ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/719/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
скаржника - адвоката Тищенка А.В.,
Офісу Генерального прокурора - Кондратюка Д.А.
Державної екологічної інспекції у Харківській області - Сосіної І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконеренції з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 19.10.2021
у складі колегії суддів: Істоміної О.А. (головуючого), Барбашової С.В., Пелипенко Н.М.
та на рішення господарського суду Харківської області
від 03.06.2021
у складі судді: Бринцева О.В.
у справі № 922/719/21
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет"
про стягнення 3 475 649,79 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
1. Керівник Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (далі - ТОВ "Коксовий завод "Новомет") на користь держави збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 3 475 649,79 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Коксовий завод "Новомет" на користь держави збитки, заподіяні в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в загальній сумі 3 475 649,79 грн. Також стягнуто з ТОВ "Коксовий завод "Новомет" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 52.134,75 грн.
3. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Коксовий завод "Новомет" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Коксовий завод "Новомет" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у даній справі - залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 25.10.2021 ТОВ "Коксовий завод "Новомет" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 22.10.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі № 922/710/21(№ 922/719/21), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Коксовий завод "Новомет" у справі № 922/719/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.11.2021.
7. 23.11.2021 від ТОВ "Коксовий завод "Новомет" надійшла до Верховного Суду касаційна скарга від 16.11.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі № 922/719/21 та заява про зупинення виконання рішення з урахуванням вірного номера справи, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 922/719/21 за касаційною ТОВ "Коксовий завод "Новомет" від 22.10.2021 та від 16.11.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі № 922/719/21; призначено розгляд касаційних скарг ТОВ "Коксовий завод "Новомет" від 22.10.2021 та від 16.11.2021 на 14.12.2021 о 10:45; відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Коксовий завод "Новомет" про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2021 в частині стягнення з ТОВ "Коксовий завод "Новомет" на користь держави збитків у справі № 922/719/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Коксовий завод "Новомет" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані рішення та постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
10. Скаржник наводить наступні аргументи касаційної скарги.
10.1. Суди попередніх інстанцій не встановлювали обставин представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, не надали оцінки здійснення прокурором такого представництва, не встановили наявність/відсутність у цьому випадку законних підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, не дослідили чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави
10.2. Скаржник зазначає про передчасність звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, оскільки матеріали справи не містять доказів неможливості самостійного звернення Державної екологічної інспекції у Харківській області до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди, а посилання Державної екологічної інспекції у Харківській області в листі на відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору вважає необґрунтованими та недоведеними.
10.3. ТОВ "Коксовий завод "Новомет" вчинило усі можливі дії щодо отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин. Позивач ще у жовтні 2019 року почав збирати документи, які необхідні для отримання відповідного дозволу на викиди та у січні 2020 року подав перші документи для отримання відповідного дозволу, проте, через протиправну бездіяльність та дії Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України вказаний дозвіл не було отримано вчасно.
10.4. Через 30 днів з моменту отримання Міністерством від відповідача усього пакету документів для отримання дозволу, було можливим застосування принципу "мовчазної згоди", про що зокрема й було зазначено у подальших листах відповідача на адресу Міністерства. Скаржник наводить постанови Верховного Суду щодо застосування принципу мовчазної згоди: № 908/1278/16 від 16.11.2016; № 5017/2832/2012 від 02.07,2013, які не було враховано судами попередніх інстанцій.
10.5. У разі, якщо в населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К приймається рівним одиниці. У розрахунку наданому екологічною інспекцією застосовано коефіцієнт Кзі у розмірі-1, в той же час відповідачем надаються суду відповіді Харківського регіонального центру з гідрометеорології з яких вбачається, що у місті Харкові здійснюється вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини в атмосферному повітрі, а тому застосування коефіцієнту Кзі у розмірі - 1 є необґрунтованим.
10.6. Висновок експертів № 16395/21074/2615-2622/2623/2630 на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, суперечить висновку експертів № 11733/11734/18641/18642-18651 оскільки розрахунок збитку, заподіяного державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Коксовий завод "Новомет" виконано за менший період, а саме: з 11.12.2019 по 04.09.2020 року (з виключенням часу роботи 01.09.2020 та 02.09.2020), а сума нарахованого збитку є більшою - 3 475 649,79 грн, в той час як згідно останнього висновку розрахунковий період був з 24.01.2020 по 04.03.2021 (більше на 5 місяців), а нарахована сума збитку менша та становить 3 191 356,09 грн.
10.7. Відповідач просив суд апеляційної інстанції призначити у справі повторну судову інженерно-екологічну експертизу, в задоволенні якого було необґрунтовано відмовлено. Також, з метою з`ясування усіх необхідних фактичних даних та надання пояснень стосовно виявлених розбіжностей, судом апеляційної інстанції безпідставно не було викликано експертів, на чому наполягав представник Відповідача
10.8. Правовідносини із відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря мають регулюватись виключно нормами Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме статтею 34 цього Закону як спеціальною нормою. За змістом цієї статті, порядок та розміри відшкодування шкоди завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря встановлюється виключно законом, який до сьогодні не прийнятий Верховною Радою України. Водночас, правовідносини щодо порядку та розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, які мають регулюватись виключно на рівні закону, на сьогодні, регулюються підзаконним актом - наказом Міністерством енергетики та захисту довкілля від 28.04.2020 № 277, що унеможливлює по суті стягнення збитків та як наслідок, задоволення позову, оскільки наказ від 28.04.2020 № 277 належить до незаконних актів.
10.9. Оскаржувані судові рішення прийняті без урахування правових позиції викладених у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
10.10. Оскаржувані рішення прийняті без урахування правових позицій викладених у постанові Верховного суду від 11.02.2021 року по справі № 922/1816/20, Постанові Верховного суду від 29 травня 2018 року по справі № 922/4374/16, постанові ВГСУ від 26 вересня 2017 року по справі № 908/2051/16. У вказаних судових рішеннях позивачу було відмовлено у стягненні збитків на тій підставі, що не встановлена винна поведінка відповідача, а також встановлено вчинення відповідачем всіх залежних від нього дій щодо недопущення господарського правопорушення.
10.11. Також скаржник наводить правові позиції судів касаційної інстанції з приводу застосування принципу мовчазної згоди у наступних рішеннях від 16.11.2016 у справі 908/1278/16, від 02.07.2013 у справі 5017/2832/2012., від 21.10.2020 у справі №640/21997/18, які, на думку скаржника, було проігноровано судами попередніх інстанцій.
11. У судовому засіданні 14.12.2021 представник скаржника підтримав касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Державною екологічною інспекцією у Харківській області подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
13. Прокурором Харківської обласної прокуратури подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
14. У судовому засіданні 14.12.2021 прокурор та представник Державної екологічної інспекції у Харківській області заперечили проти касаційних скарг скаржника.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Предметом судового розгляду цій справі є поданий керівником Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області про стягнення з ТОВ "Коксовий завод "Новомет" на користь держави збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 3 475 649,79 грн.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
19.1. Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) у період з 01.09.2020 по 04.09.2020 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Коксовий завод "Новомет".
19.2. За результатами проведення перевірки складено акт № 789/12-02/05-04 від 01.09.2020 та встановлено, що ТОВ "Коксовий завод "Новомет" з 11.12.2019 по 04.09.2020 експлуатував джерела викидів в атмосферне повітря, хоча необхідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідача відсутні. В результаті відповідачем були здійснені викиди в атмосферне повітря понад встановлені нормативи, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
19.3. Відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ у Харківській області були проведені вимірювання та відібрані проби на джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які свідчать, що 01.09.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від паракотельної (котел №2 ДКВР-10/13 - димова труба) та коксової батареї (димова труба) здійснювались в наднормативному режимі (без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), а саме:
на джерелі викидів (паракотельня, котел №2 ДКВР-10/13) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 №789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 №789) виявлено зміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (СО) у розмірі 37,3 мг/ м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 166,9 мг/ м3); азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту) у розмірі 95,3 мг/ м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 428,1 мг/ м3); сірки діоксиду в розмірі 174,3 мг/ м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 783,3 мг/м3).
на джерелі викидів (коксової батареї) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 №789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 №789) виявлено зміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (СО) у розмірі 0 мг/м3; азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту) у розмірі 121,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 517,9 мг/м3); сірки діоксиду в розмірі 160,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 681,3 мг/м3).
19.4. Посадовими особами позивача складені протоколи про адміністративне правопорушення №001457 від 02.09.2020 та №001458 від 02.09.2020.
19.5. 08.09.2020 Держекоінспекцією видано припис №92/05-04 директору ТОВ "Коксовий завод "Новомет" про усунення порушень природоохоронного законодавства.
19.6. Держекоінспекцією на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства природи України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №414/3469 від 07.05.2020 здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 3 283 098,82 грн.
19.7. З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди Держекоінспекцією відповідачеві надіслано претензії №№146-147 від 23.09.2020 з доданими до них відповідними розрахунками.
19.8. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020220500001431 від 25.08.2020 за фактом вчинення посадовими особами ТОВ "Коксовий завод "Новомет" злочину, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, прокурором було призначено судову інженерну-екологічну експертизу.
19.9. За результатами експертизи проведеної Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" заключено висновок №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021, згідно якого збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря документально та арифметично підтверджуються в сумі 3 475 649,79 грн.
19.10. Після отримання вказаних претензій із розрахунком розміру шкоди, вимоги цих претензій добровільно виконані відповідачем не були, збитки в розмірі 3 475 649,79 грн в добровільному порядку не відшкодовано, що стало підставою для звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області з позовом про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
20. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з того, що у діях ТОВ "Коксовий завод "Новомет" наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду в порядку статті 1166 ЦК України. Зокрема, протиправна поведінка, яка полягає у вигляді наднормативного забруднення атмосферного повітря та шкідливий результат, який є прямим наслідком такої протиправної поведінки (статті 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"), а саме за відсутності відповідних дозвільних документів; вина особи, яка полягає у здійснені експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу всупереч статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики; причинно-наслідковий зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача. При цьому строк на подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади не оскаржено.
21. Крім того, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 86 ГПК України надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема висновку експертів №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021 та встановив, що складений за результатами розгляду судової експертизи висновок містить вичерпні відповіді на порушені прокурором питання, відповіді є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.
22. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана судова експертиза проведена у відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/8, а висновок експерта №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021, складений за результатами проведення даної експертизи відповідає вимогам ГПК України і не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експертів, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи, а також не були спростовані відповідачами жодними іншими належними і допустимими доказами у справі.
23. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні усіх фактичних обставин справи з наданням належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
24. Колегія суддів вважає безпідставними аргументи касаційної скарги зазначені у п.п. 10.1., 10.2. постанови з огляду на наступне.
24.1. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
24.2. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
24.3. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
24.4. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
24.5. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
24.6. Отже, при вирішенні питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
24.7. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
24.8. Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі позивача судами попередніх інстанцій встановлено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області, що передбачено Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затв. Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230.
24.9. Судами встановлено, що позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача та навіть вчинені заходи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
24.10. Зокрема, 26.02.2021 Харківська місцева прокуратура №2 листом за вих.№43-1593 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Держекоінспекцією у Харківській області про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою до відповідача.
24.11. У відповідь Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 26.02.2021 №873-13-13 повідомила прокуратуру, що відповідачем дійсно не сплачено шкоду заподіяну державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте інспекція самостійно не зверталася до господарського суду з відповідним позовом, оскільки у неї відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору.
24.12. Враховуючи відповідь Держекоінспекції у Харківській області, значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню (відсутність бюджету на сплату судового збору), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави.
24.13. Разом з тим, колегія суддів не вбачає в оскаржуваних судових рішеннях відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, наведених скаржником у касаційній скарзі, які зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави, відтак аргументи касаційної скарги наведенні у пункті 10.9. цієї постанови не знайшли свого підтвердження.
25. Аргументи касаційної скарги, зазначені у п. 10.3., 10.4. постанови колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
25.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства, зокрема тим, що в період з 11.12.2019 по 04.09.2020 здійснював експлуатацію стаціонарних джерел з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, необхідного згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Факт зазначеного порушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме:
- актом перевірки №789/12-02/05-04 від 01.09.2020,
- приписом №92/05-04 від 08.09.2020,
- постановами про накладення адміністративного стягнення №207/05-04 від 09.09.2020, №208/05-04 від 09.09.2020,
- самим дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, датою видачі якого є 05.03.2021.
25.2. Скаржник в касаційній скарзі заперечує проти наявності своєї вини в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами та наполягає на законності здійснення ним господарської діяльності з експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в силу принципу "мовчазної згоди", передбаченого статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
25.3. Згідно статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
25.4. Юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому з наведених вище норм вбачається, що застосування принципу мовчазної згоди можливе при сукупній наявності таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.
25.5. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій наведені вище умови, необхідні для застосування принципу мовчазної згоди, відсутні, про що свідчать наступні обставини:
- відповідачем було подано не всі визначені законом документи для отримання дозволу (звіт з інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Коксовий завод "Новомет", надісланий як додаток до листа від 18.03.2020 №18/03-01 відповідачем на адресу Міністерства енергетики та захисту довкілля України, не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку);
- доказів реєстрації даного звіту станом на 18.03.2020 в Мінприроди, як того вимагає пункт 1.11. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин, відповідачем не надано. Згідно листа Міністерства енергетики та захисту довкілля України №12.2.2-ВИХ540-20 від 19.02.2020 вбачається, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин виконаний з порушенням Інструкції (КНД 211.2.3.014-95);
- відповідач у листі від 27.02.2020 №27/02-06 направив доопрацьований звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Коксовий завод "Новомет". Проте доказів того, що доопрацьований звіт відповідав вимогам Інструкції та був зареєстрований Міністерством до 18.03.2020 (дати звернення з заявою про видачу дозволу) матеріали справи також не містять.
- листом від 27.05.2020 №212.2.2-ВИХ/1564-20 Міністерство повідомило відповідача про те, що у зв`язку з оголошенням карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг, тому звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин буде розглянутий після припинення карантину.
- Відповідач зазначені дії Міністерства не оскаржував.
25.6. Отже, необхідні документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем було подано 18.03.2020, тобто вже після початку вчинення ним порушення - після початку експлуатації ним джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яке відбулося 11.12.2019 (дата отримання в тимчасове платне користування майна з виробництва коксу та коксопродуктів на підставі договору оренди від 26.09.2019 №28-250 та акту прийому-передачі від 11.12.2019).
25.7. Отже, аргументи скаржника щодо можливості застосування принципу мовчазної згоди є безпідставним та спростовуються встановленими судами обставинами, які вказують про те, що строк на подання заяви для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, водночас терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади відповідачем не оскаржувались. Відтак, в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій не здійснено відступу від правових позицій, викладених у наведених скаржником постановах (п. 10.11. постанови).
26. Суди попередніх інстанцій встановили, що у діях ТОВ "Коксовий завод "Новомет" наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:
- протиправна поведінка, яка полягає в наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідних дозвільних документів, чим порушено ст.ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";
- вина особи, яка полягає у здійсненні господарської діяльності, що призводить до наднормативних викидів за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення;
- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків;
- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
27. Наведеним вище спростовуються аргументи касаційної скарги (п. 10.10.) щодо неврахування правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20, де суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх як такі, що постановлені за відсутності перевірки обставин відповідно до частини першої статті 23 Кодексу України про надра на предмет встановлення реального обсягу споживання води, що може звільнити відповідача від обов`язку отримання спеціального дозволу, а також за відсутності наведення належних мотивів стосовно підстав для представництва прокурором інтересів держави.
27.1. Крім того, у справі № 922/719/21 судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що строк на подання заяви для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, водночас терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади відповідачем не оскаржувались, тому посилання на правові висновки викладені у постановах, де судами попередніх інстанцій не встановлена винна поведінка відповідача, а навпаки встановлено вчинення відповідачем всіх залежних від нього дій щодо недопущення господарського правопорушення є необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій, у справі що розглядається встановлено вину відповідача, яка полягає в експлуатації джерел викидів в атмосферне повітря, за відсутності необхідних дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
28. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає про неможливість стягнення збитків на підставі підзаконного акту - наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля від 28.04.202 № 277, оскільки спірні правовідносини мають регулюватися виключно нормами Закону України "Про охорону атмосферного повітря (п. 10.8. постанови).
29. Колегія суддів вважає вказані аргументи безпідставними та погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, здійснені судами щодо аналогічних аргументів відповідача та з посиланням на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18.
29.1. Згідно статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
29.2. Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
29.3. За наслідками діяльності підприємства відповідача в частині наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічною Інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 3 475 649,79 грн.
29.4. Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затверджений наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.
29.5. В широкому розумінні термін "закон", як і термін "законодавство", включає в себе закони, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (див. рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 №7-рп/2001).
29.6. При цьому, вказана Методика була затверджена Міністерством енергетики та захисту довкілля України після того, як Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (в т.ч. стаття 34) був викладений в новій редакції згідно із Законом України від 21.06.2001 №2556-ІІІ. Відповідний наказ про затвердження Методики був виданий саме на виконання цього закону. Отже, він і є тим самим нормативним актом, про який йдеться у статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" і який підлягає застосуванню. При цьому цей наказ (від 28.04.2020 №277) не визнаний незаконним, не скасований ні в судовому, ні в іншому порядку, а отже є чинним.
30. Аргументи касаційної скарги наведені у п.п. 10.5., 10.6. постанови щодо незгоди із висновком експертів від 24.02.2021 № 16395/21074/2615-2622/2623/2630 за результатами проведеної Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" судової інженерно-екологічної експертизи, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення в частині застосування коефіцієнту вимірювання концентрації забруднюючої речовини, зводяться до переоцінки доказів у справі, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 ГПК України.
31. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
33. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі № 922/719/21 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.
34. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" від 22.10.2021 та від 16.11.2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі № 922/719/21 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі № 922/719/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк