ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/4/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройэнергоснаб",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
представник - адвокат Соколовська К.П. (довіреність №289 від 30.09.2020)
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД",
кредитор - ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,
кредитор - Партнерство з обмеженою відповідальністю Globewood United LLP,
організатор аукціону - Товарна біржа "Київська універсальна",
ліквідатор - арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 01.06.2020
у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Мишкіна М.А., Поліщук Л.В.
та ухвалу Господарського суду Миколаївської області
від 13.12.2019
у складі судді Ткаченка О.В.
у справі № 915/4/16
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройэнергоснаб"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 30.06.2020 поштовим відправленням, через Південно-західний апеляційний господарський суд, Акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни (далі - АТ "ВТБ Банк") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 30.06.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 у справі №915/4/16 в порядку статей 286 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/4/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2020.
3. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 у складі колегії суддів Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №915/4/16 за касаційною скаргою АТ "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 та призначено її розгляд на 01.10.2020 о 09:30.
4. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/4/16 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020; ухвалою Суду від 30.09.2020 зазначеною колегією суддів справу №915/4/16 з касаційною скаргою АТ "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 і доданими до неї документами прийнято до провадження з призначеним ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 розглядом касаційної скарги на 01.10.2020 о 09:30.
5. Організатор аукціону - Товарна біржа "Київська універсальна" (далі - ТБ "Київська універсальна") і ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройэнергоснаб" (далі - ТОВ "Стройэнергоснаб") арбітражний керуючий Глеваський В.В. подали відзиви на касаційну скаргу забезпеченого кредитора АТ "ВТБ Банк".
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. Провадження у справі №915/4/16 про банкрутство ТОВ "Стройэнергоснаб" (далі - боржник), порушене ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016 за заявою боржника за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 02.02.2016 про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ТОВ "Стройэнергоснаб" Герман О.С., яку ухвалою суду від 10.10.2018 звільнено від виконання обов`язків ліквідатора банкрута за клопотанням ПАТ "ВТБ Банк" з призначення ліквідатором арбітражного керуючого Глеваського В.В.
7. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.04.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Стройэнергоснаб" на загальну суму 332 103 623, 27 грн., у тому числі вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на суму 2 756 грн. судового збору у першу чергу, на суму 123 984 814, 93 грн. у четверту чергу, на суму 26 833 700 грн. у шосту чергу; ТОВ "Тріада-ТД" на суму 2 756 грн. судового збору, на суму 43 253 215, 65 грн. у четверту чергу; Партнерства з обмеженою відповідальністю Globewood United LLP на суму 2 756 грн. судового збору у першу чергу, на суму 126 380 834, 69 грн. у четверту чергу; ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на суму 65 790 грн. у шосту чергу; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Стройенергоснаб" вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на суму 11 577 000 грн., які забезпечені заставою майна боржника; зобов`язано ліквідатора внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке забезпечує вимоги ПАТ "ВТБ Банк" та є предметом застави згідно з даними, зазначеними у договорі іпотеки, реєстровий №3046 від 19.08.2008 зі змінами та доповненнями (згідно з державним реєстром застав).
8. 17.07.2019 до місцевого суду надійшла заява АТ "ВТБ Банк" за №4089/1-2 від 12.07.2019 (вх. суду №11936/19), як кредитора-іпотекодержателя, про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб", проведеного 08.05.2019, та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем оспорюваного аукціону з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута у ліквідаційній процедурі.
8.1. В обґрунтування заявлених вимог АТ "ВТБ Банк" зазначило, що організатором аукціону в порушення приписів статті 63 Закону про банкрутство щодо обов`язку забезпечити доступ до місця проведення аукціону проведено оспорюваний аукціон за адресою: місто Київ, вул. Шовковична, буд. 12, офіс 309, що відображено у повідомленні про результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб" за лотом №1, опублікованому 11.05.2019 на веб-сайті ВГСУ; водночас, в оголошенні від 04.04.2019 про призначення аукціону на 08.05.2019 адресою місця його проведення зазначено: місто Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, офіс 24.
У підтвердження своїх доводів про порушення організатором порядку допуску учасників аукціону до місця проведення аукціону забезпечений кредитор зіслався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 18.06.2019 у справі №904/3388/15 щодо застосування статті 63 Закону про банкрутство.
8.2. Заявник аргументував, що встановлений в оголошенні від 04.04.2019 про проведення аукціону 08.05.2019 строк на подання заявок на участь в аукціоні був занадто коротким, так як оголошення опубліковано на веб-сайті Мін`юсту України 04.04.2019 о 13 год. 13 хв., 06 та 07 квітня 2019 року були вихідними днями, а термін подачі заявок на участь в аукціоні визначено до 08 квітня 2019 року 09 год. 30 хв.; заявник зауважив, що фактично строк для подання заяв на участь в аукціоні 08.05.2019 визначено в один день та дві години, що не забезпечило можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута широкому колу осіб та є порушенням принципу рівності учасників аукціону.
8.3. Заявник зауважив, що в порушення вимог частини третьої статті 58 Закону про банкрутство ліквідатором та залученим ним організатором аукціону не розміщено на нерухомому майні боржника, що виставлялось на продаж з аукціону 08.05.2019, оголошення про продаж, яке б відповідало змісту оголошення про проведення оспорюваного аукціону, опублікованому на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України. Оголошення з написом "Продаж +38 098 898 0368" було розміщено на вітрині приміщення магазину з одягом, що може розцінюватися як пропозиція продажу товару з магазину; банк-іпотекодержатель доводив, що розміщення такого оголошення біля центрального входу у приміщення магазину, яке виставлено на продаж з аукціону 08.05.2019, забезпечило б доступ до участі в аукціоні ширшого кола потенційних учасників.
8.4. Заявник зазначив, що у порушення вимог частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство ліквідатор ТОВ "Стройэнергоснаб" не отримав згоди банку на продаж спірного нерухомого майна банкрута, яким забезпечено виконання зобов`язань боржника перед АТ "ВТБ Банк", з оспорюваного аукціону 08.05.2019, що проводився як другий повторний із зниженням початкової вартості лота.
Забезпеченим кредитором надано згоду на продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з умовою щодо подальшої реалізації заставного майна боржника у разі визнання аукціону з його продажу у складі ЦМК боржника таким, що не відбувся, за початковою вартістю не нижче 15 242 000 грн. відповідно до положень статей 44, 65, 66 Закону про банкрутство; однак, спірне нерухоме майно банкрута відчужено з другого повторного аукціону за ціною 2 479 904 грн., що становить 25% від його початкової вартості, вказаної в оголошенні від 04.04.2019 про проведення 08.05.2019 оспорюваного аукціону - 9 919 616 грн.; зазначене свідчить про невиправдане зниження ціни продажу майна боржника та порушення принципу добросовісності відчуження ліквідатором майна боржника задля одержання забезпеченим кредитором максимального задоволення своїх вимог за рахунок коштів, виручених від продажу заставного майна боржника.
8.5. Банк-іпотекодержатель доводив, що оспорюваний аукціон 08.05.2019 з відчуження належної ТОВ "Стройэнергоснаб" нежитлової будівлі магазину літ. "А-2", загальною площею 2173,9 кв. м., що знаходиться у місті Миколаєві по проспекту Леніна (Центральному), 53, проведено організатором аукціону за наявності чинної ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2019 у цій справі про заборону проведення призначеного на 08.05.2019 другого повторного аукціону з продажу майна боржника та за умов накладення ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 29.04.2019 у справі №487/3210/19 (кримінальне провадження №12019150030001556 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України) арешту на майно, яке належить ТОВ "Стройэнергоснаб", - спірне нежитлове приміщення (будівля магазину) шляхом заборони розпоряджання, перетворення, відчуження зазначеного майна, проведення аукціонів з його продажу.
Забезпечений кредитор зіслався на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 18.06.2019 у справі №904/3388/15 і від 24.04.2018 у справі №910/10369/15, про те, що наявність дійсних заборон суду на відчуження майна банкрута унеможливлює його продаж з аукціону в ліквідаційній процедурі на час дії таких заборон (обмежень).
8.6. За доводами заявника, зазначені порушення ліквідатором та організатором аукціону порядку підготовки та проведення оспорюваного аукціону є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в силу частини третьої статті 55 Закону про банкрутство.
9. 13.12.2019 ухвалою Господарського суду Миколаївської області відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" №4089/1-2 від 12.07.2019 (вх. №11936/19) про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем конкурсу з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб", проведеного 08.05.2019.
9.1. Розглядаючи спір щодо дійсності результатів аукціону 08.05.2019 з продажу майна банкрута за лотом №1 (нежитлова будівля магазину літ "А-2", загальною площею 2173,9 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, проспект Леніна (Центральний), 53), місцевий суд встановив, що з моменту призначення ліквідатором ТОВ "Стройэнергоснаб" ухвалою суду 10.10.2018 ліквідатор Глеваський В.В. розпочав дії з організації продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, введеній щодо боржника 02.02.2016, а саме здійснив інвентаризацію майна банкрута, провів конкурс з визначення організатора аукціону, отримав згоду забезпеченого кредитора на продаж заставного майна, про що зазначив у наданих суду звітах про проведені заходи в ліквідаційній процедурі.
Судом встановлено, що за результатами повторного конкурсу з визначення організатора аукціону (первісно визначена ліквідатором за конкурсом торгуюча організація відмовилася від участі у торгах) ліквідатором визначено переможцем конкурсу Товарну біржу "Київська універсальна", яка у статусі організатора аукціону здійснила продаж майна ТОВ "Стройэнергоснаб" в ліквідаційній процедурі з другого повторного аукціону 08.05.2019, результати якого оскаржено забезпеченим кредитором АТ "ВТБ Банк".
9.2. Судом встановлено, що під час підготовки до проведення оспорюваного аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, обтяженого іпотекою АТ "ВТБ Банк", ліквідатор звернувся до банку-іпотекодержателя із запитом на одержання згоди на продаж майна банкрута, а саме обтяженої іпотекою банку нежитлової будівлі магазину та отримав згоду забезпеченого кредитора на продаж спірного нерухомого майна (том 6, а.с. 33).
За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку про дотримання ліквідатором банкрута вимог частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство щодо одержання згоди забезпеченого кредитора на відчуження майна банкрута, яке є предметом забезпечення, та зауважив, що чинним на час підготовки проведення оспорюваного аукціону 08.05.2019 законодавством про банкрутство не було визначено обов`язку ліквідатора додатково узгоджувати із заставним кредитором ціну продажу та умови продажу заставного майна.
Місцевий суд зауважив, що передбачений статтею 42 Закону про банкрутство дозвіл на реалізацію майна боржника надається забезпеченим кредитором в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на відчуження майна банкрута у ліквідаційній процедурі, в тому числі на проведення повторного чи другого повторного аукціонів з продажу заставного майна банкрута; водночас, зниження організатором аукціону вартості лота на крок аукціону на другому повторному аукціоні узгоджується з положеннями статей 65, 66 Закону про банкрутство та не підлягає погодженню із забезпеченим кредитором.
З огляду на таке, місцевий суд спростував, як необґрунтовані, доводи АТ "ВТБ Банк", як забезпеченого кредитора, про неналежне погодження ліквідатором умов продажу нерухомого майна ТОВ "Стройэнергоснаб" з другого повторного аукціону 08.05.2019.
9.3. Місцевий суд встановив, що на виконання вимог частини п`ятої статті 44 Закону про банкрутство ліквідатором виставлено майно ТОВ "Стройэнергоснаб" на продаж цілісним майновим комплексом на першому (25.03.2019), повторному (29.03.2019) та другому повторному (08.04.2019) аукціонах за початковою вартістю, відповідно, на суму 332 164 735 грн., на суму 265 731 788, 51 грн. і на суму 12 585 430, 81 грн.; однак, зазначені аукціони не відбулися за відсутності заяв на участь в аукціоні.
Судом встановлено, що з огляду на неможливість продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб" ЦМК, ліквідатор перейшов до реалізації майна банкрута частинами (окремими лотами) та сформував спірне нерухоме майно боржника, що перебувало в іпотеці АТ "ВТБ Банк", у лот №1 - нежитлова будівля магазину літ. "А-2", загальною площею 2173,9 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, проспект Леніна (Центральний), будинок, 53.
Місцевий суд встановив, що заставне майно банкрута було виставлене на продаж за лотом №1 на першому (22.04.2019) та повторному (26.04.2019) аукціонах за початковою вартістю, відповідно, 15 499 400 грн. та 12 399 520 грн. (знижена на 20% початкова вартість майна на першому аукціоні); однак, зазначені аукціони не відбулися у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
Судом встановлено, що 04.04.2019 на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України за №58625 організатором аукціону розміщено оголошення про проведення 08.05.2019 другого повторного аукціону з продажу заставного майна банкрута за лотом №1 за початковою вартістю 9 919 616 грн., що є зменшеною на 20% початковою вартістю майна на повторному аукціоні в порядку частини третьої статті 66 Закону про банкрутство.
Суд встановив, що в оголошенні 04.04.2019 про проведення аукціону 08.05.2019 передбачено можливість зниження початкової вартості лота на другому повторному аукціоні (9 919 616 грн.) на крок аукціону (1% від початкової вартості лота) не нижче граничної вартості, що складає 25% початкової вартості лота на аукціоні 08.05.2019.
Місцевим судом встановлено, що 11.05.2019 за №59389 на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України організатором аукціону розміщено оголошення про результати проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб", в якому міститься інформація про те, що другий повторний аукціон з продажу майна банкрута за лотом №1, призначений на 08.05.2019, визнаний таким, що відбувся, а лот №1 реалізовано за ціною 2 479 904 грн. без ПДВ.
Зазначені дії організатора аукціону під час проведення спірного аукціону місцевий суд оцінив як такі, що забезпечили конкурентний продаж обтяженої іпотекою банку будівлі магазину згідно вимог закону про банкрутство щодо початку продажу майна банкрута ЦМК, з подальшою реалізацією майна банкрута окремими лотами, якщо продати майно ЦМК не виявилося можливим; заставне майно банкрута, сформоване у лот №1, відчужено за найвищою ціною, запропонованою учасником аукціону, який став його переможцем, з визначенням її в межах граничної вартості лота на другому повторному аукціоні.
З огляду на встановлене, суд спростував доводи банку-іпотекодержателя про порушення ліквідатором вимог статті 44 Закону про банкрутство щодо реалізації майна банкрута за найвищою ціною задля забезпечення максимального задоволення вимог кредиторів, у тому числі за рахунок коштів, виручених від продажу нерухомого майна боржника.
9.4. Місцевий суд, з посиланням на приписи частини третьої статті 57 Закону про банкрутство, зауважив, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна боржника комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки; однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення учасників цієї справи до суду в порядку частини третьої статті 57 Закону про банкрутство з відповідними клопотаннями.
Судом встановлено, що ліквідатор здійснював початковий продаж заставного майна боржника саме за ціною, встановленою забезпеченим кредитором у листі-погодженні продажу заставного майна боржника; водночас, інших умов щодо ціни або порядку продажу заставного майна забезпечений кредитор ліквідатору не пред`являв.
За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що реалізація заставного майна банкрута на другому повторному аукціоні 08.05.2019 відбулася відповідно до статей 65, 66 Закону про банкрутство, розрахунок за придбане з аукціону нерухоме майно боржника та оформлення результатів аукціону здійснено згідно з вимогами цього Закону.
9.5. Доводи забезпеченого кредитора про порушення організатором аукціону вимог частини першої статті 63 Закону про банкрутство щодо обов`язку забезпечення доступу до місця проведення аукціону його учасникам, замовнику аукціону та особам, вказаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов`язків та представникам засобів масової інформації, у зв`язку із зміною місця проведення аукціону з продажу заставного майна ТОВ "Стройэнергоснаб", призначеного як другий повторний на 08.05.2019, з адреси, зазначеної в оголошенні 04.04.2019 про проведення спірного аукціону - місто Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, офіс 24, на адресу фактичного місця проведення аукціону - місто Київ, вул. Шовковична, буд. 12, офіс 309, місцевий суд спростував, як необґрунтовані, з огляду на таке.
Місцевий суд встановив, що як учасники аукціону, так замовник аукціону (ліквідатор) були належно повідомлені про зміну адреси проведення спірного аукціону, що підтверджується наданими організатором аукціону копіями листів, надісланих зазначеним адресатам (том 8, а.с. 230-232). Організатор аукціону зауважив, що до нього не надходило заяв від представників засобів масової інформації чи працівників державних органів щодо наміру бути присутніми під час проведення оспорюваного аукціону.
Суд погодився з доводами організатора аукціону про те, що зміна місця проведення аукціону не створила перешкод для потенційних покупців для участі в аукціоні, оскільки оспорюваний аукціон проведено 08.05.2019, тоді як кінцевий строк для подання заявок на участь в аукціоні та, відповідно, кінцевий строк набуття потенційними покупцями статусу учасника аукціону, закінчився 08.04.2019.
9.6. Щодо доводів забезпеченого кредитора про встановлення організатором аукціону занадто короткого строку для подання заявок на участь в аукціоні та відсутності на об`єкті продажу оголошення про його продаж з оспорюваного аукціону 08.05.2019, місцевий суд, з посиланням на приписи статей 58, 59 Закону про банкрутство, зауважив, що положеннями чинного на час проведення оспорюваного аукціону законодавства про банкрутство не передбачено мінімального строку для подання заявок на участь в аукціоні, натомість мінімальний період у часі між розміщенням оголошення і проведенням аукціону має бути не менше 15 робочих днів. Зазначену законодавчу вимогу при підготовці до проведення призначеного 04.04.2019 на 08.05.2019 спірного аукціону, як другого повторного, організатором аукціону було дотримано.
Суд встановив, що організатором аукціону було розміщено оголошення про продаж лота №1 з аукціону 08.05.2019 безпосередньо на нерухомому майні банкрута, що виставлялось на продаж на спірному аукціоні, що підтверджується фотографіями об`єкта нерухомості, розміщеними в оголошенні про проведення другого повторного аукціону 08.05.2019.
Суд зауважив, що в оголошеннях про проведення попередніх аукціонів (першого та повторного аукціонів з продажу окремим лотом та трьох аукціонів з продажу як ЦМК) строки для подання заявок на участь в аукціонах були подібними, зміст оголошення про продаж, розміщеного на нерухомому майні боржника, виставленому на продаж, не змінювався, водночас, забезпечений кредитор не висловлював ліквідатору, як замовнику аукціону, та організатору аукціону будь-яких зауважень чи заперечень з цього приводу.
9.7. Доводи АТ "ВТБ Банк" про відчуження заставного майна банкрута з оспорюваного аукціону 08.05.2019 в час дії встановленої ухвалою місцевого суду від 23.04.2019 у цій справі заборони ТБ "Київська універсальна", як організатору аукціону, на проведення 08.05.2019 аукціону з продажу належної ТОВ "Стройэнергоснаб" нежитлової будівлі магазину, обтяженої іпотекою АТ "ВТБ Банк", як підстави для визнання результатів оспорюваного аукціону недійсними, місцевий суд спростував, з огляду на таке.
Судом встановлено, що примірник постановленої місцевим судом у межах справи про банкрутство ТОВ "Стройэнергоснаб" ухвали від 23.04.2019 про заборону організатору аукціону проводити 08.05.2019 аукціон з продажу майна банкрута (з гербовою печаткою) видано нарочно заявнику - ТОВ "НОТЕС"; однак, у матеріалах справи відсутні відомості про пред`явлення заявником цієї ухвали до виконання державному або приватному виконавцю або безпосередньо організатору оспорюваного аукціону.
З огляду на таке, місцевий суд дійшов висновку, що ТОВ "НОТЕС", за заявою якого було вжито заходів забезпечення позову та накладено судом заборону на проведення 08.05.2019 аукціону з відчуження обтяженого іпотекою банку нерухомого майна банкрута, не реалізувало свого права на виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення шляхом доведення до організатора аукціону - ТБ "Київська універсальна" відомостей про заборону проведення аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 08.05.2019.
Суд зауважив, що копію ухвали від 23.04.2019 у цій справі місцевим судом направлено на адресу організатора аукціону, однак поштове відправлення повернулося до суду без його вручення адресатові - ТБ "Київська універсальна" (том 7, а.с. 200-204).
Водночас, суд зазначив, що у подальшому ТОВ "НОТЕС" відмовилося від поданого позову, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду 23.04.2019, було скасовано.
Місцевий суд спростував доводи забезпеченого кредитора про заборону відчуження спірного нерухомого майна ТОВ "Стройэнергоснаб" з аукціону 08.05.2019 з огляду на накладення арешту на майно банкрута відповідно до ухвали суду від 29.04.2019 у кримінальній справі №487/3210/19, взявши до уваги пояснення організатора аукціону, який повідомив суду те, що на його адресу не надходило жодних листів і повідомлень, з яких би вбачалося накладення арешту чи встановлення заборони на проведення аукціону з відчуження майна банкрута 08.05.2019, а, відтак, організатору аукціону не було відомо про прийняття цієї ухвали у кримінальній справі на момент проведення спірного аукціону.
Суд зауважив, що ліквідатор у судовому засіданні 13.12.2019 повідомив про те, що станом на дату проведення оспорюваного аукціону (08.05.2019) та реєстрації договору купівлі-продажу з переможцем аукціону (10.05.2019) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не було зареєстровано жодних обтяжень або обмежень на спірне нерухоме майно банкрута.
Місцевий суд погодився з такими доводами ліквідатора, зважаючи на те, що з наданої ліквідатором разом із черговим звітом про проведену роботу копії договору купівлі-продажу нерухомого майна банкрута вбачається, що на дату укладення цього договору нотаріусом перевірено відсутність податкової застави на нерухоме майно та заборон на відчуження спірного об`єкта нерухомості та не встановлено обмежень для вчинення оспорюваного правочину купівлі-продажу заставного майна банкрута з аукціону.
10. Відмовляючи у визнанні недійсними результатів аукціону 08.05.2019 з продажу майна банкрута, сформованого у лот №1 (нежитлова будівля магазину літ. "А-2", загальною площею 2173,9 кв. м., що у місті Миколаєві по проспекту Леніна (Центральному), буд. 53), місцевий суд виходив із встановлених обставин проведення оспорюваного аукціону з дотриманням вимог чинного законодавства про банкрутство щодо порядку організації та продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, тоді як забезпеченим кредитором не надано належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
11. 01.06.2020 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "ВТБ Банк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 у справі №915/4/16 залишено без змін.
11.1. Апеляційний суд надав оцінку вимогам апеляційної скарги АТ "ВТБ Банк" щодо скасування ухвали місцевого суду від 13.12.2019 в частині відмови у задоволення заяви АТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними результатів аукціону 08.05.2019 з продажу спірної будівлі магазину, що обтяжена іпотекою банку, та прийняття нового рішення про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем конкурсу з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб", проведеного 08.05.2019, з посиланням на порушення місцевим судом частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство щодо одержання ліквідатором згоди забезпеченого кредитора на продаж заставного майна банкрута зі спірного аукціону; незабезпечення організатором аукціону доступу учасників до участі в аукціоні внаслідок зміни місця його проведення, визначеного в оголошеннях від 04.04.2019, опублікованих на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України, а також надання надто короткого строку для подання заявок на участь в аукціоні 08.05.2019 (лише один день з урахуванням вихідних днів 06 і 07 квітня 2019 року), що не сприяло забезпеченню можливості прийняти участь в аукціоні максимально широкому колу осіб; у порушення вимог частини третьої статті 58 Закону про банкрутство оголошення про продаж нерухомого майна з аукціону 08.05.2019, яке б за змістом відповідало оголошенням, опублікованим на веб-сайтах ВГСУ і Мін`юсту України, не було розміщено на самому майні; оспорюваний аукціон проведено за умов дійсних заборон на відчуження майна банкрута, накладених у цій справі ухвалою суду 23.04.2019 та ухвалою суду 29.04.2019 у кримінальній справі №487/2310/19.
11.2. Апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи місцевим судом, з його висновками за результатами розгляду заяви АТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 08.05.2019 з продажу майна банкрута окремим лотом (спірна будівля магазину), та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої ним ухвали від 13.12.2019.
11.3. Апеляційним судом оцінено, як безпідставні, доводи заявника про те, що організатором аукціону не забезпечено доступу учасників до місяця проведення аукціону та встановлено надто короткий строк для подання заявок на участь в оспорюваному аукціоні, призначеному 04.04.2019 на 08.05.2019, оскільки такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи належними доказами (копіями листів від 25.04.2019 за вих. №01-02/932, №01-02/933, №01-02/934) про повідомлення учасників аукціону, які виявили намір взяти участь в аукціоні 08.05.2019, та ліквідатора банкрута, як замовника аукціону, про зміну адреси проведення оспорюваного аукціону із вулиці Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, офіс 24 у місті Києві на таку адресу: місто Київ, вулиця Шовковична, буд. 12, офіс 309. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про те, що зміна місця проведення аукціону після завершення 08.04.2019 строку на подання заявок на участь в аукціоні 08.05.2019 не створила перешкод потенційним покупцям для реалізації права на участь в оспорюваному аукціоні шляхом подання заявок на участь.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що нормами чинного на час проведення спірного аукціону законодавства про банкрутство не визначено мінімального строку для подання заявок на участь в аукціоні; водночас, мінімальний строк у п`ятнадцять робочих днів між розміщенням оголошення 04.04.2019 про проведення оспорюваного аукціону та його проведенням 08.05.2019 як другого повторного, згідно з вимогами частини першої статті 58 Закону про банкрутство, організатором аукціону дотримано. Разом з тим, жодний з фактичних учасників оспорюваного аукціону не оскаржував його результатів, у тому числі з підстав недотримання організатором процедури підготовки до його проведення в частині виявлення потенційних учасників аукціону, призначеного на 08.05.2019.
11.4. Апеляційний суд спростував, як необґрунтовані, доводи заставного кредитора про порушення організатором аукціону вимог частини третьої статті 58 Закону про банкрутство щодо обов`язкового розміщення оголошення про продаж нерухомого майна на самому нерухомому майні, з огляду на встановлені обставини надання суду доказів фактичного розміщення оголошення про продаж на майні, яке було об`єктом реалізації зі спірного аукціону 08.05.2019, а саме фотографій такого об`єкта нерухомості; водночас, суд відхилив доводи банку про те, що зміст оголошення про продаж, яке було розміщено на нерухомому майні банкрута, не відповідає вимогам статті 59 Закону про банкрутство, зробивши висновок про те, що положеннями статті 59 цього Закону визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону, яке розміщується на веб-сайті ВГСУ та Мін`юсту України, а не безпосередньо на об`єкті продажу, що є нерухомими майном.
11.5. Доводи заставного кредитора про непогодження ліквідатором продажу майна банкрута, обтяженою заставою банку, відповідно до вимог частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство, апеляційний суд спростував, виходячи із встановлених обставин одержання ліквідатором згоди АТ "ВТБ Банк", як заставного кредитора, на продаж спірної будівлі магазину ТОВ "Стройэнергоснаб", яку виставлено на продаж з другого повторного аукціону 08.05.2019, за відсутності законодавчо встановленого у ліквідатора обов`язку узгоджувати із забезпеченим кредитором кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію заставного майна в ліквідаційній процедурі банкрута (щодо продажу на першому, повторному, другому повторному аукціонах у вигляді ЦМК, чи окремим лотом з першого, повторного, другого повторного аукціонів, чи щодо ціни та умов продажу тощо).
11.6. Апеляційний судом відхилено, як необґрунтовані, доводи забезпеченого кредитора про проведення організатором аукціону оспорюваного аукціону за умов наявності дійсних заборон на відчуження майна ТОВ "Стройэнергоснаб", накладених ухвалою місцевого суду від 23.04.2019 у цій справі та ухвалою суду від 29.04.2019 у кримінальній справі №487/3210/19. Суд зауважив, що банк-іпотекодержатель в порушення вимог статті 14 ГПК України не надав суду відомостей про накладення таких обтяжень на спірне нерухоме майно боржника та їх внесення до відповідних державних реєстрів для набуття зазначеними обтяженнями статусу публічних, тоді як ініціюючи спір щодо дійсності результатів аукціону 08.05.2019 з продажу будівлі магазину банкрута, обмежився лише посиланням у поданій до місцевого суду заяві на існування зазначених ухвал судів та встановлених ними заборон на відчуження майна банкрута, як однієї з підстав для визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.
Апеляційний суд встановив, що прийнята місцевим судом ухвала від 23.04.2019 у цій справі про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "НОТЕС" шляхом заборони на відчуження спірного нерухомого майна ТОВ "Стройэнергоснаб" не доведена заявником до відома організатора аукціону на момент проведення оспорюваного аукціону 08.05.2019, а в подальшому була скасована господарським судом ухвалою від 06.06.2019 у зв`язку з відмовою ТОВ "НОТЕС" від позову, на забезпечення якого такі заходи вживались судом.
Суд зауважив, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала Заводського районного суду міста Миколаєва від 29.04.2019 у кримінальній справі №487/3210/19, якою було накладено арешт на майно банкрута, набрала законної сили лише 29.05.2019, тобто після проведення спірного аукціону 08.05.2019 та реєстрації договору купівлі-продажу з переможцем аукціону 10.05.2019.
З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що оспорюваний аукціон проведено, а його результати оформлено правочином купівлі-продажу нерухомого майна за обставин відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстрованих обмежень щодо відчуження нерухомого майна банкрута.
11.7. За встановлених обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог статей 43, 65, 66 Закону про банкрутство щодо порядку визначення початкової вартості майна, що підлягає продажу в ліквідаційній процедурі банкрута, визначення ціни спірного майна, як стартової, на повторному та другому повторному аукціонах з продажу майна банкрута з можливістю її пониження на крок аукціону та відчуження спірної будівлі магазину банкрута з аукціону 08.05.2019 за ціною в межах 25% початкової вартості лота на спірному (другому повторному) аукціоні, що її було визначено в оголошенні 04.04.2019 про проведення 08.05.2019 аукціону як граничну ціну продажу спірного нерухомого майна банкрута, суд апеляційної інстанції спростував, як необґрунтовані, доводи забезпеченого кредитора про незабезпечення ліквідатором відчуження заставного майна банкрута за найвищою ціною відповідно до вимог частини першої статті 44 Закону про банкрутство.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (АТ "ВТБ Банк", забезпечений кредитор у справі)
12. Скаржник доводив, що розглядаючи спір щодо дійсності результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, суди не надали належної оцінки доводам банку про проведення спірного аукціону 08.05.2019 без погодження із забезпеченим кредитором продажу майна боржника, яке є предметом забезпечення зобов`язань ТОВ "Стройэнергоснаб" перед АТ "ВТБ Банк", що є порушенням вимог частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство.
13. Скаржник аргументував, що відчуження предмета іпотеки з оспорюваного аукціону за заниженою ціною не відповідає вимогам частини першої статті 44 Закону про банкрутство щодо продажу ліквідатором майна банкрута за найвищою ціною та мало наслідком порушення прав та інтересів банку-іпотекодержателя на максимальне задоволення своїх вимог до боржника за рахунок вартості предмета іпотеки.
14. Скаржник зауважив, що фактичне проведення організатором аукціону оспорюваного аукціону не за місцем його проведення, зазначеним в оголошенні від 04.04.2019 на проведення аукціону 08.05.2019, є порушенням вимог частини першої статті 63 Закону про банкрутство щодо забезпечення доступу до аукціону його потенційних учасників.
15. Скаржник зазначив про недотримання організатором аукціону вимог закону щодо визначення строку на подання заявок на участь в аукціоні, призначеному 04.04.2019 на 08.05.2019 із завершенням строку подання заявок 08.04.2019, та розміщення оголошення про проведення спірного аукціону, як другого повторного, на нерухомому майні та відповідності його змісту оголошенням, розміщеним на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України; зазначені обставини, на думку забезпеченого кредитора, свідчать про обмеження організатором аукціону кола потенційних покупців майна, виставленого на продаж з аукціону 08.05.2019, та незабезпечення реальної конкуренції учасників спірного аукціону.
16. Скаржник доводив наявність підстав для визнання недійсними результатів спірного аукціону з посиланням на обставини продажу обтяженого іпотекою банку нерухомого майна (будівлі магазину) банкрута з аукціону 08.05.2019 за наявності дійсних заборон на відчуження нерухомого майна ТОВ "Стройэнергоснаб", накладених ухвалою місцевого суду 23.04.2019 у цій справі, як заходу забезпечення позову, та ухвалою суду 29.04.2019 у кримінальній справі №487/3210/19, як арешту належного банкруту майна.
Доводи інших учасників справи
17. Організатор аукціону - ТБ "Київська універсальна" у відзиві на касаційну скаргу заперечував проти доводів забезпеченого кредитора та зауважив на правильності висновків місцевого та апеляційного судів про організацію та проведення оспорюваного аукціону 08.05.2019 з дотриманням вимог статей 49-69 Закону про банкрутство, а саме із забезпеченням учасникам аукціону доступу до участі в оспорюваному аукціоні, незважаючи на зміну місця його проведення з належним повідомленням про це учасників аукціону та замовника аукціону (ліквідатора); достатності встановленого організатором аукціону строку на подання учасниками аукціону заявок на участь в аукціоні 08.05.2019; належного виконання організатором аукціону вимог частини третьої статті 58 Закону про банкрутство щодо розміщення оголошення про проведення призначеного на 08.05.2019 аукціону на нерухомому майні, що було об`єктом продажу зі спірного аукціону; відсутності зареєстрованих у відповідних державних реєстрах заборон на відчуження майна банкрута на момент проведення 08.05.2019 оспорюваного аукціону з продажу його майна.
17.1. Ліквідатор Глеваський В.В. заперечував проти задоволення касаційної скарги та погодився з оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у визнанні недійсними результатів аукціону 08.05.2019 з продажу належної боржнику нежитлової будівлі магазину літ. "А-2", загальною площею 2173,9 кв. м., що у місті Миколаєві по проспекту Леніна (Центральному), буд. 53, за наслідком розгляду заяви ПАТ "ВТБ Банк".
Ліквідатор зауважив, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові 04.10.2018 у справі №910/3638/15-г, процедура проведення аукціону складається з чотирьох етапів її організації (передпідготовка проведення аукціону, підготовка до проведення аукціону, проведення аукціону та оформлення його результатів).
На виконання зазначених етапів процедури проведення аукціону в ліквідаційній процедурі ТОВ "Стройэнергоснаб", ліквідатор Глеваський В.В. залучив на конкурсній основі організатора аукціону та отримав згоду забезпеченого кредитора АТ "ВТБ Банк" на продаж спірного нерухомого майна банкрута, обтяженого іпотекою банку (перший етап); укладено 18.02.2019 з організатором аукціону договір на проведення аукціону з подальшим здійсненням організатором аукціону публікацій оголошень про проведення трьох аукціонів з продажу майна банкрута як ЦМК і трьох аукціонів з продажу заставного майна банкрута окремим лотом, останній з яких проведено як другий повторний 08.05.2019; організатором аукціону прийнято заяви на участь в аукціоні від осіб, які виявили намір взяти участь в аукціоні, та проведено реєстрацію їх заяв, поданих із сплатою гарантійних внесків (другий етап); 08.05.2019 проведено оспорюваний аукціон та складено протокол з визначенням переможця аукціону (третій етап); 10.05.2019 між ліквідатором, який діяв від імені боржника, та переможцем аукціону укладено договір купівлі-продажу майна з аукціону, який нотаріально посвідчено з видачею свідоцтва про право власності та із внесенням відомостей про власника (покупця) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, покупцем проведено повний розрахунок за майно банкрута, придбане зі спірного аукціону 08.05.2019 (четвертий етап).
17.2. Ліквідатор звернувся до правової позиції Верховного Суду у постанові 24.10.2018 у справі №904/5286/15 щодо застосування частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство як такої, що визначає порядок надання згоди забезпеченим кредитором на відчуження заставного майна, яка є безумовною та надається забезпеченим кредитором або судом (за відсутності згоди кредитора); при цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, у тому числі щодо встановлення початкової вартості майна боржника та порядку її зниження, оскільки такий порядок та умови передбачені та регулюються Законом про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
18. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів забезпеченого кредитора про порушення судами статей 42, 44, 58, 59, 63 Закону про банкрутство при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 08.05.2019 з продажу належної банкруту будівлі магазину (літ. "А-2"), загальною площею 2173,9 кв. м., що у місті Миколаєві по проспекту Леніна (Центральному), буд. 53, за заявою АТ "ВТБ Банк".
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів
19. Провадження у справі №915/4/16 про банкрутство ТОВ "Стройэнергоснаб" порушено ухвалою місцевого суду 26.01.2016 за заявою боржника за спеціальною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 та здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду 02.02.2016.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, законодавцем визначено пряму дію норм КУзПБ у часі та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
20. Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №915/4/16 про банкрутство ТОВ "Стройэнергоснаб", яке з 02.02.2016 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. Однак, до цього моменту щодо ТОВ "Стройэнергоснаб" слід було застосовувати положення Закону про банкрутство в редакції, яка діяла на час введення ліквідаційної процедури 02.02.2016 та під час підготовки та проведення процедури продажу майна у провадженні у цій справі про банкрутство, тобто Закону про банкрутство в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011.
21. Отже, при розгляді в межах даної справи про банкрутство спору щодо дійсності результатів аукціону 08.05.2019 з продажу майна банкрута за лотом №1 - будівля магазину (літ. "А-2"), загальною площею 2173,9 кв. м., що у місті Миколаєві по проспекту Леніна (Центральному), буд. 53, суди дійшли правильних висновків про застосування до боржника, ліквідаційна процедура щодо якого введена 02.02.2016, положень Закону про банкрутство в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011, що регулюють продаж майна у провадженні у справі про банкрутство.
22. За загальним правилом, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку (стаття 204 ЦК України). Законодавець передбачає цивільно-правові підстави, за яких правочин може бути визнаний недійсним, та спеціальні підстави, які передбачені окремими законами, що визначають недійсність окремих видів правочинів. Одним із таких законів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким передбачено можливість визнання недійсними правочинів, виходячи з підстав порушення процедури продажу майна боржника з публічних торгів (аукціону), згідно з розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура" (статті 42-44) та розділом ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" (статті 49-75) Закону про банкрутство.
23. Визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49-75) порядок продажу майна у провадженні у справі про банкрутство передбачає процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб`єктів банкрутства та має ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників справи про банкрутство (комітету кредиторів, організатора торгів (аукціону), ліквідатора). Зазначене не виключає також ряду диспозитивних норм, які надають можливість врегулювати окремі правовідносини на власний розсуд.
За змістом частин першої, шостої статті 49 Закону про банкрутство вбачається, що продаж майна боржника у провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Аукціон проводиться ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Статтею 66 цього Закону передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів. Зазначені норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження, оскільки вони є публічними торгами, які проводяться з метою залучення якнайбільшої кількості учасників, що мають право бути заздалегідь поінформованими про основні правила такої публічної процедури.
24. Системний аналіз статті 43, частин першої, п`ятої статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для таких правових висновків.
Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина перша статті 44 Закону про банкрутство). Водночас, у тій же нормі (частина п`ята статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Отже, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна ЦМК.
Відтак, на розсуд ліквідатора покладається обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Тобто ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до одного року, та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
25. Законодавець не визначає обов`язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, ліквідатор вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна ЦМК вперше та майна державних підприємств), що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство.
У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить погодити з комітетом кредиторів відповідно до вимог частини восьмої статті 26 Закону про банкрутство склад таких частин (лотів).
Така правова позиція викладена у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17, від якої колегія суддів Верховного Суду при розгляді касаційної скарги забезпеченого кредитора у цьому майновому спорі не вбачає підстав для відступу.
26. Місцевим та апеляційним судами встановлено, що на виконання вимог частини п`ятої статті 44 Закону про банкрутство, ліквідатором розпочато реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі цілісним майновим комплексом, до складу якого увійшли усі активи банкрута, включені до складу ліквідаційної маси. У ліквідаційній процедурі ТОВ "Стройэнергоснаб" було призначено проведення трьох аукціонів (25.03.2019, 29.03.2019, 08.04.2019) з продажу майна банкрута ЦМК за початковою вартістю, відповідно, 332 164 735 грн., 265 731 788, 51 грн. та 12 585 430, 81 грн. Однак, жоден із цих трьох аукціонів не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників аукціону.
З огляду на те, що продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не виявилося можливим, ліквідатор Глеваський В.В. розпочав продаж майна частинами.
Так, за встановлених судами обставин вбачається виставлення на продаж за лотом №1 нерухомого майна ТОВ "Стройэнергоснаб" - будівлі магазину (літ. "А-2"), загальною площею 2173,9 кв. м., що у місті Миколаєві по проспекту Леніна (Центральному), буд. 53, що перебуває у заставі (іпотеці) АТ "ВТБ Банк", на трьох аукціонах: першому (22.04.2019), повторному (26.04.2019) та другому повторному (08.05.2019) за початковою вартістю відповідно 15 499 400 грн., 12 399 520 грн. та 9 919 616 грн. Перший та повторний аукціони не відбулися у зв`язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, а з другого повторного аукціону заставне майно банкрута було реалізовано за ціною 2 479 904 грн.
27. Оскаржуючи дійсність результатів другого повторного аукціону 08.05.2019, забезпечений кредитор однією з підстав недійсності правочину з відчуження нерухомого майна банкрута з аукціону 08.05.2019 визначив непогодження ліквідатором із забезпеченим кредитором продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб", що є предметом зобов`язань перед АТ "ВТБ Банк" відповідно до вимог частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство, а зокрема, порядку продажу майна на спірному аукціоні окремим лотом.
Положеннями частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що майно банкрута, яке є предметом забезпечення, продається виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Разом з тим, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає такому кредитору права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, зокрема, його початкову вартість на повторному аукціоні, оскільки такий порядок та умови визначені законом (статтями 43, 44, 65-66 Закону про банкрутство).
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №922/2852/15, від якої колегія суддів при розгляді цього спору не вбачає підстав для відступу.
Судами встановлено, що АТ "ВТБ Банк", як забезпечений кредитор, надало згоду на продаж заставного майна ТОВ "Стройэнергоснаб" у складі ЦМК за початковою вартістю, що дорівнює сумі всіх грошових вимог кредиторів, а у разі визнання аукціону з продажу майна у складі ЦМК таким, що не відбувся, подальше погодження і реалізацію заставного майна банкрута здійснювати відповідно до статей 44, 65, 66 Закону про банкрутство за початковою вартістю не нижче 15 242 000 грн. (том 6, а.с. 33).
Отже, ліквідатором ТОВ "Стройэнергоснаб" розпочато реалізацію заставного майна в ліквідаційній процедурі банкрута за наявності згоди забезпеченого кредитора на його продаж у порядку частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство та з дотриманням умови заставодержателя про початок продажу заставного майна окремим лотом за ціною не нижчою 15 242 000 грн., оскільки при першому продажі цього майна окремим лотом (22.04.2019) початкова ціна становила 15 499 400 грн. Відтак, доводи скаржника, викладені в пункті 12 описової частини цієї постанови, є необґрунтованими.
28. Верховний Суд зазначає, що виходячи з положень частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, у випадку продажу майна частинами (лотами) - не дотримання процедури погодження з комітетом кредиторів складу майна (лотів), яке виставляється на продаж згідно з частиною восьмою статті 26 цього Закону. Для визначення правового статусу комітету кредиторів має значення його фактичне утворення за рішенням загальних зборів кредиторів, як органу, що представляє колективний інтерес кредиторів у процедурі банкрутства, а особливості провадження у цій справі за статтею 95 Закону про банкрутство, якими не вимагається утворення комітету кредиторів боржника, не можуть обмежити його повноважень, визначених загальними нормами Закону.
Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини визнання місцевим судом та включення до реєстру вимог кредиторів боржника кредиторських вимог, заявлених у справу про банкрутство ТОВ "Стройэнергоснаб" у порядку частини третьої статті 95 Закону про банкрутство, на загальну суму 332 103 623, 27 грн. як вимог чотирьох кредиторів, один з яких є забезпеченим, відповідно до ухвали суду 12.04.2016.
Розглядаючи спір щодо дійсності результатів аукціону 08.05.2019 з продажу заставного майна банкрута окремими лотом, місцевий та апеляційний суди не перевірили чи формувався ліквідатором комітет кредиторів боржника та чи приймалося комітетом кредиторів рішення щодо визначення складу майна банкрута при його продажі окремою частиною в порядку частини восьмої статті 26 Закону про банкрутство; не дослідили, чи відповідає обраний ліквідатором спосіб продажу заставного майна окремим лотом за початковою вартістю на першому аукціоні 22.04.2019 в розмірі 15 499 400 грн. з подальшим її зниженням на другому повторному аукціоні 08.05.2019 до 9 919 616 грн. з фактичним відчуженням спірної будівлі магазину за ціною 2 479 904 грн. вимогам частини першої статті 44 Закону про банкрутство щодо продажу майна банкрута за найвищою ціною та чи дотримано ліквідатором балансу інтересів забезпеченого кредитора та конкурсних кредиторів щодо обрання такого способу продажу майна боржника, який матиме наслідком максимальне задоволення вимог цих кредиторів.
З огляду на таке правове регулювання процедури підготовки ліквідатора до продажу майна банкрута частинами (окремими лотами) за участі кредиторів боржника через комітет кредиторів, як орган представництва колективного інтересу кредиторів, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими доводи забезпеченого кредитора (пункт 13 описової частини цієї постанови) про передчасність висновків місцевого та апеляційного судів про забезпечення ліквідатором продажу спірного об`єкта нерухомості ТОВ "Стройэнергоснаб" з аукціону 08.05.2019 за найвищою ціною (2 479 904 грн.), запропонованою учасником аукціону, якого визнано переможцем оспорюваного аукціону.
29. Відмовляючи у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, суди попередніх інстанцій спростували доводи забезпеченого кредитора про допущені організатором аукціону порушення при визначенні строку на подання заявок на участь у спірному аукціоні та щодо розміщення на нерухомому майні, що виставлялося на продаж, оголошення з відображенням інформації, викладеної у змісті оголошень про продаж цього майна, опублікованих на веб-сайтах ВГСУ і Мін`юсту України.
Суди виходили з того, що законом не передбачено терміну, протягом якого необхідно провести реєстрацію учасників на аукціоні, а строк для реєстрації на аукціоні з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб", який було визначено у період з 04.04.2019 13 год. 13 хв. до 08.04.2019 до 09 год. 30 хв., не суперечить Закону про банкрутство, оскільки законодавцем не визначено мінімального строку на подання заявок на участь в аукціоні.
Суди зауважили, що організатором аукціону було розміщеного оголошення про продаж на нерухомому майні, виставленому на продаж з аукціону 08.05.2019, що підтверджується фотографіями спірної будівлі магазину, тоді як положення статей 58, 59 Закону про банкрутство не містять вимог до змісту оголошення про продаж, що розміщується на нерухомого майні в порядку частини третьої статті 58 цього Закону.
30. Верховний Суд зазначає про те, що навіть якщо законодавцем не визначено імперативно строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні, такий строк очевидно повинен бути розумним та якнайбільш тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників прийняти участь в аукціоні, оскільки метою продажу майна боржника з публічних торгів є його продаж за найвищої конкуренції для отримання найвищої ціни продажу для задоволення вимог кредиторів боржника. Колегія суддів приймає до уваги, що законодавцем в імперативному порядку визначено близький до цього строк 15 робочих днів з моменту публікації оголошення про проведення аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та ВГСУ до дня початку аукціону (частина перша статті 58 Закону про банкрутство). Отже, вимога законодавця про дотримання такого строку мала на меті надати потенційним учасникам аукціону достатньо часу для ознайомлення з об`єктом продажу, збору документів, необхідних для подання заявки на участь в аукціоні, сплати гарантійного внеску за участь в аукціоні.
Виходячи з приписів статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство, для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Отже, строк на подання заявок на участь в аукціоні повинен бути розумним та надавати потенційним учасникам достатньо часу для вчинення дій з подання заявок та сплати гарантійних внесків.
Колегія суддів касаційного суду зазначає, що строк для подання заявок учасниками аукціону, встановлений у 2-3 робочі дні за наявності встановлення законодавцем обов`язкового 15-денного строку робочих днів для підготовки до проведення аукціону організатором торгів, є дискримінаційною умовою, передбаченою організатором аукціону та ліквідатором з метою обмеження кола потенційних учасників аукціону щодо їх волевиявлення на участь в аукціоні та надання переваг "заздалегідь повідомленим та підготовленим" учасникам аукціону, які пов`язані з особами, що організовують та проводять такий аукціон. Така умова організації аукціону підтверджує порушення організатором аукціону та ліквідатором вимог частини восьмої статті 49 Закону про банкрутство.
Отже, під час розгляду спору щодо дійсності результатів другого повторного аукціону судам належало дати оцінку встановленому організатором аукціону строку подання заявок на участь у спірному аукціоні 08.05.2019 саме на предмет його розумності для забезпечення мети аукціону, з огляду на те, що передбачений публікацією від 04.04.2019 за №58625 на веб-сайтах ВГСУ та Мін`юсту України строк складав менше чотирьох календарних днів (з другої половини дня 04 квітня до 09 год. 30 хв. 08 квітня 2019 року, з урахуванням вихідних днів 06 квітня (субота) та 07 квітня (неділя)), як для подання заяви про участь в аукціоні, так для сплати гарантійного внеску (том 1 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 у справі №915/4/16, а.с. 230).
31. Місцевий та апеляційний суди прийняли до уваги те, що оспорюваний аукціон 08.05.2019 з продажу будівлі магазину (лот №1) боржника був шостим, та, відповідно, потенційні покупці були належно проінформовані про продаж майна боржника відповідно до оголошень про проведення першого, повторного та другого повторного аукціонів з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК та першого і повторного аукціонів з продажу спірного об`єкта нерухомості за лотом №1, так як строки на подання заявок на участь у зазначених аукціонах були подібними, а зміст оголошення про продаж, розміщеного на нерухомому майні, не змінювався упродовж всього періоду здійснення процедури реалізації майна ТОВ "Стройэнергоснаб" у ліквідаційній процедурі.
Разом з тим, судами не досліджувався зміст фактичних оголошень про продаж майна боржника, а зокрема, оголошення від 21.02.2020 за №57679, від 27.02.2019 за №57823, від 05.03.2019 за №57974 про продаж майна боржника у складі ЦМК, призначених на 25.03.2019, 29.03.2019, 08.04.2019, а також оголошення від 21.03.2019 за №58314 та від 28.03.2019 за №58460 про продаж спірної будівлі магазину окремим лотом (лот №1), призначених на 22.04.2019 та 26.04.2019, на предмет їх відповідності вимогам частин першої, п`ятої статті 59 Закону про банкрутство та дотримання самої процедури продажу згідно із статтею 65 Закону про банкрутство, яка зобов`язує ліквідатора розпочинати наступний аукціон тільки після того, як попередній не відбувся.
Судам не надано оцінки обставинам публікації оголошення про проведення першого (22.04.2019) та повторного (26.04.2019) аукціонів з продажу заставного майна банкрута окремим лотом з інтервалом у шість днів, що підтверджує порушення вимог статті 65 Закону про банкрутство щодо проведення повторного аукціону після того, як не відбувся перший продаж. Відтак, висновки судів про дотримання в цілому порядку проведення другого повторного аукціону 08.05.2019 (який призначено 04.04.2019 з інтервалом у сім днів з моменту публікації 28.03.2019 оголошення про проведення повторного аукціону) не відповідають імперативним приписам зазначеної спеціальної норми права.
Суди не надали оцінки тому, що між днями, на які призначалось проведення аукціонів є менше 15 днів, що у свою чергу свідчить про порушення частини першої статті 58 Закону про банкрутство. Отже, судами не було досліджено відповідності вимогам законодавства про банкрутство реалізації майна боржника у спосіб призначення аукціонів з продажу окремого лота на 22.04.2019, 26.04.2019 та 08.05.2019, останній з яких є спірним.
З огляду на таке, Верховний Суд погоджується з доводами забезпеченого кредитора, викладеними у пункті 15 описової частини цієї постанови, про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про дотримання організатором аукціону вимог статей 58, 59 Закону про банкрутство на етапі підготовки проведення оспорюваного аукціону.
32. Колегія суддів зазначає, що в силу статті 326 ГПК України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. До судових рішень процесуальним законом віднесено ухвалу суду (пункт 1 частини першої статті 232 ГПК України).
Ухвала господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на проведення аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі є виконавчим документом та підлягає обов`язковому виконанню в силу статті 326 ГПК України протягом строку дії заходів забезпечення або до моменту скасування заходів забезпечення, вжитих такою ухвалою.
Судами встановлено, що ухвалою місцевого суду від 23.04.2019 у цій справі, як захід забезпечення позову, заборонено проведення другого повторного аукціону з продажу спірної будівлі магазину банкрута, призначеного на 08.05.2019. Зазначена ухвала суду набрала законної сили у день її постановлення, про що зазначено у пункті 3 резолютивної частини цієї ухвали, а вжиті такою ухвалою заходи забезпечення позову скасовано ухвалою місцевого суду 06.06.2019 (том 7, а.с. 135-140, 212-214).
Отже, заборона на проведення оспорюваного аукціону діяла у період з 23.04.2019 до моменту її скасування 06.06.2019 ухвалою суду та поширювалася на час проведення 08.05.2019 та оформлення результатів оспорюваного аукціону (10.05.2019) правочином купівлі-продажу спірної будівлі банкрута, обтяженої іпотекою АТ "ВТБ Банк".
З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржника (пункт 16 описової частини цієї постанови) про неврахування судами факту відчуження заставного майна банкрута з аукціону в час дії заборони на його проведення.
33. Колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами скаржника (пункт 14 описової частини цієї постанови) про порушення процедури проведення аукціону з огляду на фактичну зміну місцезнаходження проведення аукціону без відповідного оголошення про це в порядку, який передбачено для оголошення про проведення публічних торгів у справі про банкрутство, оскільки дотримання публічності такої процедури має на меті належне інформування всіх учасників провадження у справі про проведення аукціону щодо продажу майна боржника, а не тільки учасників аукціону.
34. Суди попередніх інстанцій не перевірили, чи сплачувалися учасниками спірного аукціону 08.05.2019 гарантійні внески за участь в аукціоні, тоді як в силу частини другої статті 70 Закону про банкрутство гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону при реєстрації учасником аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті за придбане з аукціону майно боржника.
Отже, місцевим та апеляційним судами не з`ясовано, чи існувала реальна конкуренція між учасниками аукціону 08.05.2019 з метою продажу лота №1 за найвищою ціною та чи допуск до участі в аукціоні відповідав вимогам зазначених норм права.
35. Положеннями частин третьої, четвертої статті 71 Закону про банкрутство передбачено, що протягом п`яти днів з дати підписання протоколу про проведення аукціону замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. Переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
Розглядаючи спір щодо дійсності результатів другого повторного аукціону, суди не перевірили додержання ліквідатором банкрута та переможцем аукціону вимог статті 71 Закону про банкрутство щодо порядку проведення розрахунків за придбане з аукціону майно та здійснення переможцем аукціону фактичного розрахунку за придбане з аукціону майно, зважаючи на укладення ліквідатором, який діяв від імені боржника, і переможцем аукціону договору купівлі-продажу від 10.05.2019, в Розділі 2 якого "Ціна договору та порядок розрахунків" не зазначено про факт оплати покупцем (переможцем аукціону) повної вартості об`єкта продажу, тоді як в пункті 2.3. договору визначено умову про сплату переможцем аукціону ціни з моменту отримання проекту цього договору на рахунок боржника у банківській установі (том 8, а.с. 92).
Також, суди не перевірили, чи дотримано вимог частини першої статті 75 Закону про банкрутство щодо складення замовником аукціону (ліквідатором) та переможцем аукціону (покупцем) передавального акта, за яким здійснюється передача майна, відчуженого з аукціону, від боржника (продавця) до переможця аукціону (покупця), та не надали оцінки протоколу проведення аукціону на предмет відображення у ньому даних про учасників аукціону та про поетапне зниження ціни лота на крок аукціону, обов`язкових як документів, що передаються нотаріусу для подальшої видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні (частини третя статті 75 Закону про банкрутство).
Ліквідатором до звіту про проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Стройэнергоснаб" станом на 29.05.2019 долучено належно засвідчені копії договору купівлі-продажу спірного об`єкта нерухомості від 10.05.2019, посвідченого нотаріально, виданого нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні 10.05.2019 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 10.05.2019 (том 8, а.с. 92-96). Однак, ліквідатором не надано суду акта про передання права власності на придбане з аукціону нерухоме майно та протоколу проведення аукціону 08.05.2019 з відображенням за його змістом ходу проведення торгів, якими учасниками аукціону подавалися пропозиції, як відбувалося пониження стартової ціни продажу, чи дотримано організатором аукціону процедури пониження відповідно до кроку аукціону. Зазначене підтверджує порушення судами попередніх інстанції процесуальних правил оцінки доказів при розгляді спору щодо дійсності аукціону 08.05.2019 згідно статей 73-77 ГПК України.
36. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
37. Частиною третьою статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З огляду на те, що місцевий та апеляційний суд під час розгляду спорів в межах провадження у справі про банкрутство, керуючись частиною третьою статті 3 ГПК України, повинні застосовувати процесуальні норми, чинні на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи, то під час вчинення процесуальних дій щодо розгляду в межах провадження у справі про банкрутство вимог про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Стройэнергоснаб" судам, керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, належало в повному обсязі застосувати правила позовного провадження щодо розгляду такого спору, які були чинними на момент розгляду справи місцевим (13.12.2019) та апеляційним (01.06.2020) судами.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц про застосування норм КУзПБ у часі. Великою Палатою Верховного Суду здійснено касаційний перегляд справи з урахуванням положень КУзПБ у спірних правовідносинах, які виникли на підставі Закону про банкрутство №2343-XII у редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011.
38. Частиною першою статті 177 ГПК України визначено, що одним із завдань підготовчого провадження є визначення складу учасників судового процесу. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 177 ГПК України).
За змістом абзацу 24 частини першої статті 1 КУзПБ вбачається, що законодавцем до складу учасників у справі про банкрутство віднесено "інших учасників справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір".
Згідно із статтею 7 КУзПБ, спори, стороною яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Реалізація майна банкрута з аукціону в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство має наслідком перехід права власності на майно боржника, що було предметом аукціону, до покупця - переможця торгів (аукціону), що оформлюється договором купівлі-продажу, який у разі відчуження нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню. Такий покупець є стороною правочину купівлі-продажу майна з аукціону.
39. Отже, результат розгляду спору щодо дійсності результатів аукціону 08.05.2019, як правочину, стосується прав ТОВ "Херсон Пісок", як сторони цього правочину (переможця аукціону). З огляду на те, що забезпечений кредитор не заявив вимогу про визнання недійсним цього правочину до ТОВ "Херсон Пісок" та не просив залучити його співвідповідачем згідно із частиною першою статті 48 ГПК України при розгляді спору щодо дійсності результатів аукціону у процедурі банкрутства, місцевому суду належало розглянути можливість його залучення третьою особою без самостійних вимог відповідно до частини другої статті 50 ГПК України.
Однак, місцевий суд розглянув цей спір без залучення до участі у справі №915/4/16 у підготовчому провадженні ТОВ "Херсон Пісок", що не узгоджується з вимогами абзацу 24 частини першої статті 1 КУзПБ та частини другої статті 50 ГПК України. Така помилка не була виправлена апеляційним судом.
40. Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 86 269 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, надання ними належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора Глеваського В.В. з реалізації спірного об`єкта нерухомості банкрута та передчасність у зв`язку із цим їх висновків за результатами розгляду спору щодо дійсності результатів другого повторного аукціону 08.05.2019 з продажу належної банкруту будівлі магазину (літ. "А-2"), загальною площею 2173,9 кв. м., що у місті Миколаєві по проспекті Леніна (Центральному), буд. 53, за заявою АТ "ВТБ Банк".
41. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та неправильне застосування судами законодавства про банкрутство щодо порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
42. Суд частково погоджується з доводами скаржника за змістом пунктів 12-16 описової частини цієї постанови, що підтверджується висновками пунктів 22-41 мотивувальної частини цієї постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
43. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги АТ "ВТБ Банк", скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 у справі №915/4/16 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду вимог про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута 08.05.2019.
При новому розгляді справи судам належить з урахуванням положень законодавства про банкрутство, що визначає продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, перевірити законність дій ліквідатора банкрута та організатора аукціону щодо підготовки та проведення аукціонів з продажу майна боржника 22.04.2019, 26.04.2019, 08.05.2019 окремим лотом, перевірити відповідність вимогам статей 58-59 Закону про банкрутство оголошень про продаж майна боржника з аукціону, дотримання процедури продажу визначеної статтями 65-66 Закону про банкрутство та дослідити обставини проведення розрахунку за придбане майно згідно із статтями 71-72 Закону про банкрутство та оформлення результатів аукціону з відчуження об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 75 цього Закону; надати оцінку діям ліквідатора на предмет вибору ним способів реалізації спірного об`єкта нерухомості, обтяженого заставою, з метою забезпечення його продажу за найвищою ціною, з урахуванням положень частини першої статті 44, частин першої, другої статті 65 Закону про банкрутство, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду заяви АТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону 08.05.2019.
В. Судові витрати
44. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням рішень судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсними результатів спірного аукціону, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду по суті спору щодо дійсності оскаржуваного аукціону не відбулося.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 308 310 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 у справі №915/4/16 скасувати.
Справу №915/4/16 в частині розгляду вимог про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута 08.05.2019 направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду у зазначеній частині.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков