№ 918/531/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/531/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант ЛТД"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області

(суддя - Войтюк В.Р.)

від 01.06.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Грязнов В.В., Мельник О.В.)

від 28.06.2023

за заявою Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів"

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант ЛТД",

2. Управління економіки і власності Дубенської міської ради

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1. У травні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (далі - Завод) звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просило суд:

- заборонити Управлінню економіки і власності Дубенської міської ради (далі - Управління) здійснювати будь-які дії щодо укладення та підписання будь-яких правочинів (договорів купівлі-продажу, відступлення права вимоги) щодо предмету електронного аукціону SPE001-UA-20230509-68919 від 17.05.2023 -двоповерхової цегляної будівлі, загальною площею 735,8 м2, яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Млинівська, 69, реєстраційний номер 18918264 від 21.05.2007 (далі - об`єкт приватизації), а також вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації речових прав та їх обтяжень щодо вказаного об`єкту нерухомого майна;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Галант ЛТД" (далі - Товариство) здійснювати будь-які дії щодо укладення та підписання будь-яких правочинів (договорів купівлі-продажу, відступлення права вимоги) щодо об`єкту приватизації, а також вчиняти будь-які інші дії щодо реєстрації речових прав та їх обтяжень щодо вказаного об`єкту нерухомого майна;

- заборонити Товариству та будь-яким іншим особам перераховувати кошти Управлінню за будь-якими правочинами (договорами купівлі-продажу, відступлення права вимоги) щодо об`єкту приватизації.

2. Заява обґрунтована таким:

- Завод і Товариство брали участь в електронному аукціоні з продажу об`єкту малої приватизації. Переможцем торгів було визнано Товариство;

- Завод не погоджується з результатами проведеного аукціону та має намір звернутися до суду з позовом про оскарження його результатів;

- Товариство може здійснити оплату вартості майна та набути його у власність до моменту звернення Заводу із позовом, тому не вжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист порушених прав у разі задоволення позову;

- застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна, яке було предметом електронного аукціону, є адекватним, ефективним та обґрунтованим способом забезпечення позову;

- висновок про можливість застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії щодо майна, яке було предметом електронного аукціону зроблено в постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 910/21049/17.

Фактичні обставини справи, установлені судами

3. Завод та Товариство приймали участь в електронних торгах з продажу окремо розташованої двоповерхової цегляної будівлі, загальною площею 735, 8 м2, яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Млинівська, 69, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Дубно в особі Дубенської міської ради.

4. 17.05.2023 оформлено протокол про результати проведення електронного аукціону.

5. Переможцем електронних торгів було визнано Товариство з кінцевою ставкою 415 001 грн.

6. Завод не погодився із результатами проведеного аукціону, вважаючи, що він проведений із порушенням норм чинного законодавства, а відтак заявник мав намір звернутися до суду із позовом про оскарження його результатів.

7. 13.06.2023 Завод звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства та Управління про визнання недійсним результату приватизації об`єкта малої приватизації - двоповерхової цегляної будівлі, загальною площею 735, 8 м2, яка знаходиться по вул. Млинівська, 69 у м. Дубно, шляхом визнання недійсним результатів проведення електронного аукціону, оформленого протоколом про результати проведення електронного аукціону від 17.05.2023.

8. Товариство перерахувало кошти організатору аукціону в день постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.06.2023, заяву про забезпечення позову задоволено повністю, вжито заходи забезпечення позову, які заявлялися Заводом.

10. Ухвала суду першої інстанції з посиланням на пункт 1 (накладення арешту на майно) та пункт 2 (заборона відповідачу вчиняти певні дії) частини першої статті 137 ГПК України мотивована тим, що обраний заявником вид забезпечення позову - накладення арешту на майно є співмірним та прямо стосується предмета позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (заявника) у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому обраний заявником захід забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності, оскільки у цьому випадку останній позбавлений права лише на відчуження спірного майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.

11. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 залишено ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2023 без змін з інших мотивів.

12. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано таким:

- Завод мав намір звернутися з немайновим позовом про визнання недійсним результату приватизації об`єкта малої приватизації, а тому досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

- у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі між організатором електронного аукціону та його переможцем буде укладено правочин, Товариство набуде у власність предмет аукціону і Завод не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду;

- заявник навів достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутися (а на момент апеляційного перегляду звернувся) до суду, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України (заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання).

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи

13. 12.07.2023 заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

14. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме:

- пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України, оскільки Товариство та Управління є відповідачами у справі № 918/581/22 (за позовом Заводу про визнання недійсним результату аукціону), а не іншими особами, як передбачає вказана норма і предметом спору є результат проведення аукціону, а не безпосередньо лот аукціону (нерухоме майно);

- не врахуванням висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 22.06.2023 у справі №910/5361/22 щодо застосування пункту 4 частини першої та частини дванадцятої статті 137 ГПК України щодо можливості вжиття таких заходів забезпечення позову, як зупинення продажу майна, оскільки за своїм змістом вжитті судами заходи забезпечення позову є зупиненням продажу нерухомого майна;

- пунктів 64, 72 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, оскільки аукціон завершується підписанням протоколу про результати електронного аукціону, сплати ціни продажу об`єкта приватизації та укладенням договору купівлі-продажу об`єкта приватизації (не враховано висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 щодо правової природи протоколу електронних торгів, який за своїм змістом є попереднім договором, невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін);

- частини дванадцятої статті 137 ГПК України, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову є зупиненням продажу нерухомого майна, що є очевидним втручанням у проведення електронного аукціону;

- не враховано висновок, викладений у пункті 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

15. 25.07.2023 до Верховного Суду від Заводу надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він заперечив проти доводів касаційної скарги і просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.

16. Відзив на касаційну скаргу мотивовано таким:

- на момент подання заяви про забезпечення позову до його подання будь-які особи, зазначені у ній не набувають статусу сторін спору, оскільки такий статус набувається з моменту постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, а тому посилання скаржника на невідповідність процесуального статусу Товариства та Управління (відповідачі, а не інші особи), передбаченого пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України є надмірним фонетичним формалізмом;

- посилання скаржника на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №910/5361/22 є помилковим, оскільки правовідносини, що були предметом розгляду у ній є неподібними до правовідносин, які розглядаються у цій справі. Зокрема, у справі № 910/5361/22 суд вирішував питання втручання в проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна в рамках примусового виконання судового рішення;

- забезпечення позову відбулось на підставі пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України, за змістом якого визначеним особам забороняється вчиняти певні дії і такі заходи не мають наслідком втручання у проведення аукціону, оскільки останній вже було завершено на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

17. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

18. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

19. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 907/835/17).

20. Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

21. Норми ГПК України також містять перелік заборон щодо вжиття певних заходів забезпечення позову, зокрема частиною 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

22. У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).

23. Господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, на який посилається скаржник).

24. Верховний Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, передбачені пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України (на відміну від інших пунктів цієї ж статті), визначають широке коло засобів (заходів) забезпечення позову, оскільки не містять чіткого переліку дій, які може бути заборонено вчиняти шляхом постановлення відповідної ухвали. А тому суди під час вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії (певні дії щодо предмету спору) мають дослідити зміст відповідних заходів забезпечення позову і встановити, чи не є вони за своєю суттю іншим заходом забезпечення позову, передбаченим відповідним пунктом частини першої статті 137 ГПК України і чи відсутні заборони на вжиття заявлених заходів забезпечення позову, передбачені вказаною статтею.

25. Отже, у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам або іншим особам вчиняти певні дії мали дослідити, чи не підпадає вжиття таких заходів забезпечення позову під заборону, передбачену, зокрема, частиною дванадцятою статті 137 ГПК України.

26. Суди попередніх інстанцій встановили, що Управління оголосило про проведення аукціону з продажу об`єкту малої приватизації. На аукціон було виставлено майно комунальної власності територіальної громади міста Дубно. Орган приватизації - Управління. Тобто аукціон проводився від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування).

27. Щодо меж проведення та завершення аукціону з продажу об`єкту малої приватизації Верховний Суд виходить з такого.

28. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим визначено Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон про приватизацію).

29. Відповідно до частини першої статті 10 Закону про приватизацію порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

30. Аукціон - спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2 частини першої статті 1 Закону про приватизацію).

31. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432.

32. Відповідно до пункту 37 Порядку електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.

33. Процедуру визначення переможця електронного аукціону урегульовано пунктами 63 - 75 Порядку.

34. Згідно з пунктом 64 Порядку переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об`єкта приватизації протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати електронного аукціону; укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

35. Відповідно до пункту 72 Порядку після опублікування органом приватизації через особистий кабінет укладеного договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та натискання відповідної електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Аукціон завершено. Договір підписано".

36. Отже, виходячи із визначення поняття електронного аукціону (спосіб продажу об`єкту приватизації з визначенням переможця), положень статтей 1, 10 Закону про приватизацію, Порядку проведення аукціону, останній завершується укладенням договору купівлі-продажу та його опублікуванням. А тому у вказаній частині приймаються доводи скаржника, а заперечення Заводу, що аукціон вже було завершено відхиляються як необґрунтовані.

37. У цьому контексті Верховний Суд звертається до своїх попередніх висновків щодо моменту завершення конкурсних процедур (аукціону, торгів) (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21, 23.11.2022 у справі № 674/648/21).

38. Так, у пункті 4.15. постанови від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21 Верховний Суд дійшов висновку, що укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, а відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі вищезазначеного державного нерухомого майна в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право), у тому числі переможцю аукціону, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.

39. Системний аналіз положень глави 23 ЗК України дає підстави для висновку, що оприлюднення результатів земельних торгів є їх завершальною стадією (стаття 139 ЗК України), наслідком якого є опублікування укладеного договору, зокрема, договору купівлі-продажу права оренди (постанова Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 674/648/21).

40. Отже, враховуючи те, що здійснення оплати за виграний лот та укладення договору купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону є етапами його проведення, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення таких дій є втручанням в проведення аукціону, що прямо заборонено положенням частини дванадцятої статті 137 ГПК України. Суди попередніх інстанцій в порушення принципу jura novit curia ("суд знає закони") не врахували імперативних приписів частини дванадцятої статті 137 ГПК України, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про можливість забезпечення позову на підставі пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України, оскільки вони за своїм змістом є втручанням у проведення аукціону.

41. Посилання Заводу у заяві про забезпечення позову на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.04.2021 у справі № 910/21049/17 не може бути враховано у цій справі з огляду на відмінний суб`єктний склад правовідносин.

42. Так, у справі № 910/21049/17 заходи забезпечення позову вживалися до електронного аукціону, який проводився в межах реалізації майна товариства з обмеженою відповідальністю, яке перебувало в заставі банку. Тобто конкурсна процедура проводилася не від імені держави чи територіальної громади, а тому обмеження щодо застосування заходів забезпечення позову, передбачені частиною дванадцятою статті 137 ГПК України не розповсюджуються на такі правовідносини. Натомість у справі, яка переглядається, конкурсна процедура проводилась від імені територіальної громади.

43. Оскільки незастосування частини дванадцятої статті 137 ГПК України є достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову і, відповідно, задоволення касаційної скарги, решта доводів скаржника не розглядаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

45. Відповідно до частин першої, другої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

46. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували положень статтей 1, 14, 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пунктів 63 - 75 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації, що призвело до порушення частини дванадцятої статті 137 ГПК України.

Розподіл судових витрат

47. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, сплачені Товариством за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанції, покладаються на Завод.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304 пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант ЛТД" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 918/531/23.

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Млинівська, 69, код 02971506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант ЛТД" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Шевченка, 2, код 22308137) 2 684, 00 грн - судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; 2 684, 00 грн - судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Баранець

Г. Вронська