ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 922/2788/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 5039/2023
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2023
у складі колегії суддів: Слободіна М.М. (головуючий), Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.
у справі № 922/2788/21
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
У справі про неплатоспроможність фізичної особи вирішується питання належності поданих боржником декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема повної інформації щодо доходів, рухомого або нерухомого майна, витрат тощо членів сім`ї.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
2. 19.07.2021 ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання по справі призначено на 10.08.2021.
3. 10.08.2021 ухвалою Господарського суду Харківської області в підготовчому засіданні відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Шапілова С.А., здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
4. 05.10.2021 ухвалою Господарського суду Харківської області в попередньому засіданні визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, призначено підсумкове засідання суду на 26.10.2021.
Подання до суду заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
5. 30.11.2021 від керуючого санацією надійшла заява про затвердження плану реструктуризації боргів боржника. Господарському суду Харківської області керуючим реструктуризацією було представлено план реструктуризації боргів боржника; протокол засідання зборів кредиторів № 2 від 26.11.2021, на якому було прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
6. 31.01.2022 кредитор АК "Альфа-банк" надав суду письмові заперечення на план реструктуризації боргів, в яких банк повідомив суду про те, що боржником представлена неповна інформація щодо майнового стану членів його сім`ї, відсутня інформація щодо наявності та відсутності у боржника цінних паперів, частки у статутному (установчому) капіталі підприємств.
Розгляд справи судами.
7. 01.12.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області відмовлено керуючому реструктуризації Шапілову С.А. у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; зобов`язано керуючого реструктуризацією та кредиторів визначитись з подальшою процедурою неплатоспроможності у відношенні боржника, відкладено розгляд справи у підсумковому засіданні.
8. У зазначеній ухвалі суд першої інстанції наголосив на тому, що в звітах керуючого реструктуризації Шапілова С.А. від 07.09.2021 та від 06.10.2021 про результати перевірки декларацій ОСОБА_1 відсутня інформація про майно, доходи, витрати ОСОБА_3 , код НОМЕР_1 (мати боржника ОСОБА_1 ), ОСОБА_4 , код НОМЕР_2 (батько ОСОБА_1 ), ОСОБА_5 , код НОМЕР_3 (сестра ОСОБА_1 ), ОСОБА_6 , код НОМЕР_4 (донька боржника).
9. У зв`язку наведеним суд першої інстанції дійшов висновку про те, що умови плану реструктуризації боргів суперечать законодавству, і як наслідок такий план реструктуризації боржника не підлягає затвердженню судом, оскільки порушує інтереси кредиторів боржника, перед якими боржник має загальний борг у розмірі 541 815,69 грн, із якого 533 805,69 грн підлягає прощенню (списанню) відповідно до представленого суду плану реструктуризації.
10. 26.01.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області відкладено розгляд справи в підсумковому засіданні суду на 16.02.2023, зобов`язавши керуючого реструктуризацією та кредиторів виконати вимоги ухвали суду від 26.01.23 в повному обсязі, докази надати суду.
11. 16.02.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області закрито провадження у справі № 922/2788/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ).
12. 23.05.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 залишено без змін.
13. Судові рішення мотивовані тим, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Однак, боржник ОСОБА_1 таким критеріям не відповідає, з урахуванням чого суди на підставі п. 1 частини сьомої статті 123 та частини одинадцятої статті 126 КУзПБ дійшли висновку про закриття провадження у справі про банкрутство .
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
14. 17.07.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 922/2788/21.
15. Скаржник зазначає, що ним до суду було подано виправлені декларації про майновий стан боржника, в яких відображено повну та достовірну інформацію щодо доходів, рухомого або нерухомого майна, витрат тощо членів сім`ї.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
16. Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника учасника справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
17. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
18. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку, що 24.01.2023 за вх. № 1785 на адресу Господарського суду Харківської області від керуючого реструктуризацією надійшли копії декларацій за 2018-2020 боржника про майновий стан ОСОБА_1 . Проте, в поданих деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім`ї відсутня інформація про майно, доходи, витрати ОСОБА_5 , код НОМЕР_3 (сестра ОСОБА_1 ), ОСОБА_6 , код НОМЕР_4 (донька боржника), ОСОБА_3 , код НОМЕР_1 (мати боржника ОСОБА_1 ) та зазначено, що "член сім`ї не надав інформацію". При цьому ні боржник, ні керуючий реструктуризацією не обґрунтували об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності або відсутності у вказаних вище членів сім`ї доходів, рухомого або нерухомого майна, витрат тощо.
19. Судова колегія погоджується з такими висновками з огляду на таке.
20. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі частини сьомої статті 123 КУзПБ, у зв`язку з зазначенням боржником неповних відомостей у декларації про майновий стан.
21. Судова колегія відзначає, що за змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
22. При цьому нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
23. Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства
24. Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
25. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
26. Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
27. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
28. Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
29. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа-боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
30. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
31. Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
32. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
33. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
34. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника-фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника-фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
35. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
36. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
37. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
38. Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
39. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
40. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
41. Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9-11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
42. Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
43. Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.
44. Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
45. Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.
46. Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
47. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
48. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
49. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
50. Судами попередніх інстанцій у цій справи встановлено, що у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018, 2019, 2020 роки відсутня інформація про майно, доходи, витрати ОСОБА_5 , код НОМЕР_3 (сестра ОСОБА_1 ), ОСОБА_6 , код НОМЕР_4 (донька боржника), ОСОБА_3 , код НОМЕР_1 (мати боржника ОСОБА_1 ) та зазначено, що "член сім`ї не надав інформацію". При цьому ні боржник, ні керуючий реструктуризацією не обґрунтували об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності або відсутності у вказаних вище членів сім`ї доходів, рухомого або нерухомого майна, витрат тощо.
51. Колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 9 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".
52. Аналіз зазначеної норми свідчить, що боржник у відповідному рядку декларації може зазначити "Член сім`ї не надав інформацію" лише за одночасної умови, що член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел. При цьому боржник має надати відповідні пояснення щодо відсутності інформації про майно і доходи членів сім`ї в офіційних джерелах та надати відповідні докази звернення до членів сім`ї стосовно надання відповідної інформації. Це буде запорукою зловживань з боку боржників, які лише заявляють про те, що член сім`ї не надав інформацію.
53. При цьому судова колегія зауважує, що суд касаційної інстанції не вправі давати оцінку деклараціям боржника, тобто досліджувати докази, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
54. Судова колегія відзначає, що скаржник не посилається на докази, які не були досліджені (були неналежно досліджені) судом апеляційної інстанції, на яких ґрунтується позиція скаржника та які могли би спростувати висновки судів попередніх інстанцій.
55. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
56. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
57. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
58. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки.
59. Відтак, на переконання колегії суддів, скаржником не доведено суду того, що ним у повній мірі виконано обов`язок стосовно подання повної та достовірної інформації щодо доходів, рухомого або нерухомого майна, витрат тощо членів сім`ї.
60. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
61. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
62. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
63. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами фактичні обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
В. Розподіл судових витрат.
64. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 5039/2023 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 922/2788/21 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
В. Погребняк