№ 918/932/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/932/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 (Філіпова Т. Л. - головуюча, судді: Бучинська Г. Б., Маціщук А. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"

про застосовування наслідків недійсності правочинів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"

про стягнення грошових коштів в сумі 3 865 935, 35 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Провадження у судах попередніх інстанцій

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" (далі - ТОВ "Арма Факторинг") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" (далі - ТОВ "Прод Майстер"), в якому просило застосувати наслідки недійсності договору відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою № 014/89-07/560 від 28.09.2007, кредитним договором № 014/89-07/564 від 28.09.2007 та кредитним договором № 014/89-07/1094/980 від 24.11.2009, укладеного між сторонами 16.12.2016; договору відступлення прав за договором поруки №014/89-07/560/2 від 28.09.2007, укладеного між сторонами 16.12.2016 та договору відступлення прав за договором іпотеки № 014/89-07/560/1 від 28.09.2007, укладеного між сторонами 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1557, шляхом зобов`язання ТОВ "Прод Майстер" передати ТОВ "Арма Факторинг" усе одержане на виконання вказаних правочинів в натурі, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0687 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0555), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 118337356101);

- земельну ділянку площею 0,0346 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0532), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87383156101);

- земельну ділянку площею 0,1840 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0533), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 47780756101);

- земельну ділянку площею 0,4571 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0534), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87524856101);

- земельну ділянку площею 0,1231 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0535), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 49911956101);

- земельну ділянку площею 0,1130 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0536), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 50099156101);

- земельну ділянку площею 0,1657 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0537), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гайдамацька, 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 47904456101);

- земельну ділянку площею 0,3115 га (кадастровий № 5610100000:01:029:0549), яка знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Пухова (тепер Кобзарська), 83б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 168344856101);

- об`єкт нерухомості за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гайдамацька, будинок 20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1435641356101);

- об`єкт нерухомості за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гайдамацька, будинок 20а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1435641056101);

- об`єкт нерухомості за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Гайдамацька, будинок 20б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1435638856101).

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Арма Факторинг" узагальнено стверджувало про те, що укладені між сторонами правочини про відступлення права вимоги в судовому порядку були визнані недійсними, однак питання реституції за цими правочинами вирішено не було. Тому, на підстав приписів статті 216 Цивільного кодексу України і задля повернення сторонами усього отриманого за недійсними правочинами, ТОВ "Арма Факторинг" і подало позов у цій справі.

3. ТОВ "Прод Майстер", зі свого боку, звернулося до Господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом до ТОВ "Арма Факторинг", в якому просило стягнути з останнього кошти, отримані за недійсними правочинами у розмірі 1 820 000 грн та 2 045 935,35 грн інфляційних втрат.

4. Зустрічні позовні вимоги так само обґрунтовувалися необхідністю застосування наслідків недійсності згаданих правочинів.

5. В ході розгляду первісного та зустрічного позовів місцевим господарським судом, сторони надіслали до суду заяву про затвердження між ними мирової угоди, суть якої полягала у взаємній відмові від претензій одне до одного.

6. Так, ТОВ "Арма Факторинг" погодилося відмовитися від своїх позовних вимог та визнати за ТОВ "Прод Майстер" право власності на згадані вище об`єкти нерухомого майна. В свою чергу ТОВ "Прод Майстер" погодилося відмовитися від своїх вимог про стягнення з ТОВ "Арма Факторинг" грошових коштів в сумі 3 865 935, 35 грн.

7. Розглянувши заяву сторін про затвердження мирової угоди, Господарський суд Рівненської області постановив ухвалу від 29.11.2024, якою подану заяву задовольнив, затвердив мирову угоду у запропонованій редакції, провадження у цій справі закрив.

8. Затверджуючи мирову угоду, суд вказав, що ця угода підписана уповноваженими представниками сторін, стосується виключно їхніх прав та обов`язків, відповідає фактичним обставинам та доказам у справі та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

9. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024, до апеляційного господарського суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд прийняв рішення про її права, інтереси та обов`язки.

10. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 навела такі аргументи:

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підставою реєстрації за ТОВ "Прод Майстер" права власності на перелічене нерухоме майно став договір про відступлення права вимоги від 16.12.2016;

- за умовами вказаного договору ТОВ "Арма Факторинг" передало ТОВ "Прод Майстер" право вимоги за рядом кредитних договорів, укладених між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 , договором іпотеки, укладеним між цими ж особами та договором поруки, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 ;

- однак, вищезазначені договори відступлення права вимоги за договорами іпотеки та поруки були визнані недійсними судовим рішенням місцевого суду у справі № 569/22011/18, яке залишено в силі постановою Верховного Суду;

- зі змісту постанови Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 569/22011/18 слідує, що ТОВ "Прод Майстер" не набуло прав іпотекодержателя та, відповідно, права на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема на спірне майно;

- водночас, не дивлячись на позицію Верховного Суду щодо неможливості ТОВ "Прод Майстер" володіти такими правами, оскільки воно не є фінансовою установою та не має права надавати кредитні послуги та проводити процедуру звернення стягнення на іпотечне майно, сторони цієї справи утворили фіктивний судовий спір, в межах якого за мировою угодою знову неправомірно передали спірне майно ТОВ "Прод Майстер", чим проігнорували рішення суду у справі № 569/22011/18;

- таким чином, на думку заявниці, набуття у власність ТОВ "Прод Майстер" на підставі оскарженої ухвали Господарського суду Рівненської області іпотечного майна відбулось з порушенням закону та більше того без залучення заінтересованих осіб, а саме ОСОБА_1 , яка є поручителем по кредитному зобов`язанню та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), який є боржником по кредитному договору.

11. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.04.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

12. В подальшому ж, розглянувши відповідні доводи апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі приписів пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме у зв`язку із встановленням обставин того, що ухвалою місцевого господарського суду від 29.11.2024 питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржниці не вирішувалося. Зазначені висновки апеляційний суд оформив ухвалою від 08.05.2025.

Касаційна скарга

13. Не погодившись із ухвалами місцевого (про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі) та апеляційного (про закриття апеляційного провадження) судів, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а дану справу направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

14. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2025 відрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 тільки в частині оскарження ухвали апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження від 08.05.2025 з підстави касаційного оскарження, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи скаржниці

15. ОСОБА_1 стверджує, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з неправильним застосуванням та порушенням правових норм.

16. Обґрунтовуючи своє твердження наголошує на неправомірності висновку апеляційного господарського суду про те, що ухвала місцевого господарського суду від 29.11.2024 жодних прав, інтересів та (або) обов`язків скаржниці не стосується. Продовжує наполягати, що згаданою ухвалою фактично вирішено долю спірного майна у правовідносинах, учасником яких вона є. Водночас підкреслює, що питання виконання чи припинення її зобов`язань за договором поруки так і залишилося невирішеним, хоча його вирішення безумовно впливає на її права та інтереси.

Узагальнені доводи інших учасників справи

17. ТОВ "Прод Майстер" надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позиції скаржниці. Погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що ухвала місцевого господарського суду прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_1 не зачіпає. За викладеного просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржену ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

18. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників скаржниці ( Дремлюга Ю. С. , Лук`янчук В. С.) і ТОВ "Прод Майстер" (Бляшин М. С.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

20. Предметом апеляційного оскарження у даному випадку була ухвала місцевого господарського суду від 29.11.2024, якою затверджено мирову угоду між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер" та закрито провадження у цій справі.

21. Відповідно до умов затвердженої мирової угоди, ТОВ "Арма Факторинг" відмовилося від своїх позовних вимог щодо застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді повернення нерухомого майна, яке ТОВ "Прод Майстер" набуло за результатами реалізації цих правочинів, а також визнало за останнім право власності на згадані об`єкти нерухомості. В свою чергу ТОВ "Прод Майстер" відмовилося від своїх вимог щодо застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді стягнення з ТОВ "Арма Факторинг" грошових коштів, отриманих за недійсними правочинами з нарахованими на них інфляційними втратами.

22. При цьому, нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Прод Майстер" було набуто ним в результаті звернення стягнення на предмети іпотеки за договором іпотеки, яким забезпечувалося виконання кредитних договорів, боржником за якими виступає ОСОБА_2 , а поручителем є ОСОБА_1 .

23. Як слідує з оскарженої ухвали, виходячи з наведених обставин, апеляційний господарський суд вважав, що при постановленні ухвали від 29.11.2024 місцевим судом не вирішувалось питань про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , адже суджень про такі в тексті ухвали немає. Крім цього, суд виснував, що жодних нових (додаткових) прав чи обов`язків після постановлення вказаної ухвали скаржниця не набула.

24. Перевіряючи правильність застосовування та дотримання судом попередньої інстанції правових норм при наданні вказаного висновку, колегія суддів Верховного Суду міркує таким чином.

25. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

26. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

27. Згідно із частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

28. Вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

29. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

30. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

31. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням суду вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

32. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

33. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

34. Установивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

35. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі й тому відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

36. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (див. подібний правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 12.05.2021 у справі № 910/11213/20).

37. В світлі викладеного колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на тому, що раніше між учасниками цієї справи розглядалася справа № 569/22011/18 за позовами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 до ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер" про визнання недійсними (1) договору відступлення права вимоги за Генеральною кредитною угодою № 014/89-07/560 від 28.09.2007, кредитним договором № 014/89-07/564 від 28.09.2007 та кредитним договором № 014/89-07/1094/980 від 24.11.2009, укладеним 16.12.2016 між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер"; (2) визнання недійсним договору про відступлення прав за договором поруки (№ 014/89-07/560/2 від 28.09.2007), укладеного 16.12.2016 між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер"; (3) визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки № 014/89-07/560/1 від 28.09.2007, укладеного між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер" 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1557.

38. За результатами розгляду позовів у вказаній справі, Рівненській міський суд Рівненської області ухвалив рішення від 05.10.2022, яким заявлені вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_1 задовольнив. Верховний Суд постановою від 25.06.2024 вказане рішення місцевого суду змінив, однак лише у мотивувальній частині.

39. Таким чином, наразі щодо учасників цієї справи наявне судове рішення, яким вже встановлено обставини порушення прав та інтересів ОСОБА_1 у спірних кредитно-іпотечних правовідносинах, а тому формальний висновок апеляційного господарського суду про те, що затверджена місцевим судом мирова угода, яка є важливою частиною цих відносин, не стосується прав, інтересів чи обов`язків вказаної особи (через те, що в ухвалі відсутні згадки про цю особу) не можна визнати обґрунтованим.

40. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 неодноразово звертала увага суду саме на цьому аспекті даного провадження, проте суд апеляційної інстанції уваги таким доводам скаржниці не надав, а натомість вдався до формалізованої текстуальної оцінки оскарженої ухвали місцевого суду.

41. Варто враховувати, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

42. Більше того, суд апеляційної інстанції у цій частині не врахував і правового статусу скаржниці, яка у спірних правовідносинах виступає поручителем, тобто згідно з вимогами статті 554 Цивільного кодексу України (за загальним правилом) відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

43. При цьому Велика Палата Верховного Суду у схожих правовідносинах зазначала про необхідність врахування інтересів боржників у можливості повернути кредитний борг тій особі, яка за законом має право надавати фінансові послуги та відповідає визначеним у ньому вимогам, та не вважала, що, захищаючи свої права та інтереси, боржники зловживають правами (див. постанову від 08..08.2023 у справі № 910/8115/19).

44. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Однак, постановлену ухвалу апеляційного господарського суду у цій справі не можна визнати обґрунтованою, оскільки допустивши порушення ряду норм процесуального права (статті 17 75 86 236 254 ГПК України), суд апеляційної інстанції в результаті дійшов передчасного висновку про відсутність впливу оскарженої ухвали місцевого господарського суду на права, інтереси та обов`язки скаржниці та про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження у справі з посиланням на пункт 3 частини першої статті 264 ГПК України.

46. Звідси, заявлена у скарзі підстава касаційного оскарження своє підтвердження в межах здійснення касаційного провадження у цій справі частково знаходить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

48. Виходячи з наведених повноважень, Верховний Суд вважає, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права призвели до винесення незаконної ухвали про закриття апеляційного провадження, що є підставою для скасування судового рішення в силу приписів частини шостої статті 310 ГПК України з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 300 301 304 306 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 у справі № 918/932/24 скасувати, а зазначену справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.