№ 924/86/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/86/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - О. В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу малого підприємства "Старт"

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021р.

у складі колегії суддів: М. Г. Петухов - головуючий, А. В. Гудак, О. В. Мельник

за позовом ОСОБА_1

до малого підприємства "Старт"

про стягнення частки в статутному капіталі

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача: С.В. Косік

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до малого підприємства "Старт" про стягнення вкладу статутного капіталу в натуральній формі із розрахунку належної йому частки статутного капіталу МП "Старт", а саме 1/3 капітальної будівлі, інвентарний № 1, яка становить площу 83,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів членів підприємства МП "Старт" № 11 позивача було виведено зі складу засновників (учасників) підприємства та прийнято рішення про повернення йому вкладу в статутному капіталі товариства в натуральній формі. Проте в порушення вимог статуту товариства та рішення зборів товариства відповідач ухиляється від підписання акта приймання-передачі майна у статутному капіталі, що позбавляє позивача права оформити право власності на нерухоме майно.

Щодо позовної давності, позивач зазначив, що в 2013 році звертався до суду загальної юрисдикції з позовом про стягнення з відповідача вартості частки майна. За результатами розгляду справи в 2020 році постановою Великої Палати Верховного Суду провадження у справі було закрито з підстав непідвідомчості спору загальним судам. Тому позивач вважає, що перебування справи у провадженні іншого судового органу є поважною причиною для захисту своїх прав, у зв`язку з чим просить поновити строк позовної давності.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.06.2021 у справі №924/86/21 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушення прав позивача, проте зазначив, що звернення до суду загальної юрисдикції з відповідним позовом не є поважною причиною пропуску строку позовної давності, оскільки ОСОБА_1 у 2013 році, звертаючись до суду в порядку захисту своїх прав та обов`язків скористався своїм правом на представництво, за допомогою фахівців у галузі права, які є обізнаними у правових відносинах, порядку звернення до судових інстанцій та визначення їх юрисдикції.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 рішення місцевого господарського суду у справі №924/86/21 скасовано, прийнято нове рішення. Визнано поважними причини пропущення ОСОБА_1 позовної давності на звернення в порядку господарського судочинства з позовом до суду. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення в порядку господарського судочинства до суду з відповідним позовом. Позов задоволено. Стягнуто з МП "Старт" на користь ОСОБА_1 частку статутного капіталу Малого підприємства "Старт" у розмірі 33,3% яка складається з 1/3 капітальної будівлі, інвентарний № 1, залишковою балансовою вартістю 133 861 грн 02 коп., площею 83 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять такі внутрішні приміщення: коридор - 1,6 кв. м., генераторна - 6,60 кв. м., гардеробна - 7,00 кв. м., душова - 2,60 кв. м., коридор - 13,70 кв. м., коридор - 1,10 кв. м., туалет - 1,10 кв. м., коридор - 1,10 кв. м., туалет - 1,10 кв. м., душова - 2,50 кв. м., гардеробна - 7,60 кв. м., приміщення - 26,90 кв. м., приміщення 10,10 кв. м. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції визнав поважними причини пропущення ОСОБА_1 позовної давності на звернення в порядку господарського судочинства з позовом до суду та дійшов висновку про наявність підстав для захисту порушених прав позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Мале підприємство "Старт", не погоджуючись з постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтовується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.12.2020 у справі №909/1165/19, та посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19; від 21.08.2019 у справі №911/3681/17; від 19.11.2019 у справі №911/3680/17 та у справі №911/3677/17.

На думку скаржника суд апеляційної інстанції помилково взяв за основу правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.06.2021 у справі №904/3405/19, оскільки в основі відповідного правового висновку лежить саме розв`язання причин повторного звернення до суду, з пропуском позовної давності, після залишення первісного позову без розгляду.

Скаржник вважає, що закриття провадження у справі через недодержання правил підвідомчості є підставою для відмови у позові з підстав пропуску позовної давності.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції повно, всебічно та об`єктивно розглянуто справу та прийнято законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить Суд залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Мале підприємство "Старт" засноване шляхом об`єднання майна (внесків) членів підприємства відповідно до чинного законодавства України для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності (п. 1.1 Статуту).

01.11.2005 МП "Старт" було перереєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області.

Відповідно до п. 5.2.1, 5.2.7 Статуту членами підприємства є громадяни України: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Член підприємства має право вийти з його складу у встановленому порядку.

Пунктом 6.2 Статуту встановлено, що в підприємстві створюється статутний фонд в розмірі 21000 грн. Статутний фонд підприємства формується за рахунок майнових, немайнових та грошових внесків його членів. Частка кожного члена в статутному фонді підприємства становить: ОСОБА_2 володіє 33,33% статутного фонду підприємства, що становить 7001,40 грн., ОСОБА_3 володіє 33,33% статутного фонду підприємства, що становить 6999,30 грн. та ОСОБА_1 володіє 33,33% статутного фонду підприємства, що становить 6999,30 грн.

Згідно з п. 9.3.11 Статуту підприємства визначено, що питання прийняття та виключення члена з підприємства є виключною компетенціє загальних зборів підприємства.

Відповідно до п. 10.1 Статуту при виході Члена підприємства із підприємства йому сплачується вартість частини майна підприємства, пропорційна його частці в Статутному фонді. На вимогу Члена та за згодою підприємства його вклад до Статутного фонду може бути повернутий повністю або частково в натуральній формі.

16 січня 2013 року ОСОБА_1 було подано голові зборів членів підприємства МП "Старт" заяву про вихід із членів підприємства, згідно якої просить відповідно до п. 9.3.11 Статуту вивести його із членів МП "Старт" згідно умов визначених у п. 10.1 Статуту та просить вирішити питання повернення належного вкладу до Статутного фонду повністю в натуральній або в грошовій формі до 16.02.2013.

Згідно з протоколом №11 від 05.03.2013 проведено загальні збори членів підприємства Малого підприємства "Старт" щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , про вихід з членів підприємства малого підприємства "Старт" від 16.01.2013. Загальними зборами членів підприємства вирішено вивести із складу членів підприємства Малого підприємства "Старт" ОСОБА_1 та повернути ОСОБА_1 вклад статутного фонду в натуральній формі із розрахунку належної йому частки статутного фонду, а саме 1/3 капітальної будівлі, інвентаризаційний № 1, залишковою балансовою вартістю 44 575 грн 72 коп., площею 83 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять такі внутрішні приміщення: коридор - 1,60 кв. м, генераторна - 6,60 кв. м, гардеробна - 7 кв. м, душова - 2,60 кв. м, коридор - 13,70 кв. м, коридор - 1,10 кв. м, туалет - 1,10 кв. м, душова - 2,50 кв. м, гардеробна - 7,60 кв. м, приміщення - 26,90 кв. м, приміщення - 10,10 кв. м. Всього 83,00 кв. м.

ОСОБА_1 звернувся з нотаріально завіреною заявою від 15.03.2013 до загальних зборів членів малого підприємства "Старт", у якій зазначив, що 16.01.2013 ним прийнято рішення про вихід зі складу членів малого підприємства "Старт" за власним бажанням та що він має намір отримати вартість частини майна підприємства пропорційно його частці в статутному фонді малого підприємства "Старт". Крім того, ОСОБА_1 просить вирішити питання про повернення належної йому частини майна підприємства в натуральній або грошовій формі в максимально короткий термін згідно діючого законодавства.

Відповідно до заяви від 17.09.2013 позивача, адресованої директору малого підприємства "Старт", вказано, що в зв`язку з виходом зі складу членів малого підприємства "Старт" ОСОБА_1 15.03.2014 подав заяву про повернення належної йому частини майна підприємства або сплати його вартості. Вказана заява залишена без розгляду, тому ОСОБА_1 просить в термін до 30.09.2013 сплатити вартість його частки майна підприємства.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, розрахунок з позивачем проведено не було, матеріали справи не містять доказів на підтвердження протилежного.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.11.2016 у справі №676/9009/13-ц позов ОСОБА_1 до МП "Старт" про проведення виплати вартості частки підприємства задоволено частково. Стягнуто з МП "Старт" на користь ОСОБА_1 належну йому вартість частки майна підприємства в розмірі 767 247 грн 85 коп., 7 499 грн судового збору, 19 950 грн відшкодування вартості проведених по справі судових експертиз, 456 грн 41 коп. витрат пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, 3 781 грн 66 коп. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.05.2019 у справі №676/9009/13-ц апеляційну скаргу МП "Старт" задоволено частково, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.11.2016 в частині стягнення судових витрат на проведення у справі судових експертиз змінено, зменшено розмір судових витрат на проведення у справі судових експертиз з 19 950 грн до 9 126 грн. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2020 касаційну скаргу МП "Старт" задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.11.2016р. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07.05.2019 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до МП "Старт" про стягнення вартості частки підприємства закрито, в зв`язку з тим, розгляд позовних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

05 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до малого підприємства "Старт" із запрошенням, відповідно до якого з метою виконання рішення вищого органу малого підприємства "Старт" №11 від 05.03.2013 просив 12.03.2020 о 10:00 год. з`явитись до приватного нотаріуса Біллер М.Ю. за адресою: вул. Зарванська, 16 для складання акта прийому-передачі майна та посвідчення справжності підписів на ньому.

12 березня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складено акт в якому зазначено, що прибулий представник МП "Старт" Косік С. В. повідомив про відмову від виконання рішення зборів № 11 від 05.03.2013 та про відмову від складання акта прийому-передачі частки майна МП "Старт" ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернувся із нотаріально завіреною заявою від 28.05.2020р. до загальних зборів членів малого підприємства "Старт", у якій вказав, що 15.03.2013р. ним була подана заява про вихід з складу членів малого підприємства "Старт". Разом з тим, останнім повідомлено у заяві, що цією заявою відкликає заяву про вихід зі складу членів малого підприємства "Старт".

Рішенням господарського суду від 30.09.2020 в позові ОСОБА_1 до МП "Старт" про визнання недійсним рішення загальних зборів МП "Старт", оформлене протоколом № 01-14 від 25.06.2014 відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 року у справі №924/702/20 залишено без змін.

Враховуючи, що відповідач відмовляться від виконання рішення зборів товариства про повернення частки в статутному капіталі товариства, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно зі ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Пунктом 5.2.7 Статуту підприємства визначено, що член підприємства має право вийти з його складу у встановленому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 було реалізоване своє право на вихід зі складу підприємства, а загальними зборами членів підприємства вирішено повернути ОСОБА_1 вклад статутного фонду в натуральній формі із розрахунку належної йому частки статутного фонду, а саме 1/3 капітальної будівлі, інвентаризаційний № 1, залишковою балансовою вартістю 44575,72 грн., площею 83,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до загальних зборів членів малого підприємства "Старт" з заявами, в яких просив вирішити питання про повернення належної йому частини майна підприємства в натуральній або грошовій формі в максимально короткий термін, сплатити вартість його частки майна підприємства.

Як встановлено судами, відповідачем не сплачено позивачу вартість частки майна в статутному фонді підприємства та не повернуто в натуральній формі, а тому висновки судів про обґрунтованість позовних вимог є правильними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цc18), від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 73), від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 80), від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18, пункт 61), № 522/2201/15-ц (провадження №14-179цс18, пункт 62) та № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18, пункт 61), від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19, пункт 71), від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-27-цс19, пункт 134), від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц (провадження № 14-396цс-19, пункт 51), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19, пункт 28).

При розгляді даної справи судами встановлено наявність порушеного права позивача та обґрунтованість вимог, з чим погоджується Верховний Суд.

Проте за встановленими судами обставинами, позивач звернувся до господарського суду в березні 2020 року, - після спливу позовної давності.

Відповідач у відзиві на позов просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності послався на те, що в 2013 році він звертався до суду загальної юрисдикції з позовом про стягнення з відповідача вартості частки майна. За результатами розгляду справи лише в 2020 році постановою Великої Палати Верховного Суду провадження у справі було закрито з підстав непідвідомчості спору загальним судам. Позивач зазначив, що перебування справи у провадженні іншого судового органу є поважною причиною для захисту його прав.

Як вбачається із встановлених судами обставин, позивач звернувся у листопаді 2013 року за захистом свого порушеного права з позовом в поряду цивільного судочинства та рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.11.2016 у справі №676/9009/13-ц позов ОСОБА_1 до МП "Старт" про проведення виплати вартості частки підприємства задоволено частково. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.05.2019 у справі №676/9009/13-ц рішення міськрайонного суду в цій частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2020 №676/9009/13-ц рішення та постанову скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до МП "Старт" про стягнення вартості частки підприємства закрито у зв`язку з тим, розгляд позовних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Тобто позивач звернувся у вказаній справі з позовом в межах строку позовної давності, а сама справа №676/9009/13-ц розглядалася судами загалом більше шести років (листопад 2013 року - лютий 2020 року).

Як правильно зазначено апеляційним господарським судом, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункти 61, 62), від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі № 911/3677/17 (провадження №12-119гс19, пункти 6.43, 6.44), на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, на яку також посилається скаржник, вказала, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

Ураховуючи викладене, зважаючи на факт подання позову у справі №676/9009/13-ц, який був направлений на захист тих самих прав, що і у даній справі, (права на виплату вартості частки в статутному капіталі), враховуючи, що розгляд справи №676/9009/13-ц тривав більше шести років, і, як наслідок, наявність для позивача підстав вважати, що його права будуть захищені в цьому судовому провадженні, а також звернення позивача до господарського суду з позовною заявою у цій справі в березні 2020, тобто через незначний проміжок часу після закриття провадження у справі №676/9009/13-ц, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Посилання скаржника на висновки постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19; від 21.08.2019 у справі №911/3681/17; від 19.11.2019 у справі №911/3680/17 та у справі №911/3677/17, які наведені вище, не спростовують зазначеного.

Суд відхиляє доводи скаржника щодо того, що позивач користувався допомогою фахівців у галузі права, які є обізнаними у правових відносинах, порядку звернення до судових інстанцій та визначення їх юрисдикції, оскільки під час розгляду справи №676/9009/13-ц норми щодо юрисдикції були порушені не тільки позивачем, а й судами першої та апеляційної інстанцій.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на п. 6.12 постанови Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №909/1165/19, згідно з яким Суд зазначав, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Суд звертає увагу скаржника, що захищаючи порушене право позивача, суд апеляційної інстанції не робив висновків про переривання позовної давності, а визнав поважними причини її пропуску в порядку ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Доводи скаржника про наявність підстав для відмови у позові з підстав пропуску позовної давності зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції.

Водночас, апеляційний господарський суд, правильно вказуючи в постанові, що позовна давність не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, помилково зазначає про поновлення відповідного строку.

З метою приведення резолютивної частини постанови апеляційного господарського суду у відповідність до викладених вище висновків, Верховний Суд вважає за необхідне змінити резолютивну частину постанову апеляційного господарського суду від 01.11.2021р. у справі №924/86/24, виключивши з її резолютивної частини абзац наступного змісту: «Поновити ОСОБА_1 строк на звернення в порядку господарського судочинства до суду з позовом про стягнення з Малого підприємства "Старт" вкладу статутного капіталу в натуральній формі із розрахунку належної йому частки статутного капіталу МП "Старт", а саме 1/3 капітальної будівлі, інвентарний № 1, яка становить площу 83 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до складу якої входять такі внутрішні приміщення: коридор - 1,6 кв. м., генераторна - 6,60 кв. м., гардеробна - 7,00 кв. м., душова - 2,60 кв. м., коридор - 13,70 кв. м., коридор - 1,10 кв. м., туалет - 1,10 кв. м., коридор - 1,10 кв. м., туалет - 1,10 кв. м., душова - 2,50 кв. м., гардеробна - 7,60 кв. м., приміщення - 26,90 кв. м., приміщення 10,10 кв. м.»

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

З огляду на висновки Верховного Суду щодо суті касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 311 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу малого підприємства "Старт" задовольнити частково.

Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021р. у справі №924/86/24 змінити, виключити з резолютивної частини абзац наступного змісту: «Поновити ОСОБА_1 строк на звернення в порядку господарського судочинства до суду з позовом про стягнення з Малого підприємства "Старт" вкладу статутного капіталу в натуральній формі із розрахунку належної йому частки статутного капіталу МП "Старт", а саме 1/3 капітальної будівлі, інвентарний № 1, яка становить площу 83 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до складу якої входять такі внутрішні приміщення: коридор - 1,6 кв. м., генераторна - 6,60 кв. м., гардеробна - 7,00 кв. м., душова - 2,60 кв. м., коридор - 13,70 кв. м., коридор - 1,10 кв. м., туалет - 1,10 кв. м., коридор - 1,10 кв. м., туалет - 1,10 кв. м., душова - 2,50 кв. м., гардеробна - 7,60 кв. м., приміщення - 26,90 кв. м., приміщення 10,10 кв. м.»

В іншій частині постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021р. у справі №924/86/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець