ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3671/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - Ворожбянова А. М. (самопредставництво),
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 (колегія суддів: Пелипенко Н. М. - головуючий, Барбашова С. В., Істоміна О. А.) і рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 (суддя Лаврова Л. С.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
про стягнення безпідставно збережених коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2019 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 6 490 029,33 грн.
1.2. Позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовано тим, що в період з 01.08.2017 до 31.10.2019 відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у розмірі, встановленому законодавчими актами, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача грошові кошти у розмірі орендної плати за зазначений період.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 922/3671/19, позовні вимоги Харківської міської ради задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 6 490 029,33 грн.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер 6310136600:14:001:0014 і вона використовувалась ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на підставі Договору оренди. При цьому ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" після припинення права оренди спірної земельної ділянки не оформило права користування нею та продовжує використовувати земельну ділянку, що підтверджується актом обстеження від 25.10.2019. Тому, за висновком судів, відповідач безпідставно зберіг кошти у вигляді орендної плати за період з 01.08.2017 по 31.10.2019, розмір яких складає 6 490 029,33 грн. Крім того, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій установили, що Харківською міською радою розрахунок безпідставно збережених коштів здійснений на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з урахуванням фактично внесеної відповідачем плати за землю за відповідні періоди.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 і рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3671/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3671/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника, апеляційний господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 1212 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 922/926/19. Крім того, скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.08.2017 до 31.10.2019, щодо відсутності коду класифікації видів цільового призначення земель у 2017-2018 роках на підставі недопустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. На думку Харківської міської ради, судові рішення у цій справі ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, Харківська міська рада зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц вказала про те, що господарські суди попередніх інстанцій не встановили площу земельної ділянки, яку використовував відповідач. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 викладено правовий висновок щодо застосування у подібних правовідносинах статті 1212 Цивільного кодексу України. Харківська міська рада наголошує, що з урахуванням предмета і підстав позову у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, є сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, а ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" використовує всю площу земельної ділянки. При цьому Харківська міська рада звертає увагу, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не передбачає обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; а чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Позивач наголошує, що зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19 та від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3671/19.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.08.2020 № 29.3-02/1637 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/3671/19 у зв`язку із відпусткою судді Дроботової Т. Б.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.
4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що земельна ділянка на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав та їй присвоєно кадастровий номер 6310136600:14:001:0014.
4.3. На підставі рішення Харківської міської ради від 24.09.2003 № 187/03 та рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради від 11.05.2004 № 126 між Харківською міською радою (Орендодавець) та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (Орендар) укладено Договір оренди землі від 30.06.2004 № 66106/04 площею 2,2115 га на просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ 5 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру строком до 24.09.2028.
4.4. Згідно з пунктами 2, 3 зазначеного Договору в оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 2,2115 га; на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать Орендарю на праві колективної власності: тимчасові споруди, адмінбудівля, склади, туалети, а також інші об`єкти інфраструктури. Відповідно до пункту 15 Договору оренди земельна ділянка передавалася в оренду для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру.
4.5. Господарські суди також установили, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 № 922/827/17 припинено право оренди земельної ділянки за Договором оренди земельної ділянки, загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 5 (змінено на просп. Ювілейний, 5) для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру.
4.6. При цьому судами констатовано, що підставою розірвання Договору оренди землі стала самовільна забудова ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" орендованої земельної ділянки.
4.7. Так, Господарським судом Харківської області при розгляді справи та ухваленні рішення у справі № 922/827/17 установлено, що представниками КП "Харківське міськБТІ" та інженером експертом ТОВ "Танкріабуд" виявлено, що земельна ділянка, яка надана в оренду ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", площею 2,2115 га, забудована та використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових одноповерхових та двоповерхових будівель. Крім того встановлено, що на земельній ділянці, окрім нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 60,4 кв. м, розташовані інші нежитлові будівлі, інформація про державну реєстрацію права власності на які в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно не обліковується.
4.8. Господарськими судами зазначено, що з усної інформації начальника організаційно-аналітичного відділу ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" та листа відповідача від 10.01.2017 № 1, будівлі на спірній земельній ділянці, яка знаходиться в оренді відповідача відповідно до Договору оренди землі від 30.06.2004 № 66106/04, побудовані частково у 2005, 2008, 2011 роках. Під час зазначеної перевірки представниками КП "Харківське міське БТІ" виконано заміри будівель поданих до обстеження по зовнішньому виміру. Площа забудови вказаних будівель орієнтовно складає 5 824,5 кв. м, загальна площа, враховуючи одноповерхові та двоповерхові будівлі, орієнтовно складає 11 204,4 кв. м, що не відповідає площі будівель, зазначеній в акті держкомісії.
4.9. Також господарські суди встановили, що позивачем до матеріалів цієї справи додано копію акта приймання земельної ділянки до земель запасу від 19.10.2017, відповідно до якої Орендодавець в односторонньому порядку на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 № 922/827/17 прийняв до земель запасу земельну ділянку, яка була в оренді у відповідача на підставі Договору оренди землі від 30.06.2004 № 66106/04. При цьому, за висновком судів, наявність цього акта не унеможливлює фактичне використання відповідачем зазначеної земельної ділянки після її одностороннього повернення позивачем до земель запасу.
4.10. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідач є власником нежитлової будівлі літ. "Ч-1" загальною площею 60,4 кв. м на просп. Ювілейному, 5.
4.11. Рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 № 1183/18 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торговельного призначення): літ. " 3-1",літ. " 1-2", літ. "М-2", літ. "Н-2", літ. "Т-2", літ. "У-2", літ. "Ш-2", літ. "Є-2", літ. "В-1", літ. "Д-2", літ. "Е-1", літ. "ї-2", літ. "Л-2", літ. " 0-2", літ. "С-2",літ. "Ф-2", літ. " 4-2", літ. "И-2", літ. "К-2", літ. "П-2", літ. "Р-2", літ. "Х-2", літ. "Г-2", літ. "А-2", літ. "АА-2", літ. "Я-2", літ. "Ю-2", літ. "Щ-2", літ. "ББ-2", літ. "ВВ-2", літ. "ГГ-2", літ. "Ц-2", літ. "Б-2", літ. "И-2", літ. "Ж-2" на просп. Ювілейному, 5. Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) площею 2,2115 га на просп. Ювілейному, 5 на "для завершення будівництва нежитлових будівель торговельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів"; надано цю земельну ділянку в оренду строком до 22.08.2028; завершення будівництва об`єкта виконати до 22.08.2021. Відповідно до Бухгалтерської довідки від 16.08.2018 розподільча трансформаторна підстанція (РП ТП) та головний розподільчий щит (ГРЩ-1) знаходиться на балансі відповідача.
4.12. Господарськими судами зазначено, що в матеріалах справи наявний акт обстеження земельної ділянки, згідно з яким на сформованій земельній ділянці площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі та некапітальні споруди торговельного призначення і споруда ТА 1130-1133, яку згідно з листом від 16.08.2018 № 493/1 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зобов`язувалось знести, трансформаторна підстанція, дві комплектні трансформаторні підстанції та розподільчий щит. Відповідно до пункту З Договору оренди землі від 30.06.2004 № 66106/04 на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві колективної власності.
4.13. Таким чином, за висновком судів, на час укладення Договору оренди землі на земельній ділянці вже розташовувались об`єкти, які належать відповідачу, що свідчить про використання відповідачем спірної земельної ділянки.
4.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що Харківською міською радою відповідно до статті 189 Земельного кодексу України проведено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.
4.15. Під час проведення цих заходів встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.10.2019 № 186190123 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" 06.07.2017 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 № 922/827/17 було припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 5 (змінено на просп. Ювілейний, 5) для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру.
4.16. Також судами установлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. "Ч-1" загальною площею 60,4 кв. м на просп. Ювілейному, 5 з 29.11.2017 зареєстроване за ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2004. Відповідно до Бухгалтерської довідки від 16.08.2018 розподільча трансформаторна підстанція (РП ТП) та головний розподільчий щит (ГРЩ-1) знаходиться на балансі відповідача. Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій, розташованих на території розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центра на просп. Ювілейному, 5 в м. Харкові та можливості їх подальшої експлуатації, виконаного ТОВ "Інститут Градпроект" на замовлення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", торговельні споруди № 12, 13, 14, 39 некапітальні.
4.17. При цьому судами констатовано, що в бухгалтерській довідці відповідача зазначається, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" продовжує сплачувати орендні платежі згідно з Договором, у розмірі 5,6% від грошової оцінки земельної ділянки за період з 24.07.2017 до 31.10.2019. Разом з цим, відповідач зазначив, що на підставі умов Договору оренди, та пункту 1.6. Додатка до Рішення Харківської міської ради, відповідачем здійснювались зазначені платежі в рахунок укладення Договору оренди в майбутньому, дозвіл на укладення якого надано Харківською міською радою. За висновком судів, ця обставина свідчить про використання відповідачем земельної ділянки із застосуванням умов Договору, який було розірвано, та про намір подальшого її використання.
4.18. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.10.2019 № 186190123 на земельну ділянку на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування.
4.19. Господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що з урахуванням відсутності зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014, та з огляду на положення статей 12 80 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 2,2115 га по просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.
4.20. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 25.10.2019 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, розробленого ТОВ "Геодезично-вишукувальний центр", та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 01.07.2019 № 1086/0/45-19.
4.21. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19, площа земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові складає 2,2115 га. Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 2,2115 га на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі та некапітальні споруди торговельного призначення. Крім того, на земельній ділянці розташована споруда ТА 1130-1133, яку згідно з листом від 16.08.2018 № 493/1 відповідач зобов`язувався знести, трансформаторна підстанція, дві комплектні трансформаторні підстанції та розподільчий щит. Зазначена земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та некапітальних споруд торговельного призначення, трансформаторної підстанції, комплектних трансформаторних підстанцій та розподільчого щита. Проте, ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на цю земельну ділянку.
4.22. Харківська міська рада у позовній заяві, посилаючись на викладені обставини, стверджує, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" після припинення, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 № 922/827/17, права оренди земельної ділянки площею 2,2115 га на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, знову не оформило право користування цією земельною ділянкою, і в період з 01.08.2017 до 31.10.2019 не сплачувало за користування нею плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника даної земельної ділянки грошові кошти у розмірі орендної плати, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
4.23. При цьому розрахунок суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснений Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) від 01.07.2019 № 1086/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Сума безпідставно збережених коштів складає 6 490 029,33 грн.
4.24. Предметом позову в цій справі є стягнення з власника нежитлових будівель безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі статей 1212 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою, на якій, як стверджує позивач, розміщені нежитлові будівлі та будівельні конструкції.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, необхідно закрити, а в решті заявлених вимог касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 1212 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 922/926/19.
Крім того, скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.08.2017 по 31.10.2019, відсутності коду класифікації видів цільового призначення земель у 2017-2018 роках на підставі недопустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19.
5.3. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.4. Отже, у разі подання касаційної скарги, зокрема на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
5.5. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
5.6. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
5.7. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.8. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 904/1145/19, від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19.
5.9. При цьому, згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.10. Верховний Суд, вивчивши та проаналізувавши судові рішення, висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваної постанови, установив, що висновки щодо застосування норм права у справах, на які посилається скаржник, та у цій справі зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.
5.11. Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.
Верховний Суд установив, що у справі № 629/4628/16-ц Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначила, що у матеріалах справи зафіксовані чотири різні розміри площ земельних ділянок: 1) 0,4572 га (площа, визначена у протоколах та актах комісії позивача); 2) 0,22715 га (розрахована відповідачем площа земельних ділянок під об`єктами нерухомого майна); 3) 0,4347 га (площа земельних ділянок в актах встановлення та погодження меж земельних ділянок); 4) 0,3722 га (орієнтовна площа земельних ділянок, що планувалися для відведення відповідачу за схемою поділу земельних ділянок, яка долучена до позовної заяви). Тому, за висновком Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив заявлені відповідачем доводи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, зокрема, щодо площі земельних ділянок для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача. При цьому суд апеляційної інстанції ці порушення не виправив.
Проте, у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій достеменно установили площу спірної земельної ділянки. Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.
5.12. Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
Верховний Суд установив, що у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції і направляючи справу на новий апеляційний розгляд, зазначила, що суд першої інстанції, встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Однак суд апеляційної інстанції без належного обґрунтування зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишився доказ, наданий Харківською міською радою, а саме акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 04.09.2017, складений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень позивача, визначених приписами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Проте у цій справі Харківська міська рада звернулась із позовом про стягнення з власника нежитлових будівель безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою саме на підставі статей 1212 1214 Цивільного кодексу України. При цьому у цій справі господарські суди попередніх інстанцій належним чином дослідили докази надані Харківською міською радою, зокрема, акт обстеження земельної ділянки. Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.
5.13. Щодо постанови Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 922/926/19.
Верховний Суд у справі № 922/926/19, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, зазначив таке: оскільки апеляційний господарський суд установив, що Харківською міською радою не надано доказів існування протягом заявленого у позові періоду: з 01.03.2018 по 31.01.2019 земельних ділянок, площею 0,4030 га та 8,4327 га, на вул. Каштановій, 14, у м. Харкові з кадастровими номерами 6310136900:05:001:0017, 6310136900:02:005:0165 як об`єктів цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, тому правильним є висновок апеляційного суду про те, що зазначена обставина виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.
Проте у цій справі господарські суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка на просп. Ювілейному, 5 у м. Харкові, сформована як об`єкт цивільних прав та їй присвоєно кадастровий номер 6310136600:14:001:0014. Крім того, за установленими обставинами у цій справі, спірна земельна ділянка вже була предметом Договору оренди від 30.06.2004 № 66106/04, укладеного між Харківською міською радою (Орендодавець) та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (Орендар). Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що вказує про неподібність правовідносин.
5.14. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, повинно бути закрите.
5.15. Щодо доводів скаржника про встановлення обставин на підставі недопустимих доказів
Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.08.2017 до 31.10.2019, відсутності коду класифікації видів цільового призначення земель у 2017-2018 роках на підставі недопустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19. При цьому пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за землю застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього Кодексу. Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, розрахунок плати за землю здійснюється щороку станом на 1 січня на поточний рік. Разом з податковою декларацією з плати за землю подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі подається новий витяг. Таким чином, на думку скаржника, наданий позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19 є належним доказом лише тієї обставини, що саме такі відомості містяться у Державному земельному кадастрі станом на дату формування витягу - 01.07.2019, і що зазначена у ньому нормативна грошова оцінка земельної ділянки є чинною на дату формування витягу.
Верховний Суд вважає зазначені доводи скаржника помилковими, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 13 та частинами 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй Договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених Договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Верховний Суд зазначає, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19.
Також Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо неправильного визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19 у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель. Із набранням 19.12.2016 чинності Наказу Мінагрополітики України від 25.11.2016 № 489 був затверджений Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який введений в дію з 01.01.2017. У Додатку 1 цього Порядку встановлені коди видів класифікації земель із відповідними коефіцієнтами функціонального використання. Станом на 01.07.2019 у земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:14:001:0014 не було коду Класифікації видів цільового призначення земель передбаченого новим Порядком. Згідно з приміткою 1 цього Порядку, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. При цьому, згідно з наказом Мінагрополітики України від 27.03.2018 № 162 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів внесені зміни, а саме: "У примітках до Додатку 1 цифри "2,0" замінено цифрами "3,0". Зазначений наказ набрав чинності 17.07.2018. Тому, Харківською міською радою у період з 01.08.2017 до 31.07.2018 застосований коефіцієнт Кф 2, а у період з 01.08.2018 до 31.10.2019 застосований коефіцієнт Кф 3. Крім того, під час розгляду цієї справи господарським судом першої інстанції здійснений перерахунок суми заявленої позивачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а за наслідками апеляційного перегляду апеляційним господарським судом перевірено зазначений розрахунок та підтверджено його правильність.
Викладеним спростовуються доводи скаржника про недопустимість доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 01.07.2019 № 1086/0/45-19.
5.16. Крім того, згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
При цьому скаржником не доведено наявності встановлених законом обставин, які б зумовлювали визнання доказу недопустимим, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
5.16. Доводи скаржника про недослідження господарським судом апеляційної інстанції доказу у справі - виконавчого викопіювання М 1:500, яке зареєстровано містобудівному кадастрі Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, не можуть бути враховані судом, оскільки, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, така підстава може мати значення лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
5.17. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Зміст касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.
5.18. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, не може бути задоволена.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
6.3. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.6. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, необхідно закрити, а в решті заявлених вимог касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. У решті касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" залишити без задоволення.
3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3671/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді В. А. Зуєв
Ю. Я. Чумак