ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/1022/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області
(суддя - Грачов В.М.)
від 05.08.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)
від 18.11.2021
у справі №925/1022/21
за заявою Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас"
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особа, щодо якої заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс"
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позову, у якій просило суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" здійснювати будь-які дії щодо розпорядження квартирами № 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, ІЗ, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22 23 24, 25, 27 в 1 секції, квартирами № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитловим приміщенням № 1 в 1 секції, нежитловими приміщеннями № 2, 3 в 2 секції житлового будинку за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна (Європейська), 92-Б, а також майновими правами на ці квартири та нежитлові приміщення;
- заборонити усім суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000602:002:0253 по вул. Леніна, (Європейська), 92Б, у м.Умані Черкаської області (реєстраційні дії, розроблення, погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу або об`єднання земельної ділянки);
- заборонити усім суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку за адресою Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна (Європейська), 92-Б, крім реєстраційних дій щодо квартир № 6, 11, 15, 18, 26 в І секції, квартир № 37, 38 в 2 секції.
1.2. Заява мотивована тим, що на підставі укладеного сторонами договору генпідряду № 1-М/К від 09.12.2011 заявник набув прав та обов`язків генпідрядника.
Об`єктом будівництва за вищевказаним договором є 9-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок: з мансардою, вбудованими магазинами та загальними приміщеннями по вулиці Леніна, 92-6, в м. Умань, Черкаська область. 12.08.2015 сторонами укладено договір про пайову (дольову) участь у будівництві № 2-К/М, за яким заявник набув прав та обов`язків пайовика зокрема на квартири: № 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, ІЗ, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22 23 24, 25, 27 в 1 секції, квартирами № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитловим приміщенням № 1 в 1 секції, нежитловими приміщеннями № 2, 3 в 2 секції житлового будинку.
Однак 05.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" направлено заявнику повідомлення: № 1/1-03 про розірвання договору генерального підряду, № 1/1 -04 про розірвання договору про пайову участь у будівництві.
Вищевказані повідомлення від 05.07.2021 року заявник вважає незаконними, підстави для одностороннього розірвання договору генпідряду та договору про пайову участь відсутні, тому вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" правочини щодо одностороннього розірвання вказаних договорів суперечать закону та підлягають визнанню недійсними, як такі, що порушують права заявника, у зв`язку з чим заявник має намір звернутись в суд та оскаржити їх у передбаченому законом порядку. Дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", як замовника об`єкта незавершеного будівництва, які можуть вчинятись щодо розпорядження спірним об`єктом на користь третіх осіб, можуть спричинити збитки заявнику та третім особам, а невжиття запропонованих заходів забезпечення позову унеможливить або суттєво ускладнить виконання можливого рішення про задоволення позову.
Також вказано, що ним готується позов про визнання недійсними правочинів щодо одностороннього розірвання договору генпідряду №1-М/К від 09.12.2011 та договору про пайову (дольову) участь у будівництві №2-К/М від 12.08.2015.
У заяві, крім цього, зазначено, що зустрічне забезпечення позову пропонує не застосовувати у зв`язку з відсутністю можливих порушень прав відповідача.
2. Зміст рішення судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021, заяву Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" про забезпечення позову задоволено.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлений захід забезпечення позову відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки предметом заборони є лише будь-які дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", суб`єктів владних повноважень, державних реєстраторів, нотаріусів, інших органів, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо розпорядження відповідними квартирами, а також майновими правами на ці квартири та нежитлові приміщення, яке є предметом паю заявника.
При цьому обрані заявником заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами, які він мав намір заявити, мають тимчасовий характер та спрямовані на забезпечення збереження status quo до остаточного вирішення спору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позицій інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити Приватному підприємству Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" в задоволенні його заяви про забезпечення позову.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, оскільки за надання правової допомоги у суді касаційної інстанції його витрати складають 20 000, 00 грн.
3.2. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано вимоги частини 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом. Так, подавши заяву про забезпечення позову, Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" зобов`язане було у строк до 15.08.2021 звернутись із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс". Разом з тим у матеріалах цієї справи позовна заява Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" відсутня, отже, суди попередніх інстанцій мали скасувати заходи забезпечення позову відповідно до вимог частини 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України. Документи, які долучені Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас", стосуються іншої справи - № 925/1095/21.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" вказує на порушення господарськими судами пункту 6 частини 1 статті 139 та частини 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заява Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" не містила будь-яких пропозицій щодо зустрічного забезпечення і судом це питання не вирішувалось. При цьому висновки суду апеляційної інстанції про те, що вирішення питання про зустрічне забезпечення є нібито правом суду, суперечить змісту статті 141 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, як стверджує скаржник, заявником не було додано до заяви жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову існує ризик зміни обставин, внаслідок яких подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивач, а лише наведено власні припущення та міркування.
При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" зазначає, що судам попередніх інстанцій не досліджувались питання про те чи може відсутність відповідних заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки відповідні права (розпорядження нерухомим майном або майновими правами) у заявника не виникли як такі; в матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, які б підтверджували виникнення у заявника відповідних прав.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, якою задоволено заяву про забезпечення позову.
4.3. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
4.4. Як встановили суди попередніх інстанцій, заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову, вказував, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" було направлено заявнику повідомлення: № 1/1-03 про розірвання договору генерального підряду, № 1/1 -04 про розірвання договору про пайову участь у будівництві, вказані повідомлення є правочинами і він готує позовну заяву про визнання їх недійсними.
Невжиття обраних заходів забезпечення позову, за доводами заявника, надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", як замовнику об`єкта незавершеного будівництва, можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи, розпорядитись спірним об`єктом на користь третіх осіб і він може свідомо здійснювати дії щодо розпорядження спірним об`єктом, з метою ухилення від виконання рішення суду.
З урахуванням того, що предметом спору є немайнові вимоги, суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку, що при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися та обставина, чи може відсутність таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлений захід забезпечення позову відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки предметом заборони є лише будь-які дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", суб`єктів владних повноважень, державних реєстраторів, нотаріусів, інших органів, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо розпорядження квартирами № 1,2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22 23 24, 25, 27 в 1 секції, квартирами № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитловим приміщенням № 1 в 1 секції, нежитловими приміщеннями № 2,3 в 2 секції житлового будинку за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна (Європейська), 92-Б, а також майновими правами на ці квартири та нежитлові приміщення, яке є предметом паю заявника, стосовно якого наявний спір.
При цьому господарські суди дійшли висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами, які він мав намір заявити, мають тимчасовий характер та спрямовані на забезпечення збереження status quo до остаточного вирішення спору.
З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи скаржника в цій частині, оскільки господарськими судами було прийнято судові рішення з дотриманням норм процесуального права, які підлягали застосуванню при вирішенні питання щодо забезпечення позову, що відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо доводів касаційної скарги про відсутність чи недостатність доказів необхідності вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення, колегія суддів зазначає, що процесуальним законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати подані заінтересованою особою докази на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності (статті 86 236 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору про пайову (дольову) участь у будівництві № 2-К/М, паєм пайовика в об`єкті будівництва визначено об`єкти нерухомості, майнові права на об`єкти нерухомості. Точна кількість, номера і технічні параметри (площа, розташування на поверсі, номера тощо) об`єктів нерухомості, які будуть складати пай, вказані в акті вибору і розподілу об`єктів нерухомості. Згідно з п. 2.1 договору про пайову участь, сторони мають право розпоряджатися майновими правами на об`єкти нерухомості, які будуть складати їх пай, з моменту закріплення паю кожної сторони в акті вибору і закріплення об`єктів нерухомості. 12.08.2015 між сторонами було складено акт вибору і закріплення об`єктів нерухомості в першій частині будівництва (перша і друга секція) житлового будинку за адресою Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 92-Б, згідно з яким за сторонами були закріплені наступні об`єкти нерухомості:
1) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс": квартири № 6, 11, 15, 18, 26 в 1 секції, квартири № 37, 38 в 2 секції;
2) за Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас": квартири №1, 2 ,3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 2, 25, 27 в 1 секції, квартири № 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39,40,41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 в 2 секції, нежитлове приміщення № 1 в 1 секції, нежитлові приміщення № 2, 3 в 2 секції.
4.4. Щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій вимог частини 3 статті 138 та частини 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з частиною 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу.
Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" про те, що заявник не подав відповідну заяву у встановлений строк (до 15.08.2021 включно), не відповідають фактичним обставинам, оскільки Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" подало відповідну позовну заяву про визнання недійсними правочинів (повідомлень про одностороннє розірвання договорів) 16.08.2021 (понеділок), тобто, в межах десятиденного строку, і ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 серпня 2021 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №925/1095/21.
Відповідно до пункту 15 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, кожній судовій справі (кримінальному провадженню) надається єдиний унікальний номер, який формується відповідно до Положення про АСДС.
Згідно з пунктом 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 25) кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов`язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.
Так, відповідно до ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.08.2021 у справі № 925/1095/21 16 серпня 2021 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" в якій просить:
- визнати недійсним правочин, що оформлений повідомленням № 1/1-03 від 05.07.2021 року про розірвання Договору генерального підряду, яке складено Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", щодо одностороннього розірвання договору генпідряду № 1-М/К від 09.12.2011 року, укладеного між Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс";
- визнати недійсним правочин, що оформлений повідомленням № 1/1-04 від 05.07.2021 року про розірвання Договору про пайову участь у будівництві, яке складено Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс", щодо одностороннього розірвання договору про пайову (дольову) участь у будівництві № 2-К/М від 12.08.2015 року, укладеного між Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Мікромегас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелліс".
Також колегія суддів зазначає, що такі доводи скаржника відповідно до вимог частини 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України могли би бути підствою для скасування заходів забезпечення позову судом, яким були вжиті відповідні заходи, а не підствою для перегляду ухвали про забезпечення позову.
4.5. Щодо доводів касаційної скарги про порушення господарськими судами пункту 6 частини 1 статті 139 та частини 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів також відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Виходячи зі змісту статті 141 Господарського процесуального кодексу України, зокрема її частини першої, передбачено саме право суду, а не обов`язок, вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не може свідчити про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду.
Ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє права іншої сторони звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує, що наведена вище правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині також не знайшли свого підтвердження.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. Виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. З цих підстав колегія суддів також вважає відсутніми правові підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за надання правової допомоги у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелліс" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021 у справі № 925/1022/21 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
І. Кондратова