ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2745/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.В., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
у справі №916/2745/22
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"
про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі,
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі також - ТОВ "Колос"), в якому у редакції заяви б/н від 30.10.2023 (вх.№39788/23 від 06.11.2023) просив:
- визнати недійсним односторонній правочин, оформлений заявою ОСОБА_2 від 01.07.2022, про вихід зі складу учасників ТОВ "Колос", яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості підстави для державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Колос" 04.07.2022 (реєстраційний номер 1010241070032000351 - зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);
- скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Біляївської міської ради від 04.07.2022 №1010241070032000351;
- визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Колос" в сумі 58 323 477,43 грн з визначенням в ньому частки учасника ОСОБА_2 у розмірі 1 454 446,75 грн;
- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Колос" від 04.03.2015 між Компанією "Зінделус Лімітед" ("ZINDELUS LIMITED") та ОСОБА_2 ;
- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Колос" від 04.03.2015 між Компанією "Зінделус Лімітед" ("ZINDELUS LIMITED") та ОСОБА_3 ;
- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Колос" від 04.03.2015 між Компанією "Зінделус Лімітед" ("ZINDELUS LIMITED") та ОСОБА_4 ;
- стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "Колос" у розмірі 4,8%, що у грошовому вираженні становить 1 404 043,52 грн;
- стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ "Колос" у розмірі 14,72%, що у грошовому вираженні становить 4 751 669,23 грн;
- стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ "Колос" у розмірі 25%, що у грошовому вираженні становить 7 272 233,75 грн.
2. Господарський суд Одеської області рішенням від 27.06.2024 у справі №916/2745/22 позов задовольнив повністю.
3. Господарський суд Одеської області додатковим рішенням від 29.07.2024 заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2745/22 задовольнив; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 335 грн витрат на правничу допомогу; стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 17 000 грн витрат на правничу допомогу; стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25 665 грн витрат на правничу допомогу.
4. Південно-західний апеляційний господарський суд постановами від 09.12.2024 рішення від 27.06.2024 та додаткове рішення від 29.07.2024 Господарського суду Одеської області залишив без змін.
5. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, рішення від 27.06.2024 та додаткове рішення від 29.07.2024 Господарського суду Одеської області і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.
6. У касаційній скарзі скаржник також зазначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції були понесені витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн, в суді апеляційної інстанції - в сумі 15 000 грн, в суді касаційної інстанції - в сумі 25 000 грн. Детальний опис виконаних робіт і наданих послуг буде надано до суду протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у справі.
7. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження, вказуючи на те, що правовідносини у справах, на неврахування висновків Верховного Суду в яких зазначає скаржник, є нерелевантними до правовідносин, які склались у цій справі.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в касаційній інстанції, а саме витрати на правничу допомогу, становить 50 000 грн.
9. Верховний Суд постановою від 19.03.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2024 у справі №916/2745/22 по суті спору, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), закрив. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 у справі №916/2745/22 в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції залишив без змін.
10. 24.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на свою користь судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 50 000 грн.
11. На підтвердження витрат на правничу допомогу заявник надав:
(1) детальний опис робіт (наданих послуг) у справі №916/2745/22;
(2) копію додаткової угоди від 20.01.2025 до договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 (копія якого знаходиться в матеріалах справи №916/2745/22);
(3) копію акта здавання-приймання наданих послуг від 19.03.2025.
12. 28.03.2025 ОСОБА_2 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 50 000 грн до 5 000 грн, мотивуючи своє клопотання тим, що:
(1) заявлена позивачем сума витрат є значно завищеною;
(2) надані позивачем докази не доводять розмір та обсяг таких витрат, так як позивач не вказує витрачений час на надання відповідної послуги та її вартість;
(3) адвокат позивача подав лише один документ - відзив на касаційну скаргу, а також брав учать в судовому засіданні в режимі відеоконференції (на участь в такому засіданні було витрачено менше однієї години).
13. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
14. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
15. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
18. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
20. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
21. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
22. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
23. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
24. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
25. Як зазначалось, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявник надав, зокрема, копію додаткової угоди від 20.01.2025 до договору про надання правової допомоги від 31.12.2021, відповідно до якої:
- клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з представництва інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції (Касаційний господарський суд Верховного суду) у справі 916/2745/22 (пункт 1);
- клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з прийняття участі в судових засіданнях та здійснення інших дій, необхідних для представництва інтересів Клієнта з питання, визначеного в пункті 1 цієї додаткової угоди (пункт 2);
- клієнт та адвокат узгодили, що гонорар (вартість наданих послуг) за представництво інтересів Клієнта з цього питання в суді касаційної інстанції складає 50 000 грн, які підлягають виплаті адвокату протягом 30 (тридцяти) днів з дати винесення Касаційним господарським судом Верховного суду постанови у справі 916/2745/22 (пункт 3).
26. У пункті 1 акта приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2025 сторони погодили, що адвокат здав, а клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 30.12.2021 з додатковою угодою від 20.01.2025, а саме: представництво інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції (Касаційний господарський суд Верховного суду) у справі №916/2745/22, зокрема: попередній аналіз касаційної скарги (27.01.2025); визначення правової позиції з урахуванням норм законодавства України, рішень Верховного Суду і рішень ЕСПЛ з використанням платформи Ліга: Закон (verdictum) (30.01.2025-31.01.2025); підготовка і направлення відзиву на касаційну скаргу (21.02.2025-25.02.2025); підготовка до участі (участь) в судовому засіданні (05.03.2025); підготовка до участі (участь) в судовому засіданні (19.03.2025).
27. Згідно з пунктом 2 цього акта вартість послуг визначена в додатковій угоді від 20.01.2025 року до договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 і становить 50 000 грн, які підлягають виплаті адвокату протягом 30 (тридцяти) днів з дати винесення Касаційним господарським судом Верховного суду постанови у справі №916/2745/22.
28. Верховний Суд зауважує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
29. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, на).
30. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
31. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК).
32. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).
33. Водночас за нормами частини шостої статті 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
34. У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
35. Як зазначалось, ОСОБА_2 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 50 000 грн до 5 000 грн, обґрунтування якого наведено в пункті 12 цієї додаткової постанови.
36. У контексті наведених заперечень стосовно того, що надані позивачем докази не доводять розмір та обсяг таких витрат, так як позивач не вказує витрачений час на надання відповідної послуги та її вартість, Суд враховує, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
37. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у цьому випадку, що встановив апеляційний суд) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 145, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
38. З огляду на наведене та враховуючи встановлені обставини стосовно того, що формою гонорару за укладеним сторонами договором є, в тому числі, й фіксований розмір оплати, який узгоджений в додатковій угоді і який позивач й просить відшкодувати, Суд вважає, що позивач у цьому випадку не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважаючи, що обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів, належність, допустимість та достовірність яких відповідач 1 за текстом свого клопотання не спростовує.
39. У контексті наведеного Суд зауважує, що ненадання позивачем розрахунку витрат на правничу допомогу (детального опису робіт (наданих послуг), в якому було б відображено час, витрачений на кожну послугу та її вартість, не може свідчити про відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу.
40. Здійснивши аналіз та оцінку інших доводів відповідача 1, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, Суд враховує, що правова позиція позивача була сталою і не зазнавала суттєвих змін протягом розгляду спору, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат позивача супроводжував розгляд цієї справи у судах всіх інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.
41. З огляду на зазначене та враховуючи критерії обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності), розумності розміру витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об`єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, відповідно про стягнення з відповідача 1 на користь позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 123 126 129 244 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2745/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції
3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
В.І. Студенець