ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1165/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. - головуючий, Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 (суддя Невінгловська Ю.М.)
у справі №916/1165/23
за позовом керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації
до Селянського (фермерського) господарства "АФАНАСІЙ-М"
про стягнення 235000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У березні 2023 року керівник Болградської окружної прокуратури Одеської області (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство) та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації (далі - Департамент) до Господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "АФАНАСІЙ-М" (далі - СФГ "АФАНАСІЙ-М") про стягнення 235000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що СФГ "АФАНАСІЙ-М" без законних підстав, було отримано державні дотації для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на загальну суму 235000,00 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 №81 зі змінами, внесеними наказами від 19.10.2021 №101 та від 23.10.2021 №106, утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та затверджено відповідне Положення.
4. 08.10.2021 СФГ "АФАНАСІЙ-М" надано обласній комісії заявку на отримання дотації сільськогосподарським товаровиробникам шляхом державної підтримки для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у якій зазначено, що площа повністю втрачених (загиблих) посівів складає 62,8 га, з них озимої пшениці - 35,0 га, озимого ячменю - 27,8 га.
5. До заявки додані зазначені у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №885 (далі - Порядок №885), додатки, а саме: довідка стосовно відкритого поточного рахунку СФГ "АФАНАСІЙ-М", довідка про посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року (із форми державного статистичного спостереження №29-сг) або про посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами (із форми державного статичного спостереження №4-сг); довідка Укргідрометцентру про надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, внаслідок якої повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур; акти обстеження та списання посівів та довідка про відсутність страхового відшкодування; довідка від утримувача про відсутність страхового відшкодування за втрачені (загиблі) посіви сільськогосподарських культур на зазначеній площі.
6. Згідно зі звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019, розділ 1 "Виробництво однорічних і дворічних сільськогосподарських культур" зазначеного звіту містить відомості щодо: площі культури зернових та зернобобових (пшениця озима і ячмінь озимий) - площа посівна та зібрана - 66,80 га; площі культур технічних (соняшник) - площа посівна та зібрана - 53,00 га. У розділі 6 "Посів озимих культур під урожай наступного року станом на 1 грудня 2020 року" звіту вказано про 80,8 га посівної площі культур озимих на зерно та зелений корм, з яких пшениця становить 47,0 га, а ячмінь становить 33,8 га.
7. Відповідно до довідки про несприятливі погодні умови в осінньо-зимовий період 2019-2020 років та весняний період 2020 року щодо стану озимих культур на території Арцизького району Одеської області, на землях СФГ "АФАНАСІЙ-М" Арцизького району, складалися несприятливі умови для сівби в оптимальні строки та початкового розвитку озимих культур. За даними спостережень метеостанції Сарата, яка репрезентативна щодо Арцизького району, кількість опадів у вересні склала 10 мм або 23% від норми, що було недостатньо для зволоження навіть верхніх шарів ґрунту. В результаті упродовж вересня орний шар ґрунту був сухим. В жовтні і листопаді, через значний дефіцит ефективних опадів, запаси вологи в орному шарі ґрунту не перевищували 6-10 мм і оцінювалися як незадовільні для своєчасної появи повноцінних сходів і початкового розвитку рослин. В результаті озимі культури, у т.ч. озимий ячмінь припинив осінню вегетацію недорозвиненим у фазі сходи, 3-й листок. Посіви мали пригнічений стан та були зрідженими. Зимовий період характеризувався незвичайно теплою (на 4-5° вище за норму), як для даного часу погодою, недобором опадів, відсутністю снігового покриву. За період грудень 2019 року - лютий 2020 року випало 66 мм опадів або 63% від сезонної норми. На початок вегетаційного періоду запаси вологи під озимими культурами у метровому шарі ґрунту становили 89 мм, що на 46 мм менш багаторічних значень. Весняний період 2020 року (березень-квітень) характеризувався переважно сухою із заморозками погодою та надто низькою вологістю повітря для даного часу. Кількість опадів у березні становила 4 мм або 15% від норми, у квітні 5 мм -39% від норми. Зниження мінімальної температури до мінус 7-12° на висоті 2 см від поверхні ґрунту було небезпечним для вегетативної маси озимого ячменю. Негативну дію дефіциту опадів та заморозків у цей час посилювало денне зниження мінімальної відносної вологості повітря до критичних показників для рослин - 18-30%. Внаслідок недобору опадів запаси продуктивної вологи упродовж квітня були критичними і в метровому шарі ґрунту під озимими культурами не перевищували 28-48 мм. Таке зволоження ґрунту не забезпечувало повноцінний ріст та розвиток посівів. В першій і другій декадах травня через дефіцит ефективних опадів, запаси корисної вологи зменшилися до 24-33 мм. Через посушливі умови стан озимих культур суттєво погіршився. Спостерігалося припинення росту, передчасне пожовтіння, засихання листків, стебел, рослин повністю. Засушливі умови восени 2019 року, несприятливі явища навесні 2020 року (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) негативно впливали на вегетацію озимого ячменю і призвели до значних пошкоджень та загибелі посівів на землях СФГ "АФАНАСІЙ-М" Арцизького району Одеської області.
8. Згідно з протоколом засідання №114-20 від 03.07.2020 Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій, у якому комісією встановлено, зокрема, наявність надзвичайної ситуації, що пов`язана з масовим висиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи у червні 2020 року на території Одеської області через весняні заморозки та довготривалу посуху у господарствах Одеської області, яка була попередньо кваліфікована як надзвичайна ситуація державного рівня.
9. У листі від 15.11.2022 Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів повідомив, що ГМЦ ЧАМ упродовж 2020-2021 років видав, зокрема СФГ "АФАНАСІЙ-М", довідку про засушливі погодні умови восени 2019 року та несприятливі явища навесні 2020 року (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низьку відносну вологість повітря), які були вкрай несприятливими для вегетації сільськогосподарських культур, що могло призвести до значного зниження або втрати врожаю цих культур. Виїзд співробітників Гідрометцентру ЧАМ на конкретне місце з метою фіксації втрати посівів сільськогосподарських культур кожного заявника окремо не здійснювався.
10. Відповідно до акта обстеження посівів від 08.10.2021, який складений на основі документів, отриманих від СФГ "АФАНАСІЙ-М", загальна площа посівів складає 80,8 га, з них озимої пшениці - 47 га, озимого ячменю - 33,8 га; площа повністю втрачених (загиблих) посівів становить 62,8 га, з них озимої пшениці - 35,0 га, озимого ячменю - 27,8 га.
11. Згідно з актом на списання посівів сільськогосподарських культур СФГ "АФАНАСІЙ-М" площа повністю втрачених (загиблих) посівів всього становить 62,8 га, з них озимої пшениці - 35,0 га, озимого ячменю - 27,8 га.
12. Відповідно до довідки від 08.10.2021 СФГ "АФАНАСІЙ-М" не застрахувало посіви сільськогосподарських культур у 2020 році за відсутності коштів у господарстві.
13. В матеріалах справи наявна відомість отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році, надана Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації на запит прокуратури, у якій зазначено, що СФГ "АФАНАСІЙ-М" подано заявку на 62,8 га, у графі "Договір, строк" уповноваженим органом здійснено запис "інформацію не надано".
14. Відповідно до виписки щодо проведених касових видатків, Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації 28.12.2021 було здійснено оплату на рахунок СФГ "АФАНАСІЙ-М" з призначенням платежу "2801580, 2610, відшкодув. втрат від пошкодж. посівів с/г культур внасл. надзв. ситуац." у розмірі 235000,00 грн.
15. Листом від 24.10.2022 №2003-14/143 Одеська регіональна торгово-промислова палата повідомила, що, зокрема, СФГ "АФАНАСІЙ-М" не зверталося до Одеської регіональної торгово-промислової палати упродовж 2021 року із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин.
16. У листі від 01.12.2022 №08-11/213-22 Головне управління статистики в Одеській області повідомило, що СФГ "АФАНАСІЙ-М" не надано згоди на надання на запит прокуратури первинних даних із статистичної звітності уповноваженого органу щодо зазначеного господарства.
17. Згідно зі статутом СФГ "АФАНАСІЙ-М", зареєстрованого 30.07.2003 Арцизькою районною державною адміністрацією в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності за №04057066Ю0020290, засновником та головою господарства є ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Члени фермерського господарства, окрім голови, ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
18. Відповідно до деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 №314014616 за СФГ "АФАНАСІЙ-М" зареєстровано одну земельну ділянку, за кадастровим номером 5120481900:01:001:3195, площею 5,4912 га.
19. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 №314014771 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано 1 земельну ділянку, за кадастровим номером 5120481900:01:002:2978, площею 3,6051 га (на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІІ-ОД021371, виданий 10.06.2003, видавник: Арцизька районна державна адміністрація).
20. Водночас, відповідно до деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2023 №323748054 у приватній власності ОСОБА_3 перебуває 1 земельна ділянка, за кадастровим номером 5120481900:01:002:2979, площею 3,6055 га, за цільовим призначенням: "01.02 для ведення фермерського господарства, що розташована на території Деленської сільської ради Арцизького району Одеської області, на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 10.06.2003 серія ІІІ-ОД021373, виданого Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області".
21. Господарські суди також встановили, що в матеріалах справи наявні такі договори:
- договір оренди земельної ділянки №6 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець), площею 2,700 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:0565;
- договір оренди земельної ділянки №22 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець), площею 3,0021 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:3292;
- договір оренди земельної ділянки №10 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець), площею 2,9342 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2709;
- договір оренди земельної ділянки №20 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець), площею 3,0400 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:0959;
- договір оренди земельної ділянки №3 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_8 (орендодавець), площею 0,9300 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2730;
- договір оренди земельної ділянки №2 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_8 (орендодавець), площею 2,1300 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2579;
- договір оренди земельної ділянки №11 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_9 (орендодавець), площею 3,0415 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:0587;
- договір оренди земельної ділянки №12 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_10 (орендодавець), площею 2,9361 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2608;
- договір оренди земельної ділянки №5 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_11 (орендодавець), площею 2,9400 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:0657;
- договір оренди земельної ділянки №21 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець), площею 2,9252 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:0532;
- договір оренди земельної ділянки №24 від 22.12.2018, укладений між СФГ "АФАНАСІЙ-М" (орендар) та ОСОБА_12 (орендодавець), площею 2,9444 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:0739.
22. Крім того, матеріали справи містять податкові декларації відповідача щодо суми податкового нарахування сум доходу (сплаченого) на користь фізичних осіб, згідно з якими СФГ "АФАНАСІЙ-М" сплачувались податки по договорам оренди землі.
23. Прокурор з посиланням на положення ч. 1, ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вважає, що у відповідача не було достатньої правової підстави набуття бюджетних коштів за вищевказаною державною програмою, оскільки ним не понесено втрати від пошкодження посівів сільськогосподарських культур. Тому відповідач зобов`язаний повернути бюджетні кошти, отримані без достатньої правової підстави (безпідставно набуті) в сумі 235000,00 грн. Крім того, прокурор посилається на Порядок №885 як на підставу стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 235000,00 грн.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
24. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.
25. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 залишено без змін.
26. Судові рішення мотивовано тим, що за результатом розгляду поданих відповідачем документів, обласною комісією було включено його до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році. У подальшому, наказом Міністерства затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого Департаментом здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок відповідача у розмірі 235000,00 грн.
27. При цьому, господарські суди зауважили, що матеріали справи не містять доказів щодо скасування наказу Міністерства в адміністративному чи іншому судовому порядку.
28. Господарські суди дійшли висновку, що оскільки наказ Міністерства про затвердження розподілу бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого відповідачу були перераховані грошові кошти, стягнення яких є предметом розгляду цього спору, наразі не скасований, то підстава, відповідно до якої кошти були виплачені відповідачу продовжує існувати, у зв`язку з чим до цих правовідносин не застосовуються положення ст. 1212 ЦК України.
29. Господарські суди зазначили, що п. 11 Порядку №885 передбачено, що в разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації, отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.
30. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності відповідного рішення контролюючого органу, що є обов`язковим для застосування наслідків, передбачених п. 11 Порядку №885, господарські суди дійшли висновку, що в даному випадку ні прокуратура, ні суд не можуть підміняти собою контролюючий орган, який наділений відповідними повноваженнями, оскільки відповідно до чинного законодавства такі повноваження їм не притаманні.
31. Також господарські суди зазначили, що у разі встановлення контролюючим органом факту незаконного отримання дотації, наслідком якого має застосування відповідальності до отримувача, у разі порушення прав та обов`язків останнього, отримувач не позбавлений права оскаржити рішення контролюючого органу у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі або до суду. Однак, у даному випадку, прокуратура, підмінюючи собою контролюючий орган та не приймаючи адміністративного акта за наслідком встановлення факту незаконного отримання дотації через відсутність у останньої належних повноважень, позбавляє отримувача дотації права на адміністративне або судове оскарження рішення контролюючого органу.
32. Господарські суди відхилили доводи прокурора про те, що у відповідача не було в наявності необхідної площі земельних ділянок для отримання державної дотації, оскільки наведеним Порядком №885 не встановлено обов`язку щодо надання обласній комісії заявниками документів на підтвердження наявності земельної ділянки у користуванні та/або володінні заявника. Крім того, господарські суди врахували подані відповідачем договори оренди земельних ділянок з фізичними особами, відповідно до змісту яких відповідач вирощує зернові сільгоспкультури на земельних ділянках загальною площею більшою за 50 га.
33. Враховуючи викладені обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність отримання відповідачем державної дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, внаслідок чого обов`язок останнього щодо повернення отриманих ним коштів в порядку ст. 1212 ЦК України як набутих без достатньої правової підстави виключається.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
34. Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
35. Скаржник як підставу касаційного оскарження судових рішень у справі зазначає обставини, передбачені п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
36. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, вимог ст. 1212 ЦК України, ч. 9 ст. 79-1, ст.ст. 125 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 6 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 2, 12 Закону України "Про фермерське господарство", п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону "Про судоустрій та статус суддів", Порядку №885 та порушенням норм процесуального права, зокрема, п. 4 ч. 5 ст. 13, ст.ст. 79, 86, 236, 237, п. 5, п. 8 ч. 4 ст. 238 ГПК України.
37. Так, скаржник вважає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду з питань стягнення безпідставно отриманих коштів у ході реалізації приписів Порядку №885.
38. Крім того, скаржник стверджує, що господарськими судами під час розгляду справи не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.09.2019 у справі №587/430/16ц, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 15.10.2019 у справі №903/129/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
39. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
40. Ураховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені приписами ст. 300 ГПК України, предметом касаційного перегляду є дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, які заявлені на підставі ст. 1212 ЦК України.
41. Стосовно доводів скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.09.2019 у справі №587/430/16ц, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 15.10.2019 у справі №903/129/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, Верховний Суд виходить з такого.
42. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
43. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
44. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
45. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
46. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
47. Системне тлумачення положень ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
48. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
49. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
50. Отже, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові.
51. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
52. Зазначене також відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 та правовим висновкам у постановах, на які посилається скаржник.
53. При цьому, господарський суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що органами, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Міністерство, яке затверджує розподіл бюджетних коштів для надання дотації, та Департамент, яким здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок відповідача у розмірі 235000,00 грн.
54. Крім того, господарський суд встановив, що листами від 24.02.2023, адресованими Міністерству та Департаменту, прокурор просив органи вжити заходи реагування щодо неправомірного отримання відповідачем дотації.
55. Вказані обставини свідчать про самоусунення органу від реалізації функції захисту порушених державних інтересів та, як наслідок, наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.
56. Також господарський суд зазначив, що 13.03.2023 прокурор повідомив Міністерство та Департамент в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.
57. Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивачі самостійно не звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача неправомірно отриманої дотації, господарський суд дійшов висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
58. Отже, доводи касаційної скарги про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, є безпідставними, оскільки, як установив господарський суд першої інстанції, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та обґрунтував наявність підстав для звернення до суду із позовом в межах цієї справи. При цьому апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку погодився з наведеними висновками місцевого господарського суду.
59. Крім наведеного, прокурор, звертаючись з позовом, з посиланням на положення ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України, зазначає, що у відповідача не було достатньої правової підстави набуття бюджетних коштів за вищевказаною державною програмою, оскільки ним не понесено втрати від пошкодження посівів сільськогосподарських культур. Отже, на думку прокурора, відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, відповідач зобов`язаний повернути бюджетні кошти, отримані без достатньої правової підстави (безпідставно набуті). Також прокурор посилається на Порядок №885 як на підставу стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 235000,00 грн.
60. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
61. В свою чергу Порядок №885 визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які спрямовуються сільськогосподарським товаровиробникам для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - бюджетні кошти). Бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.
62. За п. 3 Порядку №885 відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за рахунок бюджетних коштів надається шляхом виплати дотації на одиницю угідь, на яких повністю втрачені (загинули) посіви сільськогосподарських культур (далі - дотація).
63. Для надання дотації: Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом (далі - комісія Мінагрополітики), затверджує наказом її склад, положення про неї, форми заявки на отримання дотації, акта обстеження посівів, акта на списання посівів сільськогосподарських культур, зведеної відомості отримувачів дотації, що формуються відповідно до цього Порядку, та форми звітності, передбачені цим Порядком; структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, утворюють обласні комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації, затверджують їх положення та склад (далі - обласні комісії). До складу обласних комісій входять відповідальні спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрацій, представники обласних територіальних органів Укргідрометцентру, Держстату, представники органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських об`єднань та асоціацій (за згодою).
64. Відповідно до п. 9 Порядку №885 обласна комісія: розглядає подані згідно з пунктом 8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім пункту 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації. До 1 листопада обласні комісії подають у паперовому вигляді зведену відомість отримувачів дотації до Мінагрополітики та копію рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону. Зведена відомість отримувачів дотації разом із документами зберігається протягом трьох років в обласній комісії. У разі відмови включення отримувача до зведеної відомості обласна комісія надає (надсилає) в десятиденний строк після прийняття такого рішення обґрунтовану відповідь.
65. За п. 10 Порядку №885 Комісія Мінагрополітики опрацьовує документи, які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики. На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку. Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.
66. Господарські суди встановили, що за результатом розгляду поданих відповідачем документів, обласною комісією було включено його до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році.
67. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, господарські суди зазначили, що наказом Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого Департаментом здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок відповідача у розмірі 235000,00 грн. Однак, враховуючи, що наказ Міністерства про затвердження розподілу бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого відповідачу були перераховані грошові кошти, не скасований, то підстава, відповідно до якої кошти були виплачені відповідачу продовжує існувати, у зв`язку з чим до цих правовідносин не застосовуються положення ст. 1212 ЦК України.
68. Верховний Суд вважає такі висновки передчасними, з огляду на таке.
69. Так, прокурор у касаційній скарзі вказує про відсутність прийняття уповноваженими органами окремих наказів чи інших актів індивідуальної дії стосовно кожного окремого отримувача у процесі опрацювання документів, що надійшли до обласної комісії, та подальшої виплату державних дотацій, які могли бути скасованими та визнаними протиправними. Зведена відомість, що формується структурним підрозділом облдержадміністрації містить загальний перелік отримувачів, сформована за результатами опрацювання певного пакету документів усіх заявників. Так, прокурор вказує, що фактично ні Департаментом, ні Міністерством не приймались окремі рішення про нарахування саме СФГ "АФАНАСІЙ-М" державної дотації, така виплата здійснювалась за результатами опрацювання зведеної відомості, та, зокрема, платіжних доручень органів казначейської служби України, а тому підстави для скасування рішень, на які посилається суд першої інстанції в рішенні, відсутні.
70. Верховний Суд вважає, що наведені доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, оскільки звертаючись з позовом, а також заперечуючи проти позовних вимог ні прокурор, ні відповідач не вказували про те, що існує наказ Міністерства, чи будь-який інший акт контролюючого органу, яким було затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого відповідачу були перераховані грошові кошти. Відсутній такий наказ і в матеріалах справи.
71. За змістом ст.ст. 13 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
72. Верховний Суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
73. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
74. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
75. Верховний Суд зауважує, принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського Суду від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
76. Верховний Суд також звертає увагу, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
77. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
78. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
79. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
80. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
81. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
82. Однак, зазначаючи про існування наказу Міністерства як правової підстави отримання відповідачем грошових коштів, що, на думку господарських судів попередніх інстанції, є перешкодою для застосування до спірних правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України, господарські суди не зазначили ні номер цього наказу, ні дату його складання, що викликає розумні сумніви у його існуванні. Відсутні також відомості у судових рішеннях про те, що такий наказ був оглянутий судом під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.
83. Крім того, звертаючись з позовом прокурор вказував на те, що у відповідача не було в наявності необхідної площі земельних ділянок для отримання державної дотації у максимальному розмірі.
84. Так, відповідно до п. 8 Порядку №885 передбачено, що дотація надається на безповоротній основі в розмірі до 4700 гривень на 1 гектар повністю втрачених (загиблих) посівів, але не більше 50 гектарів посівів на одного отримувача (для кожного випадку надзвичайної ситуації). Дотація виплачується один раз на рік. Дотація надається отримувачам, які є власниками зазначених посівів сільськогосподарських культур. Отримувачу надається дотація за повністю втрачені (загиблі) посіви, якщо пошкодження мало місце в період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року. У 2021 році дотація надається за повністю втрачені (загиблі) посіви починаючи з 1 січня 2020 року.
85. Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій, що Порядком №885 не встановлено обов`язку щодо надання обласній комісії заявниками документів на підтвердження наявності земельних ділянок у користуванні та/або володінні заявника.
86. Однак, зазначений висновок не спростовує доводів прокурора про те, що у випадку підтвердження відсутності у користуванні/володінні відповідача земельних ділянок площею 50 га, це унеможливлює посів сільськогосподарських культур, врожай якого міг бути втрачений у результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та що могло б слугувати підставою для подальшого звернення за отриманням відшкодування від держави у максимальному розмірі.
87. Водночас, відхиляючи наведені доводи прокурора, господарські суди не перевірили якими доказами підтверджується, що відповідач є власником втрачених (загиблих) посівів у розмірі, в якому йому було надано дотацію, тобто, чи підтверджено наявними матеріалами справи у власності відповідача 50 гектарів посівів за які від отримав державну дотацію у розмірі 235000,00 грн.
88. Отже, господарські суди не перевірили доводи позивача щодо наявності або відсутності правових підстав для отримання відповідачем державної дотації у відповідному розмірі, які позивач просить стягнути у судовому порядку.
89. Верховний Суд погоджується з доводами господарських судів попередніх інстанцій, що відповідно до вимог ст.ст. 8 19 55 Конституції України, в разі встановлення контролюючим органом факту незаконного отримання дотації, наслідком якого має застосування відповідальності до отримувача, у разі порушення прав та обов`язків останнього, отримувач не позбавлений права оскаржити рішення контролюючого органу у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі або до суду.
90. Водночас, як зазначено вище, господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність в матеріалах справи прийнятого контролюючим органом окремого наказу чи іншого акта індивідуальної дії у процесі опрацювання документів відповідача та подальшої виплати державних дотацій, який міг би бути скасованим або визнаним протиправним.
91. У цьому ж зв`язку, висновки господарських судів щодо порушення в даному випадку принципу "належного урядування" є передчасними та такими, що не узгоджуються з встановленими обставинам справи.
92. Верховний Суд вважає, що у випадку встановлення господарськими судами обставин відсутності відповідного окремого наказу чи іншого акта індивідуальної дії контролюючого органу, господарські суди відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України мали б перевірити підстави набуття відповідачем державних коштів у розмірі 235000,00 грн з урахуванням вимог Порядку №885.
93. Враховуючи викладене, висновки обох судових інстанцій про правомірність отримання відповідачем державної дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, внаслідок чого обов`язок останнього щодо повернення отриманих ним коштів в порядку ст. 1212 ЦК України, як набутих без достатньої правової підстави виключається, є передчасними.
94. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам процесуального законодавства, а тому їх не можна визнати законними та обґрунтованими у цій частині.
95. Водночас порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення суттєвих фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
96. Під час нового розгляду справи господарським судам необхідно розглянути цю справу з урахуванням предмета і підстав заявленого позову, взяти до уваги наведене у цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити доводи прокурора та учасників справи, наявні у справі докази і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства прийняти законне та обґрунтоване рішення.
97. Враховуючи, що господарські суди належним чином не встановили обставин справи, що входять до предмета доказування у справі, зокрема, щодо наявності або відсутності відповідного наказу Міністерства як правової підстави для отримання відповідачем бюджетних коштів, Верховний Суд вважає, що в цьому випадку відсутні правові підстави для формування висновку щодо застосування до спірних правовідносин приписів Порядку №885.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
98. За результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
99. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
100. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 308, ст. 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а прийняті у справі постанова апеляційного господарського суду та рішення господарського суду - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судові витрати
101. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 у справі №916/1165/23 скасувати.
3. Справу №916/1165/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков