ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
Cправа № 914/2197/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
ОСОБА_1 : Бурми С. В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп": Гапоненка Р. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022,
додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022
у складі колегії суддів: Матущака О. І. - головуючого, Бойко С. М., Бонк Т. Б.
та рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021
у складі судді Цікала А. І.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича
до ОСОБА_1
про стягнення 4 223 098,00 грн зворотної фінансової допомоги за договором від 20.03.2017 № 20/3/2
до ОСОБА_2
про стягнення 150 000,00 грн зворотної фінансової допомоги за договором від 05.04.2017 № 5/4/3
до ОСОБА_3
про стягнення 1 172 500,00 грн зворотної фінансової допомоги за договорами від 23.03.2017 № 23/3/1 та від 08.04.2017 № 8/4
до ОСОБА_4
про стягнення 1 069 000,00 грн зворотної фінансової допомоги за договорами від 10.01.2017 № 10/01, від 30.01.2017 № 30/1 та від 23.03.2017 № 23/3
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Ліквідатор Товариства щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство в ході проведених ним заходів з виявлення майна банкрута отримав в банківській установі виписку з поточного рахунку боржника з якої встановив, що боржником були перераховані кошти фізичним особам (відповідачі 1 - 4) за договорами зворотної фінансової допомоги, які не повернуті.
2. Суд першої інстанції стягнув з відповідача 1 на користь боржника надану фінансову допомогу за договором з посиланням на відсутність в матеріалах справи та ненаданням ним доказів повернення отриманої зворотної фінансової допомоги.
3. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача 1 фінансової допомоги за договором залишив без змін, визнавши надані відповідачем 1 на стадії апеляційного перегляду справи квитанції до прибуткових касових ордерів такими, що не можуть підтверджувати факт повернення отриманих ним коштів за договором, оскільки в них не зазначено прізвища та ініціали відповідальної особи, якою підписані відповідні квитанції, з урахуванням чого неможливо встановити, кому ж саме належать зазначені підписи і чи дійсно ця особа є відповідальною особою боржника, а боржник (позивач) заперечує наявність факту внесення готівки до каси підприємства.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу кредитора (скаржника), має вирішити питання про те:
- чи впливають недоліки відображення підприємством - стороною договору (контрагентом) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у бухгалтерському обліку цього підприємства, в тому числі фіксування факту здійснення такої операції, на підтвердження факту внесення особою (контрагентом) коштів до каси такого підприємства та наявність підстав для притягнення її до відповідальності за невиконання нею умов договору?
- чи підлягає скасуванню додаткове судове рішення (щодо стягнення судових витрат) у разі скасування первісного (основного) судового у справі?
5. Верховний Суд вважає помилковим та передчасним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заявлених ліквідатором боржника вимог до відповідача 1 виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог, заперечень відповідача 1, аргументів позивача
6. Господарським судом Львівської області здійснюється провадження у справі № 914/2197/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" (далі - ТзОВ "Агролайт Груп") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" (далі - ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", боржник), відкрите ухвалою від 11.12.2018.
7. Постановою від 04.04.2019 Господарський суд Львівської області визнав ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначив арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича (далі - ліквідатор боржника Новик Є. М.)
8. 27.05.2019 ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" в особі ліквідатора боржника Новика Є. М. (позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області в межах справи № 914/2197/18 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" із заявою від 27.05.2019 вих. № 02-01/06-27 до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 1, скаржник), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач 3) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач 4), в якій просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" 4 223 098,00 грн зворотної фінансової допомоги за договором від 20.03.2017 № 20/3/2;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" 150 000,00 грн зворотної фінансової допомоги за договором від 05.04.2017 № 5/4/3;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" 1 172 500,00 грн зворотної фінансової допомоги за договорами від 23.03.2017 № 23/3/1 та від 08.04.2017 № 8/4;
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" 1 069 000,00 грн зворотної фінансової допомоги за договорами від 10.01.2017 № 10/01, від 30.01.2017 № 30/1 та від 23.03.2017 № 23/3.
9. Заява ліквідатора ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" Новика Є. М. мотивована неналежним виконанням відповідачами взятих на себе договірних зобов`язань за договорами зворотної фінансової допомоги щодо повернення боржнику наданих їм коштів у вигляді зворотної фінансової допомоги, які, незважаючи на вчинені ліквідатором дії щодо позасудового врегулювання спору, ними не повернуті.
10. ОСОБА_1 із урахуванням поданої ним апеляційної скарги на стадії апеляційного розгляду справи щодо позову заперечував зазначаючи, що ним були виконані всі зобов`язання перед ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" та в повному обсязі повернуті отримані ним кошти за договором зворотної фінансової допомоги на підтвердження чого свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів та складена між сторонами розписка про відсутність претензій матеріального характеру за укладеним договором.
11. Ліквідатор ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" Масюк О. В. (призначений судом ухвалою від 13.10.2020) у поясненнях у справі висловив сумнів у достовірності наданих ОСОБА_1 доказів щодо повернення отриманої фінансової допомоги зазначивши про відсутність відомостей з надходження цих коштів у ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" з посиланням на банківську виписку по рахунку боржника в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018 щодо перерахування грошових коштів та відсутності даних про їх повернення, а також враховуючи посвідчену нотаріально заяву свідка - керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" у період складання квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
12. У ході ліквідаційної процедури ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ліквідатор боржника ОСОБА_5 з`ясував наявність у боржника відкритого поточного рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 356282, з урахуванням чого отримав банківську виписку з наведеного рахунку за період з 01.02.2017 по 11.12.2018.
13. З банківської виписки від 20.05.2019 по рахунку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018 вбачається, що в період з 01.02.2017 по 30.04.2017 боржник перерахував кошти зворотної фінансової допомоги таким фізичним особам:
- ОСОБА_1 на суму 4 223 098,00 грн, призначення платежу: "зворотня фінансова допомога згідно договору № 20/3/2 від 20.03.2017 року";
- ОСОБА_2 на суму 150 000,00 грн, призначення платежу: "зворотня фінансова допомога згідно договору № 5/4/3 від 05.04.2017 року";
- ОСОБА_3 на суму 1 172 500,00 грн, призначення платежу: "зворотня фінансова допомога згідно договору № 23/3/1 від 23.03.2017 року, договору № 8/4 від 08.04.2017 року;
- ОСОБА_4 на суму 1 069 000,00 грн, призначення платежу: "зворотня фінансова допомога згідно договору № 10/01 від 10.01.2017 року, договору № 30/1 від 30.01.2017 року, договору № 23/3 від 23.03.2017 року".
14. Ліквідатор боржника ОСОБА_5 з метою повернення коштів зворотної фінансової допомоги надіслав відповідачам вимоги від 03.05.2019, в яких просив протягом 7-ми днів з моменту їх отримання повернути ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" кошти зворотної фінансової допомоги.
15. Зазначені вимоги ліквідатора боржника Новика Є М., як встановили суди попередніх інстанцій, залишені відповідачами без відповіді, що зумовило згодом звернення ліквідатора до суду із заявою про стягнення з відповідачів коштів, наданих їм у вигляді зворотної фінансової допомоги.
16. Суди попередніх інстанцій установили, що під час розгляду справи, ОСОБА_2 (відповідач 2) надіслала до суду заяву від 20.7.2019, в якій зазначила, що вона не підписувала договір зворотної фінансової допомоги від 05.04.2017 № 3/4/5 і такий у неї відсутній. Водночас ОСОБА_2 зауважила, що нею за усною домовленістю з керівництвом ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" отримано 150 000,00 грн, які вона повинна була використати на закупівлю сої. Однак, оскільки угода по закупівлі сої не відбулась вона повернула кошти в сумі 150 000,00 грн в касу ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" отримавши відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів.
17. 23.10.2019 до Господарського суду Львівської області надійшов супровідний лист від 22.10.2019 ОСОБА_3 (відповідача 3), яким він надіслав до суду копію договору про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2017 № 23/3/1, укладеного ним з боржником, а також копії квитанцій до прибуткових касових ордерів про повернення в касу ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" зворотної фінансової допомоги та копію розписки про відсутність претензій матеріального характеру, відповідно до якої ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" підтверджує, що розрахунки за договором поворотної фінансової допомоги від 23.03.2017 № 23/3/1 проведені відповідачем 3 в повному обсязі, сума у розмірі 1 172 500,00 грн повернута позивачу відповідно до умов договору.
18. Крім того, до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 (відповідач 4) - під час апеляційного розгляду справи та ОСОБА_1 (відповідач 1) - під час нового апеляційного розгляду справи - долучено копії квитанцій до прибуткових касових ордерів про повернення в касу ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" зворотної фінансової допомоги, а ОСОБА_1 - також копію розписки про відсутність претензій матеріального характеру відповідно до якої ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" підтверджує, що розрахунки за договором поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2 проведені в повному обсязі, сума розрахунків у розмірі 4 223 098,00 грн повернута відповідно до умов договору.
19. Відповідно до умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2, укладеного між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_1 , ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" (сторона 1) передає у користування ОСОБА_1 (стороні 2) грошові кошти у розмірі, визначеному в пункті 2.1. цього договору, а сторона 2 зобов`язується повернути зазначені грошові кошти у визначені договором строк (пункт 1.1. договору). Розмір фінансової допомоги, що надається, становить 4 223 098,00 грн (пункт 2.1. договору). Фінансова допомога здійснюється в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок сторони 2 (пункт 3.2. договору). Фінансова допомога надається у користування на строк до 30.09.2017 (пункт 4.1. договору). Сторона 2 має право на часткове повернення суми позики на протязі терміну дії вказаного договору до дати, визначеної пунктом 4.1. договору, на власний розсуд (пункт 5.2. договору). Фінансова допомога повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок сторони 1, або в готівковій формі шляхом внесення відповідних коштів до каси підприємства (пункт 5.3. договору).
20. Договорів про надання зворотної фінансової допомоги, укладених між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_4 , матеріали справи не містять. Проте обставини передачі позикодавцем (ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно") грошових коштів позичальнику ( ОСОБА_4 ) нею не заперечуються.
21. Згідно повідомлення керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ) від 23.04.2020, яке надсилалось ліквідатору боржника ОСОБА_5 у відповідь на його запит щодо надання документів та інформації по ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", вона будучи керівником ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" не отримувала коштів від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок повернення зворотної фінансової допомоги. Крім того, ОСОБА_7 повідомляє, що нею як директором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" не підписувались договори про надання поворотної фінансової допомоги, а також не підписувались квитанції до прибуткових касових ордерів.
22. Також, у матеріалах справи наявні пояснення керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 від 23.04.2020, адресовані адвокату Гапоненку Р. І. як представнику ТзОВ "Агролайт Груп", в яких ОСОБА_7 зазначає, що нею ніколи не укладався і не підписувався договір про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2017 № 23/3/1, укладений між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_3 , а також, що нею ніколи не підписувались квитанції до прибуткових касових ордерів про прийняття від ОСОБА_3 коштів в якості повернення зворотної фінансової допомоги, жодних розписок про нібито відсутність претензій матеріального характеру по договору від 23.03.2017 № 23/3/1 вона не підписувала, жодних коштів від ОСОБА_3 не отримувала. ОСОБА_7 також стверджує, що ніколи не підписувала і квитанції до прибуткових касових ордерів про прийняття від ОСОБА_2 коштів у загальній сумі 150 000,00 грн.
23. Крім того, ОСОБА_7 зазначає, що з 26.08.2016, відколи вона стала засновником і директором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", і до моменту визнання ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" банкрутом, всю господарсько-фінансову діяльність підприємства проводив ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ) згідно договору про надання послуг з бухгалтерського обліку та представництва інтересів ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" у її господарсько-фінансової діяльності від 26.08.2016. Також, ОСОБА_7 вказує, що нею було передано ОСОБА_8 печатку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно".
24. Аналогічні пояснення містяться і в наявній в матеріалах справи заяві свідка ОСОБА_7 від 27.10.2020, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Кушинською Л. Я., зареєстровані в реєстрі за № 506.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
25. 04.03.2021 Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі № 914/2197/18, яким задовольнив частково заяву ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є. М. від 27.05.2019 вих. № 02-01/06-27 про стягнення зворотної фінансової допомоги. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 4 223 098,00 грн зворотної фінансової допомоги. Стягнув з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1 069 000,00 грн зворотної фінансової допомоги. У задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є. М. про стягнення з ОСОБА_2 150 000,00 грн зворотної фінансової допомоги та стягнення з ОСОБА_3 1 172 500,00 грн зворотної фінансової допомоги відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 63 346,47 грн та 16 035,00 грн відповідно витрат зі сплати судового збору.
26. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог заяви до ОСОБА_1 мотивовано підтвердженням банківською випискою від 20.05.2019 надання ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" відповідачеві 1 зворотної фінансової допомоги у заявленому розмірі та ненаданням ним доказів її повернення боржнику.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої під час первинного розгляду справи
27. 28.07.2021 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 задовольнив. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі № 914/2197/18 в частині стягнення з ОСОБА_4 скасував. Прийняв в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є. М. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1 069 000,00 грн зворотної фінансової допомоги. Стягнув з ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" на користь ОСОБА_4 24 052,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
28. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про об`єктивну неможливість подання ОСОБА_4 доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції та прийняв й дослідив додані нею до апеляційної скарги квитанції до прибуткових касових ордерів, з урахуванням чого з посиланням на положення статей 76 - 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), положення частини третьої статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визнав надані квитанції до прибуткових касових ордерів належними, допустимими та достовірними доказами повернення ОСОБА_4 боржнику коштів, отриманих нею в якості зворотної фінансової допомоги на загальну суму 1 069 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції, прийнятої під час первинного розгляду справи
29. Постановою від 10.11.2021 Верховний Суд касаційну скаргу ТзОВ "Агролайт Груп" задовольнив частково, скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 у справі № 914/2197/18. Справу № 914/2197/18 в скасованій частині (в частині вимог до ОСОБА_4 ) передав на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
30. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний господарський суд під час розгляду заявлених вимог до ОСОБА_4 не здійснив належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються спірної заборгованості ОСОБА_4 зі зворотної фінансової допомоги з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 (відповідача 1)
31. 13.10.2021 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу від 12.10.2021 б/н на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі № 914/2197/18 суду в частині стягнення з нього (відповідача 1) 4 223 098,00 грн зворотної фінансової допомоги за договором від 20.03.2019 № 20/3/2 та судового збору в розмірі 63 346,47 грн, в якій просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження; рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в частині вимог до відповідача 1.
32. Ухвалою від 06.12.20212 Західний апеляційний господарський суд поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача 1 на рішення суду першої інстанції від 04.03.2021, а ухвалою від 13.01.2022 - об`єднав апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 для спільного апеляційного розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатом нового розгляду справи
33. Західний апеляційний господарський суд постановою від 28.04.2022 апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 залишив без задоволення, а оскаржене рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі № 914/2197/18 - без змін. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишив за апелянтами. Судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції поклав на ОСОБА_4 . Стягнув з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агролайт Груп" 32 070,00 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
34. Постанова суду апеляційної інстанції в частині вимог до ОСОБА_1 мотивована ненаданням відповідачем 1 доказів на підтвердження факту повернення ним боржнику коштів за договором зворотної фінансової допомоги.
35. Так, апеляційний господарський суд поновив ОСОБА_1 строк на подання доказів на підтвердження ним своїх доводів щодо вимог заяви (договору про надання зворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2, квитанцій до прибуткових касових ордерів та розписки про відсутність претензій матеріального характеру, складеної між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_1 ) та долучив їх до матеріалів справи.
36. Водночас, суд апеляційної інстанції визнав подані ОСОБА_1 квитанції до прибуткових касових ордерів такими, що не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктів 3.3, 3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, оскільки в них не зазначено прізвища та ініціали відповідальної особи, якою підписані відповідні квитанції з урахуванням чого неможливо встановити, кому ж саме належать зазначені підписи і чи дійсно ця особа є відповідальною особою боржника.
37. За наведеного, суд апеляційної інстанції беручи до уваги стандарт доказування "вірогідність доказів" дійшов висновку, що подані відповідачем 1 квитанції до прибуткових касових ордерів не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76 - 78 ГПК України на підтвердження факту повернення ним отриманих грошових коштів за договором зворотної фінансової допомоги у сукупності з іншими доказами поданим позивачем, зокрема, з урахуванням доводів позивача про сумнівність достовірності наданих доказів щодо повернення отриманої фінансової допомоги протягом тривалого часу однаковими платежами, мотивованих відсутністю відомостей з надходження цих коштів у ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" з посиланням на банківську виписку по рахунку боржника в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018 щодо перерахування грошових коштів та відсутності даних про їх повернення, а також посвідченої нотаріально заяви свідка - керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 у період складання зазначених квитанцій.
38. Крім того, апеляційний господарський суд відхилив доводи ОСОБА_1 (відповідача 1) щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права з огляду на неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, оскільки суд першої інстанції вжив усі передбачені заходи для належного повідомлення відповідача, надсилаючи процесуальні документи за адресою місця його реєстрації згідно наявної і дійсної на момент розгляду справи інформації.
Короткий зміст заяв ТзОВ "Агролайт Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат
39. 03.05.2022 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ТзОВ "Агролайт Груп" (ініціюючий кредитор у справі про банкрутство) про прийняття додаткового судового рішення (від 03.05.2022 вх. № 0105/950/22), в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агролайт Груп" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 64 500,00 грн та 32 070,00 грн судового збору, сплаченого ТзОВ "Агролайт Груп" за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 у справі № 914/2197/18.
40. На підтвердження наведених витрат представником ТзОВ "Агролайт Груп" подано копії договору від 02.01.2019 № 03-44/1, акту надання послуг від 28.04.2022 № 13, додатку до акту наданих послуг від 28.04.2022 № 13, платіжного доручення від 27.08.2021 № 4739.
41. Крім того, 03.05.2022 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ТзОВ "Агролайт Груп" (від 03.05.2022 вх. № 0105/951/22) про прийняття додаткового судового рішення, в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агролайт Груп" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 500,00 грн.
42. На підтвердження зазначених витрат представником ТзОВ "Агролайт Груп" подано копії договору від 02.01.2019 № 03-44/1, акту надання послуг від 28.04.2022 № 14, додатку до акту наданих послуг від 28.04.2022 № 14.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
43. Додатковою постановою від 25.05.2022 Західний апеляційний господарський суд об`єднав заяви представника ТзОВ "Агролайт Груп" - адвоката Гапоненка Р. І. про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/2197/18 для спільного розгляду. Заяву представника ТзОВ "Агролайт Груп" - адвоката Гапоненка Р. І. про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/2197/18 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Агролайн Груп" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 51 750,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агролайн Груп" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 750,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовив.
44. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
45. 08.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021, в якій просить оскаржені судові рішення в частині стягнення з відповідача 1 поворотної фінансової допомоги, судового збору, судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги
46. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2197/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022.
47. 21.06.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав скаржнику строк на усунення її недоліків.
48. Ухвалою від 28.07.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 та поновив йому пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 914/2197/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; призначив розгляд касаційної скарги на 25.08.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.08.2022.
49. У судове засідання 25.08.2022 з`явилися представники ОСОБА_1 та ТзОВ "Агролайт Груп", які надали пояснення у справі.
50. Інші учасники справи своє явки в судове засідання не забезпечили.
51. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
52. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 28.07.2022 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 6 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 9 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).
53. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
( ОСОБА_1 )
54. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на прийняття оскаржених судових рішень з порушенням норм процесуального та неправильним застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- суд першої інстанції ухвалив рішення без участі відповідача 1, який був позбавлений можливості надати докази до місцевого господарського суду, з урахуванням чого згодом подав апеляційну скаргу;
- скаржник не отримував судових рішень апеляційного господарського суду та заяви представника ТзОВ "Агролайт Груп" про прийняття додаткового рішення у справі;
- суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки повідомленню керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 від 23.04.2020, нотаріально засвідченій заяві свідка ОСОБА_7 від 27.10.2021;
- суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в договорі про надання послуг з бухгалтерського обліку та представництва інтересів ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" у її господарській діяльності від 26.08.2016 навпроти прізвища ОСОБА_8 , договорі поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2 в графі директор, в квитанціях до прибуткових касових ордерів та розписці про відсутність претензій матеріального характеру в графі "директор" та "головний бухгалтер" наявні однакові підписи, а також відтиски печатки з усіма реквізитами, в тому числі ідентифікаційним кодом;
- суд апеляційної інстанції надав оцінку лише квитанціям до прибуткових касових ордерів та залишив без уваги інші письмові докази у справі, а також прийняв рішення про недопустимість як доказів наведених квитанцій до прибуткових касових ордерів без дослідження їх оригіналів;
- суд спростував заявою свідка ОСОБА_7 обставини (укладення договору поворотної фінансової допомоги, внесення коштів в касу підприємства, закінчення строку дії договору), які можуть бути доведені тільки письмовими доказами;
- твердження суду апеляційної інстанції щодо нелогічності внесення однакових сум та їх періодичності в касу підприємства не спростовує наявність таких фінансових операцій, які підтверджуються документально;
- позивач не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції пояснення чи заяву ОСОБА_8 , який був представником ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та займався фінансово-господарською діяльністю підприємства.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ТзОВ "Агролайт Груп"
55. ТзОВ "Агролайт Груп" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами касаційної скарги ОСОБА_1 , вважає її необґрунтованою, безпідставною, просить суд відмовити у її задоволенні та залишити оскаржені судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- скаржник був обізнаний про усі судові засідання призначені у справі судом апеляційної інстанції. ОСОБА_1 будучи зацікавленим у розгляді його апеляційної скарги повинен був слідкувати за судовими рішеннями у цій справі;
- ОСОБА_1 недобросовісно користується своїми правами зазначаючи про розірвання договору про надання правової допомоги, укладеного ним з адвокатом Беженаром О. Ф., з яким він фактично не припиняв співпрацю;
- апеляційна скарга ОСОБА_1 подана із ідентичних підстав та доказів, що і скарга ОСОБА_4 , прийняте апеляційним господарським судом рішення після первинного апеляційного розгляду переглядалося судом касаційної інстанції;
- подані скаржником квитанції до прибуткових касових ордерів є неналежними, недопустимими й недостовірними доказами, оскільки не відповідають положенням чинного законодавства;
- ОСОБА_1 виходить за межі апеляційного перегляду справи, оскільки в апеляційній скарзі він не заявляв про виклик свідка та не надавав жодних доказів про те, що квитанції до прибуткових касових ордерів міг підписувати ОСОБА_8 ;
- наявні в справі інформація податкових органів про відсутність реєстрації реєстратора розрахункових операцій, розрахункових квитанцій, книг обліку розрахункових операцій, банківська виписка АТ КБ "Приватбанк" по рахунку боржника, нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_7 , довідки щодо неотримання боржником від ОСОБА_1 грошових коштів підтверджують, що відповідач 1 не повертав боржнику зворотної фінансової допомоги.
Доводи ліквідатора ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" Масюка О. В.
56. Ліквідатор ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" Масюк О. В. у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо доводів касаційної скарги відповідача 1, просить суд відмовити у її задоволенні повністю та залишити оскаржені судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- постанова суду апеляційної інстанції, прийнята з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у цій справі;
- подані скаржником квитанції до прибуткових касових ордерів є неналежним доказами у справі, оскільки не містять усіх реквізитів, визначених для таких квитанцій;
- ОСОБА_1 не повертав грошових коштів боржнику, що підтверджується наявними доказами у справі;
- обставини передачі ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" грошових коштів відповідачу 1 ним не оспорюються;
- ОСОБА_1 у касаційній скарзі виходить за межі апеляційного перегляду справи, оскільки в апеляційній скарзі він не заявляв про виклик свідка та не надавав жодних доказів про те, що квитанції до прибуткових касових ордерів міг підписувати ОСОБА_8 ;
- скаржнику було відомо про усі судові засідання в апеляційному господарському суді та наразі він зловживає правами, зазначаючи про свою необізнаність про розгляд справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
57. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо предмету доказування у справі, предметом спору в якій є стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги
58. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
59. За частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.
60. Відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
61. Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
62. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є. М. про стягнення заборгованості за договорами зворотної фінансової допомоги
63. У якості підстави заявлених вимог позивачем визначено обставини неналежного виконання відповідачами, зокрема ОСОБА_1 (відповідач 1) умов укладеного між сторонами договору щодо повернення наданої йому зворотної фінансової допомоги.
64. Отже до предмету доказування у справі за визначеного предмету спору та змісту спірних правовідносин, належить, зокрема, встановлення: 1) суми наданої позикодавцем зворотної фінансової допомоги відповідачеві 1 за договором; 2) суми поверненої позичальником (відповідачем 1) фінансової допомоги за договором; 3) та як результат наявності/відсутності у позичальника (відповідача 1) перед позикодавцем заборгованості за цим договором.
65. Питання щодо суми наданої боржником (позикодавцем) зворотної фінансової допомоги відповідачеві 1 за договором сторонами не оспорюється, тоді як спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін (доводів касаційної скарги відповідача 1), є питання наявності/відсутності факту повернення відповідачем 1 боржнику отриманої фінансової допомоги за договором.
66. Тож боржнику як позивачу (позикодавцю) за наведеного належало довести обставини наявності у відповідача 1 заборгованості за договором, тоді як відповідачу 1 (позичальнику) - обставини повернення ним отриманої фінансової допомоги за договором.
67. За частиною першою, абзацом першим частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
68. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
69. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
70. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
71. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
72. За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
73. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
74. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
75. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
76. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
77. Частинами першою, другою, четвертою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
78. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
79. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
80. До таких дій у цій справі перш за все належало з`ясування судами в межах наявних процесуальних повноважень, зокрема питання чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
81. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суд першої інстанції про стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 , дійшов висновку, що надані відповідачем 1 квитанції до прибуткових касових ордерів не є доказами, які підтверджують повернення ним отриманих грошових коштів за договором зворотної фінансової допомоги.
82. Такий висновок суду апеляційної інстанції зроблено із посиланням, зокрема, на невідповідність квитанцій до прибуткових касових ордерів вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктів 3.3, 3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а також з урахуванням доводів позивача про сумнівність достовірності наданих доказів щодо повернення отриманої фінансової допомоги та нотаріально посвідченої заяви свідка - керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 .
83. Проте суд вважає наведений висновок суду апеляційної інстанції, як і висновок місцевого господарського суду, який розглянув справ за відсутності відповідача 1, щодо задоволення заявлених вимог до відповідача 1, передчасним, таким, що зробленими без належного урахування усіх обставин справи на яких ґрунтуються доводи й заперечення сторін спору та які мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідача 1.
Щодо впливу недоліків відображення підприємством - стороною договору касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у бухгалтерському обліку цього підприємства, в тому числі фіксування факту здійснення такої операції, на підтвердження факту внесення особою (контрагентом) коштів до каси такого підприємства
84. За частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
85. Укладений між сторонами договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.
86. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
87. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
88. Отже, частиною першою статті 1049 ЦК України законодавцем закріплено обов`язок позичальника за договором повернути позикодавцеві суму позики у строк та в порядку, передбачені договором.
89. Із установлених судом апеляційної інстанції обставин справи вбачається, що умовами пункту 5.3. укладеного між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_1 договору поворотної фінансової допомоги, сторонами погоджено повернення фінансової допомоги в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок сторони 1, або в готівковій формі шляхом внесення відповідних коштів до каси підприємства.
90. Тобто умовами договору сторони погодили можливість здійснення повернення позичальником коштів за договором як в безготівковому порядку так і шляхом внесення коштів до каси підприємства (позичальника).
91. У справі, яка переглядається, відповідачем на підтвердження повернення ним у період з 24.04.2017 по 11.09.2017 отриманої поворотної фінансової допомоги за договором надано до матеріалів справи квитанції до прибуткових касових ордерів.
92. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637), що підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням дат квитанцій до прибуткових касових ордерів.
93. Відповідно до пункту 1.2 Положення касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам`ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.
94. Пунктом 4.1 Положення № 637 визначено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.
95. Згідно із пунктом 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
96. Отже, про факт отримання та повернення коштів можуть свідчити також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства (див. висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17, від 12.04.2022 у справі № 191/4508/19).
97. Постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою", чинною на час видачі долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів, встановлено такі обмеження щодо готівкових розрахунків протягом дня:
- для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000,00 грн;
- для фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000,00 грн;
- для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000 грн.
98. Відповідно до пункту 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
99. Аналіз змісту пункту 2.8 Положення свідчить, що готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається підприємством до банків для її зарахування на банківські рахунки (за відсутності банків - до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця)).
100. Тобто здавання готівки в банк є частиною господарської діяльності будь-якого суб`єкта господарювання, яка здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Такий обов`язок покладається на сам суб`єкт господарювання, який зобов`язується здавати надмірну готівку в банк, а форма (порядок) здавання обирається ним у довільному порядку.
101. Пунктом 3.3 Положення визначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
102. За пунктом 3.12 Положення під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов`язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).
103. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній з урахуванням дати видачі долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
104. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній з урахуванням дати видачі долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів).
105. Отже, оформлення прибуткового касового ордеру як первинного документу, який підтверджує приймання готівки в касу підприємства та складання на підтвердження такого факту квитанції обов`язковими реквізитами передбачає, зокрема, наявність підпису особи, уповноваженої на їх складання та видачу відповідно, а квитанція до прибуткового касового ордеру - також засвідчення її відбитком печатки цього підприємства.
106. Частиною другою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній з урахуванням дати видачі долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів) визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
107. За частиною шостою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній з урахуванням дати видачі долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів) керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
108. Частиною третьою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній з урахуванням дати видачі долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
109. Системний аналіз положень статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" у взаємозв`язку з пунктами 1.2, 3.3, 3.12 Положення про проведення касових операцій № 637 свідчить, що саме на уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власника відповідно до законодавства та установчих документів покладається відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, до яких відносяться прибуткові касові ордери як документи, що підтверджують факт надходження (видачі) готівки з каси підприємства.
110. Тому наявність недоліків (дефектів) відображення (невідображення) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у бухгалтерському обліку цього підприємства, в тому числі щодо фіксування факту здійснення такої операції підприємством не може нести негативних наслідків для особи за умови фактичного внесення останньою коштів до каси цього підприємства, оскільки така особа не несе відповідальність за невиконання її контрагентом своїх зобов`язань з організації і введення бухгалтерського обліку на підприємстві, адже чинне законодавство не передбачає виникнення у неї обов`язку з контролю за дотриманням наведених вимог, в тому числі наявність у неї можливості володіти інформацією щодо виконання підприємством цих вимог.
111. Тож очевидно, що підтвердження факту внесення особою коштів до каси підприємства безпосередньо не залежить від того чи відображено підприємством відповідну касову операцію у бухгалтерському обліку цього підприємства, оскільки такий обов`язок покладено саме на уповноважених осіб підприємства, відповідальних за організацію ведення бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій на підприємстві.
112. За таких умов, недоліки відображення (не відображення) підприємством (стороною договору) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у його бухгалтерському обліку, в тому числі щодо фіксування факту здійснення такої операції, не є безумовним підтвердженням факту невнесення особою (контрагентом) коштів до каси такого підприємства.
113. Апеляційний господарський суд наведене залишив поза увагою та дійшов висновку, що надані відповідачем 1 квитанції до прибуткових касових ордерів не є належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження факту повернення грошових коштів, оскільки в них не зазначено прізвища та ініціали відповідальної особи, яка їх видала, а боржник (позивач) з урахуванням доводів щодо відсутності у нього відомостей з надходження цих коштів і їх відображенням у банківській виписці за період з 01.02.2017 по 11.12.2018 по рахунку боржника в АТ КБ "Приватбанк" та заяви свідка - керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 заперечує наявність факту внесення готівки до каси підприємства.
114. Однак, незважаючи на встановлення ним та судом першої інстанції наявності в матеріалах справи відповіді керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" Шелемби Н. С. від 23.04.2020 на запит представника ТзОВ "Агролайт Груп" - адвоката Гапоненка Р. І., суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки її змісту та долученим до неї доказам на предмет підтвердження ними можливої участі ОСОБА_7 у спірних правовідносинах в якості директора ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", в тому числі можливості нею укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2 від імені ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" з ОСОБА_1 (відповідачем 1).
115. Як убачається зі встановлених обставин справи, ОСОБА_7 у відповіді на запит адвоката зазначила, що з 26.08.2016, відколи вона стала засновником і директором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", і до моменту визнання ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" банкрутом, всю господарсько-фінансову діяльність підприємства проводив ОСОБА_8 згідно договору про надання послуг з бухгалтерського обліку та представництва інтересів ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" у її господарсько-фінансовій діяльності від 26.08.2016. Крім того, ОСОБА_7 повідомила, що нею було передано ОСОБА_8 печатку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно".
116. Аналогічні пояснення, як зауважив суд апеляційної інстанції, містить наявна в матеріалах справи нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_7 від 27.10.2020.
117. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи наявне повідомлення керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 від 23.04.2020 адресоване ліквідатору боржника ОСОБА_5 на його запит щодо надання документів та інформації по боржнику, в якому ОСОБА_9 , з-поміж іншого, повідомила, що нею як директором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" не підписувались договори про надання поворотної фінансової допомоги, а також не підписувались квитанції до прибуткових касових ордерів.
118. Утім, наведені обставини щодо можливості участі у спірних правовідносинах ОСОБА_7 , ведення господарсько-фінансової діяльності підприємства у період укладення договору та складання квитанцій до прибуткових касових ордерів (датованих з 24.04.217 по 11.09.2017) ОСОБА_8 , передачі останньому ОСОБА_7 печатки боржника, суд апеляційної інстанції залишив без належної уваги, зосередившись лише на тому, що згідно пояснень позивача та нотаріально засвідченої заяви свідка - ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_7 у період складання долучених ОСОБА_1 квитанцій до прибуткових касових ордерів у боржника відсутні дані щодо повернення відповідачем 1 отриманих ним коштів за договором.
119. Натомість, апеляційний господарський суд не звернув увагу, що договір поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2 та долучені відповідачем 1 квитанції до прибуткових касових ордерів з проставлених на них відтиском печатки ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" мали місце під час ведення господарсько-фінансової діяльності боржника та представництва його інтересів саме ОСОБА_8 , виходячи із дати укладення договору між останнім та ОСОБА_7 , а саме 26.08.2016.
120. Крім того, суд апеляційної інстанції під час оцінки долучених відповідачем 1 квитанцій до прибуткових касових ордерів датованих з 24.04.2017 по 11.09.2017 не надав належної оцінки наявності на них поряд з підписом без зазначення ініціалів особи, що їх видала, відтиску печатки ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", факт підробки (втрати) якої судами не встановлений, в той час як сумніви щодо віднесення такої печатки до печатки боржника з огляду на те, що край проставленої печатки на квитанціях обрізаний, не зачіпаючи тексту, розміщеного на печатці, можуть слугувати підставою для призначення експертизи у справі на підставі статті 99 ГПК України, питання чого судом не вирішувалося.
121. До того ж, апеляційний господарський суд у разі наявності сумнівів щодо наданих ОСОБА_1 копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, в тому числі аргументів ТзОВ "Агролайт Груп" та ліквідатора боржника про те, що проставлену печатку на квитанція повністю не видно, вправі був витребувати у відповідача 1 оригінали відповідних квитанцій на підставі частини шостої статті 91 ГПК України, обставини чого оскаржена постанова не містить.
122. Також без жодної уваги суду апеляційної інстанції залишена подана ОСОБА_1 до матеріалів справи розписка, складена між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_1 , про відсутність претензій матеріального характеру щодо розрахунків за договором поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2, яку суд хоча і долучив до справи, однак не надав їй оцінки в сукупності з іншими наявними доказами у справі, що стосуються предмету спору.
123. Окрім того, неаргументованим є посилання суду апеляційної інстанції в якості підтвердження сумнівності та критичності квитанцій до прибуткових касових ордерів як достовірних доказів на внесення ОСОБА_1 (враховуючи дати складання квитанцій) майже кожного дня у касу однакової суми платежу, взамін повернення суми коштів одним або декількома платежами з належним оформленими квитанціями до прибуткових касових ордерів, оскільки нормами чинного законодавства як і умовами укладеного договору жодним чином не обмежене право позичальника за договором на повернення ним суми отриманої позики окремими платежами, в тому числі їх внесення щоденно до каси підприємства.
124. Крім того, частиною четвертою статті 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
125. Отже, відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи. Однак зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому статтею випадку.
126. Тобто суд не позбавлений права з урахуванням встановлених обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо підтвердження здійснених повернень відповідачем 1 коштів за договором, наявності наявності/відсутності у нього заборгованості за договором витребувати докази, що можуть підтверджувати такі операції (заборгованість), зокрема: 1) фінансової звітності боржника (звіту про фінансовий стан, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності тощо); 2) пояснень ОСОБА_8 щодо здійснюваної фінансово-господарської діяльності боржника у спірний період (з урахуванням дат видачі квитанцій до прибуткових касових ордерів з 24.04.2017 по 11.09.2017); 3) доказів руху коштів після їх внесення до каси, якщо таке мало місце - банківських виписок по всім наявним поточним рахункам боржника за цей період тощо.
127. Проте ухвалюючи судові рішення за результатом розгляду заявлених позивачем вимог суд апеляційної інстанції не врахував зазначених норм та не з`ясував у світлі наведених обставин можливості застосування приписів частини четвертої статті 74 ГПК України.
Щодо належного повідомлення скаржника (відповідача 1)
128. Також помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо належного повідомлення ОСОБА_1 (відповідача 1) про розгляд справи в суді першої інстанції.
129. Згідно зі статтями 2 7 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
130. Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
131. Частинами першою - четвертою статті 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
132. Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
133. Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
134. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
135. У справі, яка переглядається з наявних її матеріалів убачається, що суд першої інстанції усі процесуальні документи у справі надсилав на адресу відповідача 1 ( ОСОБА_1 ): АДРЕСА_1 та на адресу, що є місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 .
136. Водночас апеляційний господарський суд установив, що відповідач 1 (ОСОБА_1) долучив акт про фактичне місце проживання, складений ОСББ "Гармонія 34/4" та засвідчений підписами голови правління та мешканців вказаного ОСББ про те, що він, громадянин ОСОБА_1 , з лютого місяця 2019 року дотепер проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
137. Із наявних матеріалів справи вбачається, що адресована судом першої інстанції поштова кореспонденція за адресою: АДРЕСА_1 та адресою, що є місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 , повернута установою зв`язку до суду з відмітками: "за закінченням встановленого строку зберігання", "тимчасово відсутній", "відсутній", "за зазначеною адресою не проживає", "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".
138. Однак положення ГПК України не дають підстав для висновку, що повернення до суду адресованої ОСОБА_10 (відповідачу 1) кореспонденції із зазначенням причин повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання", "тимчасово відсутній", "відсутній", "за зазначеною адресою не проживає", "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" є доказом належного інформування відповідача 1 про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (див. подібні правові позиції щодо повідомлення відповідача (фізичної особи), викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 12.02.2019 у справі № 906/142/18).
139. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
140. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
141. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача 1 ( ОСОБА_1 ), не забезпечив йому можливості реалізувати надані законом процесуальні права, оскільки розглянув справу за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
142. Розгляд місцевим господарським судом справи за відсутності відповідача 1 ( ОСОБА_1 ) належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання й залишення апеляційним господарським судом наведеної обставини поза належною увагою, згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції (див. постанову від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 904/3550/20).
143. Посилання суду апеляційної інстанції в якості належності повідомлення відповідача 1 та відсутності порушення судом норм процесуального права на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 15.03.2018 у справі № 910/32340/15 є безпідставним з огляду на відмінність обставин справи щодо неповідомлення відповідача та суб`єкта, якого не повідомлено про розгляд справи судом (у справі № 911/1163/17 про своє неповідомлення стверджувала юридична особа, а у справі № 910/32340/15 - фізична особа - підприємець, відомості щодо місця розташування - для юридичної особи, місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) - для фізичної особи - підприємця) яких відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою) з обставинами та суб`єктом неповідомлення цієї справи (не повідомленим є відповідач - фізична особа).
Щодо перегляду додаткового судового рішення (додаткової постанови щодо стягнення судових витрат) у разі скасування первісного (основного) судового у справі
144. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
145. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
146. За абзацом другим частини третьої статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
147. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України).
148. Згідно з частиною п`ятою статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
149. Отже, додаткове рішення (в цьому випадку - додаткова постанова апеляційного суду) є невід`ємною частиною прийнятого по суті рішення суду (постанови апеляційного суду) і може бути оскаржено відповідно до статті 287 ГПК України (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі верховного суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19).
150. Тобто додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 № 910/17345/20).
151. У справі, яка переглядається, відповідачем 1 подана касаційна скарга на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 25.05.2022 разом зі скаргою на постанову суду апеляційної інстанції від 28.04.2022 та рішення місцевого господарського суду від 04.03.2021, ухвалені за наслідком розгляду вимог позивача до відповідача 1 про стягнення заборгованості за договором (основне рішення).
Щодо суті касаційної скарги
152. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
153. До повноважень Верховного Суду згідно приписів статті 300 ГПК України не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
154. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії").
155. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
156. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
157. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
158. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
159. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236, статті 269 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду заявлених вимог ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Новика Є. М. до ОСОБА_1 (відповідача 1)
160. Ураховуючи наведене, за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування зазначених судових рішень в частині вимог до відповідача 1 та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.
161. З огляду на наведене, додаткова постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022, якою частково задоволено заяву представника ТзОВ "Агролайт Груп" - адвоката Гапоненка Р. І. про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/2197/18 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агролайн Груп" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 750,00 грн в цій частині підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
162. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
163. За пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
164. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
165. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
166. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому оскаржені судові рішення в частині вимог до ОСОБА_1 підлягають скасуванню з направленням справи в частині цих вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.
167. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін та надати оцінку змісту заявлених вимог ТзОВ "Агрофірма АПК-Хмільно" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Новика Є. М. до ОСОБА_1 (відповідача 1) здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України, зокрема:
1) надати оцінку можливості участі у спірних правовідносинах ОСОБА_7 з урахуванням ведення господарсько-фінансової діяльності підприємства у період укладення договору та складання квитанцій до прибуткових касових ордерів (датованих з 24.04.217 по 11.09.2017) ОСОБА_8 , передачі останньому ОСОБА_7 печатки боржника;
2) надати оцінку наявності на квитанціях до прибуткових касових ордерів датованих з 24.04.2017 по 11.09.2017 поряд з підписом без зазначення ініціалів особи, що їх видала, відтиску печатки ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно". У разі необхідності вирішити питання у відповідності до приписів статті 99 ГПК України щодо призначення судової експертизи у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи (підтвердження наявності/відсутності повернення відповідачем 1 отриманих ним коштів за договором);
3) надати оцінку розписці, складеній між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_1 , про відсутність претензій матеріального характеру щодо розрахунків за договором від 20.03.2017 № 20/3/2;
4) з`ясувати можливість застосування у світлі обставин цієї справи приписів частини четвертої статті 74 ГПК України щодо витребування доказів (фінансової звітності боржника; пояснень ОСОБА_8 щодо здійснюваної фінансово-господарської діяльності боржника у спірний період (з урахуванням дат видачі квитанцій до прибуткових касових ордерів з 24.04.2017 по 11.09.2017); доказів руху коштів після їх внесення до каси, якщо таке мало місце - банківських виписок по всім поточним рахункам боржника за цей період тощо) на підтвердження підтвердження здійснених відповідачем 1 повернень коштів за договором поворотної фінансової допомоги від 20.03.2017 № 20/3/2 тощо.
168. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути вимоги позивача до відповідача 1 з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні.
Щодо судових витрат
169. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
170. Оскільки рішення та постанова судів попередніх інстанцій по суті спору у справі в частині вимог до відповідача 1 є скасованими, то за правилами ГПК України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Висновки щодо застосування норм права
171. Системний аналіз положень статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" у взаємозв`язку з пунктами 1.2, 3.3, 3.12 Положення про проведення касових операцій № 637 свідчить, що саме на уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власника відповідно до законодавства та установчих документів покладається відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, до яких відносяться прибуткові касові ордери як документи, що підтверджують факт надходження (видачі) готівки з каси підприємства.
172. Наявність недоліків (дефектів) відображення (не відображення) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у бухгалтерському обліку цього підприємства, в тому числі щодо фіксування факту здійснення такої операції підприємством не може нести негативних наслідків для особи, за умови фактичного внесення останньою коштів до каси цього підприємства, оскільки така особа не несе відповідальність за невиконання її контрагентом своїх зобов`язань з організації і введення бухгалтерського обліку на підприємстві, адже чинне законодавство не передбачає виникнення у неї обов`язку з контролю за дотриманням наведених вимог, в тому числі наявність у неї можливості володіти інформацією щодо виконання підприємством цих вимог.
173. Підтвердження факту внесення особою коштів до каси підприємства безпосередньо не залежить від того чи відображено підприємством відповідну касову операцію у бухгалтерському обліку цього підприємства, оскільки такий обов`язок покладено саме на уповноважених осіб підприємства відповідальних за організацію ведення бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій на підприємстві.
174. Недоліки відображення (не відображення) підприємством (стороною договору) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у його бухгалтерському обліку, в тому числі щодо фіксування факту здійснення такої операції, не є безумовним підтвердженням факту невнесення особою (контрагентом) коштів до каси такого підприємства.
175. У разі скасування первісного (основного) рішення ухвалене в порядку статті 244 ГПК України додаткове рішення у справі втрачає силу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі № 914/2197/18 в частині розгляду вимог до ОСОБА_1 скасувати.
3. Справу № 914/2197/18 в частині вимог до ОСОБА_1 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков