ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/234/21
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М.- головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на ухвалу Господарського суду Полтавської області
у складі судді Ореховської О. О.
від 30 березня 2023 року
та постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Гетьмана Р. А., Плахова О. В., Тихого П. В.
від 15 листопада 2023 року (повний текст складений 27 листопада 2023 року)
та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Гетьмана Р. А., Плахова О. В., Тихого П. В.
від 15 листопада 2023 року (повний текст складений 27 листопада 2023 року)
у справі № 917/234/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Рент",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс",
про стягнення 1 466 535,99 грн,
заінтересована особа: Акціонерне товариство "Укргазвидобування"
за заявою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О. С. від 02 лютого2023 року № 75 (вх. № 1420 від 03 лютого 2023 року)
про звернення стягнення на належне боржникові від іншої особи кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах
ВСТАНОВИВ:
1. Суть спору, короткий зміст судових рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Рент" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання № 19/03-20 від 19 березня 2020 року на загальну суму 1 466 535,99 грн, з яких: 1 028 126,64 грн - основний борг, 138 764,16 грн - пеня, 204 652,26 грн - штраф, 35 932,97 грн - 3% річних, 59 059,96 грн - інфляційні втрати.
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 01 березня 2021 року прийняв цю позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/234/21.
Господарський суд Полтавської області рішенням від 30 вересня 2021 року у справі № 917/234/21 позов задовольнив частково: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Рент" 1 028 126,64 грн основного боргу за договором оренди обладнання № 19/03-20 від 19 березня 2020 року, 138 757,13 грн пені, 204 652,26 грн штрафу, 35 846,10 грн 3% річних, 59 059,96 грн інфляційних втрат, 21 996,68 грн витрат по сплаті судового збору та 14 999,07 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" оскаржив зазначене рішення Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року у справі № 917/234/21 до суду апеляційної інстанції. Однак, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 10 грудня 2021 року повернув апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року у справі № 917/234/21 апелянту (відповідачу). Рішення Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року у справі № 917/234/21 набрало законної сили.
Господарський суд Полтавської області 12 січня 2022 року видав на примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року у справі № 917/234/21 відповідний наказ.
2. Короткий зміст заяви приватного виконавця про звернення стягнення на належні боржникові від іншої особи грошові кошти.
03 лютого 2023 року Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович (далі по тексту - Приватний виконавець) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про звернення стягнення на належні боржникові (Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс") від іншої особи кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах (далі по тексту - Заява), у якій заявник з урахуванням поданих 28 березня 2023 року до Господарського суду Полтавської області уточнень (3-й том справи, а.с. 96), просив:
- звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 1 653 942,12 грн, що знаходяться у Акціонерного товариства "Укргазвидобування", код ЄДРПОУ 30019775, на рахунку НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, або інших рахунках та належать до передачі боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", код ЄДРПОУ 39917201, шляхом виставлення платіжної інструкції (інструкцій) приватного виконавця на примусове списання коштів, які належать боржнику та перебувають на рахунках Акціонерного товариства "Укргазвидобування";
- надіслати органам досудового розслідування окрему ухвалу стосовно вчинення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" (за весь час ухилення із з`ясуванням періоду зміни керівництва) діяння, передбаченого статтями 190 382 Кримінального кодексу України.
Заява мотивована тим, що при здійсненні виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року у справі № 917/234/21 за наказом Господарського суду Полтавської області від 12 січня 2022 року (ВП № НОМЕР_2) приватний виконавець не виявив належних Боржнику грошових коштів та майна, на які можливо звернути стягнення, судове рішення було виконане виконавцем лише частково: на суму 339,50 грн, що була списана з рахунку боржника. Разом з цим, приватний виконавець виявив, що між боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс"), як виконавцем, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775), як замовником, був укладений договір надання послуг з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах Акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 26 січня 2022 року № УГВ555/13-22, загальна ціна якого становить 47 304 000,00 грн, на виконання умов якого Боржник надавав Акціонерному товариству "Укргазвидобування" передбачені договором послуги, з огляду на що відповідно до статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» є підстави для звернення стягнення на належні Боржнику грошові кошти за цим договором, що знаходяться у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на його рахунках.
Вимога Приватного виконавця про направлення органам досудового розслідування окремої ухвали стосовно вчинення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" діяння, передбаченого статтями 190 382 Кримінального кодексу України, обґрунтована тим, що Боржник систематично ухиляється від виконання судового рішення шляхом відкриття рахунків у різних банках.
3. Короткий виклад обставин, встановлених судами попередніх інстанцій при розгляді заяви приватного виконавця про звернення стягнення на належні боржникові від іншої особи кошти.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда О. С. постановою від 16 лютого 2022 року відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 12 січня 2022 року у справі № 917/234/21 (ВП № НОМЕР_2).
При здійсненні виконавчого провадження Приватний виконавець не виявив грошових коштів та майна, належних боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", на які можливо звернути стягнення у виконавчому провадженні.
Також при здійсненні виконавчого провадження Приватний виконавець з`ясував обставини того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", як виконавцем, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775), як замовником, був укладений договір на надання послуг з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах Акціонерного товариства "Укргазвидобування" № УГВ555/13-22 від 26 січня 2022 року (далі по тексту - договір № УГВ555/13-22), відповідно до пункту 2.1. якого Виконавець зобов`язався надати на свій ризик відповідно до цього договору, план-замовлень та узгодженого Замовником плану робіт та технічного завдання (додаток № 1 до договору) послуги з капітального ремонту та освоєння нафтових та газових свердловин на родовищах Замовника, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити якісно надані послуги на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 3.1. договору № УГВ555/13-22 загальна ціна договору складеться з вартості всіх належним чином виконаних Виконавцем і прийнятих Замовником наданих послуг протягом строку дії договору та становить 39 420 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 7 884 000,00 грн, разом з ПДВ - 47 304 000,00 грн.
Відповідно до пункту 4.1. договору № УГВ555/13-22 оплата за надані Виконавцем та прийняті Замовником послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з дати отримання Замовником оригіналу належно оформленого рахунка-фактури, складеного на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, до яких додаються звіт Виконавця про використання матеріалів Замовника (давальницьких матеріалів), підписаних обома сторонами, Реєстр виконаного обсягу робіт підприємства, що надає сервісні послуги КРС (бригадами КРС), по закінченим ремонтом свердловин (додаток № 7). Зазначені документи надаються Виконавцем Замовнику для розгляду та підписання не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з пунктом 4.2. договору № УГВ555/13-22 датою платежу є дата списання коштів з рахунку Замовника, що може підтверджуватись банківською випискою (платіжним доручення) з відміткою банку Замовника.
Відповідно до пункту 19.1. договору № УГВ555/13-22 (в редакції додаткової угоди № 4 від 30 грудня 2022 року) договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання Виконавцем забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 19.2. цього договору, і діє до 30 червня 2023 року включно.
Відповідно до частини першої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Приватний виконавець, керуючись положеннями статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», направив на адресу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" запит про майно та кошти, що належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" від третьої особи.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" у листі № 2.4-2-1-2366 від 11 липня 2022 року підтвердило наявність договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на підставі договору № УГВ555/13-22 та повідомило, що станом на момент отримання запиту Приватного виконавця жодна господарська операція за цим договором не була здійснена.
Відповідно до виписки, наданої Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпр", про рух коштів по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" UA933057490000026003000018520 за період з 16 лютого 2022 року по 08 листопада 2022 року, на рахунок боржника були сплачені грошові кошти згідно з договором № УГВ555/13-22 в розмірі 5 864 829,76 грн; залишок коштів на рахунку боржника становить 0,00 грн.
Згідно з випискою, наданою Акціонерним товариством "Полтава-банк", про рух коштів по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" № UA033314890000026007245365001 за період з 16 лютого 2022 року по 09 січня 2023 року включно, 27 грудня 2022 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" на підставі договору № УГВ555/13-22 грошові кошти в розмірі 4 773 892,50 грн та 5 302 410,76 грн; станом на 11 січня 2023 року залишок коштів на вказаному рахунку відсутній.
Відповідно до виписки, наданої Акціонерним товариством "ПУМБ", про рух коштів по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" UA543348500000000026000198477, 22 лютого 2023 року на рахунок боржника були перераховані грошові кошти згідно з договором № УГВ555/13-22 у загальному розмірі 5 889 838,50 грн, з яких: 5 889 500,00 грн в цей же день були перераховані іншим юридичним особам поза межами виконавчого провадження. Залишок коштів склав 338,50 грн.
На час розгляду Заяви загальна сума грошових коштів, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" Акціонерним товариством "Укргазвидобування" за договором № УГВ555/13-22 склала 21 830 971,50 грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення Приватного виконавця до суду із заявою про звернення стягнення на належні боржникові (Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс") від іншої особи кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах.
4. Короткий виклад оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, їх обґрунтування.
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 30 березня 2023 року у справі № 917/234/21 заяву Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди Олександра Сергійовича про звернення стягнення на належні боржникові від іншої особи кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах (з урахуванням уточнення) задовольнив частково: звернув стягнення на грошові кошти в розмірі 1 653 942,12 грн (у тому числі 150 343,78 грн - основна винагорода приватного виконавця, 500,00 грн - мінімальні витрати виконавчого провадження), що знаходяться у Акціонерного товариства "Укргазвидобування", ЄДРПОУ 30019775 на рахунку НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478 або інших рахунках та належать до передачі боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", ЄДРПОУ 39917201 шляхом виставлення платіжної інструкції (інструкцій) приватного виконавця на примусове списання коштів, які належать боржнику, та перебувають на рахунках Акціонерного товариства "Укргазвидобування". Вимогу приватного виконавця про направлення органам досудового розслідування окремої ухвали стосовно вчинення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" (за весь час ухилення із з`ясуванням періоду зміни керівництва) діяння, передбаченого статтями 190 та 382 Кримінального кодексу України, залишив без розгляду.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 15 листопада 2023 року, прийнятою за результатом нового розгляду справи № 917/234/21, залишив ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року у справі № 917/234/21 без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт ухилення Боржника від виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року у цій справі є доведеним, Боржник мав можливість виконати судове рішення за рахунок коштів, перерахованим йому Акціонерним товариством "Укргазвидобування" згідно з договором № УГВ555/13-22, однак не здійснив цього, факт існування укладеного між Боржником та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" договору № УГВ555/13-22 ними не оспорюється, договір виконується його сторонами, на виконання умов цього договору Акціонерне товариство "Укргазвидобування" перерахувало Боржнику грошові кошти на загальну суму 21 830 971,50 грн. При цьому, врахувавши те, що ціна договору № УГВ555/13-22 складає 47 304 000,00 грн, що була сплачена Акціонерним товариством "Укргазвидобування" лише частково, суди дійшли висновку про те, що решта (несплачена сума із загальної ціни договору) є заборгованістю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Боржником, наявність якої є підставою для застосування у спірних правовідносинах процедури, передбаченої статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження», та звернення стягнення на грошові кошти Боржника, що перебувають в іншої особи - у Акціонерного товариства «Укргазвидобування».
Залишаючи без задоволення заяву приватного виконавця про направлення органам досудового розслідування окремої ухвали стосовно вчинення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" діяння, передбаченого статтями 190 та 382 Кримінального кодексу України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява Приватного виконавця в цій частині вимог суперечить частині другій статті 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Крім того, суди зазначили про те, що виконавець не позбавлений права направити відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно з частиною четвертою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах.
5. Короткий зміст вимог касаційних скарг.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця про звернення стягнення на належні боржнику від іншої особи кошти повністю, здійснити поворот виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця про звернення стягнення на належні боржнику від іншої особи кошти повністю.
6. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржники послалися на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" зазначило про те, що суди попередніх інстанцій:
- неправильно застосували та порушили норми процесуального і матеріального права, а саме: статтю 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статтю 336 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, від 13 серпня 2021 року у справі № 910/20504/16;
- обмежилися лише встановлення факту укладення між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" договору № УГВ555/13-22 від 26 січня 2022 року та не досліджували факт наявності заборгованості за цим договором на момент постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали у цій справі;
- порушили положення статей 76 77 236 Господарського процесуального кодексу України та залишили поза увагою те, що сам по собі договір не є первинним документом, а в матеріалах справи відсутні докази наявності у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" заборгованості за договором № УГВ555/13-22 на момент постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали у цій справі, а висновки судів попередніх інстанцій про наявність такої заборгованості ґрунтуються на припущеннях;
- порушили статтю 41 Конституції України, пункт 2 частини першої статті 3 та статтю 321 Цивільного кодексу України та безпідставно позбавили Акціонерне товариство "Укргазвидобування" права власності на кошти в розмірі 1 653 942,12 грн, які не належали боржнику у виконавчому провадження № НОМЕР_2.
Також Акціонерне товариство "Укргазвидобування" зазначило про те, що суд апеляційної інстанції в порушення статей 204 509 525 526 629 Цивільного кодексу України дійшов передчасного висновку про те, що дії Акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо належного виконання умов з оплати наданих послуг за укладеним з боржником договором № УГВ555/13-22 як такі, що суперечать доктрині заборони суперечливої поведінки, оскільки Акціонерне товариство "Укргазвидобування", здійснюючи оплату наданих боржником послуг за договором № УГВ555/13-22, діяло правомірно в межах та у спосіб, передбачений договором, що не може бути розцінене судом як протиправна поведінка.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" у касаційній скарзі зазначило про те, що суд апеляційної інстанції
- неправильно застосував та порушив статтю 53 Закону України «Про виконавче провадження» і статтю 336 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, фактично змінив судову практику щодо питання примусового списання коштів з рахунку третьої особи;
- не врахував те, що сам факт наявності підписаного між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" договору № УГВ555/13-22 на суму 47 304 000,00 грн не свідчить про факт наявності заборгованості за цим договором, а в матеріалах справи відсутні докази наявності у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" заборгованості за договором № УГВ555/13-22 на момент звернення приватного виконавця до суду із заявою про звернення стягнення на належні боржнику від іншої особи кошти.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда О. С. у відзиві на касаційну скаргу просить касаційні скарги відповідача (боржника) та зацікавленої особи залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у цій справі залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з дотриманням та правильним застосуванням норм процесуального і матеріального права, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими та безпідставними.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Позиція Верховного Суду
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені скаржниками підстави касаційного оскарження судових рішень, а також доводи приватного виконавця, викладені у відзиві на касаційну скаргу, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається доводи, викладені Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" у касаційних скаргах, стосуються виключно висновків судів попередніх інстанцій, що містяться в оскаржуваних ухвалі та постанові, щодо задоволення заяви Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О. С. про звернення стягнення на належні боржникові від іншої особи кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах (з урахуванням уточнення).
Касаційні скарги не містять доводів, які б стосувалися висновків судів попередніх інстанцій, що містяться в оскаржуваних судових рішеннях, про залишення без розгляду вимоги приватного виконавця про направлення органам досудового розслідування окремої ухвали стосовно вчинення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" діяння, передбаченого статтями 190 та 382 Кримінального кодексу України, з огляду на що суд касаційної інстанції, керуючись частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не переглядає ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у цій справі в частині залишення без розгляду вимоги приватного виконавця про направлення органам досудового розслідування окремої ухвали стосовно вчинення посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" діяння, передбаченого статтями 190 та 382 Кримінального кодексу України.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 326 Господарського процесуального кодексу України).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Отже, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої - четвертої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, визначений у статті 336 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, п`ятої, шостої та восьмої якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах), електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.
Наразі існує стала судова практика щодо застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 Господарського процесуального кодексу України, підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, від 13 серпня 2021 року у справі № 910/20504/16.
Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновку про те, що системний аналіз положень статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
При цьому, за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.
При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини непропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.
Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.
Як встановили суди попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", як виконавцем, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як замовником, був укладений договір на надання послуг з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах Акціонерного товариства "Укргазвидобування" № УГВ555/13-22 від 26 січня 2022 року, відповідно до пункту 2.1. якого Виконавець зобов`язався надати на свій ризик відповідно до цього договору, план-замовлень та узгодженого Замовником плану робіт та технічного завдання (додаток № 1 до договору) послуги з капітального ремонту та освоєння нафтових та газових свердловин на родовищах Замовника, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити якісно надані послуги на умовах, передбачених договором.
Факт існування зазначеного укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" договору № УГВ555/13-22 зазначеними особами не оспорюється.
Суди також встановили, що договір № УГВ555/13-22 виконується його сторонами, оскільки на виконання умов цього договору Акціонерне товариство "Укргазвидобування" перерахувало Боржнику грошові кошти на загальну суму 21 830 971,50 грн.
При цьому, суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що загальна узгоджена сторонами у пункті 3.1. договору № УГВ555/13-22 його ціна складає 47 304 000,00 грн, що була сплачена Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" лише частково, дійшли висновку про те, що несплачена сума із загальної ціни договору № УГВ555/13-22 є заборгованістю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Боржником, наявність якої є підставою для застосування у спірних правовідносинах процедури, передбаченої статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження», та звернення стягнення на грошові кошти Боржника, що перебувають в іншої особи - у Акціонерного товариства «Укргазвидобування».
Однак, Верховний Суд вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, такими, що зроблені з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», статей 86 236 336 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду та без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів та з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається, суди попередніх інстанцій хоч і послалися в оскаржуваних судових рішеннях на зазначені вище висновки Верховного Суду щодо застосування статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України, однак фактично при вирішенні спору не застосували ці висновки та не з`ясували з достовірністю факт наявності у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" заборгованості за договором № УГВ555/12-22, не встановили розміру заборгованості та її беззаперечності.
Верховний Суд зазначає про те, що сам лише факт існування укладеного між Боржником та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" договору № УГВ555/13-22 та визнання зазначеними особами цього факту не свідчить про існування у Замовника перед Виконавцем за цим договором заборгованості.
Встановивши обставини того, що договір № УГВ555/13-22 виконується його сторонами та дійшовши висновку про те, що несплачена сума із загальної ціни договору є заборгованістю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Боржником, суди попередніх інстанцій не зазначили якими належними, допустимими та достовірними доказами підтверджується факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", як виконавцем, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як замовником, своїх зобов`язань за договором № УГВ555/13-22.
Суди попередніх інстанцій в обґрунтування доведеності обставин виконання договору № УГВ555/13-22 його сторонами послалися на те, що цей факт підтверджується тим, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" на виконання умов цього договору перерахувало Боржнику грошові кошти на загальну суму 21 830 971,50 грн. Однак, Верховний Суд вважає ці висновки судів недостатніми, оскільки факт перерахування Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на виконання умов договору № УГВ555/13-22 Боржнику грошових коштів на загальну суму 21 830 971,50 грн не підтверджує обставини надання Виконавцем Замовнику передбачених договором послуг на суму 25 473 028,50 грн, що є рештою суми із загальної передбаченої ціни договору:
47 304 000,00 грн - ціна договору № УГВ555/13-22
-
21 830 971,50 грн - сплачена Замовником та отримана Виконавцем сума за договором № УГВ555/13-22
= 25 473 028,50 грн.
Зазначивши про те, що несплачена сума із загальної ціни договору № УГВ555/13-22 є заборгованістю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Боржником, суди попередніх інстанцій не зазначили, якими доказами підтверджується факт існування цієї заборгованості, не встановили, чи наявні в матеріалах справи докази та якщо наявні, то які саме, в підтвердження факту існування у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" заборгованості за договором № УГВ555/13-22 на несплачену із загальної ціни договору суму. Поза увагою судів залишилися і обставини щодо безспірності цієї заборгованості (несплаченої суми із загальної ціни договору № УГВ555/13-22) у розмірі 25 473 028,50 грн.
Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що несплачена сума із загальної ціни договору № УГВ555/13-22 є заборгованістю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Боржником не ґрунтується на жодному доказі, що фактично є припущенням судів, на якому не може ґрунтуватися судове рішення, про що правильно зазначило Акціонерне товариство "Укргазвидобування" у касаційній скарзі.
Наведене вище свідчить про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували та порушили положення статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статей 86 236 336 Господарського процесуального кодексу України, фактично не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, оскільки не перевірили доводи сторін у повному обсязі та не встановили, чи дійсно існувала у Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" заборгованість за договором № УГВ555/13-22 станом на момент звернення Приватного виконавця до суду у цій справі із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України та станом на момент постановлення місцевим господарським судом ухвали за результатом розгляду цієї заяви від 30 вересня 2021 року, та якщо заборгованість існувала, то в якому розмірі, чи була ця заборгованість безспірною та чи підтверджується її існування наявними в матеріалах справи належними, достовірним, допустимими доказами, поданими учасниками справи відповідно до вимог процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Встановлення зазначених обставин, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції та є підставою для скасування оскаржуваних ухвали місцевого і постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин та порушили положення статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статей 86 236 336 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, не дослідили зібрані у справі докази, не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення питання щодо звернення стягнення на грошові кошти Боржника у виконавчому провадженні, що належать іншим особам, враховуючи те, що заявлені скаржниками підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі є обґрунтованими, Верховний Суд, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року та постанова Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у цій справі підлягають скасуванню, а справа № 917/234/21 - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити надані усіма учасниками справи докази та доводи, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
10. Судові витрати.
Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
11. Щодо вимог про здійснення повороту виконання судового рішення.
Відповідно до підпункту «г» пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинен бути зазначений поворот виконання у разі скасування рішень судів за наявності відповідної заяви та підстав.
Згідно з частиною першою статті 333 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції за результатом розгляду касаційних скарг Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" скасовує оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та передає справу № 917/234/21 на новий розгляд до місцевого господарського суду, у такому разі підстави для здійснення повороту виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 30 вересня 2023 року у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у справі № 917/234/21 скасувати в частині задоволення заяви Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О. С. про звернення стягнення на належні боржникові від іншої особи кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах (з урахуванням уточнення).
3. Справу № 917/234/21 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
4. В решті ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у справі № 917/234/21 залишити без змін.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй