ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 920/674/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (колегія суддів: Сітайло Л. Г. - головуючий, Андрієнко В. В., Шапран В. В.)
за скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. на дії (рішення) державного виконавця у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни
до Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В.
про стягнення 601 674,04 грн,
за участю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цих вимог
1.1. У вересні 2022 року Фізична особа - підприємець Ксєнєва З. П. (далі - ФОП Ксєнєва З. П.) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. (далі - АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача 601 674,04 грн, з яких 519 600,00 грн - заборгованість з орендної плати, 30 469,93 грн - компенсація комунальних витрат, 51 604,11 грн - пеня.
1.2. Позовні вимоги ФОП Ксєнєвої З. П. обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 04.20.2010.
1.3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.02.2023 у справі № 920/674/22 частково задоволено позовні вимоги ФОП Ксєнєвої З. П. до АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про стягнення з відповідача на користь позивача 601 674,04 грн.
Вирішено стягнути з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 519 600,00 грн, компенсацію комунальних витрат в розмірі 30 469,93 грн, пеню в розмірі 36 128,88 грн та відшкодування витрат на оплату правової допомоги в розмірі 30 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 змінено рішення Господарського суду Сумської області від 28.02.2023 у справі № 920/674/22 та викладено пункти 2, 3, 4 цього рішення в такій редакції:
"2. Стягнути з Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 519 600 (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп., пеню в сумі 36 128 (тридцять шість тисяч сто двадцять вісім) грн 88 коп., витрати на оплату правової допомоги в сумі 28 480 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн 74 коп.
3. В інший частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Сум.обл / Сумська МТГ / 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, рахунок отримувача UA868999980313181206083018540) 8 568 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 06 коп. судового збору".
2. Короткий зміст скарги АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії та постанову державного виконавця та судових рішень
2.1. У жовтні 2023 року до Господарського суду Сумської області надійшла скарга АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, в якій заявник просив:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича щодо відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066 про стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн на підставі наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22;
- визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066 щодо стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн на підставі наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22.
2.2. Зазначена скарга мотивована тим, що на момент звернення позивача до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС) Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "Міжнародний резервний банк"). Крім того, заявник зазначав, що на час звернення позивача до Шевченківського ВДВС Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення про ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк". Скаржник наголошував на тому, що наведена інформація є публічною. З огляду на це, на думку скаржника, в цьому випадку були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження. Скаржник вважав, що державний виконавець Шевченківського ВДВС Полінкевич О. В. відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" повинен був повернути стягувачу наказ Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 № 920/674/22 без прийняття до виконання.
2.3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 (суддя Заєць С. В.) у справі № 920/674/22 відмовлено у повному обсязі в задоволенні скарги АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії та постанову державного виконавця.
2.4. Відмовляючи в задоволенні скарги АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії та постанову державного виконавця, господарський суд першої інстанції виходив із того, що скаржник не надав доказів добровільного виконання наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22. За обставин відсутності доказів добровільного виконання судового рішення законним методом виконання рішення, за висновком суду, є здійснення процедури примусового виконання саме через відповідну державну виконавчу службу, що і було здійснено стягувачем. Крім того, як зазначив суд, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. щодо відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066 відповідають приписам Закону України "Про виконавче провадження".
2.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/674/22 та ухвалено нове рішення, яким задоволено в повному обсязі скаргу АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії та постанову державного виконавця.
Вирішено визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. щодо відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066 про стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн на підставі наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22.
Визнано неправомірною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066 щодо стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн на підставі наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22.
2.6. Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції та задовольняючи скаргу АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії та постанову державного виконавця, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідно до пунктів 4, 11 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Оскільки станом на момент звернення ФОП Ксєнєвої З. П. до Шевченківського ВДВС вже було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк", а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також прийняв рішення про ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк", і така інформація є публічною, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що у старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження", і він повинен був повернути стягувачу наказ Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22 без прийняття до виконання.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 920/674/22, до Верховного Суду звернулася ФОП Ксєнєва З. П. із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/674/22 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФОП Ксєнєва З. П. зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
3.3. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував приписи пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 та постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.
3.4. АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у відзиві на касаційну скаргу ФОП Ксєнєвої З. П. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін. АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію зазначає, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо боржника визнано банкрутом (пункт 3 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"); якщо Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку боржника (пункт 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"); якщо Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (пункт 11 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
Оскільки станом на момент звернення ФОП Ксєнєвої З. П. до Шевченківського ВДВС вже було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк", а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також прийняв рішення про ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк", і така інформація була публічною, на думку АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, у старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження", і він повинен був повернути стягувачу наказ Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22 без прийняття до виконання.
4. Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Переглянувши оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена з огляду на таке.
4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 920/674/22 Господарський суд Сумської області 01.06.2023 видав накази, в тому числі наказ від 01.06.2023 про стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн.
4.4. 05.09.2023 ФОП Ксєнєва З.П. звернулася до Шевченківського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.
4.5. За результатами розгляду цієї заяви 06.09.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Полінкевичем О. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 72706066 щодо виконання наказу від 01.06.2023 № 920/674/22, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн.
4.6. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 25.02.2022 № 91-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 25.02.2022 № 131 "Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу.
4.7. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що наведена інформація є публічною та розміщена на офіційному вебсайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4.8. За таких обставин господарські суди зазначили, що з 25.02.2022 АТ "Міжнародний резервний банк" перебуває у процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто банк перебуває під повним контролем держави Україна.
4.9. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів" та Указу Президента України від 11.05.2022 № 326/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів", 19.05.2022 в Україні примусово вилучені корпоративні права (акції) у розмірі 100 % майна АТ "Міжнародний резервний банк", що належали Публічному акціонерному товариству "Сбербанк Росії".
4.10. З урахуванням наведених обставин суди зазначили, що, починаючи з 19.05.2022, єдиним власником (акціонером) банку є держава Україна.
4.11. Крім того, господарські суди зазначили, що 13.06.2023 стягувач - ФОП Ксєнєва З. П. зверталася до АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію із заявою про добровільне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та повідомляла банківські реквізити для сплати грошових коштів.
4.12. АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у листі від 04.07.2023 № 2574 послалося на пункт 1 розділу VII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, згідно з яким внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов`язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про дату набрання рішенням суду законної сили.
4.13. Крім того, АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у наведеному листі зазначило, що заявником були надані не засвідчені належним чином ксерокопії постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 920/674/22 та наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 у справі № 920/674/22, що не відповідає вимогам законодавства.
4.14. Місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. М. щодо відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066.
4.15. Апеляційний господарський суд визнав помилковими такі висновки місцевого господарського суду та дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. щодо відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066. Крім того, апеляційний господарський суд визнав неправомірною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2023 № 72706066.
4.16. Однак колегія суддів не може погодитися з такими висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.
4.17. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
4.18. Верховний Суд, переглядаючи оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, на яку посилається скаржник. Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи зазначену справу дала відповідь на запитання щодо правильного застосування приписів Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі щодо застосування пункту 4 частини 4 статті 4 зазначеного Закону.
4.19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 зазначила, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.20. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".
4.21. За частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення стягувача до відділу ДВС із заявою про виконання виконавчого документа) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
4.22. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" за цим законом підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами в передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
4.23. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
4.24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
4.25. Отже, у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" законодавець урегулював, що примусове виконання рішень уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
4.26. Одним із таких актів є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який установлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
4.27. Відповідно до пункту 8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення стягувача до відділу ДВС із заявою про виконання виконавчого документа) законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що йому не суперечить.
4.28. Тобто у спорах, пов`язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов`язань перед його кредиторами, приписи Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 29.08.2018 у справі № 127/10129/17, від 23.01.2019 у справі № 761/2512/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17.
4.29. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: реалізує повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у кредитному реєстрі Національного банку України.
4.30. Колегія суддів зазначає, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 920/674/22 Господарським судом Сумської області 01.06.2023 видано накази, в тому числі наказ від 01.06.2023 про стягнення з АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь ФОП Ксєнєвої З. П. заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн.
4.31. Наведена постанова апеляційного господарського суду набрала законної сили, а тому не може ставитися під сумнів під час розгляду скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), щодо якої його прийнято.
4.32. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
4.33. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, наведена правова норма (пункт 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження") має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.
4.34. Однак, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій із погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.
4.35. Таким чином, місцевий господарський суд, установивши відсутність доказів добровільного виконання наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на дії та постанову державного виконавця.
4.36. Натомість апеляційний господарський суд, не спростувавши встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи щодо відсутності доказів добровільного виконання наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22, дійшов помилкового висновку про те, що у старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження", і він повинен був повернути стягувачу наказ Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 № 920/674/22 без прийняття до виконання.
4.37. Крім того, колегія суддів враховує, що за змістом положень частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
4.38. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.39. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", заява № 48553/99, пункт 77, та від 05.07.2005 у справі "Агротехсервіс" проти України", заява № 62608/00, пункт 42).
4.40. Конституційний Суд України, беручи до уваги приписи статей 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 1291 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 та постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.
4.41. Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
4.42. За таких обставин Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про неврахування апеляційним господарським судом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 та постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.
4.43. За результатами перегляду справи в касаційному порядку Верховний Суд установив неправильне застосування апеляційним господарським судом приписів пунктів 4, 11 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновків Верховного Суду.
4.44. Водночас колегія суддів вважає помилковим посилання апеляційного господарського суду в оскаржуваній постанові на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
4.45. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду цієї справи врахуванню підлягає саме остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.
4.46. Наведеним спростовуються посилання АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, викладені у відзиві, на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17.
4.47. На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права під час ухвалення оскаржуваної постанови підтвердилися за результатами перегляду справи в касаційному порядку, у зв`язку із чим касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
5.3. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
5.4. З огляду на викладене Верховний Суд вважає наведені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції норм права достатніми для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 17.01.2024 із залишенням в силі ухвали господарського суду першої інстанції від 07.11.2023 у справі № 920/674/22.
6. Судові витрати
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
6.2. ФОП Ксєнєва З. П. у касаційній скарзі зазначає, що понесла судові витрати в розмірі 15 000,00 грн, які складаються з витрат на надання професійної правничої допомоги. На підтвердження наведеного ФОП Ксєнєва З. П. надала додаток № 1 до договору про надання правової допомоги адвоката від 21.01.2024 № 21/1, акт № 1 наданої правової допомоги згідно з додатком № 1 до договору про надання правової допомоги адвоката від 21.01.2024 № 21/1 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 21.01.2024.
6.3. Проте ФОП Ксєнєва З. П. не надала договір про надання правової допомоги адвоката від 21.01.2024 № 21/1. Наведене свідчить про відсутність у Верховного Суду об`єктивної можливості перевірити умови, визначені договором про надання правової допомоги адвоката від 21.01.2021 № 21/1, а тому розгляд цієї заяви є передчасним.
Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 920/674/22 скасувати, ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/674/22 залишити в силі.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. в дохід державного бюджету України 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
4. Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак