ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/124/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі - КП, Боржник)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий -Тимошенко О. М., судді: Крейбух О. Г., Юрчук М. І.) від 20.01.2020 у справі Господарського суду Рівненської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до КП
про стягнення 796 679,09 грн,
1. Короткий зміст вимог скарги
1.1. 22.11.2019 КП звернулося до Господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (далі - ВДВС), у якій просило визнати недійсною постанову ВДВС про арешт коштів боржника від 06.09.2019 ВП №59275966 (далі - Постанова) в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунку в АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1 (далі - Рахунок-1), в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати.
1.2. Скарга мотивована тим, що арештовані кошти використовуються для виплати заробітної плати працівникам КП, а накладення арешту призводить до порушення їх конституційних прав на оплату праці.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2019 (суддя Горплюк А. М.) скаргу КП задоволено; визнано Постанову недійсною в частині накладення арешту на кошти, які містяться на Рахунку-1, в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати.
2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що накладення арешту на Рахунок-1 призвело до того, що кошти не зараховуються на зарплатний рахунок, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам КП; виплата підприємством заробітної плати працівникам має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам; накладення арешту на рахунок КП, який призначений, зокрема, для виплати заробітної плати, призводить до порушення конституційних прав робітників КП на оплату праці; державний виконавець не був позбавлений можливості отримати від банків, у якому накладеного арешт на кошти боржника, інформацію щодо цільового використання коштів та можливості звернення стягнення на них.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.11.2019 скасовано; прийнято нове рішення; у задоволенні скарги КП відмовлено.
2.4. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Рахунок-1 є поточним, не є рахунком із спеціальним режимом використання і не використовується для виплати заробітної плати; КП не обґрунтувало, яка саме сума необхідна для виплати заробітної плати працівникам, тобто його вимога є неконкретизованою; КП не підтвердило, що арештований рахунок використовувався лише з метою оплати праці та здійснення пов`язаних відрахувань; КП не надало жодного обґрунтування наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності; наведені обставини можуть свідчити про зловживання КП своїми правами та про безпідставне звільнення його від обов`язку виконання судового рішення, що є неприпустимим; ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 10.02.2020 КП подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.11.2019.
4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
4.1. Суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 7, 13, частини четвертої статті 238, частини другої статті 269, статті 343 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки порушив принцип змагальності сторін та надав безпідставну перевагу доводам апелянта; не надав відповідь та не встановив, чи були порушенні права КП; не з`ясував, які вимоги були заявлені, при цьому КП просило скасувати Постанову лише в частині накладення арешту на кошти, які містяться на Рахунку-1, в межах сум, необхідних для виплати заробітної плати за відповідний місяць; не врахував, що КП відкрило банківський рахунок в AT «Ощадбанк» для зарахування заробітної плати № НОМЕР_2 (далі - Рахунок-2), кошти на який зараховуються лише з Рахунку-1; безпідставно посилався на те, що КП не вказало конкретну суму коштів, яку скаржник не може виплатити працюючим, оскільки у скарзі ставилось питання про визнання протиправними дій ВДВС.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від Компанії та ВДВС не надійшли.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Суду від 06.03.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою КП у письмовому провадженні; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.03.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 25.02.2019 Компанія звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до КП про стягнення 796 679, 09 грн за неналежне виконання грошового зобов`язання.
7.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.04.2019 у справі № 918/124/19 позов Компанії задоволено; стягнуто з КП на користь Компанії 584 734, 39 грн основного боргу, 85 219, 34 грн пені, 25 100,50 грн 3% річних, 101 624,86 грн інфляційних втрат та 11 950,19 грн судового збору.
7.3. 03.05.2019 на підставі цього рішення Господарський суд Рівненської області видав наказ, який передано для примусового виконання у ВДВС (виконавче провадження № 59275966).
7.4. 06.09.2019 Постановою накладено арешт на кошти у межах загальної суми боргу в розмірі 844 692,21 грн, що містяться на рахунках, які знаходяться в АТ "Ощадбанк" та належать КП, зокрема, на поточному Рахунку-1.
7.5. У довідці № 82 від 25.09.2019, яка видана АТ "Державний ощадний банк України", перелічені рахунки Боржника, відкриті в цьому банку та їх призначення.
За відомостями цієї довідки Рахунок-1 є поточним, не є рахунком із спеціальним режимом використання і не використовується для виплати заробітної плати.
7.6. КП "Дубнокомуненергія" відкрило в АТ "Ощадбанк" банківський Рахунок-2 для зарахування заробітної плати.
7.7. Згідно з пунктом 1.1 договору № 5-16 від 29.03.2016 про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат через поточні рахунки фізичних осіб з використанням платіжних карток (далі - Договір) організація замовляє та оплачує, а Банк бере на себе зобов`язання здійснювати зарахування на поточні рахунки, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток, відкриті в Банку працівниками Організації, на умовах та в строки, визначені цим Договором, заробітної плати та інших виплат працівникам Організації.
Пункт 2.1.4 Договору визначає, що Організація перераховує в Банк грошові кошти в загальній сумі заробітної плати, авансів та інших виплат, що призначаються для зарахування на рахунки працівників Організації на зарплатний рахунок.
7.8. 27.09.2019 на зарплатний рахунок отримано кошти на оплату праці працівників КП, проте АТ "Ощадбанк" отримані кошти повернув платнику з призначенням повернення "невірно вказані реквізити".
7.9. Листом № 88 від 03.10.2019 банк повідомив, що цей рахунок використаний не за призначенням та не відповідністю призначень між фінансуванням та відомістю.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. За змістом статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
8.2. Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статтях 3 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статті 97 Кодексу законів про працю, статей 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
8.3. Отже, держава гарантує та законодавчо закріплює право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 923/560/17.
8.4. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безперешкодний доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
8.5. За наведеними нормами державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження не має права накладати арешт на рахунки із спеціальним режимом використання, якими також можуть бути рахунки для зарахування страхових виплат, заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки співробітників клієнта, з метою забезпечення дотримання наведеного положення державному виконавцю відповідно до статті 18 Закону надано безперешкодний доступ до інформації про боржника, в тому числі конфіденційної, що є необхідною для вчинення виконавчих дій відповідно до меж повноважень та в порядку, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням інших нормативно-правових актів. Суд звертається до власної правової позиції, викладеної у пункті 14 постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 922/808/16.
8.6. Згідно з частиною другою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
8.7. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
8.8. Таким чином, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, на оплату праці. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19.
8.9. За вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.10. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
8.11. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, недослідження обставин використання Рахунку-1 для виплати заробітної плати та ігнорування усталеної судової практики щодо неможливості накладення арешту на такі рахунки.
8.12. Натомість суд апеляційної інстанції встановив, що Постановою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках в АТ "Ощадбанк" та належать КП у межах загальної суми боргу в розмірі 844 692,21 грн, зокрема, на поточному Рахунку-1; за відомостями довідки № 82 від 25.09.2019, виданої цим банком, Рахунок-1 є поточним, не є рахунком із спеціальним режимом використання і не використовується для виплати заробітної плати.
8.13. Відмовляючи у задоволенні скарги КП на дії ВДВС, суд апеляційної інстанції вказав, що не має сумніву у справедливості висновків суду першої інстанції в частині забезпечення державою прав громадян на своєчасне одержання винагороди за працю і пріоритету таких виплат перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства, однак виходив з недоведеності фактичних обставин цієї справи, якими обґрунтовані вимоги КП, зокрема, відсутності доказів використання Рахунку-1 для виплати заробітної плати та здійснення пов`язаних відрахувань.
8.14. У зв`язку із викладеним Суд вважає, що аргументи Скаржника (підпункт 4.1 цієї постанови) зводяться до необхідності встановлення обставин використання Рахунку-1 для виплати заробітної плати, та до переоцінки доказів у справі, зокрема, Договору та довідки № 82 від 25.09.2019 тоді як виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції - суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.15. Отже, встановлення визначених обставин та здійснення переоцінки відповідних доказів не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/9375/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17.
8.16. Разом з цим, Суд звертає увагу, що пункти 1.1 та 2.1.4 Договору, які за твердженнями Скаржника, викладеними касаційній скарзі, зобов`язують КП здійснювати зарахування на зарплатний рахунок лише через поточний рахунок, не містять таких приписів, як встановили суди. У пункті 1.1. Договору йдеться про обов`язок Банку здійснювати зарахування грошових коштів, які сплачені КП, на поточні рахунки саме фізичних осіб (працівників КП), а за змістом пункту 2.1.4 Договору КП перераховує на зарплатний рахунок у Банку грошові кошти, призначені для зарахування на вказані поточні рахунки працівників, без прив`язки до проведення оплати через поточний рахунок КП.
8.17. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції за результатами дослідження наданих сторонами доказів в сукупності встановив, що Рахунок-1 не використовується для виплати заробітної плати, Суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції повно встановив всі істотні обставини справи, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. За наведених мотивів Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмовити у задоволенні скарги КП на дії ВДВС, у зв`язку з чим відхиляє доводи Скаржника (підпункт 4.1 цієї постанови) як такі, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
8.18. Решта доводів касаційної скарги не спростовують наведених вище висновків, з яких виходить Суд у цій постанові.
8.19. З огляду на викладене, підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
9. Судові витрати
9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 918/124/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак