ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3369/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" - адвокат Фещик Н.М.
боржника - адвокат Сухоярська Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В.
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 02.11.2021
у складі колегії суддів: Сгари Е.В.- головуючого, Гетьмана Р.А., Склярук О.І.
та на ухвалу господарського суду Харківської області
від 16.09.2021
у складі судді Усатого В.О.
у справі № 922/3369/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-вантажна компанія"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою в якій просило відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Татіщева О.Є.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі №922/3369/21, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" до боржника у розмірі 2 465 000,00 грн.
3. Не погодившись із вищевказаною ухвалою, уповноважена особа засновників (учасників) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчук Віталій Вікторович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
5. 30.12.2021 Уповноважена особа засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчук В. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 30.12.20221 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі № 922/3369/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В. у справі № 922/3369/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., відкрито касаційне провадження у справі № 922/3369/21 за касаційною скаргою Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 22.02.2022 о 10:00 год.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.02.2022 № 29.3-02/397 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/3369/21.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022, справу № 922/3369/21 за касаційною скаргою Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2022, зокрема, прийнято касаційну скаргу Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі № 922/3369/21, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, уповноважена особа засновників (учасників) боржника - ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчук Віталій Вікторович подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Автоексповіді" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" відмовити у повному обсязі.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на недоліки документів наданих кредитором та не врахували відсутність будь - яких доказів безспірності вимог ТОВ "Автоексповіді", наявності заборгованості у розмірі 2 465 000 грн.
12.2 Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою наявність спору про право, а саме те, що ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" звернулося в Господарський суд міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору про поворотну фінансову допомогу № 190419/2 від 19.04.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/15572/21 за вказаним позовом.
12.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що у заяві кредитора відсутній перелік документів які подавалися із заявою, крім того копії вказаних документів не засвідчені належним чином.
12.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що кредитором на адресу боржника не було надіслано заяву арбітражного керуючого про участь у справі з відповідними додатками.
12.5 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що в договорі про поворотну фінансову допомогу № 190419/2 від 19.04.2019 сторонами досягнуто згоди щодо строку повернення такої допомоги до 19.04.2022.
12.6 Судами попередніх інстанцій не враховано наявність фактів незаконності дій ОСОБА_1 щодо перереєстрації ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" та наявність відкритих щодо нього кримінальних проваджень.
12.7 Судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено боржнику у долученні додаткових доказів до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. ТОВ "Автоексповіді", арбітражним керуючим Татіщевим О.Є., Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
14. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" до суду надійшли письмові пояснення.
15. Представники боржника, ТОВ "Автоексповіді" в судовому засіданні 22.02.2022 заперечили проти касаційної скарги.
Розгляд клопотань Верховним Судом
16. Директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" подано клопотання про застосування заходів зловживання процесуальними правами до скаржника, в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без розгляду.
17. Вказане клопотання мотивовано наступним:
- Існують всі підстави вважати, що наданий скаржником протокол тестування з позитивним результатом, який виданий Київським обласним лабораторним центром від 25.11.2021 та наданий до суду не є справжнім документом та був зроблений виключно з метою поновлення строків на касаційне оскарження у цій справі;
- Наявні підстави вважати, що мало місце підроблення документу, печаток, бланку, який видається установою та подальше використання завідомо підробленого документа, що у свою чергу утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України;
- Надаючи завідомо неправдиві підроблені докази скаржник зловживає процесуальними правами, порушує принципи справедливого здійснення правосуддя та вводить суд в оману, що ц свою чергу утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 384 Кримінального кодексу України.
18. Представники боржника, ТОВ "Автоексповіді" в судовому засіданні 22.02.2022 підтримали вказане клопотання.
19. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.
19.1 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
19.2 Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
19.3 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
19.4 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
19.5 При цьому, належним доказом вчинення злочину певною особою є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.
19.6 При цьому, заявником не додано до матеріалів справи копію такого вироку суду, також відсутні посилання на існування такого вироку суду і у зазначеному клопотанні.
19.7 З огляду на викладене, заявником не доведено належними засобами доказування вказані обставини викладені в клопотанні, а тому суд відмовляє в його задоволенні.
20. Також, від скаржника до суду надійшло клопотання про відкладенні розгляду касаційної скарги на іншу дату.
21. Вказане клопотання мотивоване тим, що скаржник не може з`явитися в судове засідання 22.02.2022 через зайнятість при проведенні невідкладних процесуальних дій в рамках кримінального провадження де він є потерпілим.
22. Представники боржника, ТОВ "Автоексповіді" в судовому засіданні 22.02.2022 заперечили проти вказаного клопотання.
23. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
23.1 Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
23.2 Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
23.3 Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
23.4 Провадження за вказаною касаційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022.
23.5 Як вбачається із змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том 3 а.с.121) копію вказаної ухвали отримано скаржником 01.02.2022.
23.6 З наведеного убачається, що скаржник мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.
23.7 При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді касаційної інстанції.
23.8 Тому, суд касаційної інстанції в цьому випадку не визнає поважними причини неявки в судове засідання 22.02.2022 у цій справі уповноваженого представника скаржника.
23.9 Також, ухвалою від 27.01.2022 явка учасників справи в судове засідання 22.02.2022 не визнавалася обов`язковою.
23.10 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
23.11 Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
23.12 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
23.13 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
23.14 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
23.15 З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційну скаргу Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі № 922/3369/21 за відсутності представника скаржника. Відсутність представника скаржника в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
23.16 З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.
Позиція Верховного Суду
24. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
25. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
26. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
27.1 Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" (надалі - Надавач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" (надалі - Отримувач, ТОВ "АВК") укладено договір поворотної фінансової допомоги № 190419/2 від 19.04.2019 (надалі - Договір) за умовами п.1.1. якого Надавач передає у власність Отримувачу грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1. цього Договору (надалі - поворотна фінансова допомога), а Отримувач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.
27.2 Згідно п.2.1. Договору розмір фінансової допомоги становить 2 500 000,00 грн.
27.3 Відповідно до пунктів 3.2, 3.3. Договору поворотна фінансова допомога надається у безготівковій формі. Поворотна фінансова вважається наданою отримувачу при її зарахуванні у повному розмірі на поточний рахунок отримувача. Дата зарахування поворотної фінансової допомоги на поточний рахунок є датою її надання.
27.4 Отримувач повинен повернути Надавачеві всю суму фінансової допомоги в строк до 20.10.2019 (п.4.1. Договору).
27.5 Договір підписано з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія" директором Корольовим В.А., а з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" директором Ткач Б.В. та скріплений печатками сторін.
27.6 Факт надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 500 000,00 грн. підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "АВК" в АТ "Укрбудінвестбанк" за 25.04.2019-02.05.2019 та визнається обома сторонами.
27.7 Із наявних в матеріалах справи банківських виписок ТОВ "АВК" вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія" свої зобов`язання за договором поворотної фінансової допомоги № 190419/2 від 19.04.2019 виконало частково та повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" 35 000, 00 грн.
27.8 Листом-повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія" від 19.08.2021 останнє повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді", що визнає заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № 190419/2 від 19.04.2019 в розмірі 2 465 000 грн. Крім того, зазначило, що у підприємства відсутня можливість виконати зобов`язання за Договором у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку юридичної особи.
28. Аргументи скаржника (пункти 12.1, 12.3, 12.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
28.1 Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
28.2 Згідно частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
28.3 Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, як зазначено в преамбулі, встановлюються нормами Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019.
28.4 Відповідно до частини другої, третьої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
28.5 Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
28.6 Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
28.7 Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
28.8 Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що:
- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
28.9 Частинами першою - третьою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити відомості, передбачені частиною першою статті 34 Кодексу, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
28.10 Положення частин першої - п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
28.11 Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
28.12 Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
28.13 Відповідно до положень частини п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
28.14 Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи документи свідчать, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" ґрунтуються на неналежному виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" своїх зобов`язань щодо повернення суми позики за договором поворотної фінансової допомоги № 190419/2 від 19.04.2019.
28.15 Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором позики, згідно з яким за приписами статті 1046 Цивільного кодексу України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
28.16 За змістом статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
28.17 Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
28.18 Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
28.19 Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" поворотну фінансову допомогу в розмірі 2 500 000 грн із строком повернення до 20.10.2019.
28.20 Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що станом на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (25.08.2021), строк виконання зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги є таким, що настав.
28.21 Як встановлено судами попередніх інстанцій, із наявних в матеріалах справи банківських виписок ТОВ "АВК" вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія" свої зобов`язання за договором поворотної фінансової допомоги № 190419/2 від 19.04.2019 виконало частково та повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" 35 000 грн, залишок неповернутої суми поворотної фінансової допомоги складає 2 465 000 грн.
28.22 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів повернення суми поворотної фінансової допомоги в обумовленому сторонами розмірі та строки, жодним із учасників справи про банкрутство не надано. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія" визнало наявність заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №190419/2 від 19.04.2019 в розмірі 2 465 000 грн в листі-повідомленні від 19.08.2021 та у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
28.23 Враховуючи наведене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, передбачених частиною шостою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
28.24 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності безспірної заборгованості боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" у розмірі 2 465 000 грн та неспроможності боржника виконати зазначене грошове зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом України з процедур банкрутства, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія".
28.25 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
28.26 Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
28.27 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
28.28 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
28.29 З огляду на викладене, вказані аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
29. Аргументи скаржника (пункти 12.4, 12.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що вказані аргументи не впливають на висновок судів щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на коло обставин, що підлягають дослідженню, передбачених положеннями статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
30. Аргументи скаржника (пункт 12.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
30.1 Підставою для відмови у відкритті провадження у справі законодавцем у частині шостій статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
30.2 Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
30.3 Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
30.4 Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
30.5 Колегія суддів звертається до правового висновку Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 про те, що у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Положення Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк виконання яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав Кодексом України з процедур банкрутства покладено саме на боржника.
30.6 У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності у господарському суді двох спорів про право, результати вирішення яких можуть вплинути на розмір заявлених вимог ініціюючого кредитора. Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства. З огляду на таке Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про скасування ухвали місцевого суду про порушення справи про банкрутство та про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
30.7 Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
30.8 Положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою реалізації засад змагальності при розгляді справи про банкрутство у підготовчому засіданні, боржнику надано право на подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі та викладення своїх заперечень щодо вимог заявника (заявників) з наданням доказів необґрунтованості таких вимог.
30.9 Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, правовий висновок про що зроблено Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
30.10 Оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області у справі № 922/3369/21 була ухвалена 16.09.2021.
30.11 Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/15572/21 була прийнята 27.09.2021, а позов у справі № 910/15572/21 було підписано 22.09.2021.
30.12 З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно - вантажна компанія" до Господарського суду міста Києва про визнання договору №190419/2 від 19.04.2019 недійсним, був поданий вже після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що в цьому випадку не може свідчити про наявність спору про право в розумінні положень Кодексу України з процедур банкрутства та наведених правових позицій Верховного Суду.
31. Аргументи скаржника (пункт 12.7 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
31.1 Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
31.2 При цьому, наведена вище норма процесуального законодавства пов`язує можливість прийняття додаткових доказів в разі їх існування на момент розгляду справи в суді першої інстанції.
31.3 Як вже зазначалось вище, оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області у справі № 922/3369/21 була ухвалена 16.09.2021.
31.4 Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява свідка ОСОБА_2 та лист-повідомлення адвоката ТОВ "АВК" були складені 28.09.2021, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/15572/21 була ухвалена 27.09.2021, а позов у справі № 910/15572/21 було підписано 22.09.2021, у зв`язку із чим місцевий господарський суд був позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеним доказам.
31.5 Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані скаржником документи не існували на момент прийняття оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі № 922/3369/21, що в контексті положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює залучення до матеріалів справи таких нових доказів.
31.6 Що стосується, доказів, які були долучені представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" до відзиву на апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що зазначені документи були надані лише на стадії апеляційного провадження, останні не були предметом оцінки місцевого господарського суду, а боржником не було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в порядку частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, тому у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для дослідження вказаних доказів.
32. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
33. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
34. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
35. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
36. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
37. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
38. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
39. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
40. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240 300 301 304 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука В. В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі № 922/3369/21 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі № 922/3369/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
В. Я. Погребняк