ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/83/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Степанова В.В. (адвокат);
відповідача - Осінчука В.Б. (адвокат);
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя Гевко В.Л.)
від 20.12.2019
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Н.М., судді - Кордюк Г.Т., Скрипчук О.С.)
від 30.06.2020
у справі за позовом ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш"
про визнання недійсним рішення, яке оформлене протоколом засідання спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 20.02.2016,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" (надалі - ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", відповідач) про визнання недійсним рішення, яке оформлене протоколом засідання спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 20.02.2016.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: з 22.06.2007 відповідач не мав права керуватися своїм статутом, оскільки Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V у тексті Закону України "Про господарські товариства" слова "рада акціонерного товариства (спостережна рада)" у всіх відмінках замінено відповідно словами "наглядова рада акціонерного товариства" у відповідному відмінку. Спостережна рада товариства не мала права приймати рішення про скликання загальних зборів акціонерів товариства, оскільки Законом України "Про акціонерні товариства" такі повноваження належать до виключної компетенції наглядової ради товариства. Протокол, яким оформлено рішення спостережної ради товариства від 08.02.2016, не містить обґрунтування (мотивів) в чому полягав інтерес товариства скликати позачергові збори.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020, у справі № 921/83/19 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду від 31.07.2019 у справі 921 /346/16-г/14 вказав, що терміни "спостережна рада" та "наглядова рада" позначають один і той же орган, який здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства і те, що відповідач не привів положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління, не свідчить про відсутність у відповідача зазначеного органу управління.
2.3. Суд першої інстанції встановив, що склад спостережної ради, визначений рішенням загальних зборів акціонерів від 23.01.2004, був повноважним станом на 20.02.2016 та дійшов висновку, що спостережна рада ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" приймаючи рішення, оформлене протоколом від 20.02.2016, діяла в межах повноважень, наданих статутом товариства, та відповідно до вимог чинного законодавства.
2.4. Місцевий господарський суд вказав, що особа, яка була обрана до складу наглядової ради ВАТ як акціонера, залишається повноважним членом наглядової ради і у випадку відчуження належних їй акцій, аж до моменту її переобрання загальними зборами акціонерів, якщо інше не визначено статутом ВАТ. Статут ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" додаткових підстав для припинення повноважень членів спостережної ради не передбачає.
2.5. Також суд першої інстанції зазначив, що для належного виконання покладених на спостережну раду функцій по захисту інтересів акціонерів, повноваження її членів припиняються не за збігом терміну, на який вони обирались, а їх переобранням у встановленому порядку уповноваженим органом акціонерного товариства - загальними зборами акціонерів.
2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що по суті спостережна рада є тим самим органом, що і наглядова рада. Суд зазначив, що у зв`язку зі змінами в законодавстві, при вирішенні спорів можуть не братися до уваги окремі положення статуту товариства в частині, наприклад, формування, діяльності чи компетенції спостережної ради (в разі їх суперечності чинному законодавству), однак твердження скаржника загалом про відсутність будь-яких повноважень у спостережної ради відповідача - є безпідставним.
2.7. Апеляційний суд спростував доводи скаржника про те, що у рішенні спостережної ради відсутні мотиви наявності "інтересів товариства" для скликання зборів, зазначивши, що нормами статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено лише встановлення факту існування такого інтересу, однак на спостережну раду жодним чином не покладено обов`язку викладення таких мотивів у відповідному рішенні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 07.09.2020 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 921/83/19, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити постанову про задоволення позову повністю.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 116 160 167 Цивільного кодексу України, статті 89 Господарського кодексу України, статей 32, 51, 53, 55, 57, пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1-49 Закону України "Про господарські товариства" та необхідність відступлення від висновку щодо застосування цих норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 921/346/16-г/14 та від 15.07.2020 у справі № 921/320/16-г/18 з огляду на те, що спостережна рада та наглядова рада є різними органами (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, заявник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, зокрема:
- пункту 2 розділу ІІІ (Прикінцевих положень) в сукупності з підпунктом 27 пункту 6 розділу 1 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України" в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень;
- частини 1 статті 1, статей 35, 37, 40, 43, 47, 51-53, 55; пунктів 2 та 4, пункту 5 розділу ХVІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про акціонерні товариства";
- норм Закону України "Про господарськи товариства" у правовідносинах, які відбувалися після вступу в дію Закону України "Про акціонерні товариства" та щодо можливості виконування обов`язків членів спостережної ради, наглядової ради громадянами (фізичними особами), які не є акціонерами товариства або уповноваженими особами акціонера акціонерного товариства (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Також, на думку ОСОБА_1 , наявні підстави, передбачені частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі позивача чи його представника.
3.3. 23.12.2020 ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відповідач зазначає, що основна підстава позову у цій справі є тотожною у справах № 921/346/16-г/14 та № 921/320/16-г/18, оскільки позивач вважає, що у спостережної ради відсутні повноваження для прийняття рішень та до неї не можуть застосовуватися норми права, які регулюють діяльність наглядової ради. ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" звертає увагу, що у справах № 921/346/16-г/14 та № 921/320/16-г/18 Верховний Суд констатував тотожність спостережної ради та наглядової ради.
3.4. 15.01.2021 ОСОБА_1 подала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке суд розглянув та відхилив з огляду на те, що клопотання не містить належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права, не обґрунтована відсутність сталої судової практики у відповідних питаннях та наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників, не доведено існування різних позицій у застосуванні наведених норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначила пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу без повідомлення позивача, справа розглядалася в період карантинних обмежень і позивач не отримувала на цей час повідомлень про розгляд справи.
4.3. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
4.4. Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що безумовною підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є її розгляд за відсутності будь-кого з учасників за умови не повідомлення його належним чином про дату, час і місце судового засідання.
4.5. За положенням частин 2 - 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
4.6. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, що передбачено пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
4.7. Згідно із частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
4.8. Положеннями частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
4.9. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 призначено справу № 921/83/19 до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2020.
4.10. 12.05.2020 апеляційний господарський суд відклав розгляд справи на 26.05.2020 у зв`язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
4.11. Апеляційний господарський суд 26.05.2020 повторно відклав розгляд справи на 30.06.2020 і того ж дня ухвалив постанову про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
4.12. ОСОБА_1 , відповідно до протоколів судових засідань від 12.05.2020, 26.05.2020 та 30.06.2020, не брала участі в апеляційному розгляді справи.
4.13. Як вбачається з матеріалів справи, поштове повідомлення про надсилання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 про призначення справи до розгляду на 12.05.2020 ОСОБА_1 повернулося до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
4.14. При цьому, матеріали справи також не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання 26.05.2020 та 30.06.2020. Список розсилки поштової кореспонденції не дає можливості встановити факт вручення позивачу процесуальних документів суду.
4.15. Водночас, 25.05.2020 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи 26.05.2020 на іншу дату, проте згідно довідки відділу документального забезпечення суду у клопотанні відсутній кваліфікований цифровий підпис.
4.16. Верховний Суд зазначає, що за відсутності в апеляційного господарського суду відомостей щодо належного повідомлення позивача про судові засідання, суд мав відкласти розгляд справи та вжити заходів для перевірки інформації щодо його належного повідомлення про судове засідання.
4.17. Апеляційний суд, здійснивши розгляд справи без участі позивача за відсутності в матеріалах справи доказів про його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, не звернув уваги на те, що право на участь у судовому розгляді не може бути формальним, а тому відсутність доказів належного повідомлення позивача про дату судового розгляду є порушенням вимог процесуального законодавства та безумовного підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
4.18. Отже, наведені обставини дають підстави для висновку про те, що апеляційний господарський суд 30.06.2020 розглянув справу за відсутності позивача (представника позивача), якого не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до приписів статей 120, 242, 270 та пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування прийнятої ним постанови з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308, пункту 5 частини 1, частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
5.2. Оскільки суд апеляційної інстанції порушив пункт 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України та розглянув справу за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, постанова апеляційного господарського суду, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 921/83/19 скасувати.
Справу № 921/83/19 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко