ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/2315/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Підприємства комунальної власності області «Фармація» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Іоннікова І. А., Козир Т. П.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 (суддя Нечай О. В.) у справі
за позовом Підприємства комунальної власності області «Фармація» до Миколаївської обласної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Баштанської районної ради, 2) Миколаївської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування пунктів рішення,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2019 року Підприємство комунальної власності «Підприємство комунальної власності області «Фармація» (далі - КП «Фармація») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Миколаївської обласної ради (далі - Рада) про визнання незаконним та скасування пунктів 4, 7 рішення Ради "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області у комунальну власність територіальних громад області" від 12.10.2017 № 29.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на прийняття Радою цього рішення всупереч положенням статті 136 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статуту КП «Фармація», а також за відсутності згоди КП «Фармація» на передачу спірного майна, що, як вважає останнє, порушує його право господарського відання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 статуту КП «Фармація» є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, інтереси яких у межах повноважень, визначених законодавством України, представляє Миколаївська обласна рада як власник. Органом управління є Миколаївська обласна державна адміністрація. Воно є правонаступником аптек - закладів охорони здоров`я, підприємств, заснованих на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, майно яких передане йому в процесі реорганізації шляхом приєднання, зокрема Баштанської центральної районної аптеки № 15, яка знаходиться за адресою: вулиця Ювілейна, 80, місто Баштанка, Миколаївська область.
4. За змістом абзацу 2 пункту 5.1 цього ж статуту майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області і закріплюється за ним на праві господарського відання. До статутного капіталу (фонду) підприємства належить майно, яке воно отримало за рішенням власника або органу управління майном, придбане і виготовлене підприємством.
5. Спірне нерухоме майно закріплене за КП «Фармація» на праві повного господарського відання (свідоцтво про право власності серії САВ № 971380 від 13.05.2011, витяг про державну реєстрацію прав № 29946488 від 13.05.2011 та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 184981788 від 16.10.2019).
6. 12.10.2017 Рада прийняла рішення "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області у комунальну власність територіальних громад області" № 29, пунктом 4 якого надала згоду на безоплатну передачу у спільну власність територіальних громад міста, сіл Баштанського району нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області - нежитлової будівлі, аптеки, що перебуває в господарському віданні КП «Фармація» та розташованої за адресою: Миколаївська область, місто Баштанка, вулиця Ювілейна, 80, за умови використання його у подальшому за цільовим призначенням - розташуванням музичної школи і проведення протягом трьох років капітального ремонту та/або реконструкції. Невиконання умов передачі є підставою для повернення майна у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області в рамках чинного законодавства. Правочин, наслідком якого стане використання цього майна іншими особами, або відчуження (приватизація, передача тощо), або нецільове використання балансоутримувачем об`єкта, або його частини вважатиметься нікчемним; забезпечення у подальшому (після передачі нерухомого майна) Комунального підприємства "Миколаївкнига" приміщенням у місті Баштанка на умовах, які задовольнять це підприємство для здійснення своєї статутної діяльності. Обласній державній адміністрації наказано розглянути питання щодо надання підтримки КП «Фармація» стосовно компенсації недоотриманого прибутку.
7. Пунктом 7 цього рішення Рада доручила обласній державній адміністрації в установленому законом порядку вжити заходів щодо передачі нерухомого майна, зазначеного у пунктах 1 - 6 цього рішення, з відображенням в актах приймання-передачі умов такої передачі.
8. Позивач, вважаючи ці пункти рішення незаконними, звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. 04.11.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021, про відмову у задоволенні позову внаслідок не доведення позивачем порушення його прав оскаржуваним рішенням Ради, яка як власник майна реалізувала своє право щодо розпорядження цим об`єктом. Доводи КП «Фармація» щодо відсутності його згоди на передачу закріпленого за ним на праві господарського відання нерухомого майна відхилені з посиланням на частини четверту, п`яту статті 60, пункт 10 розділ V "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими передача такого майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
10. КП «Фармація» у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
11. Касаційна скарга КП «Фармація» подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, як стверджує скаржник, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини другої, п`ятої статті 60 та абзацу четвертого пункту 10 пункту розділу V "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме, він вважає, що:
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не є законом, що встановлює порядок передання майна органами місцевого самоврядування і відповідно до якого ці органи від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, цей закон не визначає правовий режим майна спільної власності територіальних громад;
- відсутній закон, яким в розумінні Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюється та визнається порядок передання майна органами місцевого самоврядування; здійснюються правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності; визначає правовий режим майна спільної власності територіальних громад;
- без наявності спеціального закону передача майна спільної власності територіальних громад, зокрема від одного органу місцевого самоврядування до іншого органу місцевого самоврядування є незаконною.
12. На думку скаржника, відчуження та прийняття об`єктів права комунальної власності здійснюється не згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а відповідно до іншого закону, який не зазначений в оскаржуваному рішенні Ради та судових рішеннях.
13. Позивач також наполягає на тому, що оспорюване рішення прийнято за відсутності правових норм, які би регулювали відчуження та прийняття об`єктів майна спільної власності територіальних громад, а також в порушення положень частини шостої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у ньому не визначені доцільність і порядок відчуження спірного майна. Тому послався також на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини шостої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно незаконності здійснення такого відчуження без визначення доцільності та порядку.
14. Наголосив на тому, що необхідність надання згоди на передачу підприємством, за яким закріплено спірне нерухоме майно на праві господарського відання, передбачено рішенням Ради від 10.11.2016 № 7, в абзаці третьому пункту 4 якого зазначено про неприпустимість без згоди на це КП «Фармація» порушення права господарського відання останнього стосовно розгляду Радою питання про передачу нерухомого майна, що перебуває в його господарському віданні.
15. З цього приводу скаржник також зауважив на відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо того, що попереднє нескасоване рішення органу місцевого самоврядування, зокрема стосовно неприпустимості порушення права господарського відання за відсутності згоди підприємства на відчуження майна, є нормативним актом; відчуження майна без згоди підприємства, яке володіє таким майном на праві господарського відання, є незаконним.
16. З посиланням на положення статтю 136 ГК України скаржник зазначає про порушення оспорюваним рішенням його права на володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном, а також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування цієї статті, зокрема стосовно того, що відчуження майна, яким володіє на праві господарського відання підприємство, без його згоди є порушенням його права господарського відання, яке підлягає захисту навіть від власника.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
17. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Позиція Верховного Суду
Щодо суті спору
18. Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
19. Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
20. Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
21. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
22. Предметом доказування у цьому спорі є наявність правових підстав щодо надання Миколаївською обласною радою згоди на безоплатну передачу у спільну власність територіальних громад міста, сіл Баштанського району нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області - нежитлової будівлі, аптеки, що перебуває в господарському віданні КП «Фармація» та розташованої за адресою: Миколаївська область, місто Баштанка, вулиця Ювілейна, 80, у силу розпорядження цим майном.
23. Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
24. Згідно з частинами першої, другої, четвертої - восьмої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
25. Абзацом 2 пункту 10 Розділ V "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
26. Частинами першою - третьою статті 78 ГК України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
27. Частина друга статті 135 ГК України встановлює, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
28. Згідно з частинами першої, другої, четвертої статті 136 цього ж Кодексу право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
29. Як убачається з оскаржуваного рішення Ради та встановлено судами попередніх інстанцій, спірна нерухомість, яка перебуває у КП «Фармація» на праві господарського відання, належить на праві власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, від імені яких виступає обласна рада, яка є засновником КП «Фармація». Тобто Миколаївська обласна рада відповідно до закону мала право здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами від імені та в інтересах територіальних громад і відповідно надала згоду на безоплатну передачу у спільну власність територіальних громад міста, сіл Баштанського району нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області - нежитлової будівлі, аптеки, розташованої за адресою: вулиця Ювілейна, 80, місто Баштанка, Миколаївська область.
30. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
31. Відповідно до частини першої статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
32. Частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
33. Водночас власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів.
34. Тобто майно може перебувати у особи на праві господарського відання доки воно не знадобиться власнику, який сам розпоряджається своїм правом стосовно його безоплатної передачі.
35. Оскільки позивач не довів фактів незаконності спірних пунктів оскаржуваного рішення Ради, зважаючи на те, що він не є власником цього майна, то колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову.
Мотиви відхилення аргументів касаційної скарги
36. Посилання скаржника на відсутність конкретної норми закону, відповідно до якого відповідач здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном спростовуються частинами четвертою, п`ятою статті 60 та пунктом 10 Розділ V "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
37. Твердження КП «Фармація» щодо недоцільності відчуження нерухомого майна територіальної громади та необхідність на це його згоди як особи, в якої знаходиться спірне майно на праві господарського відання, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, оскільки жодною нормою законодавства не передбачено необхідність надання згоди на передачу такого майна підприємством, за яким власник закріпив відповідне нерухоме майно, в тому числі на праві господарського відання.
38. Доводи скаржника стосовно необхідності надання ним згоди на відчуження закріпленого за ним на праві господарського відання нерухомого майна з посиланням на абзац 3 пункту 4 рішення Миколаївської обласної ради від 10.11.2016 № 7, яким визнано вважати неприпустимим порушення права господарського відання позивача в частині розгляду відповідачем питання про передачу без згоди позивача нерухомого майна, що перебуває в його господарському віданні, правильно відхилені судом апеляційної інстанції з обґрунтованим мотивуванням.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 та частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. За вказаних обставин Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги КП «Фармація» без задоволення, а судових рішень попередніх інстанцій - без змін через відсутність підстав для їх скасування.
Судові витрати
41. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Підприємства комунальної власності області «Фармація» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 915/2315/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич