№ 925/1192/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/1192/19

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н. Г. - головуючого, Булгакової І. В., Васьковського О. В., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Уркевича В. Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020

та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020

у справі № 925/1192/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод"

до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

про стягнення 45 000,00 грн-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ТОВ "Кап-Прод" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення шкоди, завданої неправомірними рішеннями та діями відповідача у процедурі публічних закупівель на загальну суму 45 000,00 грн, з яких 15000,00 грн платежів за звернення до Антимонопольного комітету України та 30 000,00 грн оплати послуг правової експертизи звернень до Антимонопольного комітету України.

Позов обґрунтовано тим, що внаслідок встановлення відповідачем дискримінаційних умов у тендерній документації було порушено право позивача брати участь у процедурі закупівлі на рівних умовах та конституційне право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. ТОВ "Кап-Прод" зазначає, що воно було змушене звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до Антимонопольного комітету України з відповідними скаргами та сплачувати встановлену законом плату за їх подання. Крім того, ТОВ "Кап-Прод" понесло витрати на оплату послуг правової експертизи можливості оскарження і написання відповідних скарг до Антимонопольного комітету України для оскарження дискримінаційних умов у тендерній документації.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що заявлені до стягнення витрати ТОВ "Кап-Прод" не є збитками (шкодою) в розумінні ст.ст. 22 1173 ЦК України та ст.ст. 224 225 ГК України, оскільки суди дійшли висновків, що у спірних правовідносинах відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок між встановленням відповідачем дискримінаційних умов у тендерній документації та сплатою ТОВ "Кап-Прод" 15 000,00 грн за подання скарг до органу оскарження комітету України, а звернення позивача за правовою допомогою для оскарження рішень відповідача не мало об`єктивної необхідності, не передбачене законом як передумова звернення до Антимонопольного комітету України і залежало виключно від його волі.

У касаційній скарзі ТОВ "Кап-Прод" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 у справі № 925/1192/19 і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Правовою підставою касаційного оскарження судових рішень місцевого та апеляційного судів ТОВ "Кап-Прод" вказує п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

За доводами скаржника суди попередніх інстанцій, розглядаючи позов у цій справі, неправильно застосували норми ст.ст. 22 1166 1173 ЦК України до спірних правовідносин та не застосували положення ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" у спірних правовідносинах, а відтак дійшли необґрунтованих висновків про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та збитками позивача.

Так, ТОВ "Кап-Прод" вважає, що встановлені відповідачем дискримінаційні вимоги до учасників закупівлі позбавили його права на участь у оголошеній закупівлі, а відтак з метою захисту свого права позивач був змушений оскаржувати до Антимонопольного комітету України дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ним понесені витрати у зв`язку із такими зверненнями.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2021 справу № 925/1192/19 за касаційною скаргою ТОВ "Кап-Прод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст.302 ГПК України.

Підставою для передачі справи № 925/1192/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду колегія суддів визначає необхідність відступити від правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 910/12166/17 та від 20.08.2019 у справі № 914/1771/18 щодо застосування положень ст. ст. 22 1166 ЦК України (у даному випадку з урахуванням ст. 1173 ЦК України), вибору способу захисту своїх прав через застосування положень ст. 38 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції закону на час виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів зазначає, що у постанові від 24.07.2018 у справі № 910/12166/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків (зокрема витрат на збір за розгляд АМКУ скарги на рішення Тендерного комітету) у зв`язку з недоведеністю наявності всіх елементів складу правопорушення, необхідних для їх стягнення.

Також, у постанові від 20.08.2019 у справі № 914/1771/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав позицію судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення збитків, які понесені позивачем внаслідок оскарження процедури закупівлі. Суд касаційної інстанції виходив з того, що суб`єктами відповідальності за змістом ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування, натомість відповідач до таких не належить, а є комунальною установою обласної ради, а, отже, не може нести відповідальності за спеціальним деліктом, який закріплений у вищезазначеній нормі. При цьому, колегія суддів Верховного Суду у цій справі підтримала позицію судів попередніх інстанцій про те, що названі витрати не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224 225 ГК України, оскільки понесені на реалізацію свого права на оскарження процедури закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, та не перебувають у причинному зв`язку з його діями. За висновками судів, позивач не позбавлений можливості захистити свої права в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про публічні закупівлі".

Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що для встановлення причинного зв`язку суду слід з`ясувати протиправність дій відповідача, які повинні передувати настанню збитків, і шкідливі наслідки протиправної поведінки. При цьому, колегія суддів вважає, що грошові кошти, сплачені за подання скарг до АМКУ (у порівнянні із відсутністю витрат на таке оскарження за умови дотримання замовником публічних закупівель конкурентних умов та вимог законодавства) є прямими збитками, які охоплюються більш широким поняттям шкоди і перебувають у прямій причинно-наслідковій залежності від підтвердженої рішеннями АМКУ протиправної поведінки замовника щодо встановлення дискримінаційних умов для учасників цих закупівель.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.05.2021 касаційну скаргу ТОВ "Кап-Прод" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 у справі № 925/1192/19 прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача - Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до касаційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.05.2019 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" розмістив на вебпорталі "Прозорро" оголошення № UА-2019-05-28-000748-b про проведення процедури закупівлі за кодом ДК 021:2015-15110000-2 - "М`ясо"; очікувана вартість закупівлі - 3 920 400,00 грн.

Вважаючи, що встановлені замовником у закупівлі № UА-2019-05-28-000748-b вимоги обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, порушують принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, визначених ст.ст. 3, 22 Закону України "Про публічні закупівлі", 07.06.2019 ТОВ "Кап-Прод" звернулось до Антимонопольного комітету України із скаргою про порушення відповідачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель від 26.06.2019 № 8451-р/пк-пз зобов`язано Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021: 2015: 15110000-2 - М`ясо, оголошення про проведення якої оприлюднена на вебпорталі Уповноваженого органу за № UА-2019-05-28-000748-b, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині цього рішення.

Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 11.07.2019 були внесені зміни до тендерної документації, однак 13.07.2019 позивачем було повторно подано скаргу до Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду якої Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України було прийнято рішення від 02.08.2019 № 10574-р/пк-пз, яким зобов`язано Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021: 2015: 15110000-2 - М`ясо, оголошення про проведення якої оприлюднена на вебпорталі Уповноваженого органу за № UА-2019-05-28-000748-b, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Вважаючи, що внесені замовником на виконання рішення органу оскарження від 02.08.2019 № 10574-р/пк-пз зміни до тендерної документації не усувають дискримінації учасників закупівлі, 14.08.2019 позивач втретє звернувся до Антимонопольного комітету України із скаргою на дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення від 29.08.2019 № 12041-р/пк-пз, яким зобов`язано Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021: 2015: 15110000-2 - М`ясо", оголошення про проведення якої оприлюднена на вебпорталі Уповноваженого органу за № UА-2019-05-28-000748-b, з метою усунення порушень , які викладені у мотивувальній частині рішення.

Підставами своїх скарг позивач вказував встановлення замовником вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників на підставі ч. 4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі", принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, визначених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а також невиконання замовником рішень органу оскарження.

Звертаючись 07.06.2019, 13.07.2019 і 14.08.2019 із скаргами до Антимонопольного комітету України позивач сплатив за їх подання 15 000,00 грн (по 5 000,00 грн за кожну скаргу).

Крім того, позивач ТОВ "Кап-Прод" уклав із фізичною особою-підприємцем Шевченком Г. М. договір про надання правової допомоги від 29.04.2019 № 29-19-101 із врахуванням додаткових угод від 03.06.2019 № 3, від 11.07.2019 № 4, від 13.08.2019 № 7, відповідно до якого позивачу була надана правова допомога щодо проведення правової експертизи можливості оскарження умов тендерної документації закупівлі за № UА-2019-05-28-000748-b, складання та подання трьох скарг щодо оскарження положень тендерної документації за номером UА-2019-05-28-000748-b до органу оскарження відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі".

За результатами надання вказаних вище послуг ТОВ "Кап-Прод" сплатило контрагенту 30 000,00 грн (по 10 000,00 грн за правову допомогу проведення правової експертизи, складання та подання кожної із трьох скарг).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не подавав свої тендерні пропозиції для участі в оголошеній відповідачем закупівлі.

Предметом спору у цій справі є стягнення на користь позивача шкоди, завданої, на його думку, внаслідок протиправних дій відповідача.

За висновками судів попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок між встановленням відповідачем дискримінаційних умов у тендерній документації та сплатою ТОВ "Кап-Прод" 15 000,00 грн за подання скарг до Антимонопольного комітету України. Зв`язок між цими подіями лише опосередкований, оскільки пов`язаний із попереднім прийняттям позивачем рішення стати учасником цих відносин у публічній оферті, які для нього не є обов`язковими, та оскарженням дій Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Суди дійшли висновку, що безпосереднього зв`язку між діями відповідача та сплатою ТОВ "Кап-Прод" фіксованого платежу до бюджету за подання скарг до Антимонопольного комітету України не доведено. ТОВ "Кап-Прод" не позбавлене можливості захистити свої права в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Водночас звернення позивача за правовою допомогою для оскарження рішень відповідача до Антимонопольного комітету України не мало об`єктивної необхідності, не передбачене законом як передумова звернення до Антимонопольного комітету України і залежало виключно від його волі.

Крім того, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ "Кап-Прод" не доведено реальності намірів взяти участь у процедурі закупівлі №UА-2019-05-28-000748-b, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про факт відмови відповідача у допуску позивача до процедури закупівлі з причин, які слугували підставою для звернення ТОВ "Кап-Прод" із скаргою на встановлення відповідачем вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що встановлені відповідачем умови перешкоджали позивачу взяти участь у процедурі закупівлі та були визнані дискримінаційними по відношенню саме до нього.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та витратами, які поніс позивач, оскаржуючи такі дії відповідача.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції , чинній на момент виникнення спірних правовідносин за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Зазначена норма закону визначає загальні положення відповідальності за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та є так званою відсилочною нормою.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками, відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За вимогами ч.1 ст. ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Крім того, у ч. 1 ст. 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанції, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17, правильно встановили, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 1173 ЦК України, оскільки Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (орган місцевого самоврядування) у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень. В такому випадку наявність вини заподіювача шкоди презюмується.

Відтак підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявність шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.

Відповідно до п. 28 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Згідно із ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

За змістом ст. 1 та ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження (Антимонопольного комітету України), з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України. Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, яке набирає чинності з дня його прийняття та є обов`язковим для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що неправомірність дій відповідача підтверджена рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель від 26.06.2019 № 8451-р/пк-пз, від 02.08.2019 № 10574-р/пк-пз та від 29.08.2019 № 12041-р/пк-пз, відповідно до яких у діях Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради були встановлені порушення у сфері публічних закупівель та зобов`язано останнього внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021: 2015: 15110000-2 - М`ясо, оголошення про проведення якої оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу за № UА-2019-05-28-000748-b, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Кап-Прод" тричі зверталось до Антимонопольного комітету України із скаргами в порядку ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі".

Оскаржуючи такі неправомірні дії відповідача, позивач поніс витрати на загальну суму 45 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн встановлені законом обов`язкові платежі за оскарження рішень тендерного комітету до Антимонопольного комітету України у процедурі закупівлі товарів і послуг та 30 000,00 грн за надану йому правову допомогу.

Разом із тим, ознакою наявності такої умови відповідальності як причинно-наслідковий зв`язок є те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а шкода є наслідком саме такої протиправної поведінки.

Дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо оприлюднення оголошення № UА-2019-05-28-000748-b про проведення процедури закупівлі були публічною офертою, яку, як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, позивач не прийняв.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що витрати ТОВ "Кап-Прод" на загальну суму 45 000,00 грн були понесені внаслідок прийнятого товариством рішення оскаржити дії відповідача та звернутись за правовою допомогою, що залежало виключно від його волі, та не були наслідком саме неправомірної поведінки відповідача.

При цьому судами першої та апеляційної інстанцій не було встановлено обставин, які б свідчили про реальність намірів ТОВ "Кап-Прод" взяти участь у процедурі закупівлі, а встановлені відповідачем умови перешкодили позивачу взяти участь у процедурі закупівлі та були дискримінаційними саме щодо нього.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач після задоволення Антимонопольним комітетом України його скарг на дії відповідача так і не подав свої тендерні пропозиції для участі у процедурі закупівлі. Тобто, фактично позивач не скористався вжитими ним заходами з оскарження дій відповідача для відновлення порушеного, на його думку, права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачем витратами.

Оскільки позивачем не доведено наявність усіх складових для застосування такого виду відповідальності як стягнення шкоди, а саме не доведено причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями та понесеними позивачем витратами у вигляді обов`язкових платежів за подання скарг та витратами на правову допомогу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого щодо відмови у задоволенні позову.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 24.07.2018 у справи № 910/12166/17 та від 20.08.2019 у справи № 914/1771/18, оскільки зазначені судові рішення прийняті за інших фактичних обставин.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Кап-Прод" не є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 у справі № 925/1192/19 прийняті судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 314, 315, 317 ГПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" - залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 у справі № 925/1192/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н. Г.

Судді- Булгакова І. В.

Васьковський О. В.

Львов Б. Ю.

Селіваненко В. П.

Уркевич В. Ю.