ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/585/18 (916/1051/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
представники учасників справи не з`явились
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020
у складі колегії суддів: Аленіна О. Ю. - головуючого, Бєляновського В. В., Лавриненко Л. В.
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2020
у складі судді Грабован Л. І.
у справі № 916/585/18 (916/1051/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар-Еліт"
до
1. Реєстратора Іскрова О. В.;
2. Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації";
3. Акціонерного товариства "Альфа-Банк";
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Альфа-Банк": Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астер-Фінанс"
про визнання протиправним та скасування рішень реєстратора, скасування записів про право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу
в межах справи № 916/585/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Астер-Фінанс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар-Еліт"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар-Еліт" (далі - ТОВ "Французький бульвар-Еліт", боржник) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою, з урахуванням уточнень, до відповідачів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл" (далі - ТОВ "Автостайл") та третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астер-Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Астер Фінанс)" та державного реєстратора Іскрова О. В., в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37407015 від 04.10.2017, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Іскровим О. В.;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №22661492, внесений 04.10.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Іскровим О. В. за АТ "Укрсоцбанк";
- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, а саме: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю-15 %, розмір загальної площі (фактично) 793,7 кв. м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101 від 20.12.2017, укладеного між АТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Автостайл", зареєстрованого в реєстрі за № 3294;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за № 24056980, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С. 20.12.2017 за ТОВ "Автостайл".
2. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Французький бульвар-Еліт", вважаючи себе власником спірного об`єкта незавершеного будівництва, посилалося на відсутність підстав для реєстрації права власності на цей об`єкт за АТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк"), порушення державного реєстратора при реєстрації права власності, а також відсутність права ПАТ "Укрсоцбанк" на продаж спірного майна та укладення договору купівлі-продажу.
3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020 відкрито провадження у справі № 916/1051/20 за вказаним вище позовом та вирішено розглядати цю справу в порядку загального позовного провадження в межах справи про банкрутство № 916/585/18.
Короткий зміст та підстави заяви про забезпечення позову
4. У вересні 2020 року ТОВ "Французький бульвар-Еліт" звернулося до суду першої інстанції із заявою в якій просило:
- забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю-15 %, розмір загальної площі (фактично) 793,7 кв. м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101, розташованого на земельній ділянці площею 0,5291 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 687374451101, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:35:002:0009, належне ТОВ "Автостайл" на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20.12.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 3294;
- заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі щодо відчуження, передачі в оренду чи під заставу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю-15 %, розмір загальної площі (фактично) 793,7 кв. м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101, розташованого на земельній ділянці площею 0,5291 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 687374451101, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:35:002:0009, належне ТОВ "Автостайл";
- заборонити ТОВ "Автостайл" чинити дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об`єкта нерухомого майна: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю-15%, розмір загальної площі (фактично) 793,7 кв. м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101, розташованого на земельній ділянці площею 0,5291 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 687374451101, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:35:002:0009, належне ТОВ "Автостайл" до вирішення справи по суті.
5. В обґрунтування цієї заяви вказано, що відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20.12.2017, укладеного між АТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Автостайл", останній є власником нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю-15%, розмір загальної площі (фактично) 793,7 кв. м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101, яке на час подання заяви про забезпечення позову жодним чином не обтяжене тому ТОВ "Автостайл" має право вільно ним розпоряджатися та відчужувати.
6. Також заявник стверджував, що оскільки ТОВ "Автостайл" системно намагався скасувати арешт та заборону відчуження спірного об`єкта, накладені в межах кримінального провадження, та те, що у мережі Інтернет є інформація щодо продажу вказаного об`єкта, то наявне достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Позивач вказував, що відчуження або вчинення інших реєстраційних дій відповідачем щодо спірного об`єкта унеможливить виконання судового рішення за поданим позовом, оскільки останній стосується саме скасування права власності за ТОВ "Автостайл" з питання визнання недійсними правовстановлюючих документів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 заяву ТОВ "Французький бульвар-Еліт" про забезпечення позову задоволено частково, заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі щодо відчуження, передачі в оренду чи під час заставу, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю-15%, розмір загальної площі (фактично) 793, 7 кв. м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101, розташованого на земельній ділянці площею 0, 5291 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 687374451101, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:35:002:0009, належне ТОВ "Автостайл". В іншій частині заяви ТОВ "Французький бульвар-Еліт" про забезпечення позову відмовлено.
8. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішень реєстратора, скасування записів про право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову суд встановив дотримання принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову вживаються судом лише в межах предмета позову та не порушують прав інших осіб, не залучених до участі у справі.
9. Також, місцевий господарський суд врахував, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення переєстрації майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем буде переєстроване майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
10. Водночас, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Французький бульвар-Еліт" в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна та заборони ТОВ "Автостайл" чинити дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об`єкта нерухомого майна, позаяк здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено фактичних обставин, з якими пов`язується застосування зазначених видів забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів з огляду на те, що позовна вимога стосується визнання протиправним та скасування рішень реєстратора, скасування записів про право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу, тобто є немайновою.
11. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 08.12.2020 залишив без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 у справі № 916/585/19 (916/1051/20), погодившись з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для забезпечення позову.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
12. У грудні 2020 року ТОВ "Автостайл" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Французький бульвар-Еліт" про забезпечення позову.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "Автостайл", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та інтересів цього товариства при вирішенні питання щодо забезпечення позову, стверджує, що:
- звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач не підтвердив "обґрунтованого припущення" що невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його прав;
- ухвала суду першої інстанції не містить належного мотивування, зокрема посилання на докази та їх оцінку;
- висновки судів щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не відповідають правовим позиціям Верховного Суду щодо обсягу з`ясування судом обставин справи, надання оцінки доводам сторін та дотримання принципу співмірності при вирішенні судом такого питання;
- постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не був "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, адже спір у якому забезпечено позов не підлягав розгляду у межах справи про банкрутство ТОВ "Французький бульвар-Еліт".
14. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надійшло, в судове засідання призначене ухвалою від 13.07.2021 учасники, явка яких в останнє не визнавалась обов`язковою, не з`явилися не повідомивши про причини неявки.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
15. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
18. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
19. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання правильного і обґрунтованого застосування судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову на підставі статей 136 137 140 ГПК України в межах справи про банкрутство.
20. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню із урахуванням приписів статті 300 ГПК України щодо перегляду в касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції зважає на таке.
21. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
22. Правовий механізм забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду.
23. З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19).
24. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
25. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц).
26. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
27. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
28. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
29. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
30. Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
31. У справі що розглядається предметом позову є визнання протиправним та скасування рішень реєстратора, скасування записів про право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу.
32. Оскільки позивач звернувся до суду з такими вимогами, у разі задоволення яких судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
33. За таких обставин має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
34. Висновуючи зазначене вище касаційний суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
35. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
36. Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов може бути забезпечено, серед іншого, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
37. Застосовуючи таке забезпечення позову за заявою ТОВ "Французький бульвар-Еліт", взявши до уваги доводи і докази позивача, місцевий господарський суд встановив дотримання принципу співмірності зазначених заходів із заявленими позивачем вимогами та виходив з того, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, адже у разі зміни реєстраційних даних об`єкта, щодо прав на який виник спір, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
38. Переглядаючи ухвалу першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "Автостайл" апеляційний суд правильно вказав на застосування стандарту доказування "вірогідності доказів" до оцінки поданих позивачем доказів, зокрема ухвали Київського районного суду м. Одеси по справі № 947/23426/20 від 25.08.2020 про скасування арешту та заборони відчуження спірного майна, накладених у кримінальному провадженні, та роздруківки з сайту OLX про те, що спірний об`єкт запропоновано до продажу.
39. Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність, станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, інших обтяжень щодо спірного майна, які б перешкоджали його реалізації, існування доказів які свідчать про наміри ТОВ "Автостайл" реалізувати спірне майно, свідчить про наявність обґрунтованих припущень, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
40. Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про забезпечення позову шляхом вжиття відповідних заходів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України, задля запобігання в подальшому можливому ускладненню чи унеможливленню ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, захищаючи які він звернувся з позовом.
41. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та наведені вище висновки, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє посилання касанта на недостатнє мотивування судами та необґрунтованість припущення щодо необхідності забезпечення позову, через безпідставність таких доводів.
42. Відхиляючи доводи касанта щодо відсутності правових підстав для розгляду цієї справи в межах справи про банкрутство ТОВ "Французький бульвар-Еліт" (№ 916/585/18) Верховний Суд звертається до висновків, викладених Великої Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) за позовом ТОВ "Французький бульвар-Еліт" до реєстратора Іскрова О. В., Одеської обласної філії КП "Центр державної реєстрації"; АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Автостайл" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Альфа-Банк": ТОВ "ФК "Астер-Фінанс" про визнання протиправним та скасування рішень реєстратора, скасування записів про право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 916/585/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Астер-Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар-Еліт" про банкрутство.
43. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
44. Касаційний суд акцентує, що у цій саме справі (№ 916/585/18 (916/1051/20), вирішуючи питання щодо її розгляду в межах справи про банкрутство Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що заявлені у цій справі банкрутом - ТОВ "Французький бульвар-Еліт" вимоги мають розглядатися у межах справи про його банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ, адже позов подано на захист майнових прав банкрута, який вважає безпідставною реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою особою. Тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття відповідачами права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що стало підставою для звернення з цим позовом.
45. Відтак, посилання скаржника на інші висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 7 КУзПБ відхиляються судом касаційної інстанції, як нерелевантні.
46. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
47. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
48. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
49. ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
50. Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
51. Враховуючи наведене вище, Верховний Суд вважає висновки суддів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову такими, що відповідають встановленим обставинам справи, приписам процесуального законодавства та висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, в тому числі тим релевантним висновкам касаційної інстанції, які зазначив скаржник у касаційній скарзі.
52. Крім того, суди правильно зазначили, що заходи забезпечення позову, вжитті оскаржуваною ухвалою, відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, та спрямовані на уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.
53. Стосовно доводів касанта про неповноту дослідження обставин справи і неправильну оцінку доказів Верховний Суд зауважує, що в цій частині доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до твердження про необхідність переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
54. Такі доводи скаржника були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи і доказам, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується Верховний Суд.
55. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц за яким встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
56. В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Щодо суті касаційної скарги
57. Доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
58. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
59. Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення ЄСПЛ у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
60. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
62. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
63. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
Щодо судових витрат
64. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Автостайл" та залишенням без змін постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Висновки щодо застосування норм права
65. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача
66. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк