ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 916/1482/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
за участю представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Кут М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за вх. № 12567/2021,
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуюча), Аленіна О.Ю., Бєляновського В.В.
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2021
у складі судді Лепехи Г.А.
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив залишити без задоволення касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за вх. № 12567/2021, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/1482/21 - без змін. При цьому
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання необґрунтованості/обґрунтованості невизнання судом частини кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" особи у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. 10.06.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Коваленко І. А.
Подання до суду заяв кредиторів із вимогами до боржника.
4. Після публікації оголошення від 10.06.2021 № 66617 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника звернулись:
Головне управління ДПС в Одеській області з вимогами в сумі 5 097, 99 грн;
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" з вимогами в сумі 15 795 104,60 грн;
ОСОБА_2 з вимогами в сумі 6 570 743,92 грн.
Розгляд справи судами.
5. 23.09.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, серед іншого, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" до боржника в сумі 3 624 452,61 грн та 4 540 грн судового збору. Кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" в сумі 12 166 111,99 грн залишились не визнаними.
6. Судові рішення мотивовані тим, що заявивши до стягнення в судовому порядку заборгованість за кредитним договором від 04.09.2007 № 1913-н в гривневому еквіваленті та погодившись з судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" втратило право при зверненні в подальшому з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі про його банкрутство визначити суму боргу з урахуванням курсової різниці.
Відтак, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом, з урахуванням зменшення цієї суми за рахунок вартості реалізованого майна, складає 1 011 555,49 грн.
Крім того, судами визнано кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" у таких сумах:
- 2 310 769,19 грн (84 643,56 дол. США) - заборгованість, стягнута заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2014 у справі № 1522/18419/12;
- 9 644,95 грн - заборгованість, стягнута заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2014 у справі № 1522/18419/12;
- 292 482,98 грн - 3% річних, нарахованих за порушення грошових зобов`язань (з посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, щодо застосування положень статей 266 625 ЦК України);
- 4 540 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог.
Разом розмір визнаних вимог цього кредитора склав 3 628 992,61 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
7. 24.12.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Експрес", поштовий ідентифікатор № 6504802254636) Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/1482/21 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в сумі 12 166 111,99 грн.
8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвали Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/1482/21, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме, відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у правовідносинах, які є предметом розгляду у цій справі.
9. Скаржник наполягав на необхідності визнання вимог до боржника в сумі 12 166 111,99 грн, які мають правову природу невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, а не збитків внаслідок курсової різниці.
Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.
10. До Верховного Суду від ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Коваленко І.А. надійшли відзиви на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк", в яких зазначено про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права та наведено прохання відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
11. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Суди першої та апеляційної інстанції у цій справі дійшли висновку, що слід відмовити у визнанні кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" в сумі 12 166 111,99 грн, оскільки кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.
14. Судова колегія погоджується з цими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
15. Як встановлено судами, 12.07.2021 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 15 795 104, 60 грн.
16. Правовою підставою виникнення заборгованості став договір відновлювальної кредитної лінії від 04.09.2007 р. № 1913-н.
За умовами цього договору банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник - прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (гроші кошти) в іноземній валюті в сумі 390 000 дол. США та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13% річних в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Остаточний термін повернення кредиту за умовами договору 04.09.2017.
17. Судами також встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 04.09.2009 між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" укладено іпотечний договір № 1201.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що предметом іпотеки є належні іпотекодавцю на праві власності: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та салон краси, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
18. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору від 04.09.2007 № 1913-н Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення заборгованості за цим договором та про його розірвання.
19. 24.12.2009 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2-13274/09 розірвано договір відновлюваної кредитної лінії від 04.09.2007 № 1913-н, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2 343 200 грн.
20. 22.09.2010 рішенням Апеляційного суду Одеської області залишено без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2009 у справі № 2-13274/09 в частині стягнення заборгованості в сумі 2 343 200 грн.
21. 22.09.2010 ухвалою Апеляційного суду Одеської області закрито провадження в частині позовних вимог про розірвання договору відновлюваної кредитної лінії від 04.09.2007 № 1913-н у зв`язку з відмовою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" від цих вимог.
22. 22.08.2011 Одеською філією Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" були проведені торги, на яких реалізовано предмет іпотеки - салон краси, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав на праві власності ОСОБА_1 .
23. 07.09.2011 за результатами реалізації предмета іпотеки на користь Акціонерного товариства "Ощадбанк" було перераховано грошові кошти в сумі 1 033 780,71 грн.
24. Після реалізації предмета іпотеки і перерахування коштів кредитору заборгованість боржника перед банком за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2009 становила 1 309 419,29 грн.
25. Також суди встановили, що 25.09.2014 в результаті добровільної реалізації предмету іпотеки - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було погашено заборгованість перед Акціонерним товариством "Ощадбанк" в сумі 297 863,80 грн.
26. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом, з урахуванням зменшення цієї суми за рахунок вартості реалізованого майна, складає 1 011 555,49 грн.
27. Судова колегія відзначає, що аналіз рішень судів у справі № 2-13274/09 свідчить про те, що Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" не зверталося зі скаргами на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2009 в частині стягнення з боржника сум в гривневому еквіваленті.
28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц виклала правовий висновок, за яким кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.
29. Таким чином є вірними висновки судів попередніх інстанцій, що, заявивши до стягнення в судовому порядку заборгованість за кредитним договором від 04.09.2007 № 1913-н в гривневому еквіваленті та погодившись з судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" втратило право при зверненні в подальшому з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі про його банкрутство визначити суму боргу з урахуванням курсової різниці.
30. Наведене вище спростовує доводи касаційної скарги стосовно необхідності застосування правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16, та визначення суми заборгованості за кредитом у доларах США, оскільки суми заборгованості уже були визначені рішеннями судів та це би зумовило невиправдане втручання судом у принцип res judicata.
31. Аналізуючи наслідки звернення Банку до суду з позовом у справі № 2-13274/09 про дострокове стягнення кредитної заборгованості, судова колегія звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13, згідно з якою звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
32. Так, згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
33. Слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (що мало місце у справі, що нині переглядається).
34. Подібні за змістом правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
35. Відтак, враховуючи правові позиції, наведені у перелічених вище постановах Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк", звернувшись з позовом про дострокове стягнення кредиту на підставі частини другої статті 1050 ЦК України, втратило право нараховувати проценти за кредитом, проте це не позбавляє його можливості застосовувати до боржника заходи відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України.
36. Судова колегія відзначає, що всупереч описаним в пунктах 31-35 цієї постанови підходах до припинення нараховування передбачених договором процентів за кредитом у разі звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту на підставі частини другої статті 1050 ЦК України, грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" в сумі 84 643,56 дол. США є виключенням, оскільки їх зарахування до складу грошових вимог банку підтверджується заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2014 у справі № 522/18419/12, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 04.09.2007 № 1913-н в цій сумі, що еквівалентно 2 343 200 грн, та 6 425,95 грн, а також 3 219 грн судових витрат.
37. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2014 у справі № 522/18419/12 не було оскаржене та набрало законної сили, тому визначені у цьому рішенні грошові зобов`язання ОСОБА_1 підлягають обов`язковому визнанню у справі, що нині переглядається.
38. На переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій з посиланням на положення статей 257 258 266 625 ЦК України та пункту 3 частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) вірно вказали, що нарахування 3 % річних на суму боргу підлягає здійсненню в період з 07.07.2018 по 09.06.2021 та складає 292 482,98 грн.
При цьому касаційна скарга не містить доводів щодо неправильності обрахування цього розміру 3 % річних на суму боргу та скаржником не вказано, який саме розмір 3 % річних має бути визнано судом.
39. Відповідно до положень статті 1 КУзПБ склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
40. Таким чином, судова колегія вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" до боржника в сумі 3 624 452,61 грн та 4 540 грн судового збору.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
41. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
42. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за вх. № 12567/2021 залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/1482/21 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Білоус
В. Картере