№ 925/1409/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1409/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава"

на рішення Господарського суду Черкаської області

(суддя - Довгань К.І.)

від 27.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

від 31.01.2024

у справі № 925/1409/22

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава"

про визначення розміру статутного капіталу,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава" (далі - ТОВ "Козацька застава", відповідач), у якому просив визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Козацька застава" в сумі 761 223,00 грн з урахуванням суми внеску ОСОБА_1 , наданої ним в якості фінансової допомоги в сумі еквівалентній 10 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.06.2018 складало 261 223,00 грн, визначити частки в статутному капіталі відповідно до наведеного розрахунку та зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію таких змін у встановленому законом порядку з моменту винесення судом відповідного рішення.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, скориставшись своїм правом за договором зворотної фінансової допомоги, направив письмову заяву відповідачу про прийняття його до складу засновників ТОВ "Козацька застава", яка була погоджена відповідачем. Того ж дня, 01 червня 2018 року відбулось засідання загальних зборів учасників ТОВ "Козацька застава", про що було складено та підписано протокол №1 загальних зборів. Разом з тим, на час звернення позивача до суду його, як учасника товариства, зареєстровано не було і статутний капітал на суму внеску не збільшився.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/1409/22 позов задоволено у повному обсязі. Визначено розмір статутного капіталу ТОВ "Козацька застава" в сумі 761 223,00 грн з урахуванням суми внеску громадянина ОСОБА_1 , наданої ним в якості фінансової допомоги в сумі еквівалентній 10 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.06.2018 складало 261 223, 00 грн; визначено частки в статутному капіталі відповідно до наведеного розрахунку та зобов`язано ТОВ "Козацька застава" здійснити реєстрацію таких змін у встановленому законом порядку з моменту винесення судом відповідного рішення.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №925/1409/22 рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/1409/22 змінено. Викладено абзац 2 його резолютивної частини у такій редакції:

"Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька застава» (код ЄДРПОУ: 32995629) в сумі 761 223,00 (сімсот шістдесят одна тисяча двісті двадцять три гривні 00 коп.) з урахуванням суми внеску ОСОБА_1 , наданої ним в якості фінансової допомоги в сумі еквівалентній 10 000,00 (десять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.06.2018 складало 261 223, 00 грн (двісті шістдесят одну тисячу двісті двадцять три гривні 00 коп.);

Визначити розмір частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава" у сумі 375 000 грн, що становить 49,26 %.

Визначити розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава" у сумі 125 000 грн, що становить 16,42 %.

Визначити розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава" у сумі 261 233 грн, що становить 34,32 %.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацька застава" (код ЄДРПОУ: 32995629) здійснити реєстрацію таких змін у встановленому законом порядку з моменту винесення судом відповідного рішення."

В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/1409/22 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішенням судів попередніх інстанції, ТОВ "Козацька застава" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №925/1409/22, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм пункту 8 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Скаржник відзначає, що суди попередніх інстанцій, не дослідивши правовідносин (доказів), що склались між сторонами, втрутились у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства, примусово залучивши до складу його учасників особу, яка не має на те права, і визначивши частки учасників товариства. Твердження судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів у спірній сумі від позивача, є таким, що не відповідає дійсності. Вказане є підставою для висновку, що судами не застосовано принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, що є окремою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

3.3. Позивач відзив на касаційну скаргу до Суду не подавав.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. Між позивачем і відповідачем 01.06.2018 укладений договір зворотної фінансової допомоги на реалізацію програми по вирощуванню осетрової риби та чорної ікри за № 001 (далі - Договір).

Договір підписаний уповноваженою особою - особисто директором товариства, який станом на 01.06.2018 володів часткою у статутному капіталі товариства 75%, та який відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" мав право одноосібно приймати рішення про введення до складу товариства нових учасників та збільшення розміру статутного капіталу. Сам підпис уповноваженої особи відповідача на Договорі скріплений печаткою товариства.

Відповідно до умов Договору позивач (Позичальник) зобов`язався надати відповідачу (Набувач) готівкові кошти в сумі еквівалентній 10 000,00 (десять тисяч) доларів США в якості зворотної фінансової допомоги на реалізацію проекту по вирощуванню осетрової риби та чорної ікри, з правом збільшення зазначеної суми на величину, погоджену Протоколом зборів засновників ТОВ "Козацька застава".

Згідно з пунктом 1.2 Договору у разі письмового звернення позичальника, він вводиться до складу засновників ТОВ "Козацька застава", з щорічною виплатою коштів відповідно до статуту, в сумі не менше наданої зворотної фінансової допомоги, через один рік після початку виробничої діяльності.

4.2. Позивачем 01.06.2018 засновникам товариства була подана заява про прийняття його до складу засновників ТОВ "Козацька застава", яка була прийнята відповідачем того ж дня, що підтверджується підписом керівника товариства.

4.3. Відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Козацька застава" від 01.06.2018 № 1 (далі - Протокол №1) на порядку денному було розглянуто та здійснено голосування по двом питанням:

1. Обрання голови та секретаря зборів учасників ТОВ "Козацька застава";

2. Введення до складу засновників ТОВ "Козацька застава" ОСОБА_1 та надання гарантії по Договору №001 від 01 червня 2018 року відносно поверненню Позичальнику ( ОСОБА_1 ) коштів в сумі еквівалентній 10 000, 00 (десять тисяч) доларів США.

Отже, умовою прийняття позивача до складу учасників ТОВ "Козацька застава" було внесення ОСОБА_1 згідно з Договором від 01.06.2018 та Протоколом №1, грошових коштів в сумі еквівалентній 10 000,00 (десять тисяч) доларів США на збільшення статутного капіталу ТОВ "Козацька застава".

4.4. За період з грудня місяця 2020 року по кінець січня 2021 року відповідних дій з боку відповідача щодо позивача згідно з вище вказаним Договором здійснено не було.

4.5. Листом - вимогою від 05.02.2021 позивач звернувся до відповідача щодо невиконання ним належним чином умов Договору і Протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Козацька застава" щодо внесення змін до статуту товариства щодо зміни складу його учасників та збільшення статутного фонду (капіталу) та реєстрації цих змін і запропонував виконати зобов`язання у строк до 15.02.2021.

У листі від 11.02.2021 на звернення позивача директор ТОВ "Козацька застава" ОСОБА_2 повідомив таке: "поставлені Вами вимоги є передчасними, оскільки заплановані зміни у ввіреному мені товаристві в організації виробництва по вирощуванні осетрової риби та ікри не відбулися та інвестиції із-за кордону від незалежних від керівництва причин, пов`язаних з коронавірусом не надходили. Майнові претензії можуть бути врегульовані шляхом переговорів".

4.6. Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зауважив, що ні в Протоколі, ні у Договорі відсутні будь-які посилання на: "закордонні інвестиції" або інші відомості, які б могли стати перепонами для введення позивача до складу засновників ТОВ "Козацька застава".

4.7. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.03.2021 учасниками ТОВ "Козацька застава" зареєстровані:

- ОСОБА_2 - розмір внеску статутного фонду 375 000,00 грн.;

- ОСОБА_3 - розмір внеску статутного фонду 125 000,00 грн.

Отже, на час звернення позивача до суду його, як учасника товариства зареєстровано не було і статутний капітал на суму внеску не збільшився.

4.8. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.12.2021 у справі №925/298/21 було повністю задоволено позов громадянина ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії до ТОВ "Козацька застава" та зобов`язано його виконати умови Протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Козацька застава" від 01.06.2018 щодо введення громадянина ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ "Козацька застава" та збільшення статутного капіталу товариства на суму внеску шляхом реєстрації таких змін у встановленому законом порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 вказане рішення у справі №925/298/21 скасовано з тих підстав, що учасники ТОВ "Козацька застава" на загальних зборах від 01.06.2018 рішення про збільшення статутного капіталу товариства, про визначення часток учасників у зв`язку із введенням до складу останніх позивача, тощо не приймали, позаяк, колегія суддів приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним та не призведе до поновлення його прав, на що не звернув увагу місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги.

Північний апеляційний господарський суд відзначив, що в даному випадку належним способом захисту є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства відповідно до підпункту «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

4.9. Позивач повторно звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Черкаської області з врахуванням висновку Північного апеляційного господарського суду у справі №925/298/21 та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Позивачем у позові наведена арифметична формула у відсотковому співвідношенні часток щодо їх розподілу, а саме:

А / В * 100%, - де А - сума внеску до статутного капіталу; В - загальна сума статутного капіталу.

Відповідно до вказаної формули:

- частка ОСОБА_2 повинна складати:

375 000 / 761 223 * 100% = 49,26%;

- частка ОСОБА_3 повинна складати:

125 000 / 761 223 * 100% = 16,42%;

- частка ОСОБА_1 повинна складати:

261 223/761 223 * 100% = 34,32%.

4.10. Ухвалюючи судові рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- предметом спору у справі є визначення розміру статутного капіталу з урахуванням суми внеску, визначення частки в статутному капіталі та спонукання відповідача здійснити реєстрацію таких змін у встановленому законом порядку;

- наявність Договору, його оформлення та підписання відповідач не оспорює;

- доказів того, що сторонами вносились зміни в окремі пункти цього Договору або в цілому, відповідач до суду не подав;

- факт виконання сторонами умов розділу 3 договору підтверджується винесеним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Козацька застава", згідно з протоколом №1 від 01.06.2018, в тому числі, і щодо виконання позивачем своїх зобов`язань з виплати грошових коштів відповідачу;

- дія Договору відповідно пункту 6.1 цього договору припинена - 01.06.2018, тобто з моменту виконання Сторонами обов`язків по цьому договору;

- відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів в сумі еквівалентній 10 000,00 доларів США від позивача, що підтверджується листом-відповіддю відповідача на вимогу позивача;

- вказаний Договір у встановленому законом порядку не оскаржувався, а тому є чинним в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України;

- станом на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи по суті Протокол №1 загальних зборів учасників товариства у встановленому законом порядку не був оскаржений, а тому є чинним;

- оскільки позивач надав заяву про прийняття його до складу засновників ТОВ "Козацька застава", у відповідача виникло зобов`язання з введення його до складу учасників товариства;

- своє зобов`язання відповідачем виконано не було, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ;

- колегія суддів дійшла висновку про доведеність обставин щодо невиконання зобов`язань відповідачем, на які посилається позивач, оскільки надані ним докази на підтвердження таких обставин, є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем в обґрунтування його заперечень;

- посилання відповідача в апеляційній скарзі на ненадання позивачем грошових коштів в сумі еквівалентній 10 000,00 доларів США спростовується матеріалами справи. В оскарженому рішенні місцевий суд зазначив, що відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів в сумі еквівалентній 10 000,00 доларів США від позивача, що підтверджується листом-відповіддю відповідача на вимогу позивача від 06.02.2021. Разом з тим, як вбачається із змісту відзиву на позов, відповідач в обґрунтування своїх заперечень не посилався на неотримання коштів від позивача;

- загальна сума статутного капіталу має складати 761 223,00 грн:

375 000,00 грн - внесок ОСОБА_2 ;

125 000,00 грн - внесок ОСОБА_3 ;

261 233,00 грн - внесок ОСОБА_1 ;

- поданий позивачем розрахунок часток учасників ТОВ "Козацька застава" з врахуванням суми внеску ОСОБА_1 є арифметично правильним;

- апеляційний господарський суд звернув увагу, що в резолютивній частині рішення не визначено часток учасників товариства, що зробить неможливим виконання приписів підпункту «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Суд першої інстанції помилково не вказав в резолютивній частині судового рішення визначених розмірів часток учасників ТОВ "Козацька застава", у зв`язку з чим рішення підлягає зміні.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №925/1409/22 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №925/1409/22 за касаційною скаргою ТОВ "Козацька застава" на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №925/1409/22.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №925/1409/22, якими позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.3. Так, ТОВ "Козацька застава", звертаючись до Верховного Суду, зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 8 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що фактично підставою звернення до касаційного суду стало питання:

щодо наявності/відсутності правових підстав для визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення часток у статутному капіталі товариства з урахуванням умов спірного Договору та прийнятого на його виконання рішення загальних зборів ТОВ "Козацька застава" від 01.06.2018.

З огляду на наведене Верховний Суд відзначає таке.

6.4. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

6.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору зворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач (Позичальник) зобов`язався надати відповідачу (Набувач) готівкові кошти в сумі еквівалентній 10 000,00 (десять тисяч) доларів США в якості зворотної фінансової допомоги на реалізацію проекту по вирощуванню осетрової риби та чорної ікри, а відповідач (Набувач), у свою чергу, зобов`язався, зокрема, у разі письмового звернення позичальника із заявою про вхід до складу засновників ТОВ "Козацька застава", прийняти такого з щорічною виплатою коштів відповідно до статуту.

Судами встановлено виконання позивачем своїх зобов`язань з виплати грошових коштів відповідачу (що не заперечувалось сторонами ані під час розгляду справи №925/298/21, ані під час розгляду даної справи в суді першої інстанції), а також те, що позивач у відповідності до умов спірного Договору подав до ТОВ «Козацька застава» заяву про прийняття його до складу засновників товариства, з огляду на що загальними зборами ТОВ «Козацька застава» прийнято спірне рішення про введення до складу засновників ТОВ "Козацька застава" ОСОБА_1 , що оформлене протоколом від 01.06.2018 №1.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сторонами були виконані умови Розділу 3 Договору, з огляду на що дія спірного Договору відповідно до пункту 6.1 цього Договору припинена - 01.06.2018, тобто з моменту виконання сторонами обов`язків по цьому Договору.

При цьому суди врахували, що відповідач не оспорював сам Договір, а доказів того, що сторонами вносились зміни в окремі пункти цього Договору або в цілому, до суду не подано.

Водночас згідно з витягом з ЄДРПОУ відомості щодо позивача як засновника товариства відсутні, як і відсутні відомості щодо зміни розміру часток у статутному капіталі товариства.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Козацька застава" з урахуванням суми внеску ОСОБА_1 (додаткового вкладу), визначення частки в статутному капіталі та зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію таких змін у встановленому законом порядку.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки дія спірного Договору відповідно пункту 6.1 цього Договору припинена його виконанням, а відтак наявні правові підстави для захисту прав та законних інтересів позивача шляхом визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Козацька застава" з урахуванням суми внеску ОСОБА_1 (додаткового вкладу), визначення розмірів часток учасників ТОВ "Козацька застава" у статутному капіталі.

6.6. З огляду на наведене колегія суддів відзначає таке.

Правова природа договору має визначатись з огляду на його зміст.

Як встановлено судами попередніх інстанцій правовідносини між сторонами виникли з Договору, який останні найменували «Договір зворотної фінансової допомоги».

З огляду на цивільно-правову природу договору про надання поворотної/зворотної фінансової допомоги, таку поворотну фінансову допомогу слід вважати позикою, а правовою підставою для її надання - договір позики.

Поняття договору позики міститься в статті 1046 ЦК України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, відповідно до умов спірного Договору сторони передбачили право позивача на вхід до складу засновників ТОВ "Козацька застава" (з щорічною виплатою коштів відповідно до статуту), а умовою такого прийняття є внесення ОСОБА_1 згідно з Договором від 01.06.2018 та Протоколом №1 грошових коштів у сумі еквівалентній 10 000,00 доларів США до ТОВ "Козацька застава".

Судами встановлено, що:

- 01.06.2018 сторонами укладено спірний Договір,

- 01.06.2018 засновникам товариства була подана заява про прийняття позивача до складу засновників;

- рішенням загальних зборів, що оформлено протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Козацька застава" від 01.06.2018 № 1, введено до складу учасників товариства ОСОБА_1 на підстав його заяви про вступ (пункт 1).

З огляду на умови Договору, на умисел та дії сторін (вчинені в один день), які виразились у наданні позивачем коштів товариству та поданні заяви про вступ до товариства, а також дії відповідача щодо схвалення відповідної заяви та прийняття спірного рішення зальних зборів від 01.06.2018, яким ОСОБА_1 введено до складу учасників товариства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що така поведінка учасників спору виключно спрямована на набуття ОСОБА_1 корпоративних прав щодо ТОВ «Козацька застава» за договором додаткового вкладу.

Так, відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (частина перша).

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тобто за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання

його недійсним.

Отже, ураховуючи правову природу спірних правовідносин, що склались між сторонами, з огляду на зміст спірного Договору та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку, що правовідносини між сторонами виникли з Договору додаткового вкладу.

Так, згідно з положеннями статті 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства (частина шоста даної статті).

Схожі положення закріплені і в статті 16 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

За договором додаткового вкладу у статутний капітал товариства учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

Отже, збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу є правочином, який вчиняється між товариством та учасником або третьою особою. Цей правочин може оформлюватися письмовим договором або ні.

Внаслідок укладення такого правочину учасник/третя особа набуває корпоративні права (частку) у статутному капіталі товариства, а товариство отримує внесок до статутного капіталу, тобто певне майно (кошти, нерухоме майно, майнові права, права інтелектуальної власності тощо).

При цьому такий учасник/третя особа матиме і право на отримання частки прибутку (дивідендів) даного товариства у відповідності до вимог Статуту товариства, чинного законодавства пропорційно належній частці у статутному капіталі такого товариства.

Відповідно до статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.

Верховний Суд у постановах від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, від 07.12.2021 у справі №908/3564/19, від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, від 15.05.2019 у справі № 915/393/18 зазначив, що при розгляді судами корпоративних спорів, суди мають враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Отже, ураховуючи, що дія спірного Договору відповідно пункту 6.1 цього Договору припинена його виконанням, а Протокол №1 загальних зборів учасників товариства у встановленому законом порядку не оскаржувався, тобто є чинним в силу приписів статті 204 ЦК України та обов`язковим до виконання, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

6.7. Відтак доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, зазначене в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для скасування ухвалених судових рішень з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому колегія суддів відзначає, що пункт 8 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не підлягає до застосування у спірних правовідносинах, адже Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17.06.2018, тобто після укладення спірного Договору. Разом з тим, у даному випадку закон зворотної дії у часі не має.

Посилання судів попередніх інстанцій на положення пункту 8 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не призвели до неправильних висновків за результатом розгляду справи по суті спору і не є підставою для скасування правильного і законного рішення суду, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, адже такі зводяться до заперечень обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводиться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.

У свою чергу, якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Окрім іншого, Суд наголошує, що з огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК України судові рішення переглядаються виключно у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у той же час скаржником у касаційній скарзі не визначена така підстава касаційного оскарження як пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.8. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини №41984/98 від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", №24465/04 від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", №3236/03 від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька застава" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №925/1409/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко