№ 922/3272/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3272/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Студенець В. І., Ткач І.В.,

за участю секретаря Низенко В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український зодчій»

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бородіна Л.І., Лакіза В.В., Плахов О.В.

від 10.12.2019

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області

до 1. Харківської міської ради

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український зодчій»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні третього відповідача: обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Терра Вілла»

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю представників:

від відповідача-1: Романенко Т. М.

від відповідача-2: Романенко Т. М.

від відповідача-3: Сурков О. О.

від третьої особи: не з?явився

прокурора: Романов Р. О.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області 29.11.2018 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Український зодчій» у якому просив суд визнати незаконним та скасувати пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 «Про відчуження об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова»; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Український зодчій», зареєстрований в реєстрі за № 4044; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2017 № 5442-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Український зодчій», зареєстрований в реєстрі за № 698.

Вимоги обґрунтовано тим, що Харківською місцевою прокуратурою № 2 здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України, яке проводилось за фактом зловживання своїми повноваженнями оцінювача Товарної біржі «Євромаркет», яким у звіт про оцінку комунального майна були внесені недостовірні відомості щодо його ринкової вартості, внаслідок чого це майно були приватизовано за ціною значно нижче ринкової.

Прокурор, з посиланням на приписи Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Програми приватизації та відчуження об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012 - 2016 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 №565/11, вказує що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного (відчуженого) майна шляхом викупу орендарем, оскільки такий метод міг бути застосований лише у виключних випадках у разі здійснення орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. Однак ТОВ «Український зодчій» жодних поліпшень орендованого майна за період перебування спірних об`єктів нерухомого майна у нього в оренді не здійснював, отже, такий продаж мав бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). Тобто, обраний спосіб приватизації є незаконним та суперечить інтересам держави та територіальної громади, зв`язку з тим, що він фактично є умисним шляхом не проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості. Крім того, викуп повинен був бути проведений за ринковою вартістю об`єкта, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, натомість оспорювані об`єкти було продано за 2 083 636 грн без ПДВ, у той час як дійсна їх ринкова вартість на момент оцінки складала 5 819 214 грн без ПДВ, тобто об`єкти було продано у 2,8 разі нижче ніж їх дійсна ринкова вартість, що підтверджується висновком комісійної судової оціночно-будівельної експертизи № 5577/13888-13948 від 15.08.2017, проведеної експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221080000002 від 04.01.2017. Отже, відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а спірні договори купівлі-продажу суперечать вимогам законодавства та мають бути визнані недійсними.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

28.12.2006 Виконавчим комітетом Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області прийнято рішення №138 «Про оформлення Харківському комунальному підприємству «Міськелектротранс» права власності на нежилі будівлі пансіонату «Комунальник», розташовані в с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13, Вовчанського району Харківської області», яким вирішено оформити право власності на нежилі будівлі пансіонату «Комунальник», розташовані в с. Петрівське по вул. Вовчанський шлях, 13, Вовчанського району Харківської області, які належать територіальній громаді міста Харкова в особі міської ради.

Старосалтівською селищною радою 04.02.2008 на підставі рішення Виконкому Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 28.12.2006 №138 видано свідоцтво про право власності Територіальній громаді міста Харкова на шістдесят шість будівель та частину будівлі (згідно додатку №1), що розташовані в селі Петрівське Вовчанського району Харківської області по вул. Вовчанський шлях, буд. №13.

У додатку 1 до вказаного свідоцтва про право власності, виданого Територіальною громадою міста Харкова в особі міської ради від 09.01.2007 на підставі рішення виконкому Старосалтівської селищної ради 28.12.2006 №138, визначений перелік об`єктів нерухомого майна.

23.02.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем) та ТОВ «Український зодчій» (орендарем) укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6069, пункті 1.1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові будівлі у кількості 60 одиниць загальною площею 10218,3кв.м, далі - «майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13 та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Міськелектротранссервіс» (балансоутримувач).

Відповідно до пункту 3.1 цього договору вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 3 855 398,00 грн станом на 28.07.2015.

Згідно з пунктом 4.8 цього договору орендар зобов`язаний: здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою орендодавця та балансоутримувача; за свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою орендодавця та балансоутримувача при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.

23.02.2016 на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення (будівлі) Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем) передано, а ТОВ «Український зодчій» (орендарем) прийняті в орендне користування нежитлові будівлі у кількості 60 одиниць, загальною площею 10218,3кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13.

10.03.2016 між тими ж сторонами укладена додаткова угода №1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 23.02.2016 №6069, у якій сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції, зокрема, відповідно до пункту 1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові будівлі у кількості 60 одиниць загальною площею 10218,3кв.м, далі - «майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13, та відображається на обліку Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації від 22.02.2016 №31 «Про затвердження результатів вивчення попиту потенційних орендарів на об`єкти оренди».

Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності про нерухоме майно від 04.02.2008, виданим на підставі рішення виконкому Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 28.12.2006 №138.

Пункт 3.1 цієї додаткової угоди залишився незмінним зі змістом пункту 3.1 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 23.02.2016 №6069.

Відповідно до пункту 5.6 цієї додаткової угод орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

27.05.2016 ТОВ «Український зодчій» звернулося до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з заявою, в якій просило надати згоду на приватизацію нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13, згідно договору оренди нежитлових приміщень (будівель) від 23.02.2016 №6069 та додаткової угоди від 10.03.2016 №1.

06.07.2016 Харківською міською радою прийнято рішення №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», в преамбулі якого зазначено, що з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11, керуючись статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

У пункті 47 додатку до вказаного рішення визначено спірне майно.

Згідно звіту про оцінку майна - нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13, здійсненого задля визначення вартості об`єкта оцінки для приватизації шляхом викупу Товарною біржою «Євромаркет» на підставі договору від 31.08.2016 №02/31-08/2016, ринкова вартість об`єкта оцінки: нежитлової будівлі - корпус літ. «А-5», нежитлової будівлі - павільон - склад літ.В-1, нежитлової будівлі - павільон - ігротека літ. «Ж-1», нежитлової будівлі - магазин літ. «Д-1», нежитлової будівлі - кафе літ. «Г-1», нежитлової будівлі -скважина літ. «Р-1», нежитлової будівлі - скважина, літ. «О-1», нежитлової будівлі - вбиральня загального користування літ. «У», нежитлової будівлі - літній кінотеатр літ. « 3- 1», будиночків 1-51, станом на 31.08.2016 становить 2 083 636,00 грн.

Також, на виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради Управлінням комунального майна та приватизації доручено суб`єкту оціночної діяльності ТБ «Євромаркет» проведення оцінки вартості об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова: нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 2, 3 загальною площею 46,2 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Л-2»; нежитлового приміщення 2- го поверху № 4 загальною площею 12,3 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Л-2» за адресою: Харківська обл., Вовчанський район, с. Зарічне (Петрівське), вул.Вовчанський шлях, 13 станом на 30.09.2018.

09.09.2016 суб`єктом оціночної діяльності Оніщенко В.Н. здійснена рецензія на «Звіт про оцінку майна - нежитлових приміщень, за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13» та встановлено, що звіт про оцінку майна відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, однак має незначні недоліки, які не впливають на достовірність оцінки та може бути використаний за призначенням, визначеним у звіті. Оціночна вартість об`єкта оцінки становить - 2 083 636,00 грн без ПДВ.

12.10.2016 суб`єктом оціночної діяльності Оніщенко В.Н. здійснена рецензія на «Звіт про оцінку майна - нежитлових приміщень в літ Л-2, площею 46,2кв.м, за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13» та встановлено, що звіт про оцінку майна відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, однак має незначні недоліки, які не впливають на достовірність оцінки та може бути використаний за призначенням, визначеним у звіті. Оціночна вартість об`єкта оцінки -30 785 грн без ПДВ.

12.10.2016 суб`єктом оціночної діяльності Оніщенко В.Н. здійснена рецензія на «Звіт про оцінку майна - нежитлових приміщень в літ Л-2, площею 12,3кв.м, за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13» та встановлено, що звіт про оцінку майна відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, однак має незначні недоліки, які не впливають на достовірність оцінки та може бути використаний за призначенням, визначеним у звіті. Оціночна вартість об`єкта оцінки -10 041 грн без ПДВ.

20.10.2016 між Територіальною громадою міста Харкова, від імені якого діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як виконавчий орган Харківської міської ради (продавцем) та ТОВ «Український зодчій» (покупцем), на підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11 «Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2012-2016 рр.» та рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Український зодчій», № 5390-В-С, пунктом 1 якого встановлено, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові будівлі загальною площею 10169,1 кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13, орендовані ТОВ «Український зодчій» згідно з договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 23.02.2016 №6069, а саме:

-нежитлова будівля-корпус, літ. «А-5», загальною площею 7939,2 кв.м;

-нежитлова будівля - павільйон-склад, літ. «В-1», загальною площею 177,4 кв.м;

-нежитлова будівля-павільон-ігротека, літ. «Ж-1», загальною площею 148,3кв.м;

-нежитлова будівля - магазин літ. «Д-1», загальною площею 51,9кв.м;

-нежитлова будівля-кафе, літ. «Г-1», загальною площею 146,7 кв.м;

-нежитлова будівля-скважина, літ. «Р-1», загальною площею 6,1кв.м;

-нежитлова будівля-скважина, літ. «О-1», загальною площею 9,3кв.м;

-нежитлова будівля-вбиральня загального користування, літ. «У», загальною площею 42,3 кв.м;

-нежитлова будівля-літній кінотеатр літ. «3- 1», загальною площею 41,6 кв.м;

-будиночок № 1 загальною площею 15,4кв.м;

-будиночок № 2 загальною площею 15,4кв.м;

-будиночок № 3 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 4 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 5 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 6 загальною площею 25,8кв.м;

-будиночок № 7 загальною площею 25,8кв.м;

-будиночок № 8 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 9 загальною площею 19,2кв.м;

-будиночок № 10 загальною площею 25,8кв.м;

-будиночок № 11 загальною площею 25,8кв.м;

-будиночок № 12 загальною площею 19,3кв.м;

-будиночок № 13 загальною площею 30,8кв.м;

-будиночок № 14 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 15 загальною площею 39,2кв.м;

-будиночок № 16 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 17 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 18 загальною площею 11,7кв.м;

-будиночок № 19 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 20 загальною площею 29.6кв.м;

-будиночок № 21 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 22 загальною площею 39,2кв.м;

-будиночок № 23 загальною площею 30,8кв.м;

-будиночок № 24 загальною площею 39,2кв.м;

-будиночок № 25 загальною площею 21,4кв.м;

-будиночок № 26 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 27 загальною площею 38,5кв.м;

-будиночок № 28 загальною площею 29,2кв.м;

-будиночок № 29 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 30 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 31 загальною площею 29.6кв.м;

-будиночок № 32 загальною площею 29,6кв.м;

-будиночок № 33 загальною площею 21,2кв.м;

-будиночок № 34 загальною площею 30,2кв.м;

-будиночок № 35 загальною площею 29,8кв.м;

-будиночок № 36 загальною площею 30,2кв.м;

-будиночок № 37 загальною площею 30,0кв.м;

-будиночок № 38 загальною площею 21,5кв.м;

-будиночок № 39 загальною площею 29,8кв.м;

-будиночок № 40 загальною площею 29,3кв.м;

-будиночок № 41 загальною площею 29,3кв.м;

-будиночок № 42 загальною площею 29,4кв.м;

-будиночок № 43 загальною площею 29,5кв.м;

-будиночок № 44 загальною площею 30,4кв.м;

-будиночок № 45 загальною площею 30,1кв.м;

-будиночок № 46 загальною площею 29,9кв.м;

-будиночок № 47 загальною площею 68,1кв.м;

-будиночок № 48 загальною площею 13,8кв.м;

-будиночок № 49 загальною площею 75,9кв.м;

-будиночок № 50 загальною площею 75,1кв.м;

-будиночок № 51 загальною площею 76,3кв.м.

Відповідно до пункту 2 цього договору оціночна вартість будівель, що відчужуються, визначена у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, зафіксована у висновках оцінювача про вартість об`єкта оцінки, затверджених Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 23.09.2016, дата оцінки 31.08.2016, і складає 2 083 636,00 грн.

31.01.2017 територіальною громадою міста Харкова, від імені якого діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як виконавчий орган Харківської міської ради (продавцем) та ТОВ «Український зодчій» (покупцем) на підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11 «Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 р.р.» та рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №413/16 «Про внесення змін до деяких рішень Харківської міської ради щодо приватизації комунального майна» укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Український зодчій», № 5442-В-С, пунктом 1 якого встановлено, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення загальною площею 58,5 кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петрівське, вул. Вовчанський шлях, 13, орендовані ТОВ «Український зодчій», згідно з договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 23.02.2016 №6069, а саме:

-нежитлові приміщення 1-го поверху №1,2,3, І загальною площею 46,2кв.м в нежитловій будівлі літ. «Л-2»;

-нежитлове приміщення 2-го поверху №4, загальною площею 12,3кв.м в нежитловій будівлі літ. «Л-2». Вказані вище нежитлові приміщення належать продавцю на праві власності.

Відповідно до пункту 2 цього договору оціночна вартість нежитлових приміщень, що відчужуються, визначається у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, зафіксована у висновках оцінювача про вартість об`єкта оцінки, затверджених Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 04.11.2016, і складає 40 826,00 грн.

Покупець сплачує продавцю вартість нежитлових приміщень в сумі 48 991,20 грн протягом 30-ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.3.2 договору).

Згідно з висновком комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, проведеної по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №142017221080000002 від 04.01.2017, ринкова вартість нежитлових будівель пансіонату «Комунальник», розташованого по вул. Вовчанський шлях, 13 в с. Зарічне (попередня назва с.Петрівське) Вовчанського району Харківської області, загальною площею 10169,1 кв.м, які відчужені на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2016 №5390-В-С з комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі міськради, станом на 31.08.2016 складала 5 819 214 грн.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Харківської області рішенням від 27.03.2019 у справі № 922/3272/18 у позові відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що при прийнятті рішення Харківської міської ради «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16 Харківська міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 р.р.

Орган приватизації самостійно прийняв рішення про приватизацію об`єктів у спосіб їх викупу покупцем відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), якою унормовано, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».

Тобто, орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості.

Пункт 51 Державної програми приватизації визначає лише випадок за умови якого орендар, який зробив поліпшення може вимагати приватизації шляхом викупу, проте не обмежує права органу приватизації самостійно обрати такий спосіб приватизації.

Першим відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято.

В свою чергу, прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб.

Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Український зодчій», зареєстрований в реєстрі за № 4044 та договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2017 № 5442-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Український зодчій», зареєстрований в реєстрі за № 698 у повній мірі відповідають вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

Прокурором жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення спірними правочинами інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, який прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсним, а відтак і вилучення придбаного нерухомого майна у власника.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.12.2019 рішення суду першої інстанції скасував. Прийняв нове рішення. Позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова». Визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 №5390-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український зодчій», який зареєстрований в реєстрі за №4044. Визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.01.2017 №5442-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український зодчій», зареєстрований в реєстрі за №698. Стягнув з Харківської міської ради на користь Прокуратури Харківської області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1762,00 грн та 2643,00 грн за подання апеляційної скарги. Стягнув з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради на користь Прокуратури Харківської області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1762,00 грн та 2643,00 грн за подання апеляційної скарги. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український зодчій» на користь Прокуратури Харківської області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1762,00 грн та 2643,00 грн за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що порядок та процедура приватизації комунального майна на момент прийняття рішення Харківською міською радою від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади» визначалась Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який на час звернення прокуратури з позовом втратив чинність на підставі п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності 07.03.2018, та Програмою приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженою рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11.

06.07.2016 Харківською міською радою 7 скликання прийнято рішення №283 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», згідно з яким з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11, керуючись статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада вирішила провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком). У п.47 додатку до вказаного рішення визначено спірне майно.

Однак викуп орендарем орендованого ним приміщення у спірних правовідносинах, в силу приписів статті 18-2 з урахуванням статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та пунктів 5.4, 5.7 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №283, може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем - ТОВ «Український зодчій» здійснювались будь-які поліпшення орендованого ним приміщення за договором оренди від 23.02.2016 №6069 в редакції додаткової угоди 10.03.2016 №1. У той час договір оренди від 23.02.2016 №6069 свідчить, що оціночна вартість спірного майна становить 3 855 398,00 грн, тоді як продано це майно за спірними договорами за 2083636,00 грн та 48991,20 грн відповідно.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади» прийнято з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання 23.12.2011, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спрямований не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Оцінюючи баланс інтересів територіальної громади та відповідачів апеляційний господарський суд дійшов висновку, що порушення порядку проведення приватизації об`єктів групи А (шляхом викупу) завдає суспільним відносинам більшої шкоди, ніж ризики, пов`язані зі з`ясуванням питання, чи брали б участь інші особи в приватизації цього майна при проведенні конкурсу чи аукціону, який у разі приватизації спірного майна мав проводитись.

Висновок місцевого господарського суду про те, що орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим з тих підстав, що органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти у відповідності до вимог законодавства, що регулює порядок приватизації комунального майна задля дотримання законності при прийнятті рішень і недопущенні порушення прав територіальної громади, інтереси якої він представляє. Свобода вибору органом місцевого самоврядування способу приватизації визначена та обмежена статтею 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в якій визначений перелік підстав, які надають можливість застосування такого способу приватизації як викуп.

Так як договори купівлі-продажу нежитлових будівель, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Український зодчій», від 20.10.2016 №5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С укладені на підставі рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади», яке з підстав, зазначених вище, визнано незаконним та скасовано, а також з порушенням вимог статті 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженої рішенням Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання 23.12.2011 і Закону України «Про місцеве самоврядування», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання їх недійсними.

Також судом апеляційної інстанції визнано достатніми наведені прокурором підстави для представництва інтересів держави, та зазначено, що з урахуванням обставин цієї справи, прокуратурою визначено відповідачем Харківську міську раду та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, які розпорядилися спірним майном в порушення вимог чинного законодавства, а отже прокурор мав звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади та держави.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи

Харківська міська рада, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український зодчій» звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/3272/18. Просили касаційні скарги задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі № 922/3272/18.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржники зазначили, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Вважають що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статтей 3, 11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програму приватизації та відчуження об?єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012-2016 роки, затверджену рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, не застосовано статтю 289 Господарського кодексу України, частину 2 статті 777 Цивільного кодексу України;

- у суду відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради «Про відчуження об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16 так як відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення;

- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення порядку приватизації спірного майна шляхом викупу, так як право ТОВ «Український зодчій» на викуп орендованого майна виникло із договору оренди, положень статті 289 Господарського кодексу України і йому кореспондує обов?язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме йому;

- орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості;

- абзац 1 частини 1 статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є обов?язковим за умови, коли на застосуванні цього способу приватизації наполягає орендар, але це не означає, що повноважний орган приватизації (орган місцевого самоврядування) не має права визначити викуп найбільш доцільним та прийнятним способом приватизації також і в інших випадках;

- сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, а тому доводи прокурора, що спірні правочини не відповідають статті 203 Цивільного кодексу України не підтверджені належними доказами;

- судом апеляційної інстанції не застосовано статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та не враховано рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 01.06.2006, Стретч проти Сполученого Королівства від 24.06.2003, Україна-Тюмень проти України від 22.02.2008 щодо порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначають, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

А також звертають увагу на рішення Рисовський проти України у якому суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», відповідно до якого ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

- зазначають, що в постанові Касаційного господарського суду від 29.10.2019 у справі № 905/2236/18 викладена правова позиція, згідно з якою самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця:

- зазначають про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді.

Відповідач-3 у касаційній скарзі крім вищезазначеного вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме прийняття судом наданих прокурором доказів без з?ясування обставин щодо їх направлення відповідачу; відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів; прийняття в якості доказів документів, копії яких не засвідчені належним чином.

Прокурор відзиву на касаційні скарги не надав, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Склад суду у даній справі визначений згідно з витягами з протоколів розподілу судової справи від 30.01.2020, 31.08.2020, які знаходяться в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

В оспорюваному рішенні Ради від 06.07.2016 № 283/16 зазначено, що його прийнято на підставі Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статі 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2012 р.р., затвердженої рішенням Ради від 23.12.2011 № 565/11.

Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації, її розроблено відповідно до Конституції України Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

Програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об?єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності в 2012-2016 роках і відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Відповідно до пунктів 5.1 -5.4 Програми приватизації продаж об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об?єктів.

Умови відчуження об?єктів комунальної власності визначено цією Програмою та чинним законодавством України.

Одним із способів, що застосовуються при індивідуальній приватизації, є конкурсний продаж як інструмент збалансування досвіду та переваг, наявних у покупців, які можуть посилити конкурентні переваги підприємства, та збільшення розміру ціни об?єкта.

Продаж об?єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України «про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та цієї програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з пунктом 5.7 Програми орендар має переважне право на викуп орендованого майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об?єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будинки, споруди, приміщення).

Згідно з частиною 1 статті 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.

Частиною 2 статті 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Згідно з частиною 2 статті 16-2 Закону України «Про приватизацію державного майна» викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчинені інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

З огляду на наведені положення законодавства, Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції правильно вказав на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що Рада як орган місцевого самоврядування мала право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених законодавчих обмежень.

Також суд апеляційної інстанції правильно зазначив про безпідставність посилання суду першої інстанції на підтвердження свого висновку про право Ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 «Черемшина» щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем - ТОВ «Український зодчій» здійснювались будь-які поліпшення орендованого ним приміщення за договором оренди від 23.02.2016 №6069 в редакції додаткової угоди 10.03.2016 №1. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору оренди від 23.02.2016 №6069 оціночна вартість спірного майна становить 3 855 398,00 грн, тоді як продано це майно за спірними договорами купівлі-продажу від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 № 5442-В-С за 2 083 636,00грн та 48 991,20 грн, відповідно до вказаних вище звітів про оцінку майна, що стало підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення ради та укладених на його підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

У той же час рішення суду апеляційної інстанції не містить висновків про те, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Український зодчій» від 20.10.2016 №5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С, укладених на підставі рішення Ради, не суперечить частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07 та постанові Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 905/2236/18, а тому доводи викладені в касаційних скаргах в цій частині є обгрунтованими.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 282 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

З огляду на викладене, суду апеляційної інстанції необхідно з врахуванням фактичних обставин справи, дослідити порушення, на які відповідачі посилаються як на підставу для застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, та достеменно встановити чи не пов?язані вони із винною або протиправною поведінкою самого набувача майна.

Щодо доводів скаржників про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді, то колегія суддів зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 922/1441/19.

Прокурором у позовній заяві обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у визначений спосіб і наведені підстави визнані судом достатніми, у зв?язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність у прокурора повноважень для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З врахуванням викладеного, оскільки суд апеляційної інстанцій припустився неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для його скасування та передання справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду апеляційної інстанцій слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український зодчій» задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/3272/18 скасувати. Справу № 922/3272/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Студенець

І. Ткач