№ 916/203/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/203/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивачки - Ляха Р.М.,

відповідача - Воронюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

у справі №916/203/24

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" (далі - ТОВ "Свята Катерина-Одеса") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційного запису.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка як учасниця товариства, яка володіє часткою в розмірі 15% статутного капіталу, не була повідомлена про скликання загальних зборів на 15.11.2023, у зв`язку з чим не була обізнана із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мала змоги належним чином підготуватися та сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах. Відтак позивачка вважає, що її права як учасниці товариства на участь в управлінні цим товариством та одержанні інформації про товариство є порушеними.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

3. ОСОБА_1 є учасницею ТОВ "Свята Катерина-Одеса", яке було створене у 2002 році.

4. Станом на 17.01.2024 статутний капітал ТОВ "Свята Катерина-Одеса" становить 16 500 грн, частки учасників у статутному капіталі товариства поділені наступним чином: 50,08% - ОСОБА_2 , 19,92% - ОСОБА_3 , 15% - ОСОБА_1 , 15% - ОСОБА_4 .

5. Протоколом загальних зборів учасників від 05.03.2019 №06/2019 затверджено статут товариства (у новій редакції).

6. Відповідно до пункту 3.1 статуту, крім іншого, учасники мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах товариства та законами України.

7. В розділі 11 статуту визначено склад та компетенцію органів управління і контролю та порядок прийняття ними рішень, а саме:

В товаристві створюються органи управління і контролю: вищий орган управління - Загальні збори учасників товариства; виконавчий орган - директор (пункт 11.1).

Вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник має право передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника (пункт 11.2).

Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі (пункт 11.2.1).

Збори учасників товариства обирають директора (пункт 11.2.2).

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належить: а) визначення основних напрямків діяльності товариства; б) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту; б) зміна розміру статутного капіталу; г) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; д) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; е) обрання та відкликання директора товариства, встановлення розміру його винагороди; є) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; ж) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; з) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; и) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків інших органів управління і контролю товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; к) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень; л) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; м) прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; н) встановлення розміру, форми, порядку і строків внесення учасниками додаткових вкладів (внесків); о) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; п) прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів учасників (пункт 11.2.3)

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законом, або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (пункт 11.2.4).

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників товариства. Таке повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправлення або вручається наручно (пункт 11.2.5).

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (пункт 11.2.6).

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників (пункт 11.2.7).

Після надсилання повідомлення забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань заявлених учасниками товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (пункт 11.2.8).

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників (пункт 11.2.9).

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства (пункт 11.2.10).

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (пункт 11.2.11).

Певні особливості порядку скликання загальних зборів учасників можуть бути встановлені законодавством (пункт 11.2.12).

Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (пункт 11.3.1).

Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (пункт 11.3.1).

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (пункт 11.3.2).

Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю (пункт 11.3.3).

Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства або за адресою, зазначеною у повідомленні про скликання загальних зборів (пункт 11.3.4).

Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням (пункт 11.3.5).

Рішення з питань, передбачених пунктами "б", "в", "м" пункту 11.2.3 цього статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (пункт 11.3.6).

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами "г", "д", "ж", "н" пункту 11.2.3 цього статуту, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (пункт 11.3.7).

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (пункт 11.3.8).

Інші види голосування або прийняття рішення (заочне голосування та прийняття рішення шляхом опитування) здійснюються відповідно до законодавства (пункт 11.3.9).

У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. При цьому положення щодо порядку скликання, проведення та голосування загальних зборів не застосовуються (пункт 11.3.10).

Поточне керівництво діяльністю товариства здійснює виконавчий орган - Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень (пункти 11.4, 11.4.1, 11.4.3).

8. ОСОБА_1 обіймала посаду директора ТОВ "Свята Катерина-Одеса".

9. 15.11.2023 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса" з наступним порядком денним:

1. про обрання голови загальних зборів учасників товариства;

2. про визначення особи, яка відповідає за ведення протоколу загальних зборів учасників товариства;

3. про тимчасове відсторонення від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 ;

4. про призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора товариства;

5. про тимчасове припинення повноважень ОСОБА_1 у якості особи, відмінної від керівника;

6. про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про товариство.

10. Відповідно до протоколу №02/2023 загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса" від 15.11.2023, на зборах були присутні ОСОБА_2 , який володіє 50,08% частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 , який володіє 19,92% частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_4 , який володіє 15% частки статутного капіталу товариства (в особі представника Крилової Л.О. ), що складає 85% голосів усіх учасників товариства.

11. За результатами проведення Загальних зборів учасників товариства, в тому числі, прийнято наступні рішення: по третьому питанню вирішили тимчасово відсторонити з 15.11.2023 від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 , по четвертому питанню - призначити тимчасово виконуючим обов`язки директора товариства Фетісова Д.Л. , по п`ятому питанню вирішили припинити повноваження директора товариства ОСОБА_1 , що має право діяти як особа, відмінна від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, по шостому питанню ухвалили здійснити державну реєстрацію змін відомостей про товариство на підставі рішень Загальних зборів учасників відповідно до чинного законодавства України, вчинення якої покласти на Голову Загальних зборів товариства - ОСОБА_2 .

12. Рішення з усіх питань порядку денного прийнято 85% голосів від усіх учасників товариства та оформлено протоколом №02/2023 загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса" від 15.11.2023.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Господарський суд Одеської області рішенням від 19.06.2024 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса", оформлене протоколом від 15.11.2023 №02/2023. У задоволенні решти позову відмовив. Стягнув з ТОВ "Свята Катерина-Одеса" на користь ОСОБА_1 3 028 грн судового збору.

14. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

(1) неповідомлення учасника товариства про загальні збори та проведення таких зборів без участі вказаної особи свідчить про порушення корпоративних прав позивачки, визначених частиною другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

(2) прийняття спірного рішення за відсутності ОСОБА_1 , неповідомленої про проведення зборів, позбавило позивачку можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте рішення, у тому числі внести альтернативну кандидатуру на посаду директора тощо;

(3) вимога позивача про скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Свята Катерина-Одеса": державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070028007496 від 15.11.2023; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, є неефективним способом захисту, оскільки задоволення позову в частині не призведе до очікуваного результату, враховуючи наявність іншого рішення загальних зборів товариства, яке є чинним, та на підставі якого обрано іншу особу на посаду директора товариства, зокрема, чинного керівника відповідача.

15. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2025 у справі №916/203/24 рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 скасував у частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса", оформленого протоколом №02/2023 від 15.11.2023, та в цій частині прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свята Катерина-Одеса" 4 542 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

(1) неповідомлення позивачки про день, час та місце проведення засідання правління та загальних зборів не могло вплинути на результати спірного рішення;

(2) звертаючись за захистом свого порушеного права та посилаючись лише на порушення права на участь у загальних зборах , позивачка не зазначила, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішення загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить, саме як учасника товариства. Звільнення директора та призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора ніяким чином не позбавляє учасника товариства - позивачку права на участь в загальних зборах товариства та в управлінні товариством;

(3) в обґрунтування наявності порушеного права, що підлягає судовому захисту, позивачка послалась лише на порушення її права на участь у загальних зборах, на участь в управлінні товариством, тобто на порушення її прав не самим спірним рішенням, а фактом його прийняття. Позивачка не зазначила, які її права та / або інтереси порушені безпосередньо самим прийнятим спірним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування. Доводи інших учасників справи

17. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №916/203/24, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 залишити без змін.

18. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 15.09.2022 року у справі №906/461/19, від 28.01.2020 у справі №924/641/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 21.04.2021 у справі №902/1051/19, від 19.02.2019 у справі №924/156/18, від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, від 10.10.2019 у справі №916/1807/17, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 27.11.2018 у справі №916/58/18, щодо застосування статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК), норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

19. Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) ненадання учаснику можливості ознайомитися з матеріалами, внесеними до порядку денного зборів, що спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством, може свідчити про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників;

(2) положення чинного на час скликання та проведення зборів законодавства не регламентують процедуру швидкого звільнення директора товариства із видуманими причинами;

(3) на товариство покладено обов`язок вживати організаційні заходи, спрямовані на реальне забезпечення можливості учасникам товариства ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, та повідомити учасників про такі заходи;

(4) позивачка не отримувала жодних повідомлень про проведення оскаржуваних загальних зборів товариства, не знала про факт скликання таких зборів, не була ознайомлена із порядком денним та участі у зазначених зборах не брала та не знала причини свого звільнення з посади директора товариства, що свідчить про порушення її корпоративних прав, а також про незаконність та недійсність прийнятих на таких зборах рішень;

(5) застосована апеляційним судом судова практика не стосується предмета розгляду та обставин цієї справи;

(6) позивачка могла запропонувати іншого кандидата на посаду директора, а також надати пояснення щодо питань, які виникли до неї як до директора, що могло вплинути на прийняття відповідних рішень, зокрема рішення про її звільнення (безпідставне).

20. ТОВ "Свята Катерина-Одеса" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

21. За твердженнями відповідача:

(1) скасування реєстраційного запису, зазначеного у позовній заяві, не дає позивачці жодних правових підстав для відновлення її на посаді керівника товариства, адже існує вже інший реєстраційний запис з іншою підставою його внесення, що не оскаржувалось позивачкою, про що виснував суд першої інстанції;

(2) за наявності неоскарженого висновку суду першої інстанції про неможливість задоволення вимоги про скасування запису в реєстрі про нового директора, відповідно, можливості поновлення позивачки на посаді керівника, відсутні підстави для скасування рішення загальних зборів, оскільки це не призведе до поновлення прав та інтересів позивачки, адже скасування цього рішення автоматично не поновить її на раніше займаній посаді, а отже й не поновить її жодних прав чи інтересів, які позивачка вважає порушеними;

(3) оскаржуване рішення хоча й існує фактично (текстуально), проте не було зареєстроване в установленому законом порядку, адже зміна керівника товариства відбулась на підставі іншого рішення;

(4) постанови Верховного Суду, на неврахування яких вказує скаржниця, були ухвалені за інших фактичних обставин справи, які не є подібними з обставинами цієї справи;

(5) недотримання порядку скликання загальних зборів товариства не є самостійною безумовною та беззаперечною підставою для визнання недійсним прийнятого на зборах рішення;

(6) позивачка, яка звернулась до суду як учасниця товариства, не навела жодних доводів та не надала жодних доказів на підтвердження того, як саме оскаржуване рішення порушило її права як учасниці товариства та чи було вирішено на цих загальних зборах будь-які питання, які впливають на її права як учасниці товариства;

(7) відсутність можливості висловитись та брати участь в обговоренні питань порядку денного, за умови, що ці питання не стосуються її прав як учасниці товариства, не можуть бути безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним;

(8) питання про відсторонення позивачки від виконання обов`язків директора товариства, призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора товариства, припинення повноважень позивачки як директора товариства не є порушенням її прав як учасниці товариства, оскільки такі рішення не впливають на зміст її корпоративних прав, та розмір її частки у статутному капіталі товариства.

Позиція Верховного Суд

22. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

23. Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24. Згідно із нормами частин першої та другої статті 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

25. За змістом частини другої статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

26. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

27. Згідно із частинами першою, другою статті 961 ЦК права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

28. Згідно статті 167 ГК, яка втратила чинність на підставі Закону №2465-IX від 27.07.2022, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

29. Відповідно до статті 113 ЦК господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

30. Статтею 116 ЦК визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

31. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 ЦК).

32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

33. За приписами статті 28 вказаного Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

34. Згідно з частинами першою, другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

35. Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема, і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.

36. У пункті 41 постанови від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, на неврахування висновків в якій вказує скаржниця, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що "відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.".

37. Наведена позиція також була врахована у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (пункт 68) та Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №906/461/19 (пункт 35), на які в аспекті права учасника товариства брати участь у управлінні останнім, зокрема, шляхом участі у загальних зборах, посилається скаржниця.

38. У пункті 31 постанови від 06.03.2018 у справі №907/167/17, на неврахування висновків в якій також вказує скаржниця, Верховний Суд, зважаючи, зокрема, на положення статті 167 ГК, погодився з твердженням судів попередніх інстанцій про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

39. У пункті 66 постанови від 19.02.2019 у справі №924/156/18, на яку посилається скаржниця, з огляду на положення, зокрема, статті 167 ГК, Верховний Суд також вважав, що "надання учасникам товариства можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством. Отже, невиконання зазначеної вимоги закону може бути підставою для висновку про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників.".

40. Посилаючись на неврахування вищенаведених висновків Верховного Суду, скаржниця намагається довести, що порушення порядку скликати та проведення загальних зборів, а також ненадання можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів, та взяти участь у цих зборах, свідчить про грубе порушення її корпоративних прав, зокрема, права на управління товариством, що має наслідком визнання недійсними таких рішень загальних зборів.

41. Проте, Суд враховує, що вищенаведені висновки Верховного Суду узагальнено зводяться до того, що права учасника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликати та проведення загальних зборів, а також ненадання учаснику можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів, та взяти участь у цих зборах.

42. При цьому Суд відзначає, що усталена на сьогоднішній день судова практика, яка не суперечить правовим позиціям, на неврахуваннях яких вказує скаржниця, розмежовує порушення, які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств.

43. Так, у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила таке:

"Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019 у справі №911/1798/18, від 06.03.2019 у справі №910/16715/17, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 16.10.2019 у справі №912/430/19, від 31.07.2019 у справі №910/7633/18, від 16.07.2019 у справі №914/484/18, від 21.12.2021 у справі №902/1256/20, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.".

44. При цьому Суд зважає, що у касаційній скарзі, вказуючи на помилковість врахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21, скаржниця одночасно стверджує про неврахування судом правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, з якою узгоджуються висновки корпоративної палати Верховного Суду, про що зазначено в зазначеній постанові останньої.

45. Так, скаржниця цитує лише частину пункту 45 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду, яка узгоджується з її позицією, а саме, що "своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні", однак залишає поза увагою його іншу частину, яка визначає, що "для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства"

46. Наведена позиція, яку скаржниця залишає поза увагою, також відображена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 №902/1051/19, на яку за текстом касаційної скарги також посилається скаржниця, проте не в аспекті вказаних висновків, а лише у контексті, який узгоджується з позицією скаржниці, а саме викладення висновків судів попередніх інстанцій у справі №902/1051/19 стосовно того, що позивач був позбавлений можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного загальних зборів учасників, чим порушено його корпоративні права, що є самостійною і достатньою підставою для визнання оспорюваного рішення недійсним.

47. Суд зважає, що у справі №902/1051/19 підставою визнання оспорюваного рішення про виключення позивача з числа учасників об`єднання стало не лише позбавлення позивача можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного загальних зборів, а й встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо відсутності в оспорюваному рішенні обґрунтованих причин такого виключення учасника.

48. Проте, у цій справі таких обставин у сукупності із порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, що, за твердженнями скаржниці, позбавило її можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного загальних зборів, суди попередніх інстанцій не встановили, що позивачка за текстом касаційної скарги не заперечує та не спростовує.

49. Водночас, не погоджуючись з висновками апеляційного суду стосовно того, що неповідомлення позивачки про день, час та місце проведення загальних зборів не могло вплинути на результати спірного рішення, скаржниця з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду вказує, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників.

50. Так, у пункті 43 постанови від 06.03.2018 у справі №907/167/17, на неврахування висновків в якій вказує скаржниця, Верховний Суд дійсно зазначив, що "позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.".

51. У постановах від 10.10.2019 у справі №916/1807/17, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, на які також посилається скаржниця, Верховний Суд зазначив, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

52. Проте, у цій справі підставою відмови в задоволенні позову було не лише те, що неповідомлення позивачки про день, час та місце проведення засідання правління та загальних зборів не могло вплинути на результати спірного рішення, а й те, що, вказуючи на порушення свого права на участь у загальних зборах, позивачка не зазначила, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить, саме як учасника товариства.

53. Як зауважив апеляційний суд, звільнення директора та призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора, ніяким чином не позбавляє позивачку права на участь в загальних зборах товариства та в управлінні товариством.

54. При цьому апеляційний суд врахував, що позивачка в обґрунтування наявності у неї порушеного права, що підлягає судовому захисту, посилалась лише на порушення її права на участь у загальних зборах, на участь в управлінні товариством, тобто на порушення її прав не самим спірним рішенням, а фактом його прийняття.

55. Тобто, підставою відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів було, зокрема, недоведення позивачкою, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить саме як учасниці товариства, а не як особи, яка обіймала посаду директора товариства.

56. При цьому Суд відзначає, що бажаючи повідомити іншим учасникам інформацію про законність дій позивачки як директора та надати докази на спростування інформації, в якій її звинувачують, а також запропонувати іншого кандидата на посаду директора товариства, позивачка, яка володіє 15% статутного капіталу товариства, не позбавлена права ініціювати проведення загальних зборів товариства з включенням відповідних питань до порядку денного.

57. З огляду на те, що позивачка оскаржує рішення загальних зборів учасників товариства саме як учасниця цього товариства, а не як посадова особа, яка не згодна із відстороненням від займаної посади, Суд відхиляє доводи скаржниці в частині припинення її повноважень як директора товариства, зокрема, з огляду на те, що такі доводи не охоплюються визначеною скаржницею підставою оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).

58. Крім цього Суд вважає безпідставними посилання скаржниці на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, та у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 27.11.2018 у справі №916/58/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21, у контексті необхідності при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням з`ясовувати та досліджувати обставини дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, так як при розгляду цієї справи апеляційний суд (1) встановив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у встановлений Законом та статутом товариства спосіб повідомляв позивачку про загальні збори учасників товариства, призначені на 15.11.2023; (2) не встановив, а відповідач не довів, що позивачка отримувала повідомлення, яке б містило порядок денний відповідних зборів, призначених на вказану дату, та/або документів, які б стосувалися питань порядку денного вказаних зборів; (3) встановив, що протокол взагалі не містить інформації про обставини повідомлення про відповідні збори інших учасників відповідача.

59. Тобто, при розгляді вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, апеляційний суд встановив порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивачки як учасниці товариства про скликання таких зборів, проте не встановив, так як позивачка відповідного не довела, що таке неповідомлення про скликання загальних зборів та/або прийняті на них рішення порушило права та / або інтереси позивачки як учасниці товариства, що скаржниця за текстом касаційної скарги у межах визначеної нею підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) не спростувала.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

61. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

62. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

Розподіл судових витрат

63. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржницю

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №916/203/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець