№ 924/410/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/410/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

представники учасників справи:

позивача - Островська Н. В., Білоконь В. А., Сидорук Д. В.,

відповідачів - Лукіянчук О. М.,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та Красилівської міської ради Хмельницької області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 (судді: Петухов М. Г. - головуючий, Маціщук А. В., Олексюк Г. Є.) у справі

за позовом Красилівської міської ради

до Фермерського господарства "Агроздобуток", Красилівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державний реєстратор Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевська Вікторія Віталіївна

про визнання недійним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації, про визнання недійним договору оренди земельної ділянки та про скасування державної реєстрації іншого речового права

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У травні 2019 року Красилівська міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Агроздобуток" (далі - ФГ "Агроздобуток") і Красилівської районної державної адміністрації (далі - Красилівська райдержадміністрація) про:

- визнання недійсним розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації від 03.10.2012 № 488/2012 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , розташованих за межами села Чепелівка Чепелівської сільської ради;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.10.2012, укладеного між Красилівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрованого у державному реєстрі земель 13.11.2012 за № 682210004006473 щодо передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 79,3574 га, у тому числі ріллі: площею 31,8425 га кадастровий номер 6822789100:01:007:0010; площею 9,6991 га кадастровий номер 6822789100:04:005:0165; площею 18,6315 га кадастровий номер 6822789100:04:002:0190 та площею 19,1843 га кадастровий номер 6822789100:03:010:0074;

- скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок загальною площею 79,3574 га, у тому числі ріллі: площею 31,8425 га кадастровий номер 6822789100:01:007:0010; площею 9,6991 га кадастровий номер 6822789100:04:005:0165; площею 18,6315 га кадастровий номер 6822789100:04:002:0190 та площею 19,1843 га кадастровий номер 6822789100:03:010:0074 за ОСОБА_1 , у Державному реєстрі земель 13.11.2012 за № 682210004006473.

1.2. Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення статті 5 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року), статей 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", статті 13 Закону України "Про оцінку земель", статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", статей 203 215 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням оспорюваними розпорядженням і договором прав територіальної громади Красилівської міської ради, яка згідно з рішенням Красилівської міської ради від 21.11.2017 № 8 є правонаступником Чепелівської сільської ради у зв`язку з її приєднанням до міської ради.

1.2.1. Так, позивач акцентує, що згідно з державним актом на право колективної власності на землю від 27.05.1995 серії ХМ № 00005 та відповідно до рішення Чепелівської сільської ради від 27.05.1995, Колективне сільськогосподарське підприємство (далі - КСП) "Хлібороб" передано у колективну власність 1 268,70 га, у тому числі спірні земельні ділянки, які було передано ОСОБА_1 на підставі оспорюваного розпорядження.

Водночас відповідно до положень Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам, право власності підприємства охороняється законом, а належне підприємству майно може бути передано державним. кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. Отже, право розпорядження спірними земельними ділянками є виключною компетенцією загальних зборів членів КСП "Хлібороб".

Згідно з рішенням зборів власників сертифікатів колишнього КСП "Хлібороб" від 12.11.2005 вирішено питання розподілу земель пайового фонду. Так, згідно з цим рішенням і розпорядженням голови Красилівської райдержадміністрації від 30.11.2007 № 676/2007-р було залишено у спільному користуванні власників земельних часток (паїв) членів КСП "Хлібороб" частину земель колективної власності площею 105,2 га, до яких входять і спірні земельні ділянки.

Отже, позивач вважає, що оскільки на час прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору спірні земельні ділянки відносилися до земель колективної власності КСП "Хлібороб" та перебували у спільному сумісному користуванні членів цього підприємства, Красилівська райдержадміністрація не мала права розпоряджатися ними та передавати в оренду ОСОБА_1 , а вчинення таких дій є порушенням прав власності колишніх членів КСП "Хлібороб" на майно спільного сумісного використання.

1.2.2. Красилівська міська рада акцентує, що земельна ділянка площею 31,8425 га кадастровий номер 6822789100:01:007:0010 згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області (листи від 07.08.2014 № 4-22-0.8-7232/2-14, від 21.08.2014 № 4-22-0.8-8116/2-14) і відділом у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист від 31.05.2017 № 269/199-17) розташована в межах населеного пункту та відноситься до земель комунальної власності, у зв`язку з чим Красилівська райдержадміністрація не була наділена повноваженнями щодо передачі її в користування на умовах оренди.

1.2.3. Позивач зазначив, що чинним законодавством передбачено обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати за них. Проте під час укладення спірного договору оренди землі нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок, у встановленому законом порядку та спосіб, проведена не була, відповідна технічна документація не затверджувалася, отже договір суперечить положенням чинного законодавства. При цьому, розпорядження голови Красилівської районної ради від 30.10.2012 № 131-р про затвердження нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок не свідчить про її затвердження у встановленому законом порядку, оскільки таке розпорядження прийнято з перевищенням наданих законом повноважень.

1.2.4. У позовній заяві Красилівська міська рада також зазначила, що за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених законом умов і обставин, а орган державної влади чи орган місцевого самоврядування розглядаючи заяву повинен дати оцінку обставинам, викладеним у заяві та перевірити доводи заявника.

Проте ОСОБА_1 , звертаючись до Красилівської райдержадміністрації із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 873 га, не обґрунтував необхідність надання йому такої значної кількості землі та наявність у нього власних матеріальних і трудових ресурсів.

1.3. У відзиві на позовну ФГ "Агроздобуток", заперечуючи проти її задоволення, наголосило, що 17.07.2012 ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України, подав до Красилівської райдержадміністрації заяву про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з метою отримання землі в оренду для ведення фермерського господарства, яка була розглянута уповноваженим органом із ухваленням відповідного рішення на підставі та згідно з вимогами закону.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок була замовлена ОСОБА_1 у спеціалізованій ліцензійній організації, розроблена і затверджена уповноваженим органом відповідно до закону, отже положення чинного земельного та цивільного законодавства під час укладення спірного договору оренди землі не порушені.

Крім того відповідач зазначив, що державний акт на право колективної власності на землю КСП "Хлібороб", на який посилається позивач, втратив чинність після проведення розпаювання земель та ліквідації колективного сільськогосподарського підприємства. При цьому, доказів права власності КСП "Хлібороб" на спірні земельні ділянки позивач не надав.

Щодо доводів позивача про розташування земельної ділянки площею 31,8425 га кадастровий номер 6822789100:01:007:0010 у межах населеного пункту, відповідач зазначив, що оскільки межі Чепелівською сільською радою до Держаного земельного кадастру не вносилися, наявність технічної документації та рішення Красилівської районної ради від 01.08.1997 № 5 не замінюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а у висновках комісій з землеустрою до технічної документації ОСОБА_1 зазначено, що земельні ділянки розташовані за межами села Чепелівка, то Красилівська райдержадміністрація мала право на розпорядження спірними земельними ділянками, а доводи позивача недоведені та необґрунтовані.

ФГ "Агроздобуток" вважає безпідставними доводи позивача про недоведення ОСОБА_1 під час звернення із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок власних матеріальних і трудових ресурсів, оскільки Закон України "Про фермерське господарство" не зобов`язує мати такі ресурси для створення фермерського господарства. Доводи позивача про нездійснення ФГ "Агроздобуток" господарської діяльності є лише необґрунтованим припущенням позивача.

1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2019 залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_1 , а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевську В. В.

1.5. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні, з підстав, аналогічних тим, що викладені у відзиві на позовну заяву ФГ "Агроздобуток", наголошуючи на безпідставності доводів позивача.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 у задоволені позову відмовлено.

2.2. Мотивуючи рішення суд першої інстанції, виходячи з положень статей 16 21 203 215 Цивільного кодексу України, статей 17 116 123 124 134 152 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", статей 18, 20 Закону України "Про оцінку земель", дійшов висновку, що матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення його позовних вимог.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації від 03.10.2012 № 488/2012 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1." в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 31,8425 га кадастровий номер 6822789100:01:007:0010 та передачі її в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 31.10.2012 між Красилівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 31,8425 га кадастровий номер 6822789100:01:007:0010.

Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову, в решті рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 у такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 03.10.2012 № 488/2012 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1." в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за межами села Чепелівка Чепелівської сільської ради, кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га передачу її в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 .

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Красилівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 31.10.2012, зареєстрований в державному реєстрі земель 13.11.2012 за № 682210004006473 в частині передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га.

4. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га від 13.11.2012.

5. Стягнути з Красилівської районної державної адміністрації на користь Красилівської міської ради Хмельницької області - 960,50 грн судового збору за подання позовної заяви.

6. У задоволенні решти позову відмовити".

2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що досліджуючи питання законності передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6822789100:01:007:0010 необхідно встановити форму власності (державна чи комунальна) та її розташування (в межах населеного пункту чи за його межами). Так, суд дійшов висновку, що зазначена земельна ділянка перебуває у комунальній власності та розташована в межах населених пунктів Чепелівської сільської ради Красилівського районну, отже згідно з положеннями Земельного кодексу України вирішення питання про передачу цієї земельної ділянки відносилося до компетенції Чепелівської сільської ради, а не Красилівської райдержадміністрації, а відтак оспорюване розпорядження підлягає визнанню недійсним частково, наслідком чого є задоволення позовних вимог про недійсність договору та скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га від 13.11.2012.

При цьому, суд апеляційної інстанції установив, що згідно з рішенням Красилівської міської ради від 21.11.2017 № 8, серед іншого, вирішено почати процедуру реорганізації Чепелівської сільської ради шляхом приєднання до Красилівської міської ради, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чепелівської сільської ради. Отже, суд дійшов висновку, що саме з прийняттям Красилівською міською радою рішення від 21.11.2017 № 8 почався перебіг позовної давності на звернення до суду з цим позовом, який подано 02.05.2019, отже у межах строку позовної давності.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Скаржник наголошує, зокрема, на залишенні судом апеляційної інстанції доказів розташування спірної земельної ділянки поза межами с. Чепелівка Чепелівської сільської ради, а саме: копії пояснювальної записки до проекту розпорядження голови райдержадміністрації; копії відповіді відділу Держгеокадастру у Красилівському районі від 28.05.2019 щодо відомостей про встановлення меж до Державного земельного кадастру; копії пропозиції начальника управління Держкомзему у Красилівському районі, яким запропоновано затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту та перебувають у державній власності, надісланої супровідним листом від 03.10.2012 № 04-05-03/2523; копії проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту державної власності; копії висновку комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації; копії витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 06.03.2015 № НВ 6801813022015).

У той же час, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що позивач не надав документ, яким відповідно до статті 173 Земельного кодексу України та статті 46 Закону України "Про землеустрій" є витяг з Державного земельного кадастру, на підтвердження того, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га розташована в межах с. Чепелівка.

3.2. Красилівська міська рада також подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення у справі про повне задоволення позовних вимог Красилівської міської ради.

Скаржник зазначає про залишення судами поза увагою доказів, наданих позивачем на підтвердження факту перебування всіх спірних земельних ділянок в межах земель колективної власності КСП "Хлібороб" та належності їх до земель колективної власності, а отже незаконності оспорюваного розпорядження райдержадміністрації.

Так, правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо збереження за членами реорганізованого/ліквідованого колективного сільськогосподарського підприємства права користування земельними ділянками спільного сумісного використання із земель колективної власності такого КСП, які не передавалися до державної власності та земель запасу, а також можливості розпорядження ними виключно за рішенням загальних зборів членів підприємства відсутній, що згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України є підставою для касаційного оскарження судових рішень.

На переконання скаржника, під час укладення спірного договору оренди нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, була проведена з порушенням встановлених вимог та правил, у встановленому законом порядку вона не затверджена, отже договір суперечить положенням чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним. Таку правову позицію закріплено у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16, постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 602/471/16-ц, від 15.05.2018 у справі 922/2752/17, від 04.04.2018 у справі № 924/147/17, яку не враховано судами під час розгляду справи.

Заявник касаційної скарги наголошує, що порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений Законом України "Про фермерське господарство", згідно з частиною 1 статті 7 якого, у заяві про надання земельної ділянки наводиться обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Розглядаючи заяву по суті орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного пільгового порядку одержання приватними суб`єктами земельних ділянок у користування поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Таку правову позицію щодо застосування статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" викладено у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 686/8368/15-ц, проте яку не застосовано судами під час розгляду справи.

На переконання скаржника, фактично ОСОБА_1 вказав неправдиві відомості щодо наявності у нього необхідної для обробітку значної площі земель сільськогосподарської техніки та інвентаря, а створене ним ФГ "Агроздобуток" не має власних матеріальних та трудових ресурсів, не займається вирощуванням сільськогосподарської продукції та її реалізацією, а отримані в оренду земельні ділянки передало в суборенду.

3.3. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу Красилівської міської ради просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог Красилівської міської ради - залишити без змін.

3.4. Красилівська міська рада у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає про помилковість його доводів щодо недоведеності позивачем наявності його порушеного права, а також вказуючи на помилковість доводів про розташування земельних ділянок поза межами населеного пункту.

4. Розгляд касаційних скарг і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Красилівської міської ради в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України необхідно закрити, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- 17.07.2012 ОСОБА_1 звернувся до Красилівської райдержадміністрації з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 873 га, розташованих за межами населених пунктів Гриценківської, Чернелівської, Велькоорлинецької, Чепелівської, Антонінської, Веселівської, Заставківської, Волицької, Печеської, Глібківської, Кульчинівської сільських рад з наступною передачею в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства (том 1, а. с. 129);

- 20.07.2012 згідно з розпорядженням голови Красилівської райдержадміністрації № 349/2012 надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства (том 1, а. с. 34);

- 17.08.2012 ОСОБА_1 подав до Красилівської райдержадміністрації заяву про внесення змін до розпорядження від 20.07.2012 № 349/2012 у зв`язку із проведенням обмірів в натурі на місцевості та встановленням площ земельних ділянок (том 1, а. с. 130);

- 20.08.2012 розпорядженням голови Красилівської райдержадміністрації № 401/2012 внесено зміни до розпорядження від 20.07.2012 № 349/2012 і викладено додаток до розпорядження в новій редакції (том 1, а. с. 35-36).

- 20.08.2012 ОСОБА_1 звернувся із заявою до фізичної особи-підприємця Заїки М. М. із завданням на виконання робіт - виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за межами с. Чепелівка Красилівського району Хмельницької області, з наступною їх передачею в оренду (том 2, а. с. 248);

- у матеріалах справи міститься проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з наступною передачею в оренду, що розташовані за межами села Чепелівка Красилівського району Хмельницької області, виготовлений фізичною особою-підприємцем Заїкою М. М. (ліцензія Державного комітету України із земельних ресурсів (проведення робіт із землеустрою) від 27.11.2008 серія АВ № 440024 від 27.11.2008);

- за змістом листа управління Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області від 22.08.2012 № 04-01-06/2191 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з наступною передачею в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , розташовані за межами населеного пункту села Чепелівка Чепелівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, загальною площею 79,3574 га, у тому числі ділянка № 1 площею 31,8425 га, ділянка № 2 площею 9,6991 га, ділянка № 3 площею 18,6315 га, ділянка № 4 площею 19,1843 га, відповідає вимогам еталону проекту відведення для будь-яких потреб (том 2, а. с. 18);

- 03.10.2012 головою Красилівської райдержадміністрацією прийнято розпорядження № 488/2012-р "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1.", яким затверджено ОСОБА_1 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення), розташованих за межами населених пунктів Красилівського району та перебувають у державній власності, передано ОСОБА_1 у довгострокове користування на умовах оренди на 49 років земельні ділянки (том 1, а. с. 37-38);

- у додатку до розпорядження від 03.10.2012 № 488/2012-р визначені земельні ділянки за межами населеного пункту, зокрема у с. Чепелівка, Чепелівської сільської ради загальною площею 79,3574 га (ділянка № 1 площею 31,8425 га, ділянка № 2 площею 9,6991 га, ділянка № 3 площею 18,6315 га, ділянка № 4 площею 19,1843 га).

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 31.10.2012 між Красилівською райдержадміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами пункту 1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації від 03.10.2012 № 488/2012-р надає, а орендар приймає у довгострокове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які розташовані за межами села Чепелівка Чепелівської сільської ради, Красилівського району, Хмельницької області.

За змістом пунктами 2, 8 договору в оренду строком на 49 років передаються земельні ділянки загальною площею 79,3574 га, у тому числі рілля: 31,8425 га, 9,6991 га, 18,6315 га, 19,1843 га. Земельні ділянки виділені в натурі на місцевості. Загальна площа ділянки № 1 - 31,8425 га (кадастровий номер 6822789100:01:007:0010); загальна площа ділянки № 2 - 9,6991 га (кадастровий номер 6822789100:04:005:0165); загальна площа ділянки № 3 - 18,6315 га (кадастровий номер 6822789100:04:002:0190); загальна площа ділянки № 4 - 19,1843 га (кадастровий номер 6822789100:03:010:0074).

За умовами пункту 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки землі у сумі 35 900,22 грн в рік.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок орендодавець передав, а орендар прийняв у користування на умовах оренди земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів села Чепелівка Чепелівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

4.4. Зі змісту касаційної скарги Красилівської міської ради убачається, що звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник обґрунтовує свої вимоги посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у касаційній скарзі обґрунтовуючи підстави звернення на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Красилівська міська рада вважає відсутнім висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з питання збереження за членами реорганізованого/ліквідованого колективного сільськогосподарського підприємства права користування земельними ділянками спільного сумісного використання з числа земель колективної власності такого колективного сільськогосподарського підприємства, які не було передано до земель державної власності та земель запасу, а також можливості розпорядження ними виключно за рішенням загальних зборів членів такого підприємства.

Суди попередніх інстанцій установили, що надані Красилівською міською радою на підтвердження доводів віднесення спірних земельних ділянок, наданих ОСОБА_1 до земель колективної власності КСП "Хлібороб" державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 00005, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 5, виданий КСП "Хлібороб" та рішення загальних зборів громадян власників сертифікатів на території Чепелівської сільської ради від 20.01.2007 і розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації № 676/2007-р від 30.11.2007 не підтверджують перебування спірних земельних ділянко у власності цього підприємства.

При цьому, за змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте у касаційній скарзі скаржник не зазначив конкретної норми права щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, тому дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, матеріали справи, зважаючи на зміст спірних правовідносин, суть спору та установлені судами обставини, колегія суддів не бере до уваги зазначені доводи скаржника.

4.5. Красилівська міська рада, звертаючись з касаційною скаргою, посилалася також на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на неврахування судами, що за змістом статті 13 Закону України "Про оцінку земель" статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 289 Податкового кодексу України обов`язковим є проведення нормативної грошової оцінки земель державної або комунальної власності при визначенні розміру орендної плати і проведення такої оцінки з порушенням встановлених законодавством вимог і правил не створює правових наслідків і свідчить про суперечливість договору положенням чинного законодавства правові позиції щодо чого викладено у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16, постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №602/471/16-ц, від 15.05.2018 у справі № 922/2752/17, від 04.04.2018 у справі № 924/147/17.

Водночас, перерахування у касаційній скарзі постанов Верховного Суду України і Верховного Суду не свідчить про застосування судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, виходячи з установлених судами під час розгляду цієї справи обставин.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій, з посиланням на положення Закону України "Про оцінку земель", установили, що матеріали справи містять технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (площею 31,8425 га, 9,6991 га, 18,6315 га, 19,1843 га) для ведення фермерського господарства на території Чепелівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, виготовлену Земельно-аграрним центром "Карат" на замовлення ОСОБА_1 у 2012 році, в якій визначено розрахунок вартості земельних ділянок (том 3, а. с. 182-239).

Суди також установили, що зазначена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель затверджена розпорядженням голови Красилівської районної ради від 30.10.2012 № 131-р.

При цьому, суди попередніх інстанцій взяли до уваги, що рішення Красилівської районної ради від 24.04.2009 № 31 "Про делегування голові районної ради повноважень щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок" районна рада делегувала голові районної ради право в міжсесійний період своїми розпорядженнями затверджувати технічну документацію з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, з наступним затвердженням їх на сесії районної ради.

Тобто, як установили суди, а позивачем не було спростовано, голова Красилівської районної ради в міжсесійний період своїми розпорядженнями міг затверджувати технічну документацію з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів.

При цьому, суди зазначили, що згідно з пунктами 2.1, 9 договору оренди землі сторонами погоджено нормативно грошову оцінку земельних ділянок та розмір орендної плати, отже договір містить істотні умови, у тому числі розмір орендної плати, що в свою чергу визначений на підставі нормативно грошової оцінки і підстави для визнання його недійсним, виходячи з положень, зокрема, статей 203 215 Цивільного кодексу України, немає.

4.6. Красилівська міська рада у касаційній скарзі, посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, акцентувала на неврахуванні судами висновків щодо застосування статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", статей 124 134 Земельного кодексу України, викладених у Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 924/836/17 та від 29.01.2020 у справі № 686/8368/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц стосовно перспектив діяльності фермерського господарства, яке надається у пільговому порядку без проведення земельних торгів.

Так, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону).

За змістом частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про фермерські господарства" (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, на яку посилається у касаційній скарзі Красилівська міська рада і висновки у якій є аналогічними тим, що викладені в інших постановах, наведених скаржником, зазначено, що Закон України "Про фермерські господарства" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерські господарства").

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 цього Закону як спеціального по відношенню до статті 123 Земельного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц дійшла висновку, що за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерські господарства" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Як установили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Красилівської райдержадміністрації з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, яка була оформлена належним чином, до заяви були додані документи, що підтверджують відповідну освіту та стаж роботи у сільському господарстві, графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельних ділянок, обґрунтування розмірів площ земельних ділянок із врахуванням перспективи діяльності майбутнього фермерського господарства і тому підстав для відмови у прийнятті розпорядження голови районної державної адміністрації не було. До розробленої проектної документації із землеустрою зауважень також не було.

Ураховуючи положення законодавства та установлені судами під час розгляду справи обставини колегія суддів вважає недоведеними доводи Красилівської міської ради, викладені у касаційній скарзі з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.7. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Красилівської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 у справі № 924/410/19.

4.8. Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 , оскаржуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 в частині задоволення позовних вимог Красилівської міської ради, наголосив на залишенні судом апеляційної інстанції наданих відповідачем доказів, відсутності доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га розташована в межах населеного пункту (села Чепелівка).

Скаржник також, посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наголошував на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків, зокрема, викладених у постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі № 391/1055/14-ц щодо застосування положень статті 173 Земельного кодексу України і статті 46 Закону України "Про землеустрій".

За змістом статті 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Згідно зі статтею 46 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного розпорядження від 03.10.2012) для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.

Суд апеляційної інстанції частково задовольняючи позовні вимоги Красилівської міської ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822789100:01:007:0010 не взяв до уваги витяг з Державного земельного кадастру про зазначену земельну ділянку щодо її форми власності (державна), оскільки дійшов висновку, що такі відомості були внесені на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 14.09.2012, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , що підтверджується також і змістом листа відділу у Красилівському районні Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Водночас, суд першої інстанції, чого суд апеляційної інстанції не спростував, установив, що згідно з інформацією Управління Держкомзему у Красилівському районі земельні ділянки, на які ОСОБА_1 просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації, знаходяться за межами села Чепелівка Чепелівської сільської ради, а у висновках комісій з землеустрою до технічної документації ОСОБА_1 вказано, що земельні ділянки знаходяться за межами села Чепелівка.

У постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі № 391/1055/14-ц зазначено, що межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами у відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж. Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункті не були встановлені/змінені у іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/або зміни меж.

Проте зазначене залишено судом апеляційної інстанції поза увагою і зроблено передчасний висновок про наявність підстав для часткового скасування рішення місцевого суду і задоволення позовних вимог.

4.9. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією, інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Право користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, право на яке підпадає під її захист (пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом пункту 4 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.3. У статті 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.4. Ураховуючи норми законодавства, зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване у справі рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 відповідає положенням чинного законодавства, натомість постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 необхідно скасувати в частині задоволення позовних вимог Красилівської міської ради, а рішення місцевого суду - залишити в силі.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційне провадження у справі № 924/410/19 за касаційною скаргою Красилівської міської ради в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 924/410/19 в частині скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 про відмову у задоволенні позову Красилівської міської ради до Фермерського господарства "Агроздобуток", Красилівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 03.10.2012 № 488/2012 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1." в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами села Чепелівка Чепелівської сільської ради, кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га та передачу її в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 і визнання недійним договору оренди земельної ділянки, укладеного 31.10.2012 між Красилівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 в частині передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6822789100:01:007:0010, площею 31,8425 га, скасувати.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019 в цій частині залишити в силі.

Решту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 924/410/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак