ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/1277/20 (924/1226/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Крейбух О.Г, Юрчук М.І.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
про забезпечення позову
у справі №924/1277/20(924/1226/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт"
про стягнення 23431297,15 грн безпідставно набутих коштів
у межах справи №924/1277/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке",
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад заяви про забезпечення позову
1. В провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває в межах справи №924/1277/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі - ТОВ "Серединецьке") позовна заява ТОВ "Серединецьке" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (далі - ТОВ "Лотівка Еліт") про стягнення 23431297,15 грн безпідставно набутих коштів.
2. Одночасно з позовною заявою ТОВ "Серединецьке" подало заяву від 13.12.2021 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "Лотівка Еліт" на загальну суму 23431297,15 грн.
3. Заявник вважає, що незастосування заходів забезпечення позову істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у цій справі.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2021 заяву ТОВ "Серединецьке" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Лотівка Еліт", а саме: грошові кошти, належні боржнику, які зберігаються чи будуть зберігатися на його рахунках, що відкриті чи будуть відкриті в усіх фінансових та банківських установах України на загальну суму 23431297,15 грн.
5. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021 клопотання ТОВ "Лотівка Еліт" від 23.12.2021 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2021 задоволено частково. Скасовано частково заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2021, щодо накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ТОВ "Лотівка Еліт" в частині здійснення виплат заробітної плати працівникам та здійснення розрахунків з бюджетом по сплаті податків.
6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 ухвали Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2021 та від 28.12.2021 скасовані. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Серединецьке" про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.
7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надаючи оцінку обставинам та правовим підставам вжиття заходів забезпечення позову, передбаченим ст.ст. 136 137 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 74 86 ГПК України щодо дослідження доказів як окремо так і у сукупності. Посилання позивача на ті обставини, якими він обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову, не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
8. ТОВ "Серединецьке" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022, а ухвали Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2021 та від 28.12.2021 залишити в силі.
9. ТОВ "Серединецьке" вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 269 ГПК України.
10. Скаржник зазначив про те, що правова природа забезпечення позову перебуває в площині регулювання саме господарського процесуального законодавства, так як регулюється виключно нормами глави 10 ГПК України, тому при вирішення даного питання суд першої інстанції мав користуватися виключно правилами ГПК України.
11. На думку ТОВ "Серединецьке", апеляційний господарський суд мав здійснювати перевірку дотримання саме процесуальних норм, які регулюють правовідносини із забезпечення позову, на які послався скаржник в апеляційній скарзі, тоді як Північно-західний апеляційний господарський допустив порушення правил ч. 1 ст. 269 ГПК України, вийшовши під час розгляду справи за межі доводів апеляційної скарги.
12. ТОВ "Серединецьке" також вказує на те, що відповідачем неодноразово подавались клопотання до суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, що, на думку, скаржника, свідчить що недобросовісність відповідача. За результатами розгляду одного з таких клопотань ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021 відповідачу дозволено здійснення виплат заробітної плати працівникам та розрахунків з бюджетом по сплаті податків.
13. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги факт порушення провадження у справі про банкрутство щодо позивача, а за рахунок коштів, які є предметом позову у справі №924/1277/20(924/1226/21), мають бути погашені (частково погашені) вимоги кредиторів, адже саме з цією метою подано вказаний позов. Скасування заходів забезпечення позову значно утруднить виконання судового рішення, якщо позов буде задоволено у майбутньому, що в першу чергу негативно відобразиться саме на кредиторах скаржника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. ТОВ "Лотівка Еліт" подало відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 залишити без змін.
15. Відповідач зауважує на тому, що будь-яких підстав вважати, що оскаржувана постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ТОВ "Серединецьке" посилається на наявність великої кількості зобов`язань у відповідача, а також сезонний характер та високу ризиковість його діяльності, які загалом можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
17. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційними №187220163101 (інформаційна довідка №287383158 від 29.11.2021) ТОВ "Лотівка Еліт" є боржником за генеральним кредитним договором №13/2017 від 18.04.2017, укладеним з ПАТ АБ "Укргазбанк". Загальний розмір зобов`язань за даним договором, із урахуванням усіх змін та доповнень, складає 45000000,00 доларів США, строк виконання основного зобов`язання 15.04.2027.
18. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №288973609 від 08.12.2021) відповідач є боржником за кредитним договором, серія та номер: АС2014-00022 від 10.02.2014, строк виконання основного зобов`язання: 08.02.2024, іпотекодержателем за яким є ТОВ "Епіцентр К".
19. Згідно з інформацією з державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяги №№Р242341, Р242332, Р242330, Р242322, Р242347 від 29.11.2021), сума зобов`язання становить 13500000 доларів США.
20. Крім того, ТОВ "Лотівка Еліт" окрім власних зобов`язань, також виступає майновим поручителем за боргами ТОВ "Сварог-Буковина" (інформаційна довідка №289126711 від 08.12.2021).
21. Відповідно до наданих позивачем витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідач є боржником за низкою зобов`язань, зокрема: - за контрактом №Р180209-РС-7 від 09.02.2018, зі змінами та доповненнями, майнові права вимоги сплати грошових коштів за яким, у розмірі 2161500,00 доларів США, знаходяться у заставі №17018903, яка чинна до 07.08.2023; розмір основного зобов`язання становить 5500000 доларів США; - за контрактом №60239828 від 20.02.2018, зі змінами та доповненнями, майнові права вимоги сплати грошових коштів за яким, у розмірі 129744000,00 грн, знаходяться у заставі №17005376, яка чинна до 27.07.2023; розмір основного зобов`язання становить 5500000 доларів США; - за додатковою угодою від 24.12.2019 №б/н, укладеною до договору з ПАТ АБ "Південний" обладнання згідно з описом знаходяться у заставі №27353650, яка чинна до 24.12.2024; розмір основного зобов`язання становить 12000000 доларів США.
22. Окрім того за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, значна кількість рухомого майна знаходиться у чинних заставах рухомого майна.
23. ТОВ "Серединецьке" у заяві про забезпечення позову зазначило, що невиконання чи неналежне виконання зобов`язань відповідача може бути підставою для дострокового виконання зобов`язань, відшкодування завданих збитків та нарахування штрафних санкцій. Посилаючись на те, що обсяг зобов`язань тільки за генеральним кредитним договором, укладеним із ПАТ АБ "Укргазбанк" в гривневому еквіваленті складає 1232059500,00 грн, який у порівнянні із сумою про стягнення якої подано позов (23431297,15 грн), є надмірно великим, ТОВ "Серединецьке" вважає, що рішення суду може бути не виконане відповідачем у зв`язку з недостатністю грошових коштів. Крім того, позивач вказує, що ТОВ "Лотівка Еліт" займається сільськогосподарським виробництвом зернових культур високої якості, що потребує значного фінансування та має сезонний характер, який проявляється у нерівномірному надходженні продукції і доходів аграрних товаровиробників протягом року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час розгляду вирішення заяви про забезпечення позову.
25. Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
26. За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.
27. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
28. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
29. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
30. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
31. Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
32. У наведених висновках Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, що неодноразово викладалась, зокрема в п. 15 постанови від 14.06.2018 у справі №916/10/18, в п. 14 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, а також в постановах від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 29.01.2021 у справі №910/10957/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20 тощо.
33. Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст. 13 15 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
34. Водночас принцип змагальності, закріплений у ст. 2 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
35. Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
36. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач в заяві про забезпечення позову посилається на відсутність господарських операцій між позивачем та відповідачем.
37. Водночас, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що такі твердження позивача не дають підстав вважати, що відповідач неналежно виконує свої зобов`язання.
38. Окрім того, Верховний Суд зазначає, що ведення скаржником сільськогосподарської діяльності, яка фактично має сезонний характер та являє собою високоризикову галузь, або існування інших забезпечених кредитних зобов`язань у відповідача не свідчить про те, що відповідач має намір ухилятися від виконання рішення суду у цій справі, якщо позовні вимоги будуть задоволені.
39. Більш того, Північно-західний апеляційний господарський суд на підставі поданих учасниками справи доказів встановив, що заявником не доведено, що відповідач має прострочені кредитні зобов`язання, за якими наявні відкриті виконавчі провадження щодо такого боржника як ТОВ "Лотівка Еліт". Саме лише посилання на існування кредитних зобов`язань (або господарських зобов`язань) перед іншими контрагентами не є належними підставами для накладення арешту на грошові кошти відповідача.
40. Тобто, заявником на момент подання заяви про забезпечення позовних вимог не доведено вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації відповідачем), або які б свідчили про можливе невиконання (утруднення виконання) судового рішення за наслідками розгляду спору.
41. Так, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі вказав на конкретні норми процесуального законодавства, які, на думку скаржника, стосуються не забезпечення позову, а пов`язані із процесуальними правилами подання позову, з чого слідує, що вказані відповідачем процесуальні порушення не мають жодного відношення до ухвалення рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках, в обсязі, який відповідає обсягу заявлених позовних вимог.
42. Однак вказані доводи скаржника не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції.
43. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи ст.ст. 136 137 ГПК України, тобто глави 10 ГПК України, яка регулює забезпечення позову.
44. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ч. 1 ст. 269 ГПК України під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
45. Також Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача про недобросовісність дій відповідача у зв`язку з неодноразовим поданням відповідачем клопотань до суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
46. Крім того, Господарський суд Хмельницької області під час розгляду наведених клопотань відповідача, не застосував до відповідача заходів процесуального примусу, як це передбачено главою 9 ГПК України, що свідчить про необґрунтованість тверджень скаржника про недобросовісність дій відповідача.
47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Частиною 1 ст. 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. У даному випадку судом апеляційної інстанції було повно досліджено надані докази, встановлено істотні для вирішення справи обставини та правильно застосовано норми процесуального права. Тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ "Серединецьке", а постанови суду апеляційної інстанції від 07.04.2022 - без змін.
Судові витрати
50. З огляду на залишення без задоволення касаційної скарги судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 у справі №924/1277/20(924/1226/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков