернення стягнення на предмет іпотеки, свідчать про цілеспрямовані дії відповідача щодо ускладнення повернення такого майна банкрута, що на думку позивача, є достатньо обґрунтованою поставою для вжиття заходів забезпечення позову. Невжиття таких заходів може спричинити подальше відчуження спірного майна, що унеможливить виконання судового рішення у даній справі та призведе до порушення прав позивача. У випадку невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 , як іпотекодержатель спірного майна, має право в будь-який момент звернути стягнення на предмет іпотеки, зареєструвати право власності на відповідне майно та здійснити його подальше відчуження.

Матеріали справи містять докази розміщення на Інтернет ресурсі olx.ua, 25.01.2024 оголошення (ID: НОМЕР_1), з якого вбачається, що на продаж виставлено комерційні приміщення у м. Львові з частковими технічними планами приміщень та основними характеристиками майна, які відповідають характеристикам майна, витребування якого є предметом даного спору.

11. Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

12. Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

13. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

14. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

15. Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції можна дійти висновку, що підставами для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову стало наступне:

- Судом встановлено, що предметом спору є витребування об`єктів нерухомого майна, які реалізовані на аукціоні з продажу майна боржника - ТзОВ фірма "Гетьман" в межах справи про банкрутство, який відбувся 01.12.2017 та за результатами якого укладено договір купівлі-продажу з фізичною особою ОСОБА_3 . При цьому, станом на час звернення позивача до суду спірне майно згідно даних Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно перебуває у власності відповідача.

- Більше того, доказами, що містяться в матеріалах справи встановлено факт передачі спірного майна в іпотеку за договором укладеним між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_2 (матеріали оскарження ух. від 08.02.204 а.с. 46-53) в забезпечення виконання зобов`язань укладеного між сторонами договору безпроцентної позики від 02.01.2018, а також усіх додаткових угод до нього, що можуть бути укладені до закінчення терміну дії договору позики.

- Як вбачається, із умов договору іпотеки від 03.01.2018, а саме п.5.4., звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. При реалізації даного способу задоволення вимог іпотекодержателя, цей іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. У такому випадку цей договір згідно із статтями 36,37 ЗУ "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовстановлюючим документом на предмет іпотеки.

- Вказане свідчить про те, що спірне майно може бути в будь який момент відчужене відповідачем, або ж третьою особою на стороні відповідача шляхом реалізації своїх прав. Спростовуючи доводи скаржника про відсутність підстав додатково вживати заходи забезпечення позову з огляду на обмеження встановлені під час дії воєнного стану вчиняти дії передбачені ст.ст. 37, 38, 40, 41, 47 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів зазначає про відсутність доказів передання спірного майна в іпотеку саме за споживчим кредитом.

Окрім того, з даних Єдиного держаного реєстру судових рішень, що є загальновідомими відомостями, судом встановлено, що господарським судом Львівської області розглядається справа №914/1875/16 (914/348/24) про витребування майна в межах якої судом встановлено, що нерухоме майно, яке є предметом даного спору, було реалізовано на аукціоні від 01.12.2017. 01.12.2017 між ОСОБА_3 та ТзОВ фірма "Гетьман" було укладено відповідний договір купівлі-продажу, та вже 07.12.2017 ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В подальшому, таке спірне майно було відчужено на користь ОСОБА_4 (відповідача) на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Ю. О., зареєстрованого в реєстрі за № 3278.

- В межах справи №914/1875/16 (914/347/24), що розглядається господарським судом Львівської області судом встановлено, що нерухоме майно, яке є предметом даного спору, було реалізовано на аукціоні від 01.12.2017., 01.12.2017 між ОСОБА_3 та ТзОВ фірма "Гетьман" було укладено відповідний договір купівлі-продажу, та вже 07.12.2017 ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В подальшому, таке спірне майно було відчужено на користь ОСОБА_5 (відповідача) на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрованого в реєстрі за № 3110.

- З огляду на зазначене, колегія суддів виснує, що у випадку реалізації спірного майна до завершення розгляду спору, це призведе до необхідності звернення позивача до суду з іншими позовами. Відтак, доказами які містяться в матеріалах справи підтверджено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

16. Вказані обставини і висновки є підтвердженням того, що розміщення на Інтернет ресурсі olx.ua, 25.01.2024 оголошення (ID: НОМЕР_1), з якого вбачається, що на продаж виставлено комерційні приміщення у м. Львові з частковими технічними планами приміщень та основними характеристиками майна, які відповідають характеристикам майна, витребування якого є предметом даного спору не було єдиною підставою для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, а оцінювалися ним в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

17. Наведене спростовує доводи касаційної скарги про те, що:

- Судами проігноровано доводи стосовно того, що оголошення розміщене на веб-порталі інтернет ресурсу сервісу OLX за індексним номером НОМЕР_1 про продаж спірного майна є підробленим.

- Суд апеляційної інстанції, в порушення статей 207 267 269 ГПК України, не розглянув клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які містили матеріали кримінального провадження, що підтверджують факт підроблення оголошення на сайті OLX.

18. Щодо доводу касаційної скарги про те, що всупереч вимогам статті 139, частини 4 статті 140 ГПК України суд першої інстанції не призначив розгляд заяви в судовому засіданні, викликавши сторін для надання пояснень стосовно заявленої вимоги щодо арешту майна, колегія суддів зазначає наступне.

19. Відповідно до положень ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

20. Згідно приписів ч. ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

21. Аналіз приписів ч. ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України свідчить про те, що призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін є не обов`язком, а правом господарського суду, що свідчить про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що всупереч вимогам статті 139, частини 4 статті 140 ГПК України суд першої інстанції не призначив розгляд заяви в судовому засіданні, викликавши сторін для надання пояснень стосовно заявленої вимоги щодо арешту майна.

22. Вищезазначене свідчить про те, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1875/16 (914/345/24), ухвалена з правильним застосуванням положень ст. ст. 136 137 139 140 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

24. З урахуванням того, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1875/16 (914/345/24), ухвалена з правильним застосуванням положень ст. ст. 136 137 139 140 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , та про залишення без змін оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 914/1875/16 (914/345/24) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков