ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (головуючий суддя - Стойка О.В., судді: Попков Д.О., Пушай В.І.)
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Подалех"
до Васищевської селищної ради
про визнання права власності
особа, яка зверталася з апеляційною скаргою - Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі, та в інтересах Васищевської селищної ради
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У листопаді 2018 року Селянське (фермерське) господарство "Подалех" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Васищівської селищної ради (далі - відповідач) про визнання права власності.
1.2. Позов обґрунтовано неможливістю реєстрації в реєстрі нерухомого майна права на належне позивачу нерухоме майно та розпорядження ним через відсутність документів про прийняття нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку.
1.3. Відповідач проти позову не заперечував.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 (суддя - Буракова А.М.) позовні вимоги задоволені. Визнано за Селянським (фермерським) господарство "Подалех" право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю колишнього приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, № 1 /колишня вул. Орєшкова, 47, колишній провулок Радгоспний/, а саме: нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею - 272,30 кв.м. з навісом літ. "а", ґанком літ. "а1" (технічний паспорт від 28.11.2017, розроблений КП "Харківське районне БТІ"), яка складається з приміщення 1- площею 34,80 кв.м., приміщення 2 площею 227,10 кв.м., приміщення 3 площею 10,40 кв.м.
2.2. Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 922/3054/18 - закрито.
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах Васищевської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 залишено без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покладено на Прокуратуру Харківської області м. Харків.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 07.06.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Харківської області до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №922/3054/18.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019 у справі №922/3054/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 922/3054/18 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишено без руху до 15.08.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено Заступнику прокурора Харківської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3.4. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/3054/18; провадження у справі № 922/3054/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
3.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора та поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/3054/18, вирішено розглянути касаційну скаргу у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 24.10.2019.
3.6. Ухвалою суду від 04.11.2019 провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/3054/18 зупинено до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.
3.7. Ухвалою суду від 22.07.2020 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора про поновлення провадження у справі №922/3054/18, поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №922/3054/18, вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
3.8. Від Заступника Генерального прокурора 29.07.2020 отримано клопотання про поновлення провадження у справі, яке залишається судом без розгляду, враховуючи те, що провадження у справі поновлено ухвалою суду від 22.07.2020.
3.9. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі прокурор просить постанову апеляційної інстанції скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, судові витрати відшкодувати прокуратурі за рахунок позивача.
4.2. Ці вимоги мотивовано тим, що в порушення вимог ст. 86 ГПК України, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи прокурора про наявність підстав для здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Оскільки органи ДАБІ, Васищевська селищна рада не вжили заходів щодо оскарження рішення суду першої інстанції, яке ущемляє інтереси держави, участь прокурора у даному судовому спорі, відповідно до ст. 53 ГПК України є обов`язковою.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Заступник прокурора Харківської області, який не брав участі у справі, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області та в інтересах Васищевської селищної ради с.Васищеве, Харківська область, в порядку ч.1 ст. 254 ГПК України, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 позовні вимоги задоволено.
6.2. Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційна інстанція свої висновки мотивувала тим, що рішення суду першої інстанції не порушує права та законні інтереси Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувалися, отже наявності правового зв`язку між скаржниками та сторонами у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому названі особи не є належним суб`єктом апеляційного оскарження у розумінні ст. 254 ГПК України у даній справі.
Відтак суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора поданою в інтересах ДАБІ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки в даному випадку відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
6.3. Разом з цим апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора в інтересах Васищівської селищної ради, оскільки визнав, що доводи апеляційної скарги прокурора в частині порушення прав та законних інтересів територіальної громади є безпідставними.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час звернення прокурора з касаційною скаргою (далі ГПК):
"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
7.2. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги:
"3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу."
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру":
"3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції."
7.3. Як слідує з тексту оскаржуваної постанови прокурор, звертаючись до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зазначив, що рішенням Господарського суду Харківської області, яким визнано право власності за позивачем, порушується право Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області, що не брали участь у розгляді справи, у зв`язку з тим, що на підставі оскаржуваного судового рішення порушується визначений законодавством порядок будівництва об`єктів нерухомості, що потягло за собою не дослідження питання введення побудованих об`єктів нерухомості в експлуатацію.
Просив залучити до участі у справі зазначених осіб у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що однією з обставин, що підлягає дослідженню в межах даної справи є дотримання позивачем вимог чинного законодавства щодо будівництва нерухомого майна.
При цьому, саме до завдань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області входить реалізація державної політики з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно - будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. До завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України також відноситься, зокрема, проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічних умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно- технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань.
Підставою для своєї участі у справі на стадії апеляційного оскарження рішення суду зазначав нездійснення цими органами контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на спірному об`єкті самочинного будівництва.
Наведене законодавство покладає на ці органи обов`язок реалізації цих повноважень, що, на думку скаржника, є підставою для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача.
7.4. В частині обґрунтування подання апеляційної скарги в інтересах Васищевської селищної ради, що є відповідачем у даній справі, прокурор посилався на порушення інтересів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки, на якій розташоване самочинно побудоване майно.
Вважав, що судом не перевірено належність землекористування позивача, що також виключає підстави для задоволення позову.
7.5. Разом з цим, апеляційний суд також зазначив, що від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив, в якому зазначено про підтримання вимог апеляційної скарги. У своїх поясненнях інспекція посилалась на те, що Позивач безпідставно набув право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю без доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт, з якого б вбачалось хто саме є замовником та виконавцем будівництва, а також без доказів здійснення будівництва спірного об`єкта саме Позивачем та наявності належним чином оформленої документації на будівництво.
Окрім того, як вказувалось вище, відповідач - Васищівська селищна рада, проти позову не заперечувала.
7.6. Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд свої висновки мотивував тим, що предметом позову в ній є вимога Селянського (фермерського) господарства "Подалех" до Васищевської селищної ради про визнання права власності на нежитлові приміщення, тобто, судом розглядався спір про право.
Натомість, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України не є суб`єктом права власності у даному випадку, а прийняте у справі рішення не стосується їх матеріальних прав або права на судовий захист.
Питання, пов`язані з діяльністю наведених органів, місцевим судом у межах провадження у даній справі не вирішувалися, а реалізація цими особами повноважень у сфері контролю та нагляду за будівництвом не має залежати від особи власника спірного об`єкта.
Таким чином, прокурором при оскаржені рішення суду в даній справі не доведено порушення інтересів держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
При цьому, як свідчать матеріали справи, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України не були учасниками господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі в межах предмету спору в суді першої інстанції.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, ні його мотивувальна частина, ні його резолютивна частина не містять жодних висновків щодо прав, інтересів чи обов`язків наведених органів, не містить висновків про зобов`язання їх вчинити будь-які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін судового спору, які є юридичними особами; матеріали справи не містять інших документів, які б свідчили про порушення особистих прав цих органів; учасниками спірних правовідносин Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України також не є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 в залученні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України у якості третіх осіб на стороні Відповідача відмовлено за вищенаведених підстав.
Крім того, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України, якщо такі вважають, що внаслідок будівництва або переобладнання нежитлового приміщення, право власності на яке є предметом спору в межах даної справи, їх права та законні інтереси порушені, не позбавлені можливості реалізувати належне їм право на судовий захист шляхом звернення до суду з самостійним позовом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Відтак суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження в цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки в даному випадку відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
7.7. Разом з цим, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, подану в інтересах відповідача з тих підстав, що оскаржуване рішення зачіпає інтереси територіальної громади, як власника земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості, і це порушує право власника володіти, користуватися та розпоряджатися цією земельною ділянкою внаслідок невиконання Васищевською селищною радою покладених на неї функцій органу місцевого самоврядування, апеляційний суд свої висновки мотивував тим, що спірне нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, провул. Піщаний, 1, і було набуте Позивачем шляхом прийняття від Радгоспробкоопу "Безлюдівський" Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-25-64-1125, в якому були вказані усі земельні ділянки, які були надані під об`єкти нерухомості радгоспробкоопу "Безлюдівський", в тому числі і під нежитлову будівлю приймального пункту склопосуду.
Відповідно до акту вибору та обстеження земельної ділянки для постійного користування під будівництво торгівельного ринку Фермерського господарства "Подалех", який було затверджено головою райдержадміністрації Харківського району 17.03.2000, та рішення від 10.05.2000 № 123 Васищівської селищної ради "Про надання земельної ділянки для будівництва торгівельного ринку фермерському господарству "Подалех", фермерському господарству "Подалех" було виділено в постійне користування земельну ділянку площею 0,055 га під будівництво торгівельного ринку по вул. Орєшкова в смт. Васищеве.
Як вбачається з рішення L сесії VI скликання Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області "Про внесення змін до рішення № 123 виконавчого комітету Васищівської селищної ради від 10.05.2000 "Про виділення земельної ділянки для будівництва торгівельного ринку для фермерського господарства "Подалех", Позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умові оренди з правом викупу орієнтовною площею 0,0550 га із земель запасу комунальної власності Васищівської селищної ради.
Васищівська селищна рада у поданому суду першої інстанції відзиві не заперечувала проти задоволення позову, про незгоду з будь-якими обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги - не заявила.
За наслідками розгляду апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд зазначив, що піддаючи сумніву належність землекористування позивача та стверджуючи про порушення інтересів громади в цій частині, прокурор не надає жодних доказів щодо цього.
Також доказів того, що є особи, які претендують на предмет спору прокурором не надано.
Спростування з боку прокурора, встановлених судом першої інстанції обставин, відповідачем не підтримується.
Означене за висновками суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що рішенням суду першої інстанції інтереси територіальної громади, як власника земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, порушено не було, а визнання за Позивачем права власності на спірні об`єкти нерухомості не порушує та не обмежує права громади в особі відповідача щодо земель громади.
Інших доводів щодо необхідності звернення прокурора в межах ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах громади в особі відповідача прокурором не наведено.
Доводи прокурора щодо безпідставності звернення позивача до суду через відсутність доказів невизнання його права відповідачем, виходить за межі дискреційних повноважень прокурора в межах зазначеної норми Закону, оскільки не направлене на необхідність захисту інтересів держави.
Крім того, відповідач був обізнаний стосовно ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, проте не скористався своїм процесуальним правом на оскарження цього рішення в апеляційному порядку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора в частині порушення прав та законних інтересів територіальної громади визнано апеляційним судом безпідставними, тому в цій частині апеляційна скарга залишена судом без задоволення.
7.8. Як вказувалось вище, у поданій касаційній скарзі прокурор доводить, що в порушення ст. 86 ГПК України, апеляційним судом не взято до уваги наявність у відповідного територіального відділення Інспекції Державного архітектурного контролю (далі - Інспекція ДАБК) повноважень щодо забезпечення реалізації встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, ' що передбачено п.п. 4, 5 п. 4 Положення «Про інспекції державного архітектурно- будівельного контролю в АРК, областях, м.м. Києві і Севастополі», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 19.11.2007 №317 та відсутність реалізації зазначеним органом виключної компетенції в сфері державного архітектурного контролю при будівництві спірних нежитлових приміщень, що, в свою чергу, унеможливлює їх безпечну експлуатацію.
Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004, який був чинним станом на дату прийняття судом оскаржуваного рішення, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об`єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування (п. 1).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Крім того, в порушення вимог ст. 86 ГПК України, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи прокурора про наявність підстав для здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Повноваження ДАБІ України передбачені нормами Закону України «Про основи містобудування», Положення «Про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», затверджену постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014.
Таким чином, бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області у спірних матеріальних правовідносинах полягає у нездійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на спірні об`єкті самочинного будівництва.
Проте, судом в порушення норм ст. 86 ГПК України, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, як не заявляють самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державну архітектурно- будівельну інспекцію України.
Крім того, прокурором вказано на те, що на захист інтересів держави, поміж іншим він звертається ще й в особі Васищевської селищної ради. Вказані органи були учасниками справи, проте, достеменно знаючи про наявність рішення, яке порушує інтереси держави не вжило ніяких заходів для усунення вказаних порушень та відновлення порушених державних інтересів. Тим самим стати на захист не лише громади, яка може постраждати внаслідок використання об`єкту самочинного будівництва, так й авторитету держави. Оскільки таким рішенням не лише фактично дозволяється використання самочинного будівництва без встановлення порядку та правил його зведення, а й попирання норм діючого законодавства, яким встановлений певний порядок та алгоритм дій для будівництва від початку до його завершення.
Вказані обставини негативно впливають на розвиток країни та доводить міжнародному суспільству про нехтування національного законодавства.
Таким чином скаржник вважає, що у апеляційній скарзі, прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та вказано, що зазначені органи самостійно заходи щодо усунення вказаних порушень у судовому порядку не виживалися.
Отже враховуючи нездійснення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Васищевською селищною радою тривалий час захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідною скаргою протягом тривалого часу після звернення С(Ф)Г «Подалех» та отримання ним рішення не на користь держави, прокурор мав право звернутися у суд із даною апеляційною скаргою і, враховуючи положення п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України, участь прокурора у даному судовому спорі, відповідно до ст. 53 ГПК України є обов`язковою.
7.9. Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, предметом розгляду якої було визнання права власності на громадський будинок з самочинно збудованими, прибудованими та переобладнаними приміщеннями:
"Основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (абзац третій пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою (далі - Положення)).
Державна архітектурно-будівельна інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів (підпункт 12 пункту 6 Положення у вказаній редакції).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти у відповідних правовідносинах державу (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанова від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21-6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19-4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26)).
Підставою для звернення до суду з апеляційною скаргою перший заступник прокурора Полтавської області вказав, зокрема, те, що органи державного архітектурно-будівельного контролю у цій справі неналежно здійснюють захист інтересів держави, а саме: Державна архітектурно-будівельна інспекція України самостійно не вжила заходи для оскарження рішення суду першої інстанції, а у листі від 26 лютого 2019 року Департамент цієї інспекції у Полтавській області, який не має статусу юридичної особи, повідомив обласну прокуратуру про відсутність можливості оскаржити таке рішення, незважаючи на те, що, як вказано у цьому листі, зазначене рішення ухвалене з порушенням норм права.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що прокурор не мав підстав звернутися з апеляційною скаргою та неможливо встановити, у чому полягають порушення інтересів держави і необхідність їх захисту."
7.10. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду визнає передчасними висновки апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, поданою в інтересах органів державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі пп.3.ч.1.ст.264 ГПК.
7.11. Разом з цим, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в частині залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора, поданої в інтересах відповідача, касаційний суд відмічає, що апеляційний суд, оцінюючи доводи прокурора саме щодо порушення прав територіальної громади, фактично частково переглянув справу по суті, частково здійснивши оцінку встановлених обставин справи, та саме залишив рішення суду першої інстанції без змін в цій частині, а не закрив провадження, як щодо органів державного архітектурно-будівельного контролю, проте, при цьому, не розглянув даний спір по суті заявлених вимог, тобто, не надав належної оцінки всім доводам та аргументам прокурора, наведеним в апеляційній скарзі щодо законності прийнятого у справі рішення.
8. Висновки Верховного Суду
8.1. Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."
Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:
"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."
8.2. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."
Відповідно до п.п.1,2 ч.3, ч.ч.4, 6 ст.310 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги:
"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або
2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
6. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі."
8.3. На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області, скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8.4. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями ч.13 ст.8 129 300 301 308 310 315 316 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №922/3054/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський