ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1831/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства «Харківобленерго» - Квіцінська А.І., адвокат (дов. від 22.05.2020),
відповідача - комунального підприємства «Харківводоканал» - Лисенко В.С., адвокат (дов. від 16.12.2019),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу комунального підприємства «Харківводоканал»
на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2020 (суддя Прохоров С.А.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (колегія суддів: Гетьман Р.А. (головуючий), Дучал Н.М., Хачатрян В.С.)
зі справи № 922/1831/15
за позовом акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»)
до комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал»)
про стягнення 15 985 367,42 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ «Харківобленерго» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до КП «Харківводоканал» про стягнення 6 274 214,50 грн. вартості електричної енергії, 4 537 068,74 грн. пені, 392 946,00 грн. - 3% річних, 4 781 138,18 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 07.05.2004 № 4 про постачання електричної енергії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2020 зі справи № 922/1831/15, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
КП «Харківводоканал», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення та постанову зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За твердженням КП «Харківводоканал», судом апеляційної інстанції у розгляді справи застосовані норми права - приписи статей 509 526 615 629 549 551 625 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 12.02.2019 зі справи № 922/4927/15, від 06.08.2019 зі справи № 922/635/15, від 18.02.2020 зі справи № 908/771/19.
Врахування правових висновків, які викладені у вказаних постановах Верховного Суду, дозволило б судам попередніх інстанцій належним чином застосувати норми матеріального права та відмовити у задоволенні позову, оскільки обставини, які входять до предмета доказування у справі, не підтверджені належними та допустимими доказами.
03.07.2020 від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких останній також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.06.2020 зі справи № 922/3757/17.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ «Харківобленерго» просило Касаційний господарський суд залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на необґрунтованість та безпідставність касаційної скарги.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
07.05.2004 акціонерною компанією «Харківобленерго» (позивач у справі) та державним комунальним підприємством каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» укладено договір про постачання електричної енергії № 4 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач як постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.
Додатковою угодою від 22.04.2009 назву споживача змінено на комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод».
Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 577/11 комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» перейменоване на КП «Харківводоканал».
Додатковою угодою від 01.02.2012 назву споживача змінено на КП «Харківводоканал».
Згідно з пунктом 9.11 Договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Враховуючи те, що жодною із сторін Договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, дія Договору продовжена на 2015 рік.
На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 2 «Порядок розрахунків» (у відповідності до додатка 3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію») оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатка № 9 «Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії» до цього договору (пункт 7.3 Договору), зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за передбаченою формою споживач зобов`язаний щомісяця в обумовлений Договором строк надавати постачальнику (підпункт 2.2.4 пункту 2.2 Договору).
Відповідно до підпункту 2.2.5 пункту 2.2 Договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка 2 «Порядок розрахунків».
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Договору передбачено, що постачальник має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, обумовлені цим договором.
У відповідності до пункту 1 додатку № 2 до Договору розрахунковий період встановлено споживачу з першого числа місяця до першого числа наступного місяця.
Згідно з пунктом 5 додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 «Акт про використану електричну енергію».
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі «Харківенергозбут» рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 (п`яти) операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (пункт 6 додатку № 2 до Договору).
Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті споживачем (тобто, нарахування надмірних сум або, навпаки, ненарахування сум, які споживач повинен оплачувати у відповідності до даного договору або нормативних документів), постачальник проводить перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображає його у рахунку, який споживач отримує у відповідному розрахунковому відділі Компанії до 6 числа наступного за розрахунковим місяця в порядку, визначеному пунктом 7.
АТ «Харківобленерго» проведено розподілення втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж КП «Харківводоканал».
До матеріалів справи додані узгоджені АТ «Харківобленерго» та КП «Харківводоканал» однолінійні схеми технологічних електричних мереж спільного використання КП «Харківводоканал» по субспоживачам:
ТОВ «Онікс ЛТД»,
ФОП Костенко Я.В.,
ПАТ «Харківська автобаза № 3»,
МТС (баз.станція ул. Ак. Белецкого,32),
КП «Харківські теплові мережі» (котельня по вул. Біологічна, 1а),
житлові будинки по вул. Біологічна1а та 1б,
ФОП Нестеренко В.О.,
ФОП Новіков М.М.,
ХООІСЕ «Інвестконтракт»,
КП «Шляхрембуд».
Наведені субспоживачі зазначені у додатку 3.3 до Договору.
Крім того, КП «Харківводоканал» у звітах про використану електричну енергію за кожен місяць зазначає, крім власного споживання електричної енергії, також обсяг спожитої електричної енергії вищезазначеними субспоживачами, що передбачено умовами Договору (підпункти 8.1.2, 8.1.3 пункту 8.1 Договору).
За результатами розрахункового періоду з 01.01.2015 по 31.01.2015, з 01.02.2015 по 28.02.2015 складено акти про використану електричну енергію, які отримані уповноваженою особою КП «Харківводоканал».
Посилаючись на те, що відповідач отримував (споживав) електричну енергію за Договором, проте не виконував належним чином зобов`язання з її оплати, позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просив стягнути з відповідача 6 274 214,50 грн. вартості електричної енергії, 4 537 068,74 грн. пені, 392 946,00 грн. - 3% річних, 4 781 138,18 грн. інфляційних втрат.
Зменшення позивачем позовних вимог пов`язано із перерахунком вартості спожитої відповідачем електричної енергії за період січень - лютий 2015 року на виконання судового рішення у справі № 922/4198/17 (згідно з судовим рішенням у справі № 922/4198/17 АТ «Харківобленерго» зобов`язано здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії КП «Харківводоканал» у період часу з листопада 2014 року по жовтень 2017 року у відповідності до Договору шляхом застосування тарифів для 1 (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в рахунках за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року), необхідністю перерозподілу втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж відповідача та виставленням відповідачу нових рахунків на оплату нарахувань за період січень - лютий 2015 року.
Відповідно до наданих позивачем: висновку експертного дослідження від 26.07.2019 № 19107/19108/19-72 за результатами проведення економічного дослідження та від 21.12.2019 № 20952/19-46/33033-33035/19-46 за результатами проведення електротехнічного дослідження підтверджено, що обсяг технологічних втрат у технологічних електричних мережах КП «Харківводоканал», що пов`язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб`єктів господарювання, який слід враховувати при визначенні обсягу спожитої електричної енергії в період з листопада 2014 по грудень 2018 за кожен місяць окремо, визначено вірно (в кількості 8 766 кВт/год). Висновок електротехнічного дослідження містить інформацію про загальний обсяг спожитої електричної енергії по кожному субспоживачу окремо, який співпадає з даними, зазначеними КП «Харківводоканал» у звітах за січень та лютий 2015 року, що складені та підписані уповноваженою особою, а саме першим заступником генерального директора КП «Харківводоканал». Втрати у спільних мережах нараховуються пропорційно спожитій субспоживачами електроенергії. Вказаним висновком підтверджено також відповідність здійсненому перерахунку оформлених АТ «Харківобленерго» рахунків на оплату за спожиту електричну енергію КП «Харківводоканал» за період з листопада 2014 року по грудень 2018 року. Також підтверджено обґрунтованість перерахунку вартості спожитої КП «Харківводоканал» електричної енергії із застосуванням тарифу для 1 (першого) класу напруги за період з листопада 2014 року по грудень 2018 року.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
- зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;
стаття 525:
- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
частина перша 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
частина четверта статті 612:
- прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора;
частина перша статті 613:
- кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку;
стаття 629:
- договір є обов`язковим для виконання сторонами;
стаття 714:
- за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання;
- до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін;
- законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами;
частина перша статті 692:
- покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарський кодекс України (далі - ГК України):
частина перша статті 173:
- господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку;
частина перша статті 275:
- за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 08.02.2020):
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 2 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6 274 214,50 грн. вартості електричної енергії, 4 537 068,74 грн. пені, 392 946,00 грн. - 3% річних, 4 781 138,18 грн. інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що: матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, у зв`язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування підстав для касаційного оскарження КП «Харківводоканал» зазначає про те, що судом апеляційної інстанції у розгляді справи застосовані норми права - приписи статей 509 526 615 629 549 551 625 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 12.02.2019 зі справи № 922/4927/15, від 06.08.2019 зі справи № 922/635/15, від 18.02.2020 зі справи № 908/771/19.
Так, у справах № 922/4927/15 та № 922/635/15, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, відмова в позові АТ «Харківобленерго» про стягнення заборгованості з КП «Харківводоканал» за спожиту електричну енергію (за інші періоди) пов`язана із встановленими судами обставинами: за умовами договору виконання АТ «Харківобленерго» зобов`язання з виставлення рахунків на оплату з правильним розрахунком вартості електричної енергії передує виникненню у споживача зобов`язання зі сплати вартості спожитої товарної продукції; АТ «Харківобленерго» не здійснено перерахунку та пред`явлення до сплати КП «Харківводоканал» рахунків з правильним зазначенням суми грошового зобов`язання (зокрема, на виконання судового рішення у справі № 922/4198/17, яким встановлено, у тому числі, обставини неправильного розрахунку АТ «Харківобленерго» вартості електричної енергії в рахунках за спірні періоди), відповідно, мало місце прострочення кредитора згідно з приписами статті 613 ЦК України.
Водночас у справі № 922/1831/15 місцевим господарським судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог і таке зменшення позивачем позовних вимог пов`язане із: перерахунком вартості спожитої відповідачем електричної енергії за період січень - лютий 2015 року на виконання судового рішення у справі № 922/4198/17, необхідністю перерозподілу втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж відповідача та виставленням відповідачу нових рахунків на оплату нарахувань за період січень - лютий 2015 року.
Відповідно Касаційний господарський суд у розгляді касаційної скарги зі справи № 922/1831/15 встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду зі справ № 922/4927/15 та № 922/635/15, та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, що не є подібними до правовідносин у справі № 922/1831/15. Встановлені судами фактичні обставини у справах № 922/4927/15, № 922/635/15 та № 922/1831/15 є різними, хоча і за подібного матеріально - правового регулювання.
Скаржник у касаційній скарзі також посилається на висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 зі справи № 908/771/19 і які не були враховані у розгляді справи № 922/1831/15.
Так, у справі № 908/771/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ойл» до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості Верховним Судом викладено висновок про те, що згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Саме акт здавання-прийняття робіт (послуг) є тим первинним документом, на підставі якого виникає обов`язок сплати.
Отже, у справі № 908/771/19, на яку посилається скаржник, правові висновки стосуються питання акта (здавання-прийняття робіт [послуг]) як первинного документа, на підставі якого виникають певні зобов`язання і який визначає обсяг господарської операції. Вказане питання постає також одним з ключових і в справі, яка розглядається.
Як зазначено Верховним Судом у справі № 908/771/19, рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 918/537/18, від 29.08.2019 зі справи № 905/2245/17, від 26.02.2020 зі справи № 915/400/18, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.
У справі, яка розглядається, судами, зокрема, встановлено, що на виконання умов Договору за результатами розрахункового періоду з 01.01.2015 по 31.01.2015, з 01.02.2015 по 28.02.2015 АТ «Харківобленерго» складено акти про використану електричну енергію, які отримані уповноваженою особою КП «Харківводоканал». За висновком судів попередніх інстанцій, будь - якого коригування та оформлення актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунка умовами Договору не передбачено та не потребується для застосування пункту 10 додатку № 2 до Договору (здійснення перерахунку з виставленням коригуючого рахунка).
Проте у зазначеному висновку судами не враховано те, що наявність актів про використану електричну енергію є обов`язковою та необхідною умовою правильності розрахунку (перерахунку), зокрема, з огляду на те, що первісні акти про використану електричну енергію містять інші дані про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії, ніж коригуючі рахунки з посиланням на перерахунок (з новим розподілом технологічних витрат з урахуванням спільного використання технологічних електричних мереж та наявності субспоживачів). Акт про використану електричну енергію є підставою для виставлення рахунків на оплату. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 зі справи № 922/3757/17.
З огляду на те, що згідно з умовами Договору за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 «Акт про використану електричну енергію», судам попередніх інстанцій належало з`ясувати, чи складалися акти про використану електричну енергію споживачем та постачальником перед виставленням коригуючих рахунків споживачу, та чи відповідають вони (акти) даним таких коригуючих рахунків.
Відповідно до приписів частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Згідно з частиною четвертою статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
З огляду на викладене судам належало також перевірити правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних, інфляційних втрат, визначивши період прострочення боржника (якщо останнє мало місце), з урахуванням визначених Договором умов оплати.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 86 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
У Касаційного господарського суду з наведених у постанові мотивів відсутні й підстави для висновку про правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи КП «Харківводоканал» про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу КП «Харківводоканал» задовольнити частково, оскаржувані судові акти зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
Судові витрати
За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300 308 310 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 зі справи № 922/1831/15 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко