23.11.2023

№ 922/4169/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/4169/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:

1) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (головуючий суддя Тихий П. В., судді Россолов В. В., Шутенко І. А.)

2) заступника прокурора Харківської області

на рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 (суддя Лаврова Л. С.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (головуючий суддя Тихий П. В., судді Россолов В. В., Шутенко І. А.)

та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 (суддя Лаврова Л. С.)

і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 (головуючий суддя Тихий П. В., судді Россолов В. В., Шутенко І. А.)

3) Харківської міської ради

у справі № 922/4169/19

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1

до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича і 4) фізичної особи-підприємця Проценка Олексія Вікторовича

про скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність

(у судовому засіданні взяли участь представники: прокурор Збарих С. М., відповідача 1 - Цуварев О. Ф., відповідача 2 - Романенко Т. М., відповідача 3 - Рижков І. П., відповідача 4 - Нагорний Є. Ф.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради (Відповідач 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Відповідач 2), фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича (Відповідач 3) і фізичної особи-підприємця Проценка Олексія Вікторовича (Відповідач 4) з вимогами про:

- визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 62 додатку до рішення;

- визнання недійсним договору № 5633-В-С від 17.09.2018 купівлі-продажу нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,7 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, загальною площею 75,9 кв. м, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Каруна О. О.

- витребування у Проценка Олексія Вікторовича на користь територіальної громади міста Харкова нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б , та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, загальною площею 75,9 кв. м та загальною вартістю 254 640,00 грн.

2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначив, що рішення міської ради від 20.09.2017 року № 757/17 є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням вимог статті 345 ЦК України, статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" що підтверджують, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, лише якщо вони не продані на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

3. За доводами прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор зазначав, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що при прийнятті спірного рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17, міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки.

6. Стосовно посилання прокурора на порушення порядку приватизації спірного майна шляхом викупу, зважаючи на те, що до об`єктів малої приватизації викуп може застосовуватися виключно за умови проведення орендарем поліпшення майна на більш ніж 25 % його вартості, суд першої інстанції зазначив, що право ФОП Каруна О. О. на викуп орендованого майна виникло із договору оренди, положень статті 289 Господарського кодексу України, і йому кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме їй за умови належного виконання орендарем своїх обов`язків за договором найму. Отже, фактично орган приватизації самостійно прийняв рішення про приватизацію об`єктів у спосіб їх викупу покупцем відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

7. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Харківською міською радою дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято.

8. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що твердження прокурора про невідповідність оспорюваного акту органу місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, є необґрунтованими.

9. Стосовно вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 5633-В-С від 17.09.2018, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Каруна О.О., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. і зареєстрованого в реєстрі за №1380, місцевий господарський суд зазначив, що у даному випадку, сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання на те, що спірні правочини не відповідають статті 203 ЦК України не підтверджені належними та допустимими доказами.

10. За висновками суду першої інстанції, прокурором не наведено жодного належного, достовірного та достатнього доказу стосовно наявності порушення спірними правочинами інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, які прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними і вилучення придбаного нерухомого майна у власників майна.

11. Також, місцевий господарський суд зазначив, що у даному спорі підлягають застосуванню ряд рішень ЄСПЛ про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави, внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

12. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 у справі № 922/4169/19 задоволено заяву представника ФОП Каруни О. О. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Стягнуто з прокуратури Харківської області на користь фізичної особи - підприємця Каруни Олексія Олександровича понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

13. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19 змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

14. Так судом апеляційної інстанції встановлено факт відсутності здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна саме в період перебування нерухомого майна в оренді, що не спростовано відповідачами у своїх поясненнях та відзивах. При цьому посилання третього відповідача на факт здійснення таких поліпшень колегією суддів було відхилено, оскільки договір підряду від 20.09.2018 та виконані ремонтні роботи були здійснені вже після укладення між Харківською міською радою та ФОП Каруна О. О. договору купівлі - продажу № 5633-В-С від 17.09.2018.

15. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, а саме статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

16. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що надаючи юридичну оцінку необхідності позбавлення права мирного володіння приватизованим майном, у даному спорі підлягають застосуванню ряд рішень ЄСПЛ про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

17. Таким чином, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини в позові про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, з огляду на наявність імовірних порушень процедури такого відчуження з боку органу місцевого самоврядування, судом апеляційної інстанції враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним договорів купівлі-продажу в порушення права власності набувачів такого майна, оскільки вони не допущені внаслідок його винної, протиправної поведінки, у зв`язку з чим, вимоги про визнання правочину недійсним та витребування майна є такими, що не підлягають задоволенню.

18. В частині вимоги про скасування рішення Харківської міської ради про визначення порядку відчуження об`єктів комунальної власності, яке, за висновками суду апеляційної інстанції, є незаконним, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення суб`єкта владних повноважень про розпорядження майном, в разі його реалізації, вичерпує свою дію. Подальше оспорювання такого рішення можливе лише з метою захисту цивільного інтересу щодо повернення майна. За таких умов задоволення судом вимоги про скасування рішення Харківської міської ради про визначення порядку відчуження об`єктів комунальної власності матиме тільки один юридичний наслідок - зменшення обсягу правової визначеності і погіршення стабільності цивільного обороту, адже таке рішення не дозволяє позивачу досягти мети звернення із позовом, однак погіршує правовий стан набувача майна. З огляду на юридичну неможливість витребування майна у набувача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги, яка не тягне захисту права позивача.

19. Щодо вимоги прокурора про скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 у справі № 922/4169/19, яким стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ФОП Каруни О. О. понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначив, що в порушення пункту 5 частини другої статті 258 Г ПК України прокурором взагалі не зазначено в чому полягає його незаконність, відтак, колегія суддів дійшла висновку щодо залишення додаткового рішення без змін.

20. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 922/4169/19 задоволено заяву представника ФОП Каруни О. О. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Стягнуто з прокуратури Харківської області на користь фізичної особи - підприємця Каруни Олексія Олександровича понесені фізичною особою-підприємцем Каруною Олексієм Олександровичем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

21. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Скаржник-1) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19.

22. Заступник прокурора Харківської області (Скаржник-2) подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 922/4169/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора. Також прокурор просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 922/4169/19.

23. Харківська міська рада (Скаржник-3) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги (узагальнено)

24. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, а саме статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

25. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник-1 зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 10, частин першої і третьої статті 11, абзацу 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова".

26. Заступник прокурора Харківської області не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що судами не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.

27. При цьому, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник-2 зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 та від 05.02.2020 у справі № 297/616/17.

28. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник-2 зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 10, частин першої і третьої статті 11, абзацу 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", пункту 8.1. Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим ФДМУ від 02.04.2012 № 439, пункту 1.6 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11, пунктів 3.3, 3.4, 3.10, 12.2 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради від 21.06.2017 № 691/17, у подібних правовідносинах.

29. В частині оскарження додаткового рішення і додаткової постанови скаржник-2 також зазначає про необґрунтованість вказаних судових рішень та посилається на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18 і Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

30. Харківська міська рада не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, а саме статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

31. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник-3 зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме частини другої статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 10, частин першої і третьої статті 11, абзацу 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та рішень Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11, від 21.06.2017 № 691/17, якими затверджені програми приватизації.

Позиція інших учасників справи

32. Фізична особа-підприємець Проценко Олексій Вікторович (Відповідач 4) подав відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані скаржником-2 рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції, а також додаткове рішення суду першої інстанції і додаткову постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

33. Фізична особа-підприємець Каруна Олексій Олександрович (Відповідач 3) подав відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані скаржником-2 рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції, а також додаткове рішення суду першої інстанції і додаткову постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

34. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційні скарги, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - Г ПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

35. На підставі договору оренди № 4181 від 28.08.2017, укладеного між Управлінням комунального майна та фізично особою-підприємцем Каруною Олексієм Олександровичем у останнього в оренді перебували нежитлові приміщення другого поверху № 52, 53 площею 70,6 кв. м, 30/100 частин місць спільного користування, № 54-:-56 площею 2,5 кв. м та 7/100 частин приміщення № 43, площею 2,8 кв. м загальною площею 75,9 кв. м в нежитловій будівлі (технічні паспорти КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційна справа № 80950 від 13.04.2017), майно, яке належало до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Свободи Людвіга, 48-Б, літ "А-2" та відображається на обліку управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, строк його дії було встановлено до 28.07.2020.

36. Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 4181, вартість об`єкту оренди складала 327 800,00 грн.

37. Згідно з п. 4.7. договору оренди, змінювати стан орендованого майна орендар зобов`язаний виключно за письмовою згодою орендодавця.

38. Відповідно до п. 4.8. договору оренди, орендар зобов`язаний здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою орендодавця, за свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою орендодавця при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з чинним законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку приведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.

39. Згідно з п. 5.3 договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність.

40. Актом прийому-передачі від 28.08.2017 встановлено, що майно зазначене у договорі оренди на момент передачі, а саме, "нежитлові приміщення другого поверху № 52, 53 та 20/100 частин місць спільного користування № 54-:-56 та 7/100 частин приміщення № 43" розташовані в нежитловій будівлі. Освітлення, опалення, водопровід та каналізація є в наявності. Разом з тим, було відмічено, що приміщення потребують проведення ремонтних робіт.

41. Відповідно до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" міська рада вирішила провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харків шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу). У вказаному переліку зазначено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем ФОП Каруна О. О. підлягають, у відповідності до п.6.2 нежитлові приміщення 2-го поверху в нежитловій будівлі за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, літ "А-2" площею 75,9 кв. м.

42. У подальшому на підставі вказаного рішення Харківської міської ради між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як виконавчого органу Харківської міської ради та ФОП Каруна О. О. укладено договір купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018 на підставі якого шляхом викупу у власність ФОП Каруна О. О. перейшло все майно, яке було орендовано на підставі договору № 4181 від 28.08.2017, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 70,6 кв. м розташовані за адресою м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ "А-2", загальною площею 5,3 кв. м, розташованих за адресою м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, загальною площею 75,9 кв. м вартістю 212 200,00 грн. Згідно з Податковим кодексом України сума податку на додану вартість становить 20 % від вартості об`єкта приватизації та складає 42 440,00 грн. Разом ціна продажу нежитлових приміщень становить 254 640,00 грн.

43. Суб`єктом оціночної діяльності Товарною біржею "УРТБ" на підставі договору № 31/12/17/01 від 31.12.2017 укладеного з ФОП Каруна О. О. виконано незалежну оцінку нежитлових приміщень в літ "А-2" загальною площею 75,9 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б про що складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна від 28.02.2018, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 31.12.2017 складала 212 200,00 грн.

44. Зазначений договір купівлі-продажу укладено 17.09.2018 між Фізичною особою-підприємцем Каруною Олексієм Олександровичем та Управлінням комунального майна укладено договір № 5633-В-С, відповідно до якого ФОП Каруна О. О. приватизував нежитлові приміщення 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2" за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б літ "А-2" загальною площею 70,6 кв. м та нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного користування приміщення № 43, 30/100 місць спільного користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ "А-2" загальною площею 5,3 кв. м за 212 200,00 грн без ПДВ (разом з ПДВ 254 640,00 грн).

45. У договорі купівлі-продажу зазначено, що його укладено на підставі "Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр".

46. З метою проведення ремонту 20.09.2018 між ФОП Каруна О. О. (Замовник) та ФОП Тимошенко В. О. (Виконавець) укладено договір підряду за № 12.

47. У відповідності до предмету договору сторони виконали наступні роботи, а саме: улаштування, ремонт покрівлі, згідно "Відомостей обсягів робіт до локального кошторису № 02-01-01", будівельні роботи виконані у відповідності до завдань Замовника в обумовлений договором строк за адресою м. Харків, пр. Людвіга Свободи, 48-Б, літ А-2. Вказані роботи виконані в повному об`ємі без зауважень, що підтверджує акт виконаних будівельних робіт та їх оплата, про що свідчить касовий ордер № 28 від 26.09.2018 на суму 255 474,00 грн.

48. При цьому, судом апеляційної інстанції була встановлена відсутність здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна саме в період перебування нерухомого майна в оренді, що не спростовано відповідачами у своїх поясненнях та відзивах, а посилання ФОП Каруни О. О. на факт здійснення таких поліпшень судовою колегією було відхилено, з огляду на те, що договір підряду від 20.09.2018 та виконані ремонтні роботи були здійснені вже після укладення між Харківською міською радою та ФОП Каруна О.О. договору купівлі - продажу № 5633-В-С від 17.09.2018.

49. Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що вищевказані об`єкти нерухомого майна зареєстровані окремо:

1. Нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного користування приміщення № 43, 30/100 місць спільного користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", загальна площа 5,3 кв. м (реєстраційний номер 1543973863101) згідно договору купівлі-продажу № 615 від 07.06.2019 власник Проценко О. В. (код НОМЕР_1 ).

2. Нежитлові приміщення 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", загальна площа 70,6 кв. м адреса об`єкта: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600237063101), згідно договору купівлі-продажу, нежитлових приміщень являється Проценко Олексій Вікторович.

50. Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень укладено між Каруна О. О. та Проценко О. В. 07.06.2019 та посвідчено Гавриловою С.А. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

51. Відповідно до статті 300 Г ПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).

52. Поряд із цим, частиною 4 статті 300 Г ПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

53. Так, під час перегляду цієї справи касаційним господарським судом було встановлено, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду переглядалась справа № 922/623/20. Позовними вимогами у зазначеній справі є визнання незаконним та скасування пункту 76 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель і визнання за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради право власності на об`єкт нерухомого майна.

54. З огляду на зазначене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що правовідносини у справах № 922/4169/19 і № 922/623/20 є подібними, Суд, ухвалю від 16.11.2020 зупинив провадження у справі № 922/4169/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20.

55. Так, у вказаній справі об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було надано ряд висновків щодо застосування положень нормативно-правових актів у спірних правовідносинах, врахування яких, колегія суддів Касаційного господарського суду, що здійснює касаційний перегляд справи № 922/4169/19 вважає необхідним, оскільки (1) правовідносини у справах № 922/4169/19 і № 922/623/20 є подібними; (2) ухвалою від 16.11.2020 касаційне провадження у справі № 922/4169/19 зупинялося до закінчення саме перегляду справи № 922/623/20; (3) у касаційних скаргах піднімаються, зокрема, питання правильності застосування правових норм, висновки щодо застосування яких надані у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.

56. Таким чином, враховуючи приписи частини 4 статті 300 Г ПК України, а також те, що постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/623/20 прийнято після подання касаційних скарг у справі № 922/4169/19, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядає наведені Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, заступником прокурора Харківської області та Харківською міською радою у касаційних скаргах доводи, проте такими доводами та вимогами не обмежена.

Щодо суті касаційних скарг

57. Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 62 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.09.2018 № 5633-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Каруною О. О. та витребування у Проценка Олексія Вікторовича на користь територіальної громади міста Харкова нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б , та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б , загальною площею 75,9 кв. м.

58. В оспорюваному рішенні Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 зазначено, що його прийнято на підставі Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17.

59. Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації, її розроблено відповідно до Конституції України Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

60. У Програмі визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022 роки.

61. Відповідно до пункту 3.1 Програми приватизації ініціатива щодо приватизації об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

62. Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

63. Приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою (пункт 3.3).

64. Пункт 3.4 Програми приватизації визначає, що приватизація об`єктів здійснюється: шляхом викупу, продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

65. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

66. Згідно з пунктом 3.7 Програми приватизації Управлінням готується проект рішення Харківської міської ради з переліками об`єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.

67. Рішення про затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління (пункт 3.8).

68. Відповідно до пункту 7.1 Програми приватизації відчуження об`єктів комунальної власності здійснюється із врахуванням вимог Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також інших законодавчих та нормативно-правових актів у цій сфері.

69. Умови та порядок відчуження комунального майна вносяться на розгляд сесії для кожного об`єкта окремим рішенням (пункт 7.2).

70. За змістом частини першої статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на час прийняття рішення про відчуження об`єктів комунальної власності) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.

71. Частиною другою статті 5-1, частиною другою статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

72. Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

73. З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

74. Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини перша, третя статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

75. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

76. Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі Порядок № 439).

77. Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

78. Виходячи з аналізу наведених вище норм Верховний Суд доходить висновку, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

79. Тобто викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положень статті 11, статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 (ухвалена після прийняття оскаржуваних судових рішень і подання касаційних скарг у цій справі; під час касаційного перегляду прави, саме до прийняття об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначеної постанови, Касаційним господарським судом зупинялось провадження у даній справі).

80. Суд апеляційної інстанції встановив (пункт 48 цієї Постанови), що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що орендарем - фізичною особою-підприємцем Каруною Олексієм Олександровичем здійснювалися будь-які поліпшення орендованих ним приміщень за договором оренди № 4181 від 28.08.2017, а посилання Відповідача 3 на факт здійснення таких поліпшень правомірно відхилені апеляційним судом, оскільки договір підряду від 20.09.2018 та виконані ремонтні роботи були здійснені вже після укладення між Харківською міською радою та ФОП Каруна О.О. договору купівлі - продажу № 5633-В-С від 17.09.2018.

81. Верховний Суд зазначає про помилковість висновків місцевого господарського суду про те, що Рада, як орган місцевого самоврядування, має право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених законодавчих обмежень.

82. Також, колегія суддів зазначає про помилковість здійснених судом першої інстанції, на підтвердження свого висновку про право Ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації, посилань на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.

У цій частині Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 та до власної правової позиції, викладеної у постанові від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19.

83. При цьому, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що посилання відповідачів на пункт 5.6 договору оренди № 4181 від 28.08.2017, яким встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, є безпідставними, оскільки таке право виникає у орендаря лише за умов, визначених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

84. Згідно із частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

85. Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

86. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що пункт 62 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" прийнято з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання 21.16.2017 № 691/17, а відтак є незаконним.

87. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції (пункти 13-14, 80, 83, 86 цієї Постанови), та зазначає, що вказані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, яка ухвалена після прийняття оскаржуваних судових рішень і подання касаційних скарг у цій справі, і до вирішення якої Касаційним господарським судом зупинялось провадження у даній справі.

88. Разом з тим, стосовно оскарження скаржниками 1 і 3 судових рішень у цій справі з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 10, частин першої і третьої статті 11, абзацу 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" колегія судів зазначає таке.

89. Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

90. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

91. Верховний Суд в ухвалі від 06.10.2020 у справі № 922/64/20 встановив, що висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо приватизації комунального майна викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 23.07.2020 у справі № 922/2762/19, відповідно до якого, зважаючи на положення законодавства, зокрема, статей 5-1, 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 3, 8, 11, 10, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинних на час виникнення спірних правовідносин), орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом; у виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

92. При цьому Верховний Суд врахував, що предметом позову у зазначених справах є вимоги, зокрема, про визнання частково незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким ухвалено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, зобов`язання повернути власникові нерухоме майно. Підставою позову прокурором визначено порушення порядку приватизації нерухомого майна шляхом викупу, оскільки до об`єктів малої приватизації викуп може застосовуватися виключно за умови проведення орендарем невід`ємних поліпшень майна в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. Тобто предмет і підстави позовів у цій справі, що розглядається, та у зазначених справах, а також правове регулювання спірних правовідносин свідчать про їх подібність.

93. Верховний Суд в ухвалі від 06.10.2020 зазначив, що оскільки, висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо приватизації комунального майна викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 23.07.2020 у справі № 922/2762/19, це у розумінні пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 922/64/20 за касаційними скаргами Харківської міської ради та управління комунального майна та приватизації на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 у цій справі, відкритого з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.

94. Наведене у пунктах 91-93 цієї Постанови свідчить про наявність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених у пункті 88 цієї Постанови норм права у спірних правовідносинах.

95. У зв`язку з викладеним, касаційне провадження, відкрите за касаційними скаргами Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і Харківської міської ради з підстав передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підлягає закриттю відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

96. Разом з тим, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 зазначила таке:

"Передача права власності на майно, у тому числі в результаті приватизації, передбачає наявність волевиявлення як у продавця, так і у покупця такого майна. Отже, покупець, звертаючись до органів місцевого самоврядування про приватизацію орендованого нежитлового приміщення, та достовірно знаючи, що поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, ним здійснені не були та жодні дії, які б свідчили про намір здійснити такі поліпшення, ним не вчинялись, усвідомлював що його звернення є протиправним оскільки суперечить пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбачених статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Порушення Харківською міською радою умов та порядку приватизації призвели не тільки до можливих економічних збитків (недотримання територіальною громадою коштів від відкритого продажу майна конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості придбати комунальне майно на відкритому конкурсі, створили для них і орендаря несправедливі умови конкуренції на ринку продажу комунального майна. При цьому орендар, відповідно, отримав непередбачені законом привілеї викупити майно неконкурентним способом.

Харківська міська рада, розпорядившись таким чином майном, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови орендаря, який лише декілька місяців орендував комунальне майно і не здійснив його невід`ємних поліпшень, і інших потенційних покупців комунального майна, фактично протиправно позбавивши останніх права на участь у приватизації.

Тобто у справі № 922/623/20 судом апеляційної інстанції встановлено обставини порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв`язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій орендаря. Отже, позбавлення такої особи майна не суперечитиме принципам, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі наслідки обумовлені протиправною поведінкою самого набувача майна".

97. Також, у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 297/616/17 (на яку посилається прокурор у касаційній скарзі) зазначено: "Водночас висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна".

98. У постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 (на вказану постанову також посилається прокурор у касаційній скарзі) зазначено таке: "Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність".

99. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про помилковість безумовного застосування судами першої та апеляційної інстанції (в обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позовних вимог) практики ЄСПЛ у спорах щодо порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в свою чергу призвело до порушення норм матеріального права судами попередніх інстанцій.

100. При цьому, суди попередніх інстанцій, зазначивши, що згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що вищевказані об`єкти нерухомого майна зареєстровані окремо за Проценком Олексієм Вікторовичем (пункти 49-50 цієї Постанови), в порушення вимог статей 73 74 76 77 86 236-238 282 Г ПК України, не встановили та не надали жодної правової оцінки підставам та обставинам набуття вказаною особою спірних нежитлових приміщень.

101. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що позовна вимога про витребування спірного майна на користь територіальної громади міста Харкова пред`явлена саме до Проценка Олексія Вікторовича, який не був покупцем майна за процедурою його приватизації, у зв`язку з чим, судами не надано жодної правової оцінки можливості застосування у такому випадку практики ЄСПЛ у спорах щодо порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

102. Окрім цього, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що прокурор просив витребувати нерухоме майно у фізичної особи Проценка Олексія Вікторовича, яке як встановили суди, належить йому на праві приватної власності саме як фізичній особі.

103. Тобто результати вирішення даного спору можуть вплинути на права та обов`язки фізичної особи, яка на час вирішення спору є власником спірного нерухомого майна.

У цій частині Суд звертається до правових висновків наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19 (відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 2-7615/10, від 05.06.2018 у справі № 522/7909/16-ц та від 04.09.2019 у справі № 761/5115/17, наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах).

104. Так, Верховний Суд зазначає, що в порушення статей 86 236 269 282 Г ПК України судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи в повному обсязі не було досліджено фактичних обставин справи, у зв`язку з чим суди дійшли передчасних висновків, про що зазначено вище.

105. Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є таким, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

106. Разом з тим, суд касаційної інстанції не може виправити зазначені порушення судів попередніх інстанцій, оскільки достовірне з`ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 Г ПК України, та має бути здійснено в ході нового розгляду справи.

107. Оскільки судами першої й апеляційної інстанцій під час розгляду справи допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, Верховний Суд (зокрема, на підставі положень частини четвертої статті 300 Г ПК України) вбачає підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Г ПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

109. Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення спору.

110. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Г ПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

111. Оскільки передбачені статтею 300 Г ПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

112. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішення та постанови порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вбачає правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги заступника прокурора Харківської області шляхом скасування рішення (у незміненій частині) та постанови, та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

113. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

114. У зв`язку зі скасуванням рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 скасуванню підлягають також додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 922/4169/19.

Розподіл судових витрат

115. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Г ПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 296 300 301 308 310 314 315 317 Г ПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 922/4169/19 за касаційними скаргами Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 закрити.

2. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у незміненій частині і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 922/4169/19 скасувати.

4. Справу № 922/4169/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил