05.02.2023

№ 924/1153/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/1153/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Роєнко Є.В.,

відповідача - Дороніна О.М., Доценко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

у складі судді Крамара С.І.

від 05.10.2021 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Грязнов В.В., Гудак А.В., Маціщук А.В.

від 18.01.2022

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про стягнення 148 414 733,81 грн основного боргу, пені та річних.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 140 508 960,91 грн основного боргу, 7 280 176,38 грн пені, 625 596,52 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з компенсації добових негативних небалансів природного газу за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000715. Так, за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу позивач виявив наявність небалансів, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за період березень, квітень, травень та червень 2019 року, здійснені відповідно до умов вказаного договору та вимог Кодексу газоротранспортних систем. Зобов`язання з оплати відповідних рахунків відповідач не виконав, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Рішенням Господарського Хмельницької області від 05.03.2020 у справі № 924/1153/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.06.2021 рішення Господарського Хмельницької області від 05.03.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 924/1153/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 у справі № 924/1153/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини щодо врегулювання саме щодобових небалансів;

- між сторонами не підписані додатки № 1 і № 2 до Договору, що вказує на відсутність погодження умов щодо розподілу потужності та транспортування газу;

- в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні газотранспортної системи позивача у березні-червні 2019 року від її звичайного рівня, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби щодо якої здійснюється балансуюча дія у зазначеному періоді, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в газотранспортній системі, тобто докази, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу газоротранспортних систем;

- оператор газотранспортної системи не надав належних доказів, з яких можна встановити процедуру алокації для визначення обсягів небалансу, та який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між усіма замовниками послуги транспортування;

- позивачем не подано доказів наявності підстав для вчинення дій з врегулювання добового небалансу;

- акти приймання-передачі природного газу, як і інші документи, які складалися сторонами на виконання умов договору щодо приймання-передачі природного газу не мають відношення до врегулювання питання щодобових небалансів за газовий місяць, про стягнення яких звертається позивач, та не змінюють умов діючого договору.

- договори купівлі-продажу природного газу про купівлю у Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» і інших постачальників не передбачають умов подачі/відбору природного газу виконавцем в режимі кожної доби, що суперечить правовій природі врегулювання добових небалансів. Крім того, акти приймання-передачі газу за вказаними договорами відображають передачу газу не тільки для забезпечення балансуючих дій, але й на інші потреби позивача. З цих актів неможливо встановити, який конкретно обсяг газу був придбаний саме для здійснення балансуючих дій відносно відповідача;

- умовами договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000715 не передбачено підписання акта щодобових небалансів, рахунку електронним цифровим підписом та його подальше надсилання засобами електронного зв`язку;

- позивач повинен був надіслати акт врегулювання щодобових небалансів за газові місяці березень, квітень, травень та червень 2019 року та рахунків на оплату шляхом надіслання їх на адресу відповідача, вказану в договорі транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000715 засобами поштового зв`язку, що останнім зроблено не було.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у даній справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження Акціонерним товариством "Укртрансгаз" зазначено пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- відсутністю висновків Верховного Суду: щодо питання застосування статей 509 510 526 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах в частині визначення взаємних прав та обов`язків щодо врегулювання та оплати послуг з добового балансування відповідно до договору транспортування природного газу, укладеного на основі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 (зі змінами, внесеними постановами № 2016 від 24.11.2016, № 2017 від 24.11.2016) після 01.03.2019; щодо питання застосування частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, частин 3, 4 статті 180 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах в частині визначення укладеності (неукладеності) договору транспортування природного газу за відсутності підписаних додатків до нього, проте при фактичному виконанні умов цього договору обома сторонами, а також неприведення сторонами умов вже підписаних та виконуваних договорів, укладених відповідно до типових, у разі внесення та затвердження уповноваженим органом змін до таких типових договорів; про те, що небаланс за своєю правовою природою, в тому числі щодобовий, виникає внаслідок безпідставного відбору Оператором ГРМ з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат, що виникають під час переміщення природного газу газорозподільною системою, без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, не зважаючи на обов`язок, передбачений пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС;

- суди першої та апеляційної інстанцій порушили статті 2, 7, 11, 73-80, 86, частини 1-5 статті 236, частину 2 статті 237, частини 1, 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, та безпідставно не надали належної оцінки долучених до матеріалів справи важливих доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи та не врахували наявність належних, допустимих, достовірних та більш вірогідних, ніж подані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", доказів Акціонерного товариства "Укртрансгаз", що підтверджують позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що: договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000715 не містить положення щодо врегулювання щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання щодо їх оплати; зазначений договір сторонами не виконувався, транспортування газу у спірному періоді не відбувалось, тому у відповідача жодних небалансів не могло виникнути; позивачем не дотримано процедури щодобового балансування та не доведено факту надання послуг балансування за спірними відносинами.

5. Розгляд клопотань

04 липня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 924/1153/19 до розгляду об`єднано палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/184/21. Вказане клопотання мотивовано тим, що підставою для передачі справи № 921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є необхідність з`ясування правової природи договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, надавши правову оцінку його предмету/складовим предмета, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. Тому правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21 може мати значення для вирішення цієї справи № 924/1153/19.

Однак, враховуючи відсутність станом на 19.07.2022 підстав, визначених заявником у зазначеному клопотанні про зупинення провадження у справі № 924/1153/19, оскільки 15 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв постанову у справі № 921/184/21, Суд дійшов висновку, з яким погодились повноважні представники сторін, про недоцільність розгляду відповідного клопотання.

04 липня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 924/1153/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/11273/20. Вказане клопотання мотивовано тим, що за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/11273/20 будуть з`ясовані питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також будуть надані правові висновки щодо нормативно-правового визначення порядку формування маржинальної ціни природного газу. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі будуть мати вагоме значення при вирішенні даної справи № 924/1153/19.

15 липня 2022 року до Верховного Суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення касаційного провадження у справі № 924/1153/19, в яких останній просить Суд відмовити у задоволенні відповідних клопотань відповідача. Зазначені заперечення мотивовано, зокрема, тим, що правовідносини сторін у справі № 924/1153/19 та у справі № 910/11273/20 є неподібними, з огляду на змістовний (різний характер прав та обов`язків сторін, які виникли на підставі різного нормативно-правового регулювання, різних умов договорів), суб`єктний та об`єктний критерії.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 924/1153/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/11273/20, заперечення позивача на вказане клопотання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 924/1153/19, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Суд зазначає, спір у даній справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси.

Підставою для передачі справи № 910/11273/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду є виключна правова проблема, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, порядок визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.

З огляду на межі касаційного розгляду (суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права) та підстави касаційного оскарження (пункти 3,4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), ураховуючи предмет оскарження та вимоги касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відсутність у даній справі підстав для зупинення провадження до прийняття судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/11273/20, та про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.

6. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17.12.2015 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - Оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (надалі - Замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000715 (надалі - Договір), за умовами якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

У пункті 2.2 Договору зазначено, що послуги надаються на умовах, визначених у кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕП) від 30.09.2015 №2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.3 Договору визначено послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі-транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі -балансування).

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

За умовами пункту 2.6 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з пунктом 2.7 Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Пунктом 2.8 Договору визначено, що додатки № 1, № 2, № 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

В пункті 3.2 Договору зазначено, що Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; повідомляти Оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку Оператора з представниками Замовника, зазначеними в цьому Договорі; здійснювати додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до пункту 5.1 Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.

Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (пункт 5.4 договору).

Згідно з пунктом 5.5 Договору на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та, за необхідності, схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу.

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою, визначеною в пункті 9.2 Договору.

Згідно з пунктом 9.3 Договору базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на веб-сайті.

Відповідно до пункту 9.4 Договору Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Пунктом 17.3 Договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.

Додатком № 3 до Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

30 грудня 2016 року між Оператором та Замовником укладено додаткову угоду № 1 до Договору, в якій пункт 9.4 розділу IX Договору викладено в такій редакції: "9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів; оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі, вказував, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме : за березень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 4 908,63336 куб. м на загальну вартість 47 361 558,21 грн; за квітень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 3 697,80813 куб. м на загальну вартість 32 388 849,98 грн; за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 4 038,29458 куб. м на загальну вартість 33 204 812,56 грн; за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 3 176,4370 куб. м на загальну вартість 27 553 740,25 грн.

На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу позивач надав суду акти врегулювання щодобових небалансів №03-2019-1512000715 за березень 2019 року, №04-2019-1512000715 за квітень 2019 року, №05-2019-1512000715 за травень 2019 року, №06-2019-1512000715 за червень 2019 року, довідки позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, квітень, травень та червень 2019 року, довідки позивача № 2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень 2019 року, довідки позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи. (а. с. 28-137, т. 1).

На підтвердження позовних вимог позивачем подано до суду докази закупівлі ним протягом періоду березень-червень 2019 року обсягів природного газу, в тому числі і для балансування газотранспортної системи, за наступними договорами: № 1808000439-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "НафтогазУкраїни"; № 1808000440-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України"; № 1808000441-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України"; № 1808000442-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України"; № 1808000443-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України"; № 1808000444-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України"; № 1808000445-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України"; № 1808000438 від 28.08.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН"; № 1808000503 від 25.09.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН"; № 1809000501 від 25.09.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРУ ТРЕЙДІНГ"; №.1809000502 від 25.09.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРУ ТРЕЙДІНГ"; №1811000564 від 22.11.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРУ ТРЕЙДІНГ"; №1811000569 від 22.11.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРУ ТРЕЙДІНГ"; № 1811000570 від 22.11.2018, укладеного з ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ"; № 1905000395 від 27.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРУ ТРЕЙДІНГ"; № 1905000386 від 27.05.2019, укладеного з ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ"; № 1905000388 від 27.05.2019 , укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД"; № 1905000389 від 27.05.2019 , укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД"; №1905000393 від 27.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Акспо Україна"; № 1905000394 від 27.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Акспо Україна".

Подано також на підтвердження виконання вищевказаних договорів та отримання протягом спірного періоду обсягів природного газу, акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 щодо обсягів переданих протягом березня 2019 року, від 30.04.2019 щодо обсягів переданих протягом квітня 2019 року, від 31.05.2019 щодо обсягів переданих протягом травня 2019 року, від 30.06.2019 щодо обсягів переданих протягом червня 2019 року.

Як зазначалось вище, приймаючи оскаржувані судові рішення про відмову у позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного:

- позивачем не подано доказів наявності підстав для вчинення дій з врегулювання добового небалансу;

- умовами Договору не передбачено підписання акта щодобових небалансів, рахунку електронним цифровим підписом та його подальше надсилання засобами електронного зв`язку;

Однак такі висновки є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджених сторонами, так і тих, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором.

За приписами частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Кодекс ГТС (тут і надалі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність в матеріалах справи та ненадання позивачем доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини саме щодо врегулювання добових небалансів, оплата за які є предметом цього позову.

Однак, Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір містить розділ IX, яким визначається вартість послуг балансування та порядок розрахунків за них. Зокрема, відповідно до пункту 9.1 Договору у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу. Як передбачено пунктом 9.2 Договору, вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою: балансування = БЦГ х К х Qбг, де БГЦ - базова ціна газу, Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовника, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу.

Таким чином, розділ 9 укладеного сторонами Договору містить умови, які визначають вартість послуг балансування, що не враховано судами попередніх інстанцій.

Поряд з цим, відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), які, за обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, не укладались.

Суд зазначає, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. Обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 (яка висловлена після подання касаційної скарги) у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

Проте, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам щодо виконання сторонами умов Договору, не звернули уваги на те, що непідписання вказаних додатків не позбавляє відповідача можливості фактично отримання природного газу та не знімає з позивача обов`язків на транспортування природного газу до відповідача.

При цьому, послуги балансування системи безпосередньо пов`язані із послугою транспортування природного газу.

Так, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункти 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.

Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

Відповідно до розділу 1 Кодексу ГТС небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Відповідно до пунктів 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Судами першої та апеляційної інстанцій не надано будь-якої оцінки наданим позивачем на підтвердження наявності у відповідача небалансів актам врегулювання щодобових небалансів, довідкам про добові небаланси, реєстрам завантаження файлів до Інформаційної платформи за березень-червень 2019 року, відповідно не було досліджено обставини, які вони підтверджують або спростовують.

Крім того, пунктом 19.1 Договору сторони визначили, що вони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і строки, передбачені Кодексом. А у пункті 9.4 Договору визначили, що Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем відповідачу актів врегулювання щодобових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року та рахунків на оплату за щодобові небаланси за березень, квітень, травень та червень 2019 року через інформаційну платформу, відображені на цифровому диску DVD-R та паперових копіях електронних доказів - Реєстрі файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газові місяці у період березень, квітень, травень та червень 2019 року (акт врегулювання добових небалансів за газовий місяць, рахунок).

Проте суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на пункт 19.2 Договору зазначили, що строк оплати не настав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення на поштову адресу Замовника, вказану в Договорі, актів та рахунків на оплату.

Проте такі висновки є помилковими, оскільки пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до Інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; згідно з частиною третьою глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та Інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.

Згідно з пунктом 19.2 Договору будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою.

Відповідно до пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Суд зауважує, що не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку актів та рахунків не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператор газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді як через інформаційну платформу, так і на електронну адресу відповідача.

Проте суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази щодо обміну інформацією між сторонами, а також не з`ясували, чи подавав відповідач самостійно відомості про фактичне споживання ним газу та чи вчиняв інші дії, які б свідчили про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування.

Суд Зазначає, що для правильного вирішення спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов`язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов Договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС.

Разом з тим ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевірили обставини щодо складання і підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі природного газу.

Як наслідок суди попередніх інстанцій не перевірили відповідності складених позивачем односторонніх актів щодо послуг балансування актам приймання-передачі природного газу.

Крім того, за доводами позивача спірні обсяги негативних небалансів природного газу виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), оператор газорозподільної системи укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній мережі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної мережі та власної господарської діяльності.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" як оператор газорозподільної системи мав би або закупити природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат, або оплатити цей газ шляхом оплати послуг балансування Акціонерним товариством "Укртрансгаз".

З огляду на наведене попереднім судовим інстанціям належало встановити факт закупівлі відповідачем природнього газу, що використовувався для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та те, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86 236 237 238 282 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із пунктами 1, 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 227 228 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про зупинення провадження у справі № 924/1153/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/11273/20.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 924/1153/19 скасувати.

4. Справу № 924/1153/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова