ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/1526/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Могил С.К.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Профспілки робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 (колегія суддів: Савицький Я.Ф. - головуючий, Колоколов С.І., Разюк Г.П.) та рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2021 (суддя Гут С.Ф.)
за позовом Профспілки робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Міністерство інфраструктури України; 2. Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік Оіл»
про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправними та скасування наказів, визнання недійсним електронного аукціону, скасування наказу,
за участю: позивача Ворошилова Б.Ю. (адвокат); відповідача Стапінський В.О. (самопредставництво); третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-2 Марченко О.А. (самопредставництво); третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Яценко С.А. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Профспілка робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївський областях (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними та незаконними дії відповідача щодо включення частини офісних приміщень в будівлі та споруди митно-складського комплексу № 11 (інв. № 13083, реєстровий № 01125672.2. РАЯИЮК1273), загальною площею 2558,90 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; критого складу в будівлі та споруди митно-складського комплексу № 11 (інв. № 13083, реєстровий № 01125672.2. РАЯИЮК1273), загальною площею 3806,4 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; будівлі кам`яного складу 27-Б (інв. № 13107, реєстровий № 01125672.2. РАЯИЮК1280), загальною площею 3452,20 кв.м, за адресою м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30 А до Переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні, відповідно до Наказу від 30.03.2021 № 463;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30.03.2021 № 463;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30.03.2021 № 474;
- визнати недійсним електронний аукціон №PS-2021-03-30-000164-1 з передачі в оренду державного нерухомого майна: частини офісних приміщень в будівлі та споруди митно-складського комплексу №11 (інв. №13083, реєстровий № 01125672.2. РАЯИЮК1273), загальною площею 2558,90 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; критого складу в будівлі та споруди митно-складського комплексу № 11 (інв. № 13083, реєстровий № 01125672.2. РАЯИЮК1273), загальною площею 3806,4 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; будівлі кам`яного складу 27-Б (інв. №13107, реєстровий № 01125672.2. РАЯИЮК1280), загальною площею 3452,20 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30 А;
- скасувати наказ відповідача від 12.05.2021 № 700, яким був затверджений протокол проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-03-30-000164-1.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на порушення вимог чинного законодавства України включив державне майно до переліку нерухомого майна щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні та провів аукціон, всупереч встановленій процедурі та листа Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство) відповідач не включив до проекту договору, який укладений за результатами електронного аукціону, умови, які висунуті Міністерством. При цьому позивач вказує, що не включення до проекту договору оренди визначених Міністерством додаткових умов оренди нерухомого майна (укладення соціальної угоди та заборони суборенди) потягнуло звільнення працівників Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - Порт).
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022, в позові відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що права та охоронюваний законом інтерес позивача не порушено, що виключає правові підстави для задоволення позову.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі, заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, та зазначає, що апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів та суди не дослідили зібрані у справі докази.
3.3. У письмових поясненнях Міністерство зазначає, що майно, яке передано в оренду, знаходиться в його управлінні та вказує на необхідність дотримання процедури при передачі майна в оренду, просить здійснити розгляд касаційної скарги відповідно до вимог законодавства.
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік Оіл» у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
3.5. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що 13.06.2013 Міністерством було укладено Галузеву угоду з Федерацією роботодавців транспорту України і Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту на 2013-2015 роки, що зареєстрована в Міністерстві соціальної політики України 15.07.2013 за № 23 (далі-Галузева угода), яка була продовжена на 2016-2018 та 2019-2021 роки.
4.2. Листом від 27.03.2019 № 3665/16/10-19 (далі - Лист) Міністерство повідомило відповідача та Порт про те, що за результатом розгляду матеріалів, які були надіслані листом відповідача від 05.07.2018 № 07-06с-03168, керуючись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на час складання Листа), з урахуванням рішення Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном (протокол від 12.03.2019 № 01/09), погоджено укладання договору оренди наступного державного нерухомого майна:
- об`єкт оренди - частини офісних приміщень в будівлі та споруди митно-складського комплексу; критий склад в будівлі та споруди митно-складського комплексу; будівля кам`яна за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30 А;
- балансоутримувач - Порт;
- площа - 2558,90 кв.м, 3806,40 кв.м, 3452,20 кв.м;
- строк (термін) - 10 років;
- за умов, зокрема: Доповнення умов конкурсу на право оренди державного майна наступною умовою: «Наявність в конкурсній документації, що подається потенційними орендарями для участі в конкурсі, Угоди про співробітництво (Соціальної угоди), укладеної між потенційним орендарем, підприємством - балансоутримувачем та профспілками, що є сторонами діючого колективного договору, щодо забезпечення робочими місцями та збереження соціальних гарантій працівникам підприємства-балансоутримувача."
4.3. Листом від 18.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авертранс» (як потенційний орендар), керуючись положеннями Закону України «Про оренду державного на комунального майна» (далі - Закон № 157-ІХ), з метою оренди звернулось до відповідача про включення до переліку першого типу державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Порту, а саме:
4.4. - частину будівель і споруд митно-складського комплексу (складські приміщення), інв. № 13083, площею 3806,4 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30;
4.5. - частину офісних приміщень в будівлі та споруди митно-складського комплексу, інв. № 13083, площею 2558,9 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30;
4.6. - будівлю кам`яного складу 27-Б інв. № 13107 площею 3452,20 кв.м, за адресою: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30 А. Цільове призначення, за яким планується використання об`єкту оренди - розміщення складського перевантажувального комплексу. Базовий термін оренди - 49-ть років (далі - нерухоме майно).
4.7. Відповідач листом від 25.11.2020 № 11-11-05371 звернувся до Порту, в якому, враховуючи наказ Фонду державного майна України від 12.08.2020 № 1344, заяву ТОВ «Авертранс» про передачу державного майна в оренду, запропонував повідомити про рішення щодо наміру передачі об`єкту в оренду або про рішення щодо відмови у включенні об`єкта до відповідного переліку.
4.8. Листом від 26.11.2020 № 603/125-18 Порт звернувся до відповідача, в якому просить прийняти рішення щодо включення потенційного об`єкта оренди до переліку відповідного типу.
4.9. Листом від 03.12.2020 № 11-11-05487 відповідач повідомив Порт про необхідність звернення останнього (як балансоутримувача) до органу уповноваженого управляти державним майном щодо погодження або відмову у включенні об`єкта оренди до відповідного переліку. При цьому, відповідач звернув увагу на те, що вимоги Міністерства, які викладені у Листі не відповідають Закону № 157-IX та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, у зв`язку з чим не можуть розглядатись як дозвіл на передачу державного нерухомого майна в оренду.
4.10. Порт листом від 25.12.2020 № 688/12.5-172652 звернувся до Міністерства щодо підтвердження дії Листа Міністерства, як погодження про включення об`єктів до переліку першого типу, але Міністерство відповіді не надало.
4.11. Також встановлено, що листом від 23.03.2021 ТОВ «Авертранс» вдруге звернулось до відповідача з проханням включити до переліку першого типу нерухоме майно, яке обліковується на балансі Порту з базовим терміном оренди - 5 років.
4.12. Листом від 24.03.2021 № 298/07.2-11 Порт звернувся до відповідача, в якому в доповнення до листа від 26.11.2020 № 603/12.5-18 повідомив про відсутність відповіді від Міністерства щодо включення потенційного об`єкта оренди до переліку першого типу. Водночас, Порт, керуючись абзацами 6, 9 частини другої статті 6 Закону № 157-IX, пунктом 20 Порядку, вказав на те, що він вважає погодженим органом управління питання про передачу в оренду нерухомого майна методом мовчазної згоди та прийняв рішення про включення такого майна у перелік першого типу.
4.13. Наказами відповідача від 30.03.2021 № 463 «Про включення об`єкту оренди до Переліку першого типу», включено до Переліку об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу нерухомого майна в оренду на аукціоні, № 474 «Про затвердження оголошення на електронний аукціон об`єкта оренди державного майна та проекту договору», затверджено оголошення про передачу в оренду через електронний аукціон нерухомого майна, що обліковується на балансі Порту.
4.14. Оголошення про проведення електронного аукціону розташоване в мережі Інтернет за посиланням https://www.spfu.gov.ua/ua/news/7404.html.
4.15. 30.03.2021 в мережі Інтернет за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-03-30-000164-1 розміщено повідомлення про початок електронного аукціону UA-PS-2021-03-30-000164-1, визначено, що датою та часом початку електронного аукціону є 27.04.2021 15:10:17. Найменуванням активів (майна)/права лоту (склад лоту) є: оренда державного нерухомого майна: частини офісних приміщень в будівлі та споруди митно-складського комплексу №11 (інв. № 13083, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК1273), загальною площею 2558,90 кв.м, за адресою м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; критого складу в будівлі та споруди митно-складського комплексу № 11 (інв. № 13083, реєстровий № 01125672.2.РАЯИЮК1273), загальною площею 3806,4 кв. м, за адресою м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30; будівлі кам`яного складу 27-Б (інв. № 13107, реєстровий № 01125672.2.РАЯИЮК1280), загальною площею 3452,20 кв.м, за адресою м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 30 А.
4.16. 07.04.2021 позивач звернувся до відповідача із листом № 43, в якому зазначив, що ним не враховано пункти 2.1.5, 2.1.6 колективного договору Порту, частину другу статті 2.31 Галузевої угоди, укладеної між Міністерством, Федерацією роботодавців транспорту України і Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту, статтю 203 Цивільного кодексу України при оголошенні та проведенні аукціону щодо нерухомого майна. У зв`язку з цим, позивач запропонував відповідачу скасувати аукціон на оренду нерухомого майна, що обліковується на балансі Порту.
4.17. Листом від 22.04.2021 відповідач повідомив позивача про те, що строк дії колективного договору, укладеного між адміністрацією Порту і трудовим колективом на 2001-2004 роки та Галузевої угоди, укладеної між Міністерством, Федерацією роботодавців транспорту України і Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту на 2013-2015 роки, на які посилався позивач, закінчився. Також, відповідач повідомив, що викладені позивачем у листі питання відносяться до компетенції органу управління майном, а саме до Міністерства та відповідач при проведенні процедури надання в оренду нерухомого майна діяв з дотриманням положень законодавства України.
4.18. 27.04.2021 Фондом державного майна України було проведено електронний аукціон за лотом 5732 з оренди нерухомого майна, за результатами якого, наказом відповідача від 12.05.2021 № 700 затверджено протокол проведення електронного аукціону UA-PS-2021-03-30-000164-1 та визнано переможцем конкурсу ТОВ «Логістік Оіл» з терміном оренди - 5-ть років.
4.19. 28.05.2021 між відповідачем (орендодавець), ТОВ «Логістік Оіл» (орендар) та Портом (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840912071 та між орендарем та балансоутримувачем підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належать до державної власності.
4.20. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.21. Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив із встановлених судами обставин справи про те, що: 07.04.2021 Профспілка звернулась до Фонду із листом, в якому зазначила, що Фондом не враховано п.п.2.1.5, 2.1.6 колективного договору, укладеного за участі ДП "МТП" "Чорноморськ" та Профспілкою, розділу 2 Галузевої угоди, укладеної між Міністерством, Федерацією роботодавців транспорту України і Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту; у відповідь Фонд листом від 22.04.2021 звернув увагу Профспілки на те, що строк дії колективного договору, на які вона посилається у своєму листі, закінчився; наведений позивачем колективний договір від 28.09.2018 до суду не надавався та не був підставою позову.
4.22. За цих обставин суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що права Профспілки у даному спорі не порушено.
4.23. Однак із такими висновками судів погодитися не можна виходячи із наступного.
4.24. Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 14.12.2011 № 19-рп/2011, від 25.11.1997 № 6-зп, від 25.12.1997 № 9-зп послідовно підкреслював, що утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення часини 3 статті 8, статті 55 основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
4.25. Як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який, зокрема: має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
4.26. У цьому Рішенні Конституційного Суду України вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
4.27. Згідно статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч.1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2). До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.3).
4.28. Суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував, зокрема тим, що колективний договір від 28.09.2018 не був підставою позову.
4.29. Між тим, у позовній заяві Профспілка посилалася на лист Міністерства від 27.03.2019 у якому воно погоджувало передачу майна в оренду за умови доповнення умов конкурсу вимогами збереження робочих місць та соціальних гарантій працівникам підприємства балансоутримувача виходячи із Галузевої угоди та колективного договору.
4.30. Крім того, у позові окремо міститься посилання на конкретні умови Галузевої угоди та колективного договору.
4.31. Отже, висновки суду апеляційної інстанції у цій частині, не ґрунтуються на доводах, викладених у позовній заяві.
4.32. Переглядаючи справу суд апеляційної інстанції виклавши у своїй постанові доводи Профспілки та Фонду, зазначені у пункті 4.21 цієї постанови, не встановив на підставі належних та допустимих доказів, що доводи Фонду щодо закінчення строку дії колективного договору є обґрунтованими, не встановив, що строку дії цього договору закінчився.
4.33. Як вбачається із переліку додатків до позовної заяви, до неї додано належним чином засвідчені витяги із колективного договору та Галузевої угоди.
4.34. У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, позивач звернувшись із позовом вказував на наявність діючого колективного договору , укладеного між адміністрацією Порту і трудовим колективом, та Галузевої угоди, вказував на необхідність у зв`язку із цим забезпечення робочими місцями та збереження соціальних гарантій працівникам підприємства-балансоутримувача. Із обставин справи вбачається, що позов обґрунтований наявністю колективного договору, на підставі якого позивач і висував свої позовні вимоги.
4.35. При цьому вбачається, що за наявності таких суперечливих відомостей щодо чинності колективного договору суди обох інстанцій цих суперечностей не усунули.
4.36. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
4.37. Частиною 2 статті 13 цього Кодексу визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
4.38. Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч.5).
4.39. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 цього Кодексу судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).
4.40. Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
4.41. Крім того у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, суд виходячи із доводів сторін згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи мав самостійно перевірити наявність чи відсутність порушення законного інтересу позивача, який учасниками справи оспорюється.
4.42. Без достеменного дослідження зазначених обставин, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі є неможливим, а тому рішення та постанова, як прийняті при неповному дослідженні зібраних у справі доказів, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
4.43. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
4.44. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.45. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
4.46. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.47. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.48. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
4.49. За вказаних обставин враховуючи посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, надання судом касаційної інстанції правової оцінки спірним правовідносинам за наявності зазначеної неповноти судового розгляду, є передчасним.
4.50. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід усунути вказану неповноту, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
4.51. Щодо доводів скаржника про те, що апеляційний суд встановив обставини справи на підставі доказів, які на його думку, є недопустимими, колегія суддів зазначає таке.
4.52. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
4.53. У касаційній скарзі міститься лише загальне посилання на те, що суди визнали встановленими обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, однак які конкретно докази є недопустимими скаржник не зазначає.
4.54. Вказані обставини не дають правових підстав для скасування судових рішень із наведених доводів скаржника.
4.55. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі, в тому числі й сплачені за подання апеляційних та/або касаційних скарг, оскільки за результатами розгляду касаційних скарг спір у даній справі не вирішено, має здійснюватися господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 301 308 310 315 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Профспілки робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ задовольнити частково.
Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2021 у справі № 916/1526/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді В.Ю. Уркевич
С.К. Могил