№ 916/4659/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/4659/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024

(колегія суддів у складі: Богатир К. В. - головуючий, Поліщук Л. В., Таран С. В.)

та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 (суддя Райчева С. І.)

у справі № 916/4659/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад заявлених вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", зазначаючи про наявність у останнього заборгованості перед заявником у розмірі 24746914,99 грн.

2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 вищезгадану заяву ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 06.11.2023.

3. 03.11.2023 ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" подало до Господарського суду Одеської області заяву (клопотання) про накладення арешту та заборони щодо нерухомого майна, у якій з посиланням на положення статі 137 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України просило суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "МАНІ ФЛОУ", а також заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

4. В обґрунтуванні поданої заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" зазначало про те, що:

- ТОВ "МАНІ ФЛОУ" вживаються дії, спрямовані на відчуження власних активів - нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73 та квартири об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 92, 1 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2, що може призвести до зменшення ліквідаційної маси банкрута і, як наслідок, не задоволення вимог кредиторів боржника в повному обсязі;

- у разі відчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке підлягає державній реєстрації, у майбутньому буде потребувати додаткових зусиль кредиторів та арбітражного керуючого, спрямованих на скасування такого рішення про державну реєстрацію прав і припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності третіх осіб на таке майно боржника;

- на підтвердження викладеного в заяві надано докази розміщення боржником оголошень про продажу нерухомого майна на сайті https://obyava.ua.

Стислий виклад рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Одеської області від 06.11.2023 заяву ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" задоволено.

6. Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "МАНІ ФЛОУ". Заборонено Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

7. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що припущення ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" стосовно унеможливлення/ускладнення ефективного захисту та поновлення його порушеного права у разі відчуження майна боржника є обґрунтованими, а заходи забезпечення позову, обрані позивачем, є співмірними до заявлених вимог ініціюючого кредитора, не завдадуть шкоди та збитків ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та не позбавлять можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо.

8. 20.11.2023 ТОВ "БРРЕНТ" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/4659/23. Апеляційна скарга була подана ТОВ "БРРЕНТ" в порядку статті 254 ГПК України як особою, чиї права та інтереси були порушені оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду.

9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "БРРЕНТ" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/4659/23 - без змін.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності задоволення заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "МАНІ ФЛОУ", позаяк невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на нерухоме майно боржника може призвести до негативних наслідків для кредитора, зокрема, таке майно може бути передано третім особам, що в свою чергу буде перешкоджати наповненню ліквідаційної маси та погашенню кредиторських вимог.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнені доводи скаржника

11. ТОВ "БРРЕНТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 про накладення арешту у цій справі;

- прийняти нове рішення, яким: накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "МАНІ ФЛОУ", крім нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, буд. 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101). Заборонити Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ", крім тих, що стосуються нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).

12. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема частину першу статті 137 ГПК України, оскільки нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, не належать на праві власності боржнику у даній справі, адже відсутні правові підстави набуття цього права, а також суди не врахували відповідних висновків Верховного Суду щодо унеможливлення ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

13. Також скаржник вказує, що наявність у Державному реєстрі речових прав безпідставного запису про державну реєстрацію права власності на відповідне майно за ТОВ "МАНІ ФЛОУ" перешкоджає виконанню постанов Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, які набрали законної сили та прийняті до відкриття провадження у даній справі про банкрутство шляхом припинення державним реєстратором за заявою ТОВ "БРРЕНТ" права власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на вищезгадане нерухоме майно.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

14. ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" у відзиві та додаткових письмових поясненнях заперечувало проти касаційної скарги ТОВ "Бррент", просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи серед іншого наступне:

- всі заперечення скаржника по суті зводяться до заперечень щодо встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, оскільки скаржник вважає себе, а не боржника, власником майна, та не спростовують висновків судів щодо необхідності застосування тимчасових заходів забезпечення;

- судами було надано правильну оцінку всім доказам у справі та доводам учасників, враховано правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права з питань застосування заходів забезпечення, а висновки викладені в оскаржуваних судових рішенням відповідають дійсним обставинам справи;

- застосування заходів забезпечення позову у даній справі дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів ініціюючого кредитора ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ", а також надасть можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення заявлених грошових вимог, що і є метою забезпечення;

- убезпечити від можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів ініціюючого кредитора ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" у справі № 916/4659/23 може лише належне збереження майна боржника, тобто виключно поєднання обох застосованих судом заходів забезпечення (і арешт майна, і заборона вчинення реєстраційних дій).

15. Від інших учасників справи відзиви не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час розгляду заяви про накладення арешту та заборони щодо нерухомого майна (забезпечення позову), поданої відповідно до статті 137 ГПК України, в частині нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, буд. 73.

17. Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

18. За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

19. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

20. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

21. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

22. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).

23. Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13 15 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

24. Верховний Суд зазначає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

25. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

26. У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

27. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21).

28. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

29. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (подібні висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №923/826/19, від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 24.05.2022 у справі №911/2719/21, від 13.04.2021 у справі №910/15607/19).

30. Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

31. Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Водночас, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

32. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

33. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень, в обґрунтування необхідності накладення арешту та заборони щодо належного ТОВ "МАНІ ФЛОУ" майна ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ" посилалося на те, що ним подано заяву до місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", яке неспроможне виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором - ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ". Водночас з публічного оголошення на сайті https://obyava.ua заявнику стало відомо про те, що ТОВ "МАНІ ФЛОУ" вчиняються дії, спрямовані на відчуження власних активів (нерухомого майна), зокрема нежитлових приміщень, загальною площею 4 571, 2 кв. м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.

34. Вважаючи, що вищевказані дії ТОВ "МАНІ ФЛОУ" можуть призвести до зменшення ліквідаційної маси банкрута і як наслідок не задоволення вимог кредиторів боржника у повному обсязі, ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ", посилаючись на положення статті 137 ГПК України, просило накласти арешт на належне ТОВ "МАНІ ФЛОУ" нерухоме майно та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

35. Суди попередніх інстанцій погодилися з наведеними ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ" аргументами та дійшли висновку про обґрунтованість поданої ним заяви про накладення арешту та заборони щодо належного ТОВ "МАНІ ФЛОУ" майна.

36. Колегія суддів вважає передчасним такий висновок, з огляду на наступне.

37. Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 Кодексу України з процедур банкрутства) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

38. За змістом частини першої статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

39. Тобто, у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника

40. У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

41. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, застосований ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 захід забезпечення (заборона Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам проводити реєстраційні дії) не належать до визначеного статтею 40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до статті 137 ГПК України.

42. Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

43. Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).

44. Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N910/13208/19, від 22.06.2022 у справі № 910/15043/21).

45. Однак за змістом заяви ТОВ "ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про вжиття заходів забезпечення, поданої 02.11.2023, тобто ще до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", є незрозумілим, чи просить заявник застосувати відповідні заходи для забезпечення вимог ініціюючого кредитора, оскільки в заяві відсутні посилання на спеціальні норми КУзПБ, або саме як забезпечення позову, позаяк на першій сторінці заяви вказано про те, що позов не містить вимог майнового характеру.

46. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).

47. Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

48. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

49. З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.

50. Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, господарський суд має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.

51. Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд в ухвалі від 06.11.2023, задовольняючи заяву ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ", вказав про обґрунтованість припущень заявника про унеможливлення/ускладнення ефективного захисту та поновлення його порушеного права у разі відчуження майна боржника, та визнав обрані заходи забезпечення позову співмірними до заявлених вимог ініціюючого кредитора, такими, що не завдадуть шкоди та збитків ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та не позбавлять можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо.

52. При цьому, за змістом вищезгаданої ухвали вбачається, що вказані висновки суду першої інстанції ґрунтуються на наданих заявником доказах розміщення боржником оголошень про продажу нерухомого майна на сайті https://obyava.ua, а також на поясненнях, викладених у відзиві ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому боржник визнав наявність заборгованості перед ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" у розмірі 24746914,99 грн та серед іншого зазначив про наявність у його власності такого нерухомого майна, як нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв. м., розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.

53. Натомість в ухвалі місцевого господарського суду відсутні відомості про дослідження ним доказів, які б підтверджували право власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на вищезгадане нерухоме майно на дату розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову (кредиторських вимог), із зазначенням цих доказів, а також вказівка на вказану в наданих ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" витягах з сайту "obyava.ua" інформацію, яка б надавала можливість ідентифікувати ТОВ "МАНІ ФЛОУ" як особу, що розмістила відповідні оголошення про продаж нерухомого майна.

54. З наведеного слідує, що місцевий господарський суд взагалі не перевірив повідомлені йому відомості стосовно приналежності нерухомого майна, відносно якого ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" просило застосувати заходи забезпечення, на праві власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на дату розгляду такої заяви.

55. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуючи ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 до суду апеляційної інстанції, ТОВ "БРРЕНТ" серед іншого зазначало про те, що рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/2150/18, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73 - за результатами нового розгляду цієї справи на підставі скарг ТОВ "БРРЕНТ", як особи, яка не брала участі у розгляді справи, стосовно якої суд вирішив питання про її права та інтереси, скасовано постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/2150/18 від 30.05.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) та постановою Верховного Суду №914/2150/18 від 27.09.2023. З прийняттям зазначених судових рішень у справі №914/2150/18 перестали існувати правові підстави набуття ТОВ "МАНІ ФЛОУ" права власності на вищезгадані нежитлові приміщення.

56. Крім того, ТОВ "БРРЕНТ" зазначало, що з метою виконання рішень у справі № 914/2150/18 звернулося до Центру надання адміністративних послуг м. Львова з заявою про державну реєстрацію припинення права власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на об`єкт нерухомості за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73. За результатами розгляду цієї заяви державним реєстратором прийнято рішення про зупинення реєстраційних дій № 70094709 від 07.11.2023, у зв`язку з наявністю судового рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій від 06.11.2023 у справі № 916/4659/23 Господарського суду Одеської області.

57. З урахуванням викладеного, ТОВ "БРРЕНТ" вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 про накладення арешту та заборони стосовно майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ" перешкоджає виконанню постанов Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 914/2150/18, які набрали законної сили та прийняті до відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

58. Розглянувши вказані доводи ТОВ "БРРЕНТ", суд апеляційної інстанції зазначив наступне:

- на момент прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не був обізнаний про існування рішень у справі №914/2150/18;

- у постановах Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 914/2150/18 суди дійшли висновків про нікчемність договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладеного між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "Оптімус+", посвідченого приватним нотаріусом Львівського МНО Корпало Г.В., зареєстровано в реєстрі №5282;

- відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на момент винесення оскаржуваної ухвали нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, знаходились у власності боржника ТОВ "МАНІ ФЛОУ", що в свою чергу свідчить про наявність у суду першої інстанції підстав для накладення арешту на дане нерухоме майно;

- між ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" існує інший спір у справі №914/411/21 за позовом ТОВ "МАНІ ФЛОУ" до ТОВ "Оптімус+", ТОВ "БРРЕНТ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусак Р. Т. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, а саме нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101, укладеного між ТОВ "Оптімус+" та ТОВ "БРРЕНТ", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р. Т., зареєстрованого в реєстрі за № 82;

- між ТОВ "БРРЕНТ" та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" фактично існує спір щодо права власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101;

- посилання на те, що оскаржувана ухвала перешкоджає виконанню постанов Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 914/2150/18 не свідчить про безпідставність оскаржуваної ухвали та не може бути підставою для її скасування.

59. Колегія суддів касаційного господарського суду вважає, що вірно врахувавши існування спору про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вказані обставини свідчать на користь обґрунтованості та правомірності вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення відносно вказаного вище майна як такого, що належить на праві власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

60. Дійсно, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 справу №914/411/21 прийнято до провадження в межах справи №916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" із присвоєнням справі № 916/4659/23(914/411/21). Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача розпорядника майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

61. Предметом позову у справі № 916/4659/23(914/411/21) є визнання недійсним договору від 29.01.2020, укладеного між ТОВ "Оптімус+" та ТОВ "БРРЕНТ", щодо купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.

62. Наявність ухвалених у справі № 914/2150/18 судових рішень, а також розгляд справи № 916/4659/23(914/411/21), спір у якій наразі не вирішено судом, дають підстави для висновку про те, що право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, упродовж тривалого часу оспорюється в судовому порядку.

63. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2024, переглядаючи ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 870/111/20 за заявою ТОВ "Інрис" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації "Інверіта" від 17.11.2020 у третейській справі №13-2110/20. Названа ухвала була постановлена судом апеляційної інстанції за результатами розгляду подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича б/н від 02.01.2024 (вх. № 01-05/33/24 від 03.01.2024 року) про звернення стягнення на нерухоме майно у виконавчому провадженні ВП № 64233309 щодо примусового виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021.

64. Згідно з встановленими у справі №870/111/20 обставинами:

- 02.01.2024 від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. надійшло подання про звернення стягнення на нерухоме майно з метою виконання наказу Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021, в якому зазначено, що вказаний наказ перебуває у нього на примусовому виконанні (ВП № 64233309), просить надати дозвіл на звернення стягнення на незареєстроване в законному порядку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73;

- подання мотивоване тим, що, у боржника ТОВ "БРРЕНТ" відсутні кошти для повернення стягувачу. В той же час, приватним виконавцем встановлено та підтверджено поясненнями директора ТОВ "БРРЕНТ", що у боржника наявне нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, однак не зареєстроване за ним в установленому порядку, оскільки право власності зареєстровано за ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на підставі скасованого рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі № 914/2150/18. Оскільки боржник добровільно не сплачує заборгованість, приватний виконавець вважає, що відповідно до частини десятої статті 336 ГПК України необхідно звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, що належать на праві власності ТОВ "БРРЕНТ";

- ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі №870/111/20 відмовлено у задоволенні вказаного подання приватного виконавця.

65. Залишаючи без змін ухвалу від 22.01.2024 у справі №870/111/20, Верховний Суд погодився із Західним апеляційним господарським судом в тому, що приватний виконавець не надав належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що боржнику - ТОВ "БРРЕНТ" належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а також доказів про те, що боржник фактично володіє відповідним нерухомим майном, однак право власності на яке за ним не зареєстровано в установленому законом порядку. Тому у Західного апеляційного господарського суду не було правових підстав для задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на вказане нерухоме майно.

66. Вказані вище обставини у справі №870/111/20 підлягають врахуванню у справі, що переглядається відповідно до статті 75 ГПК України, оскільки вони стосуються спірного об`єкту нерухомого майна та встановлені щодо ТОВ "БРРЕНТ".

67. Відтак, з огляду на оспорення в судовому порядку право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, правові підстави для висновку про особу власника вказаного нерухомого майна до вирішення відповідного спору судом відсутні.

68. Проте суди попередніх інстанцій наведеного не врахували під час розгляду заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на вищезгадане нерухоме майно.

69. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд вважає висновки судів попередніх судових інстанцій про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення у цій справі стосовно нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73 передчасними та помилковими, а ухвалені судами попередніх інстанцій рішення в оскаржуваній частині є такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального і процесуального права.

70. За встановлених у цій справі обставин, заява ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про застосування заходів забезпечення шляхом накладення арешту та заборон на вчинення реєстраційних дій відносно нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., розташованих у м. Львові по вул. Героїв УПА, буд. 73 задоволенню не підлягає.

71. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів зазначає, що застосовані судом заходи забезпечення в оскаржуваній частині щодо спірного об`єкту нерухомого майна не відповідають передбаченим законом меті, підставам і критеріям для їх застосування, тому вжиття таких заходів суперечить приписам статей 136 137 ГПК України та правовим висновкам щодо застосування цих норм за змістом зазначених у касаційній скарзі постанов Верховного Суду.

72. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Однак, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову (вимог кредиторів) та постанова апеляційного суду, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення не відповідають, отже підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про накладення арешту та заборони щодо нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., розташованих у м. Львові по вул. Героїв УПА, буд. 73.

74. Відносно доводів скаржника про неповноту дослідження обставин справи і неправильну оцінку доказів, колегія суддів зауважує, що в цій частині доводи касаційної скарги зводяться до твердження про необхідність переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

75. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, за яким встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

76. В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

76. З урахуванням наведеного у цій постанові, в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

78. Згідно з частиною першою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

79. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій про накладення арешту та встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., розташованих у м. Львові по вул. Героїв УПА, буд. 73 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ". Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 300 301 304 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/4659/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" - задовольнити частково.

4. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750).

5. Відмовити у накладенні арешту на нежитлові приміщення, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).

6. Заборонити Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750).

7. Відмовити у встановленні заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій, прийняття будь-яких рішень про державну реєстрацію, здійснення будь-якої державної реєстрації, внесення будь-яких записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які стосуються нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" (03150, м. Київ, вул. В. Тютюника, буд. 5-В; код ЄДРПОУ 36999040).

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк