ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/943/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
(головуюча - Слободін М. М., судді Гребенюк Н. В., Шутенко І. А.)
від 08.04.2025
за позовом ОСОБА_2
до: 1) ОСОБА_3 ; 2) ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд"
про зобов`язання вчинити певні дії.
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), в якому просив перевести права і обов`язки покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд" (далі - ТОВ "Кегичівський агрошляхбуд", Товариство) за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на ОСОБА_2 .
2. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 здійснив продаж своєї частки у повному обсязі ОСОБА_4 , який не є учасником товариства і не був ним на момент продажу, а про продаж частки позивач - ОСОБА_2 дізнався наприкінці лютого 2024 року після вчинення дій відповідачами і не був повідомлений про це та бажає придбати частку ОСОБА_3 у повному обсязі.
Короткий зміст судових рішень
3. 23.07.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
4. ТОВ "Кегичівський агрошляхбуд" оскаржило рішення до Східного апеляційного господарського суду та просило його скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5. 12.09.2024 ухвалою Східного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства.
6. 04.12.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - особа, яка не брала участь у справі, подав заяву про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Кегичівський агрошляхбуд", в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
7. 27.02.2025 Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ТОВ "Кегичівський агрошляхбуд" про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у цій справі та закрив апеляційне провадження. Також 27.02.2025 апеляційний господарський суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про приєднання до апеляційної скарги товариства як особи, яка не брала участі у справі. При цьому суд зазначив, що особа, яка не брала участь у справі, має право самостійно звернутися до суду із відповідними процесуальними документами, якщо вважає, що її права порушено.
8. 18.03.2025 ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
9. 24.03.2025 Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу залишив без руху, з огляду на необхідність сплатити судовий збір та подати клопотання (заяву), в якому зазначити інші підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду апеляційної інстанції щодо оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у цій справі.
10. 03.04.2025, в межах встановленого строку, до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 скаржником надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, додатками до якої є докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
11. 08.04.2025 Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024.
12. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних та непереборних обставин, які завадили йому скористатися правом на апеляційне оскарження та могли би бути визнані судом поважними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
13. 22.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою скасувати та направити справу до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
14. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
15. На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме частини другу, третю статті 256, статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки апеляційний господарський суд не встановив чи містять матеріали справи відомості, які б давали підстави для висновку про обізнаність скаржника про розгляд зазначеної справи у суді першої інстанції та ухвалення відповідного рішення суду; скаржник ніколи не отримував оскаржуване судове рішення та не цікавився рухом цієї справи, оскільки йому взагалі не було відомо про факт існування зазначеного судового провадження, ще й в умовах похилого віку та військового стану.
16. Скаржник зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження є обмеженням особи в доступі до правосуддя, яке захищається статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та призведе до порушення права особи, визначеного Конституцією України, на апеляційний перегляд справи.
17. У касаційній скарзі скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19, від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі № 120/3679/22, від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 30.08.2022 у справі № 17-14-01/1494 (925/83/21) щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги; аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 31.08.2023 у справі № 910/256/20; від 28.08.2023 у справі № 910/6018/22; від 23.08.2023 у справі № 902/930/21, від 02.06.2022 у справі № 757/30991/18-а, від 14.07.2022 у справі № 380/10696/21, від 27.07.2022 у справі № 380/13558/21, від 27.07.2022 у справі № 380/12913/21, від 04.08.2022 у справі № 420/2429/20, від 12.08.2022 у справі № 400/3957/21 та від 21.09.2022 у справі № 360/4969/21. Скаржник також посилається на практику з Європейського суду з прав людини.
18. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить Суд відмовити у її задоволенні, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
19. Від третьої особи надійшов відзив, в якому просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
20. Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
21. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України (скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
22. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
23. Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 ГПК України, згідно з частиною першої якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду ухвалено 23.07.2024, повний текст якого складено та підписано 25.07.2024, отже, строк подання апеляційної скарги спливав 14.08.2024.
25. В свою чергу, апеляційна скарга була подана ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції лише 17.03.2025 засобами електронного зв`язку за допомогою системи "Електронний Суд", тобто з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
26. Пунктом 1 частини другої статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
27. Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
28. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина четверта статті 260 ГПК України).
29. З матеріалів справи вбачається, що надаючи додаткове обґрунтування щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024, заявник вказував, що лише після отримання ухвали апеляційного суду від 27.02.2025 про відмову у задоволенні заяви про приєднання до апеляційної скарги, зрозумів, що подана ним заява не була належним способом оскарження судового рішення, зокрема, шляхом подання власної апеляційної скарги. Пропуск початкового строку на апеляційне оскарження стався не через його бездіяльність чи недбалість, а через помилкову консультацію адвоката. Враховуючи його необізнаність у юридичних питаннях, він не мав можливості самостійно дійти висновку про необхідність подання окремої скарги раніше.
30. Оцінюючи наведені доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку. Суд наголосив, що причина неподання апеляційної скарги в строк через помилкову консультацію адвоката, на яку покладався скаржник, як на єдиний доступний йому орієнтир у правовому полі, колегія суддів вважає необґрунтованими. Суд також зазначив, що повторне подання аналогічних доводів, які вже були визнані необґрунтованими, свідчить про свідоме недотримання скаржником процесуальних вимог. Наведені причини пропуску строку не мають об`єктивного характеру та залежали виключно від дій самого апелянта. Особа, що звернулась з апеляційною скаргою, несе усі ризики, пов`язані із вибором представника/адвоката, піклуватись про належну участь у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не встановив підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
31. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що дії суду апеляційної інстанції є проявом надмірного формалізму, що фактично призводять до обмеження права скаржника на доступ до правосуддя.
Скаржник також наголошує на тому, що він діяв активно та добросовісно у своєму намірі скористатися правом на апеляційне оскарження рішення суду, проте пропуск початкового строку на апеляційне оскарження стався через помилкову консультацію попереднього адвоката. Лише отримавши роз`яснення апеляційного суду в ухвалі від 27.02.2025, скаржник зрозумів, що подана ним заява про приєднання не є самостійною апеляційною скаргою.
В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 посилається, зокрема, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, згідно з якою строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
30. Разом з тим Суд не погоджується з такою позицією скаржника, оскільки з матеріалів справи вбачається, що первинне звернення скаржника як особи, яка не брала участі у справі, до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 23.07.2024 відбулось 17.03.2025, тобто з пропуском процесуального строку, передбаченого законом, у зв`язку з чим скаржник заявляв клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
При цьому факт приєднання скаржника 04.12.2024 до апеляційної скарги ТОВ "Кегичівський агрошляхбуд" на рішення суду від 23.07.2024, яка була подана Товариством в межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, не свідчить про дотримання саме ОСОБА_1 процесуальних строків при первинному зверненні з апеляційною скаргою, адже особою, яка добросовісно вчинила всі необхідні процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги, є ТОВ "Кегичівський агрошляхбуд", а не скаржник.
32. Натомість, як слушно зауважив апеляційний господарський суд, ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, не був позбавлений права та можливості самостійно звернутися з апеляційною скаргою на рішення суду від 23.07.2024 в межах строку апеляційного оскарження.
33. Так, згідно з частиною першої статті 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
Приєднання до апеляційної скарги - це вияв позиції особи, яка бере участь у справі (чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки), стосовно підтримки повністю або частково змісту (обґрунтування) та вимог апеляційної скарги, яку подала інша особа. А тому приєднання до апеляційної скарги - це також допоміжний інститут для осіб, які погоджуються з доводами апеляційної скарги і бажають їх підтримати у наведеному в апеляційній скарзі обсязі (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 21.03.2023 у справі № 910/22855/17).
34. Слід зазначити, що інститут приєднання до апеляційної скарги може бути ризикованим для особи, що приєднується до скарги, оскільки така особа несе ризик пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо основна апеляційна скарга буде повернута судом. Якщо суд поверне апеляційну скаргу, то строк на оскарження для особи, яка приєдналась, також закінчується.
Суд також може відмовити у розгляді заяви про приєднання, якщо вона подана з порушенням строків або має недоліки. Якщо судом відмовлено у розгляді заяви про приєднання, це не позбавляє особу права на повторне звернення до апеляційного суду, але у межах встановленого процесуального строку оскарження.
35. Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
36. За наведеного колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що можливість вчасного подання ОСОБА_1 власної апеляційної скарги мала суб`єктивний характер, тобто залежала виключно від його волевиявлення, у зв`язку з чим саме на скаржника покладається ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням відповідних процесуальних дій. Натомість пропуск строку на звернення до апеляційного суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав, посилання на свою необізнаність щодо можливості реалізації свого права апеляційного оскарження в повній мірі шляхом подання апеляційної скарги, а не заяви про приєднання в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
37. Колегія суддів також враховує, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з частиною першою статті 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
38. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних та непереборних обставин, які завадили скаржнику скористатися правом на апеляційне оскарження та могли бути визнані судом поважними.
39. У цій справі суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначених ОСОБА_1 у клопотаннях, дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені причини пропуску строку об`єктивно не перешкоджали апелянту вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому їх не можна визнати поважними.
40. Пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, зокрема, унормовано, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
41. Зважаючи на неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, наведених у додаткових обґрунтуваннях, що не спростовано й доводами скаржника у касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
42. Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження за результатом касаційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
44. Згідно з частиною першою статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
45. Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
Розподіл судових витрат
46. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 922/943/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко