26.10.2023

№ 923/560/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/560/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та приватного підприємства «ШАТО»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя: Поліщук Л.В., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.),

ухвалену за результатом розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.11.2020

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» на дії державної виконавчої служби, вчинені при виконанні ухвали суду

зі справи № 923/560/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім»

до приватного підприємства «ШАТО»

про стягнення 2 152 281,23 грн.,

та за зустрічним позовом приватного підприємства «ШАТО» (далі - ПП «ШАТО»)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» (далі - ТОВ «Грін Тім»)

про визнання договору удаваним, стягнення збитків, застосування наслідків недійсності правочину,

за участю Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса; далі - ВДВС).

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Грін Тім» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ПП «ШАТО» заборгованості в сумі 2 152 281,23 грн., яка складається з: основного боргу в сумі 1 050 000,00 грн., пені в сумі 170 538,90 грн., 3% річних в сумі 18 769,26 грн. та штрафу в сумі 912 973,07 грн.

Позов обґрунтований з посиланням на неналежне виконання ПП «ШАТО» грошових зобов`язань за договором від 26.08.2016 № 260816ОТ оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

ПП «ШАТО» подало зустрічний позов про: визнання договору від 26.08.2016 № 260816ОТ оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції удаваним; визнання, що між сторонами фактично відбувся договір зберігання (товарного складу) на умовах, зазначених у тексті зустрічної позовної заяви; зарахування зустрічної однорідної вимоги в сумі 987 887,48 грн. за первісним позовом; стягнення збитків за неналежне зберігання за удаваним правочином в сумі 6 492 487,76 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 у справі № 923/560/17, яка набрала законної сили, задоволено заяву ПП «ШАТО» про забезпечення зустрічного позову та накладено арешт в межах заявленої за зустрічним позовом суми (6 492 487,76 грн.) на грошові кошти, які обліковуються на належних ТОВ «Грін Тім» рахунках в установах банків або інших кредитно - фінансових установах.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Володченко О.І. від 17.10.2019 відкрито виконавче провадження № 60340797 з примусового виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 у даній справі.

22.10.2019 головним державним виконавцем ВДВС Володченко О.І. у виконавчому провадження № 60340797 прийнято постанову, згідно з якою в межах суми 6 492 487,76 грн. накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Грін Тім», що містяться на рахунках: р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, код валюти рахунку GBR; р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, код валюти рахунку UAH; р/р НОМЕР_2 , МФО 328209, код валюти рахунку UAH; р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, код валюти рахунку UAH; р/р НОМЕР_1 , МФО 328209, код валюти рахунку EUR та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

23.10.2020 ТОВ «Грін Тім» звернулося до начальника ВДВС Барзікова О.Г. із заявою про зняття арешту з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладеного згідно з постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на мультивалютному (UAH, GBP, USD, EUR) рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209. Необхідність зняття арешту з коштів ТОВ «Грін Тім» саме в сумі 781 980,05 грн. обґрунтована з посиланням на виникнення у ТОВ «Грін Тім» зобов`язання з виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України для виплати цієї заробітної плати, в загальній сумі 781 980,05 грн. До заяви додані документи на підтвердження викладених у ній обставин.

Листом від 23.10.2020 за № 146-32/31003 ВДВС в особі начальника Барзікова О.Г. повідомило ТОВ «Грін Тім» про відмову у знятті арешту з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладеного згідно з постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на мультивалютному (UAH, GBP, USD, EUR) рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209. Відмову обґрунтовано з посиланням на: недоведеність боржником, що вказаний рахунок має спеціальний режим використання, звернення на який заборонено законом; постанова про арешт коштів від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797 винесена державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «Грін Тім» звернулося до суду зі скаргою на дії ВДВС, в якій просило суд:

- визнати протиправною дію начальника ВДВС Барзікова О.Г., оформлену листом від 23.10.2020 вих. № 146-32/31003, щодо відмови у знятті арешту з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладеного постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на мультивалютному (UAN, GBP, USD, EUR) рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209;

- зобов`язати ВДВС зняти арешт з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладений постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на мультивалютному (UAN, GBP, USD, EUR) рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209.

Скарга обґрунтована з посиланням на неправомірну відмову ВДВС в особі начальника Барзікова О.Г. (лист від 23.10.2020 вих. № 146-32/31003) зняти арешт з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладений згідно з постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на мультивалютному (UAH, GBP, USD, EUR) рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209. На думку скаржника, рішення про відмову у знятті арешту з вказаного рахунку в частині, необхідній саме для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України для виплати цієї заробітної плати, в загальній сумі 781 980,05 грн., суперечить положенням частини третьої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.11.2020 зі справи № 923/560/17 у задоволенні скарги на дії ВДВС відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано, зокрема, тим, що рахунки, передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, не є рахунками зі спеціальним режимом використання. Виокремлення навіть спеціальних рахунків не належить до повноважень виконавчої служби, а здійснюється банківськими установами відповідно до приписів частини третьої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Зобов`язання судом зняти арешт з частини коштів, наявних на рахунку боржника, накладеного державним або приватним виконавцем, коштів на одному або кількох рахунках боржника - юридичної особи призведе до ускладнення або ж до повної неможливості виконати судове рішення, адже боржник отримає можливість вільно розпорядитися частиною коштів на цих рахунках. Ніхто не зможе проконтролювати, чи справді звільнені з - під арешту кошти буде спрямовано на виплату заробітної плати, податків та зборів, а не виведено з рахунків підприємства на інші цілі. Суд також зазначив про ненадання боржником доказів на підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» є єдиним рахунком, на якому у скаржника взагалі залишилися останні наявні кошти, за допомогою яких він зможе сплатити заробітну плату своїм працівникам.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 ухвалу суду першої інстанції скасовано, скаргу ТОВ «Грін Тім» на дії ВДВС задоволено; стягнуто з ВДВС на користь ТОВ «Грін Тім» 2102,00 грн. судового збору.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що: у матеріалах оскарження ухвали відсутні докази того, що належний ТОВ «Грін Тім» банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний», є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено; отже, державним виконавцем на законних підставах накладено арешт на кошти боржника, розміщені на рахунку № НОМЕР_1 ; водночас відкритий ТОВ «Грін Тім» рахунок № НОМЕР_1 , на кошти на якому державним виконавцем накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково - касових операцій боржника, у тому числі, для виплати заробітної плати; зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі, й тими, які виконуються у примусовому порядку виконання судових рішень; у разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. При ухваленні постанови судом апеляційної інстанції також враховано й те, що у заяві ТОВ «Грін Тім» вказало, в якому саме розмірі у нього виникли зобов`язання з виплати заробітної плати, та з якої саме суми коштів останній просить зняти арешт, а також надано документи, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційних скаргах ВДВС та ПП «ШАТО» просять суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись, зокрема, на незаконність, необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, ухвалення її з порушенням норм матеріального та процесуального права.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, яка подали касаційні скарги

В обґрунтування доводів касаційної скарги ВДВС посилається на те, що:

- постанова суду апеляційної інстанції суперечить висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 зі справи № 923/560/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19 щодо застосування статей 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження» та встановлення документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонені законом, у тому числі, при виплаті заробітної плати;

- ТОВ «Грін Тім» не надало доказів на підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; скаржником не надано доказів й на підтвердження того, що такий рахунок використовувався для виплати заробітної плати з часу відкриття виконавчого провадження, накладення арешту й станом на теперішній час;

- на рахунки ТОВ «Грін Тім» зі спеціальним режимом використання арешт накладений не був, у зв`язку з чим боржник не був позбавлений можливості сплатити з них заробітну плату своїм працівникам, податки, збори та інші загальнообов`язкові платежі;

- суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки скаржник не заявляв в апеляційній скарзі вимог щодо стягнення з ВДВС судового збору.

У доводах касаційної скарги ПП «ШАТО», крім викладеного вище, також зазначає й про те, що:

- постанова суду апеляційної інстанції суперечить правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 923/560/17, від 02.07.2019 по справі № 923/560/17, від 08.08.2018 по справі № 923/559/17 щодо дослідження доказів у сукупності та безпідставної відмови у задоволенні заяви сторони про витребування доказів, які сторона не може надати самостійно з поважних причин, що є порушенням приписів статті 74, частини четвертої статті 75, статей 76 78 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Так, ПП «ШАТО» зверталося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування у скаржника та у банків банківських договорів, укладених зі скаржником та заяв на відкриття рахунків (у яких зазначається мета використання та перелік послуг, наданих банком), проте судом було безпідставно відмовлено у задоволенні цього клопотання;

- відсутня судова практика щодо застосування приписів статті 43 ГПК України стосовно зловживання стороною процесуальними правами шляхом неодноразового звернення ТОВ «Грін Тім» зі скаргою на дії державного виконавця з метою зняття арешту та виведення коштів з рахунку; подання скарги, яка вже розглядалася судом з тих самих підстав й за тих самих обставин; ненадання ТОВ «Грін Тім» доказів на підтвердження того, що такий рахунок має спеціальний режим використання або використовується для сплати заробітної плати.

Доводи інших учасників справи

ТОВ «Грін Тім» у відзивах на касаційні скарги просило залишити постанову суду апеляційної інстанції зі справи без змін, а касаційні скарги - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про ухвалення постанови судом апеляційної інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Як передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19.

Зазначеним спростовується довід ВДВС про те, що на рахунки ТОВ «Грін Тім» зі спеціальним режимом використання арешт накладений не був, у зв`язку з чим боржник не був позбавлений можливості сплатити з них, зокрема, заробітну плату своїм працівникам.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рахунок боржника № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний», МФО 328209, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі, виплати заробітної плати. Зазначеним спростовується довід скаржників про недоведеність боржником, що такий рахунок використовувався для виплати заробітної плати.

У свою чергу, в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Отже, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі, навіть у випадках виконання у примусовому порядку.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19.

З огляду на викладене, відхиляється як безпідставний довід скаржників про те, що боржник повинен був надати докази на підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний», МФО 328209 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонені законом, у тому числі, при виплаті заробітної плати.

Встановивши, що боржник звертався до начальника ВДВС Барзікова О.Г. із заявою про зняття арешту з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладеного згідно з постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209 з підстав виникнення у ТОВ «Грін Тім» зобов`язання з виплати заробітної плати у сумі 781 980, 05 грн.; з`ясувавши, що вказаний рахунок є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково - касових операцій боржника, у тому числі, для виплати заробітної плати; беручи до уваги те, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі, й тими, які виконуються у примусовому порядку виконання судових рішень; в разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю, - суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права про задоволення скарги ТОВ «Грін Тім» на дії ВДВС, визнавши протиправною дію начальника ВДВС Барзікова О.Г., оформлену листом від 23.10.2020 вих. № 146-32/31003, щодо відмови у знятті арешту з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладеного постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209, та зобов`язавши ВДВС зняти арешт з коштів ТОВ «Грін Тім» в сумі 781 980,05 грн., накладений постановою державного виконавця Володченко О.І. від 22.10.2019 в межах виконавчого провадження № 60340797, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний», МФО 328209.

Зазначеним спростовується довід скаржників про те, що постанова суду апеляційної інстанції зі справи за своїм змістом та правовій позиції суперечить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19 щодо застосування статей 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно доводу скаржників про те, що постанова суду апеляційної інстанції суперечить висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 зі справи № 923/560/17 щодо застосування статей 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження» та встановлення документального підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонені законом, у тому числі, при виплаті заробітної плати, то Верховний Суд зазначає, що постанова Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 923/560/17 ухвалена до того, як Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19 щодо застосування статей 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження», у випадку виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та підтвердження його (зобов`язання) розміру.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що ніхто не зможе проконтролювати, чи справді звільнені з - під арешту кошти буде спрямовано на виплату заробітної плати, податків та зборів, а не виведено з рахунків підприємства на інші цілі, то Верховний Суд зазначає, що судове рішення не можу ґрунтуватися на припущеннях, а відмова у задоволенні скарги на дії ВДВС - на припущенні можливої неправомірної поведінки боржника в майбутньому.

Що ж до посилання суду першої інстанції на відсутність доказів на підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» є єдиним рахунком, на якому у скаржника взагалі залишилися останні наявні кошти, за допомогою яких він зможе сплатити заробітну плату своїм працівникам, то Верховний Суд зазначає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою обставини накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Грін Тім» в межах суми 6 492 487,76 грн., що містяться на його відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Отже, вільне розпорядження боржником коштами в межах суми 6 492 487,76 грн., які містяться на його рахунках, є неможливим.

У касаційній скарзі ВДВС посилається, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки скаржник не заявляв в апеляційній скарзі вимог щодо стягнення з ВДВС судового збору.

Верховний Суд відхиляє наведений довід скаржника, з огляду на те, що розподіл судових витрат по своїй суті не є вимогою позивача (скаржника), з якою останній звертається до суду.

Розподіл судових витрат здійснюється судом за результатом вирішення спору (у даному випадку, за результатом розгляду скарги на дії ВДВС), незалежно від того, чи зазначала про це особа, яка зверталася з позовом (скаргою) у прохальній частині свого позову (скарги).

У доводах касаційної скарги ПП «ШАТО» зазначає й про те, що постанова суду апеляційної інстанції суперечить правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 923/560/17, від 02.07.2019 по справі № 923/560/17, від 08.08.2018 по справі № 923/559/17 щодо дослідження доказів у сукупності та безпідставної відмови у задоволенні заяви сторони про витребування доказів, які сторона не може надати самостійно з поважних причин, що є порушенням приписів статті 74, частини четвертої статті 75, статей 76 78 81 ГПК України.

Що ж до наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Постанови Верховного Суду, на які посилається у касаційній скарзі ПП «ШАТО», ухвалені за результатом касаційного перегляду судових рішень попередніх інстанцій по суті спору, у той час як у справі № 923/560/17 у касаційному порядку переглядається судове рішення попередньої інстанції, ухвалене за результатом розгляду скарги на дії ВДВС. З огляду на викладене, посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 923/560/17, від 02.07.2019 по справі № 923/560/17, від 08.08.2018 по справі № 923/559/17 та викладені у них правові позиції є недоречним.

Крім того, у справі № 923/560/17 суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання Підприємства про витребування доказів, зазначив, зокрема, про те, що такі документи не стосуються предмета оскарження.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у розгляді клопотання Підприємства, останнім не доведено.

У касаційній скарзі ПП «ШАТО» також зазначає про відсутність судової практики щодо застосування приписів статті 43 ГПК України стосовно зловживання стороною процесуальними правами шляхом неодноразового звернення ТОВ «Грін Тім» зі скаргою на дії державного виконавця з метою зняття арешту та виведення коштів з рахунку; подання скарги, яка вже розглядалася судом з тих самих підстав й за тих самих обставин.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Підприємством не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «Грін Тім» зверталося до суду зі скаргою на дії ВДВС, посилаючись на протиправність дії начальника ВДВС Барзікова О.Г., яка оформлена листом від 23.10.2020 вих. № 146-32/31003 про відмову у знятті арешту з коштів на поточному рахунку, у зв`язку з тим, що у Товариства виникло зобов`язання з виплати заробітної плати, податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України для виплати цієї заробітної плати.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Звертаючись з касаційними скаргами, скаржники не спростували наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довели неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційних скарг ВДВС та ПП «ШАТО» без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін, як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ВДВС та ПП «ШАТО», оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 зі справи № 923/560/17 залишити без змін, а касаційні скарги Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та приватного підприємства «ШАТО» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова