ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 922/2921/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Бенедисюк І. М., Рогач Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів: Крестьянінов О. О., Білоусова Я. О., Мартюхіна Н. О.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2024 (суддя Трофімов І. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним і скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заява про забезпечення позову
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМКУ, АМКУ - відповідно), в якій просить визнати недійсним та скасувати в частині, що стосується Товариства, рішення Адміністративної колегії відділення АМКУ від 24.07.2024 № 72/40-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 7/01-132-21 (далі - рішення № 72/40-р/к).
2. 29.08.2024 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення № 72/40-р/к щодо Товариства.
3. На обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що відділенням АМКУ внесено Товариство до зведених відомостей рішень органів АМКУ про визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу (далі - зведені відомості), що є підставою для відмови замовниками процедур закупівель у прийнятті тендерних пропозицій Товариства.
4. Заявник вказує також, що Товариство здійснює роботи, безпосередньо пов`язані з відновленням пошкодженого обладнання енергосистеми на території Кременчуцького району; забезпечує виконання робіт, послуг, спрямованих на відновлення об`єктів критичної інфраструктури України, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Тобто діяльність Товариства має важливе значення для забезпечення стабільної та безперебійної роботи об`єктів критичної інфраструктури енергетичного комплексу під час дії воєнного стану.
5. Як зазначає заявник, внесення Товариства до зведених відомостей та інформації до системи "Прозорро" щодо вчинення Товариством порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій перешкоджає йому брати участь у публічних закупівлях, чим порушує права Товариства, а невжиття заходів щодо зупинення дії рішення напряму перешкоджає веденню його господарської діяльності.
6. Окрім цього, дія зазначеного рішення № 72/40-р/к завдає шкоду не тільки інтересам Товариства, яке позбавляється можливості виконувати роботи з відновлення енергосистеми, але й територіальної громади Кременчуцького району і державним інтересам.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2024 задоволено заяву Товариства про забезпечення позову повністю. Зупинено дію рішення № 72/40-р/к відділення АМКУ до набрання законної сили рішенням у справі № 922/2921/24 законної сили.
8. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Товариством доведено необхідність вжиття заходу забезпечення позову, його пов`язаність із предметом спору та ризик настання несприятливих наслідків, що в цілому негативно вплине (у випадку його незастосування) на господарську діяльність критично важливого для України підприємства, що здійснює свою діяльність в сфері забезпечення безпеки паливно-енергетичного сектору та задіяне у виконанні робіт з його відновлення. Задовольняючи заяву Товариства про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що зупинення дії рішення № 72/40-р/к є тимчасовим заходом, який застосовується на період розгляду та вирішення судом спору щодо законності цього рішення.
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2024 залишено без змін.
10. Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність виключних підстав для задоволення заяви Товариства про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № 72/40-р/к відділення АМКУ відповідно до вимог частини п`ятої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. 17.10.2024 відділення АМКУ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
12. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статті 136, частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пункту 4 частини першоі? статті 17 Закону Украі?ни "Про публічні закупівлі", частин третьої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
13. Скаржник вважає, що забезпечення позову в цій справі у визначений судами спосіб призведе до продовження Товариством діяльності на противагу прийнятому стосовно Товариства рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною.
14. Окрім того, скаржник наголошує, що документ з вихідним номером № 72/40-р/к Відділенням АМКУ не приймався і до позивача не надсилався, а тому безпідставним є зупинення дії неіснуючого рішення судами першої та другої інстанцій. Скаржник вважає, що оскільки позивач оскаржив до суду неіснуюче рішення Відділення АМКУ, то у даній справі відсутній предмет спору, що взагалі унеможливлювало вжиття заходів забезпечення судами попередніх інстанцій.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
15. 26.11.2024 через систему "Електронний Суд" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відділення АМКУ, у якому Товариство просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції - без змін.
16. У відзиві Товариство зазначає, що позовні вимоги у даній справі не є тотожними заходу забезпечення позову, про який просило у своїй заяві Товариство.
17. До того ж, на думку позивача, судами при задоволенні його заяви про забезпечення позову було враховано ризик настання несприятливих наслідків, у випадку незастосування відповідних заходів забезпечення, для господарської діяльності критично важливого для України підприємства, що здійснює свою діяльність в сфері забезпечення безпеки паливно-енергетичного сектору, та задіяне у виконанні робіт з його відновлення.
Позиція Верховного Суду
18. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
19. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
21. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
22. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
23. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якими задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено дію рішення № 72/40-р/к до набрання рішенням у справі № 922/2921/24 законної сили.
24. Перевіряючи правильність застосування судами норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає наступне.
25. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
26. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
27. Подібні за змістом висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
28. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені у статті 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
29. Згідно із частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
30. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
31. Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
32. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.
33. Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про зупинення дії рішення № 72/40-р/к, не врахували, що предметом оскарження є рішення Відділення АМКУ, яке не приймалося останнім щодо позивача за результатами розгляду справи № 7/01-132-21.
34. Предметом позову у даній справі є визнання недійсним та скасування в частині рішення № 72/40-р/к, дію якого просив зупинити позивач як захід забезпечення позову. Проте, як стверджує скаржник, відповідне рішення стосовно Товариства ним не приймалося. У матеріалах справи міститься витяг з іншого рішення - рішення Адміністративної колегії Відділення АМКУ від 24.07.2024 № 70/128-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 7/01-132-21, яке не оскаржується позивачем у межах даної справи.
35. Колегія суддів в цій частині погоджується з доводами скаржника про те, що не може визнаватися законними та обґрунтованими судові рішення, якими зупинено дію акта індивідуальної дії, який, як стверджує скаржник, ним не приймався.
36. Окрім цього, задовольняючи заяву Товариства про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що позовні вимоги у справі № 922/2921/24 не є тотожними заходу забезпечення позову, про який просить Товариство.
37. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій суперечить сталим і послідовним правовим позиціям Верховного Суду щодо розгляду заяв про забезпечення позову у справах, предметом розгляду яких є саме визнання недійсним/скасування рішення АМКУ, і в яких позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення АМКУ, стосовно застосування частин третьої та п`ятої статті 60 Закону у сукупності зі статтями 136 137 ГПК України, виходячи з такого.
38. Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
39. З метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на веб-порталі Антимонопольного комітету України у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель» містяться зведені відомості про рішення органів Антимонопольного комітету України щодо визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), які стосувались спотворення результатів торгів. Після спливу трьох років з дати прийняття відповідного рішення відомості про суб`єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМКУ.
40. Задоволення заяви Товариства про зупинення дії рішення фактично є частковим задоволенням позову, адже правомірність висновків відповідача, викладених у спірному рішенні, стосовно вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, а оскаржуване Товариством рішення до прийняття судового рішення є чинним.
41. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
42. У постанові від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19, якою скасовано постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову у справі предметом розгляду якої є також визнання недійсним і скасування рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) у частині, що стосується визнання позивача у справі таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), Верховний Суд вказав таке: "Відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19 та від 14.11.2019 у справі № 914/938/19.
Водночас відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів.
Натомість забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження Підприємством діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).
Фактично, зупинивши дію рішення, суд апеляційної інстанції не навів обставин, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду в разі задоволення такого позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по суті спору".
43. Верховний Суд у постанові від 11.11.2021 у справі №910/269/20 також зазначав, що:
- частина п`ята статті 60 Закону є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМКУ може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову;
- водночас забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності позивача/заявника на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини одинадцятої статті 137 ГПК України.
44. Вказані вище правові висновки є сталими та неодноразово і послідовно висловлювалися Верховним Судом (зокрема у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі № 914/938/19, від 15.06.2020 у справі № 910/13158/19, від 18.03.2021 у справі № 910/13451/20).
45. Таким чином, касаційний господарський суд не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для забезпечення позову Товариства, оскільки частина п`ята статті 60 Закону є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу АМКУ може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.
46. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону, не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.
47. У частині четвертій згаданої статті Закону йдеться про зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, тоді як внесення останнім даних до зведених відомостей законодавчо не визначається як виконання (складова виконання) цього рішення, а, отже, не може бути й зупинене в процесі такого виконання (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/14429/21).
48. У зв`язку з цим суд касаційної інстанції бере до уваги, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів АМКУ приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
49. Фактично, зупинивши виконання рішення відділення АМКУ, суди не навели обставин, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів особи. Більш того, забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).
50. Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми статей 137 і 236 ГПК України, оскільки вжиті заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. При розгляді цієї справи суди не врахували висновків щодо застосування норм права (зокрема частини п`ятої статті 60 Закону та статті 137 ГПК України), викладених у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі (пункти 35- 37 цієї постанови).
51. У відзиві Товариство посилається, зокрема, на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.08.2021 у справі № 910/10407/20 та зазначає, що, враховуючи приписи пункту 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", наявність інформації щодо ТОВ "Кремелектро" у зведених відомостях фактично є підставою для прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язання відхилити тендерну пропозицію учасника.
52. У контексті врахування висновків викладених у наведеній вище постанові Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
53. Предметом розгляду у справі № 910/10407/20 було:
- визнання дій АМКУ щодо включення товариства до зведених відомостей на підставі рішення адміністративної колегії територіального відділення АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, які оприлюднені на офіційному веб-порталі АМКУ, такими, що порушують права позивача та призводять до збитків;
- зобов`язання АМКУ виключити зі зведених відомостей інформацію, внесену на підставі рішення про визнання вчинення товариством порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів), та накладення штрафу, які оприлюднені на офіційному веб-порталі АМК.
54. Отже, ураховуючи предмет і підстави позову у справі № 910/10407/20 і цій справі, що розглядається, вказаний висновок Верховного Суду у справі № 910/10407/20 не є релевантним для вирішення питання про вжиття/невжиття заходів забезпечення позову.
55. З огляду на викладене доводи касаційної скарги відділення АМКУ знайшли підтвердження, а тому наявні підстави для її задоволення, а саме для скасування оскаржуваних ухвали та постанови повністю і постановлення нового рішення щодо заяви Товариства про забезпечення позову.
56. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням вимог статей 136 137 ГПК Україні, касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування цих судових рішень та постановлення нового рішення зі спірного питання.
Судові витрати
58. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на Товариство.
Керуючись статтями 129 137 300 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2024 у справі № 922/2921/24 скасувати.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" про забезпечення позову у справі № 922/2921/24 (вх.№ 21664 від 29.08.2024) шляхом зупинення дії рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2024 № 72/40-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 7/01-132-21 у частині, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" (ЄДРПОУ 37411298) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ЄДРПОУ 22630473) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні) 80 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя І. М. Бенедисюк
Суддя Л. І. Рогач