14.10.2024

№ 915/1401/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1401/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.)

від 12.08.2024

у справі №915/1401/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ"

про стягнення 4 004 261,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" (далі - ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, якою просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" (далі - ТОВ "НОТА ШИППІНГ") неустойку у розмірі 4 004 261,70 грн.

1.2. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" неустойку в розмірі 4 004 261,70 грн.

1.3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1401/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

1.4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1401/23 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом наведення Південно-західному апеляційному господарському суду інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 по справі № 915/1401/23 - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1401/23. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1401/23.

2.2. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з визнанням наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне провадження не поважними, виходив з наступного:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" було належним чином повідомлено про існування справи №915/1401/23, рух даної справи, отримувало процесуальні документи по справі, в тому числі і оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 по справі №915/1401/23;

- безпідставним є посилання апелянта на те, що строк на апеляційне оскарження у даній справі був пропущений через обставини непереборної сили;

- з аналізу листа Торгово-промислової палати України не убачається, що зазначені у листі форс-мажорні обставини є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з поважних причин;

- ТОВ "НОТА ШИППІНГ" має зареєстрований Електронний кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС починаючи з 16.11.2023 о 11:41;

- апелянт не надав належних доказів того, що процесуальні документи у справі № 915/1401/23, в тому числі і оскаржуване рішення не надходили до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" в системі Електронний суд.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №915/1401/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ":

- Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" зазначило, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушено норми процесуального та матеріального права, а саме: пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, статей 73, 76, 86, частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України. При цьому посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №922/3979/21, від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Також скаржник послався на наступне:

- пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 стався з об`єктивних причин внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації, у тому числі внаслідок постійних обстрілів м. Миколаєва, пошкоджень критичної інфраструктури міста, відсутністю електропостачання і доступу до мережі Інтернет, неможливості своєчасного ремонту комп`ютерної техніки;

- враховуючи постійні обстріли м. Миколаєва, руйнування об`єктів критичної інфраструктури, з кінця серпня 2023 року по кінець червня 2024 року електропостачання орендованого офісу було обмежене/припинене, як і доступ до мережі інтернет, що є форс-мажорною обставиною. Вказані обставини підтверджуються ФОП Коноваленко П.Л. у листі від 01.07.2024;

- Наталія Вайсер є посадовою особою (директор) ТОВ "НОТА ШИППІНГ" та в наданих до суду фото наявне зображення того, що така особа здійснила вхід до Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС саме як представник ТОВ "НОТА ШИППІНГ";

- ТОВ "НОТА ШИППІНГ" перебувало і перебуває за адресою реєстрації, така реєстрація не змінювалась, причини повернення поштових відправлень є невідомі і не залежать від адресата, а вказаний Електронний кабінет не відображав надходження інших процесуальних документів в електронному вигляді.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти вимог касаційної скарги заперечує та просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін через не доведення відповідачем належних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги у зв`язку з визнанням судом наведених скаржником підстав для поновлення строку неповажними.

4.2. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

4.3. Право на апеляційне та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, яке гарантується в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції, а врахуванню підлягають особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

4.4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

4.5. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.6. Згідно зі частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.7. Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

4.8. Частинами першою та четвертою статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

4.9. Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4.10. Частинами першою та другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4.11. Відповідно до частин другої - третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

4.12. Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

4.13. Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому з огляду на вимоги статей 13 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.09.2022 у cправі № 910/21285/21.

Верховний Суд у постановах від 18.08.2023 у справі № 32/257-10 та від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20 також дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк.

У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

4.14. Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" на рішення залишив без руху. Зобов`язав апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом наведення Південно-західному апеляційному господарському суду інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 по справі № 915/1401/23.

Підставою для постановлення такої ухвали стали обставини того, що повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 18.03.2024. Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 08.04.2024. Водночас, апеляційну скаргу було подано 21.06.2024, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження на понад 2 місяці.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Господарським судом Миколаївської області направлялися на адресу ТОВ "НОТА ШИППІНГ", зокрема, ухвала від 28.09.2023, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (направлялася засобами поштового зв`язку, однак повернулась без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою); ухвала від 30.10.2023, якою призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 28.11.2023 (направлялася засобами поштового зв`язку, однак повернулась без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою); ухвала від 28.11.2023, якою повідомлено відповідача про підготовче засідання (направлялася через систему Електронний суд та відповідно до довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача 30.11.2023 о 22:54); ухвала від 14.12.2023, якою призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 25.01.2024 о 10:30 (направлялася через систему Електронний суд та відповідно до довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача 15.12.2023 о 17:56); ухвала від 13.02.2024, якою повідомлено сторін про судове засідання на 06.03.2024 об 11:00 (направлялася через систему Електронний суд та відповідно до довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача 14.02.2024 о 17:49); рішення від 06.03.2024 (направлялося через систему Електронний суд та відповідно до довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача 18.03.2024 о 19:01).

Відповідно до пунктів 2, 4 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "НОТА ШИППІНГ" було належним чином повідомлено про існування справи № 915/1401/23, рух даної справи, отримувало процесуальні документи по справі, в тому числі і оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 по справі № 915/1401/23.

Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника про несправність комп`ютерної техніки, на які скаржник посилався як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки забезпечення належного технічного стану власної комп`ютерної техніки залежить виключно від суб`єктивної волі відповідача.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання скаржника на знімки екрану, відповідно до яких скаржник стверджує, що справа №915/1401/23 не відображалася ні у розділі "мої справи", ні у розділі "повідомлення", мотивуючи відхилення тим, що з фото вбачається, що електронний кабінет належить Наталії Вайсер, а не ТОВ "НОТА ШИППІНГ".

4.15. До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" надійшла заява про усунення недоліків апеляційній скарзі, в якій скаржник навів підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема:

- Наталія Вайсер є посадовою особою (директор) ТОВ "НОТА ШИППІНГ" та в наданих до апеляційної скарги фото наявне зображення того, що така особа здійснила вхід до Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС саме як представник ТОВ "НОТА ШИППІНГ";

- матеріли справи не містять жодних доказів щодо здійснення судом першої інстанції додаткових заходів щодо належного повідомлення відповідача про існування справи №915/1401/23, наприклад, шляхом надсилання відповідної інформації останньому телефонограмою, факсограмою, засобами електронного зв`язку тощо, або розміщенням відповідної інформації (оголошення) на офіційному сайті суду.

За твердженням скаржника вказані обставини підтверджують необізнаність відповідача про розгляд справи, а також те, що пропуск процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 стався з об`єктивних, не залежних від товариства обставин, обумовлений особливими і непереборними обставинами, які не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для вчинення процесуальних дій.

4.16. Дослідивши обставини, наведені відповідачем в обґрунтування поважних причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об`єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Так суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи скаржника, що строк на апеляційне оскарження у даній справі був пропущений через обставини непереборної сили.

Обставинами непереборної сили у цьому контексті є обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Стороні, яка посилається на форс-мажор, необхідно довести, що вона не могла уникнути наслідків такої події форс-мажору.

Обґрунтовуючи настання форс-мажорних обставин, скаржник зазначив про запровадження з 24.02.2022 воєнного стану та посилань на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

У листі зазначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у кожному конкретному випадку, а відтак зазначені у ньому обставини не можуть слугувати беззаперечною підставою для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування суб`єктів господарювання, між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

4.17. Відсутність електроенергії та відсутність інтернет зв`язку також не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, а тому обґрунтованим є відхилення доводів скаржника та посилання на лист орендаря стосовно відсутності електропостачання орендованого офісу. До того ж, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що скаржник та його посадові особи не були обмежені в доступі до мережі інтернет в тому числі до Електронного кабінету в системі "Електронний суд" поза приміщенням офісу та починаючи з 16.11.2023 могли безперешкодно знайомитися з усіма процесуальними документами у справі №915/1401/23, які надходили до електронного кабінету ТОВ "НОТА ШИППІНГ", який за встановленими судом апеляційної інстанції обставинами має зареєстрований Електронний кабінет підсистемі Електронний суд ЄСІТС починаючи з 16.11.2023 о 11:41.

4.18. Щодо доводів скаржника, що Наталія Вайсер є посадовою особою (директор) ТОВ "НОТА ШИППІНГ" та в наданих до апеляційної скарги фото наявне зображення того, що така особа здійснила вхід до Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС саме як представник ТОВ "НОТА ШИППІНГ", проте справа №915/1401/23 не відображалася ні у розділі "мої справи", ні у розділі "повідомлення", судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Наталія Вайсер дійсно є керівником ТОВ "НОТА ШИППІНГ".

Відповідно до пунктів 8.5 - 8.7 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, для реєстрації кабінету юридичної особи та авторизації необхідно використовувати КЕП представника підприємства/установи (керівника). Повноваження керівника підприємства/установи будуть автоматично перевірятися за ЄДР для активації кабінету юридичної особи та при авторизації.

Кабінет фізичної особи керівника та юридичної особи об`єднані, перемикач між кабінетами доступний в правому верхньому куті (профіль користувача).

З кабінету юридичної особи можливе формування та направлення заяв/клопотань. При цьому, на заяву/клопотання та додатки буде накладено КЕП керівника підприємства/установи. До списку додатків автоматично буде додано витяг з ЄДР, завірений системним КЕП.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кабінет фізичної особи керівника та юридичної особи, хоч і є об`єднаними, але не є тотожними та існує перемикач між даними кабінетами.

Тобто, як встановлено судом апеляційної інстанції, Наталія Вайсер може діяти в системі Електронний суд "як фізична особа", "як представник ТОВ "НОТА ШИППІНГ" або може перемкнутися на електронний кабінет ТОВ "НОТА ШИППІНГ".

Із тексту довідки про доставку електронного листа, судом апеляційної інстанції встановлено, що "документ в електронному вигляді "Рішення (розгляд справи по суті)" від 06.03.2024 по справі №915/1401/24 (суддя Семенчук Н.О.) було надіслано одержувачу ТОВ "НОТА ШИППІНГ" в його електронний кабінет". Документ доставлено до електронного кабінету: 18.03.2024 о 19:01." Довідка підписана відповідальним працівником Господарського суду Миколаївської області Мавродій Г.В.

Отже, учасником даної справи є Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ", як юридична особа, та має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Наявність електронного кабінету у директора товариства не є тотожним з наявністю електронного кабінету у товариства.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник не надав належних доказів того, що процесуальні документи по справі № 915/1401/23, в тому числі і оскаржуване рішення не надходили до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" в системі Електронний суд.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання скаржника на зазначені вище обставини як на підставу для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

4.19. Обґрунтованим є також відхилення доводів скаржника з приводу не здійснення судом першої інстанції додаткових заходів щодо належного повідомлення відповідача про існування справи №915/1401/23, адже у суду був відсутній відповідний обов`язок. До того ж, як було встановлено, в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення процесуальних документів та рішення по суті справи засобами поштового зв`язку та до Електронного кабінету скаржника.

4.20. Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

4.21. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно суб`єктивної, тобто такої, що залежало виключно від поведінки скаржника, а не об`єктивної причини пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску позивачем на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження судового рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 238 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" залишити без задоволення, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №915/1401/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова