№ 921/183/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 921/183/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Онищук М.Б.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

на рішення Господарського суду Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

від 13.09.2021 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І., Якімець Г.Г.

від 29.03.2022

за позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"

про стягнення 3 246 956,35 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення 2 744 052,99 грн заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, 361 131,97 грн пені, 88 604,34 грн 3%річних та 53 167,04 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив своєчасної оплати рахунків за перевищення договірної потужності у травні - грудні 2019 року на загальну суму 2 898 452,70 грн, чим порушив умови пунктів 2.5, 8.4 договору транспортування природного газу від 19.09.2019 № 1807000408. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі пункту 13.5 вказаного договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

19 вересня 2018 року між Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (надалі - Оператор) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (надалі - Замовник) укладено договір транспортування природного газу №1807000408 (надалі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених цим Договором, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

Положеннями пункту 2.3 Договору визначено послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка № 1 (розподіл потужності) та/або додатка № 2 транспортування) до цього Договору.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Договору сторони погодили, що Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи (надалі - Кодекс), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також планувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

У пункті 2.8 Договору визначено, що додатки № 1, № 2, № 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток № 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Відповідно до пункту 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному Договором.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком № 1 до цього Договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.

Відповідно до пункту 7.1 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку № 1 до цього Договору. Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу та оформлюється додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 11.1 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

У пунктах 11.2, 11.3 Договору передбачено, що Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В подальшому до Договору сторони укладали додаткові угоди, а саме 28.08.2018 укладено додаткову угоду № 1, 30.11.2018 додаткову угоду № 2, 28.12.2018 додаткову угоду № 3, 01.05.2019 додаткову угоду № 4.

Додатковою угодою № 4 від 01.05.2019 сторони вирішили викласти розділи ІІ-ХІІ Договору в наступній редакції.

Згідно з пунктом 2.1 Договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 Договору).

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання з відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника (пункт 2.2 Договору).

Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка № 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3 Договору).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.4 Договору).

Згідно з пунктом 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.6 Договору).

Умовами пункту 2.7 Договору передбачено, що: додаток № 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед; додаток № 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед; додаток № 3 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Згідно з пунктом 2.8 Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідне до пункту 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим Договором.

Умовами пункту 4.1 Договору визначено обов`язки Замовника, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з пунктом 6.1 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком № 1 (розподіл потужності) та/або додатком № 2 (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до пункту 8.1 Договору вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком № 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком № 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Вартість договірної потужності Замовника на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (пункт 8.2 Договору).

Відповідно до пункту 8.4 Договору вартість замовленої потужності Замовника на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця.

Абзацем 4 зазначеного пункту передбачено, що у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником, визначений Оператором ГТС на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У абзаці 5 цього ж пункту визначена формула, за якою розраховується вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця (однією з складових формули є кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених у додатку № 1). Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформляються Оператором і Замовником актами наданих послуг (пункт 11.1 Договору).

Умовами пунктів 11.2, 11.3 Договору передбачено, що Оператор до 15-го числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць. Замовник протягом 2 днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу, підписаного уповноваженим представником, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами додатків № 1(розподіл потужності) та № 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до Договору, наявний додаток № 3 з переліком комерційних вузлів обліку газу.

Позивач на підтвердження виконання ним умов Договору надав: акти наданих послуг, відповідно до яких Оператор надав, а Замовник отримав послуги перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи на загальну суму 2 898 452,70 грн: акт № 05-2019-1807000408/1000519 за травень 2019 року на суму 680 280,47 грн; акт № 06-2019-1807000408/1000619 за червень 2019 року на суму 214 243,68 грн; акт № 07-2019-1807000408/1000719 за липень 2019 року на суму 254 399,71 грн; акт № 08-2019-1807000408/1000819 за серпень 2019 року на суму 304 126,43 грн; акт № 09-2019-1807000408/1000919 за вересень 2019 року на суму 242 212,50 грн; акт № 10-2019-1807000408/1001019 за жовтень 2019 року на суму 202 595,52 грн; акт № 11-2019-1807000408/1001119 за листопад 2019 року на суму 419 109,72 грн; акт № 12-2019-1807000408/1001219 за грудень 2019 року на суму 581 484,67 грн. Вказані акти підписані представником Замовника та скріплені його печаткою; рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності, в яких зазначений обсяг перевищення замовленої потужності тис. куб. м/добу (сумарний за місяць) і відповідний тариф, а також звіти про використання замовленої потужності за травень-грудень 2019 року, в яких зазначено: ІЦЕС - код точки входу/виходу - 56ZG-DSO-3100003, щодобові обсяги фактично використаної потужності, та замовлена (договірна) потужність за добу в обсязі - 0,00000 тис. куб. м/добу, та які відповідно до реєстру відправлених файлів з інформаційної платформи Оператора направлені Замовнику.

Згідно з долученими позивачем копіями банківських виписок від 29.09.2019 та від 30.08.2019 Замовник перерахував Оператору 154 399,71 грн з призначенням платежу "перевищення замовленої потужності договір №1807000408 від 19.09.2018 згідно з рахунком № 07-2019-1807000408/1000719 від 31.07.2019".

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 у справі № 921/183/21 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- умовами пункту 2.3 договору транспортування природного газу сторони передбачили, що обсяги наданих послуг за договором визначаються у відповідних додатках №1(розподіл потужності) та/або додатку № 2 (розподіл потужності з обмеженням), які сторони не підписали;

- суд першої інстанції відхилив доводи позивача, що у випадку непідписання зазначених додатків необхідно вважати, що потужності надавались на подобовій основі, вказавши, що вживання в цьому пункті частики "крім" передбачає, що про надання доступу до потужності на подобовій основі в порядку винятку можливе лише при узгодженості місячних показників;

- суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для висновку, що оператор надавав послуги в спірний період безоплатно, так як предметом спору в цій справі є застосування підвищеного, по суті, штрафного тарифу на послуги транспортування природного газу. Відтак оскільки умовами пункту 7.1 договору транспортування природного газу передбачена оплата послуг транспортування газу по тарифам, встановленим регулятором, саме ці тарифи і повинні застосовуватись.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 у справі № 921/183/21 змінено, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- сторони, укладаючи додаткову угоду № 4 до, узгодили можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг) за умовами договору транспортування природного газу та визначили підстави, порядок виникнення обов`язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця, а отже досягли згоди щодо цієї істотної умови;

- виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору транспортування природного газу, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки № 1 та № 2 до договору не укладаються;

- з матеріалів справи вбачається вчинення відповідачем фактичних дій, які підтверджують схвалення й прийняття до виконання договору транспортування природного газу, зокрема в частині отримання послуги перевищення замовленої потужності;

- надані позивачем докази підтверджують перевищення відповідачем замовленої потужності у спірний період, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення спірної заборгованості, а також нарахованих пені, 3% та інфляційних втрат є правомірними;

- оскільки за умовами договору транспортування природного газу діяльність сторін підпадає під визначення перевезення вантажів, позивач є саме перевізником у розумінні положення частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України;

- ураховуючи пункт 8.4 договору транспортування природного газу, строк оплати послуг, наданих у період з травня до грудня 2019 року, настав з 20.06.2019 по 20.01.2020, відповідно шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості сплив з 20.12.2019 по 20.07.2020;

- позивач звернувся з цим позовом поза межами строку позовної давності, тобто зі спливом шестимісячного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- застосування судом апеляційної інстанції статті 901 Цивільного кодексу України, статей 306 307 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 913/64/17 за відсутності випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 306, 307, частини 5 статті 315 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах, що виникли на підставі договору транспортування природного газу, укладеного на підставі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 із змінами, внесеними згідно з постановами НКРЕКП № 2016 від 24.11.2016, № 2017 від 24.11.2016, № 1437 від 27.12.2017, № 1598 від 04.12.2018, № 558 від 12.04.2019, № 580 від 22.04.2019 відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 1 та 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статті 306 307 315 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах, що виникли на підставі договору транспортування природного газу, укладеного на підставі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 із змінами, внесеними згідно з постановами НКРЕКП № 2016 від 24.11.2016, № 2017 від 24.11.2016, № 1437 від 27.12.2017, № 1598 від 04.12.2018, № 558 від 12.04.2019, № 580 від 22.04.2019 відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 1 та 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.

Щодо вказаних доводів скаржника, Суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 наявні такі правові висновки:

"Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону "Про ринок природного газу" (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I; тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Натомість відповідно до частини першої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Закон "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати:

- надання доступу до потужності (розподіл потужності);

- послуги транспортування;

- послуги балансування.

Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII).

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, Верховний Суд доходить висновку, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.".

Отже, наразі наявний висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 306 307 315 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах, що виникли на підставі договору транспортування природного газу, укладеного на підставі Типового договору.

При цьому, у визначенні подібності правовідносин Суд виходить з того, що правовідносини у справі № 921/184/21 та у цій справі № 921/183/21 за предметом, підставами позовів та обставинами справ є подібними (стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних, штрафних санкцій у зв`язку з порушенням зобов`язань за договором транспортування природного газу; обставини наявності/відсутності надання послуг щодо перевищення замовленої потужності тощо).

Як зазначалось вище, за висновками суду апеляційної інстанції договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до них застосовуються норми глави 64 Господарського кодексу України.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у поставі від 15.07.2022 у справі № 921/184/21.

З огляду на викладене, помилковими також є висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин спеціальний шестимісячний строк позовної давності, передбачений частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 2 статті 180 Господарського кодексу України).

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу.

Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

За змістом частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням додатка № 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (розподіл потужності з обмеженнями), які згідно з пунктом 2.7 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток № 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами додатків № 1 (розподіл потужності) та № 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до Договору, однак наявний додаток № 3 з переліком комерційних вузлів обліку газу.

Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору, зокрема: сторонами підписувалися акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності); позивачем надсилались відповідачу звіти про використання замовленої потужності за травень-грудень 2019 року та рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності; відповідачем частково оплачено послуги щодо перевищення замовленої (договірної) потужності.

Так, згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу / виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу / виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку № 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки № 1 та № 2 до Договору не укладаються.

Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу / виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу / виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

За умовами пункту 8.4 Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником, визначений оператором на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пункту 8.4 Договору вартість замовленої потужності Замовника на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця. Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником, визначений Оператором ГТС на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 Договору.

Суд апеляційної інстанції з`ясував, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень - грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу. Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.

Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток без будь-яких заперечень чи зауважень.

Договір містить розділ VII "Тарифи", пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз", яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн. за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1 000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

За результатами дослідження актів наданих послуг апеляційний суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, хоча і відмовив у задоволенні позову через пропуск позовної давності, але при цьому дійшов висновку, що: акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травня - грудня 2019 року, надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості; у зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 361 131,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 53 167,04 грн, 3% річних у розмірі 88 604,34 грн; позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 981 118,48 грн є правомірними та такими, що порушують права позивача.

Однак такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із даним позовом Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" визначило його предмет, а саме, стягнення з відповідача 2 744 052,99 грн заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, 361 131,97 грн пені, 88 604,34 грн 3%річних та 53 167,04 грн інфляційних втрат, що разом становить 3 246 955,12 грн (2 744 052,99 грн + 361 131,97 грн + 88 604,34 грн + 53 167,04 грн).

У той же час, як зазначає суд апеляційної інстанції, він здійснивши перевірку розрахунків позивача, дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховані відповідачу 361 131,34 грн пені, 88 604,34 грн 3% річних та 53 167,04 грн інфляційних втрат, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 981 118,48 грн є правомірними. Такі висновки суду апеляційної інстанції здійснено без жодного мотивування (зазначення відповідних розрахунків).

Суд зазначає, що такі розбіжності щодо заявлених позивачем вимог і висновків суду апеляційної інстанції, свідчать про порушення апеляційною інстанцією вимог статей 86 236 237 282 Господарського процесуального кодексу України щодо здійснення перевірки правильності розрахунку заявлених до стягнення сум, з урахуванням меж позовних вимог.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Прийнята зі справи постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із пунктом 1 частини 3, частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що аргументи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене у даній постанові, дослідити зібрані у справі докази, надати їм належну правову оцінку, повно та всебічно перевірити обставини справи, зокрема перевірити правильність нарахування позивачем заборгованості та розрахунки, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі № 921/183/21 скасувати.

3. Справу № 921/183/21 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова