№ 925/181/20(925/411/21)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/181/20(925/411/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Голінного А.М.

на рішення Господарського суду Черкаської області (суддя Ю.А. Хабазня) від 08.06.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - О.С. Копитова, судді: С.В. Сотніков, Л.Л. Гарник) від 08.09.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Голінного А.М.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Фемелі Резорт"

про стягнення 117 000 грн 00 коп.

у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - Балибердіна Я.В. (в порядку самопредставництва),

представник третьої особи - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 03.03.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив порушити за заявою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" (далі - Боржник) в загальному порядку відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) тощо.

07.07.2020 Господарський суд Черкаської області постановив визнати Боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначити арбітражного керуючого Голінного А.М.

1.2. 25.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Голінного А.М. (далі - Позивач) подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манеж" (далі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача 117 000 грн 00 коп. заборгованості з орендної плати.

1.3. Позов обґрунтований заборгованістю Відповідача з орендної плати за користування рекламними конструкціями (5-ма рекламними носіями площею 5,4 квадратних метрів, далі -Майно), що виникла за період як до, так і після припинення дії з 06.01.2021, з урахуванням пролонгації, укладеного між сторонами 27.12.2016 договору № 271216 (далі - Договір оренди) оренди рекламних конструкцій, тоді як Відповідач не повернув Позивачу та продовжує користуватись орендованим майном. Також Позивач вказав на наявність у нього копій Договору оренди, акту від 06.01.2017 прийому-передачі орендованого майна, Додатку № 1 до договору № 271216 від 27.12.2016, що були направлені Відповідачем.

1.4. 14.04.2021 Відповідач у відзиві заявив про застосування до спірних правовідносин позовної давності, пропуск якої Позивачем є підставою для відмови в позові у цій справі.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 29.04.2021 Господарський суд Черкаської області ухвалив залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена-Фемелі Резорт" (далі - Третя особа).

2.2. 08.06.2021 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021) про відмову в задоволенні позову.

2.3. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для задоволення вимог Позивача та стягнення спірної суми орендної плати за заявлений період, зокрема, з 06.01.2018, через припинення зобов`язань за Договором з цієї дати за відсутності його пролонгації.

2.4. Погоджуючись з цим рішенням, апеляційний суд додав про відсутність підстав для задоволенні заяви Відповідача про застосування позовної давності у спірних правовідносинах через відмову у задоволенні вимог з підстав їх необґрунтованості.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.04.2021 № 254387659, щодо об`єкта майна за реєстраційним номером 3295653 "Комплекс будівель", розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, наявний запис від 27.03.2008 про державну реєстрацію права власності на нього за Боржником на підставі свідоцтв про право власності від 27.03.2008 серії САВ 290300 та від 22.02.2008 серії ЯЯЯ 654945, виданих Виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради.

3.2. 27.12.2016 між Боржником та Відповідачем підписано Договір оренди, згідно з яким: орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування рекламні носії (майно), що належать орендодавцеві на праві приватної власності (пункт 1.1.); майно, що передається в оренду, складається: рекламні носії 5 (п`ять) одиниць, розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул.Дахнівська,21; загальною площею 5,4 метрів квадратних (пункт 1.2.); передача майна в орендне користування здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який являється невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.3.); орендоване майно передається в оренду для розміщення рекламної продукції орендаря (пункт 1.4.); термін оренди складає 1 (один) рік з моменту підписання акту прийому-передачі майна (пункт 2.1.); орендар має право заходити на територію розміщення рекламних носіїв для обслуговування реклами (пункт 3.2.2.); орендодавець зобов`язаний надавати доступ на територію розміщення рекламних носіїв, які орендуються згідно умов даного договору (пункт 3.3.3.); розмір орендної плати за майно, що орендується становить 3000,00 (три тисячі) грн. на місяць в т.ч. ПДВ (пункт 4.1.); орендна плата сплачується щомісячно в безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця до 10-го числа поточного місяця (пункт 4.2.).

3.3. 06.01.2017 згідно з актом прийому-передачі орендованого майна від 06.01.2017 носії реклами (сіті-лайт двосторонній світловий розміром 1,2 м х 1,8 м), розміщені на території спорт-готелю "Селена", в кількості п`яти одиниць передані Позивачем в орендне користування Відповідача.

3.4. 23.01.2018 між Позивачем та Третьою особою укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі спа-центру, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул.Дахнівська,21 на земельній ділянці площею 3,6894 га кадастровий номер 7124986000:04:007:0066 та договір купівлі-продажу комплексу будівель розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул.Дахнівська,21, на земельних ділянках: площею 1,5800 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0009; площею 5,4895 га, кадастровий номер 71249860000:04:007:0001; площею 3,6894 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0066 та належних Позивачу на праві приватної власності згідно із свідоцтвами про право власності від 27.03.2008 серії САВ 290300 та від 22.02.2008 серії ЯЯЯ 654945, виданих Виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради.

3.5. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.04.2021 № 254387659 щодо об`єкта майна за реєстраційним номером 252926671249 "Комплекс будівель, об`єкт житлової нерухомості: ні", розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами: 7124986000:04:007:0001, 7124986000:04:007:0066, 7124986000:04:007:0009 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Свидівок, вул.Дахнівська,21 наявний запис від 23.01.2018 про державну реєстрацію права власності на нього за Третьою особою на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2018 № 657, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.

3.6. 01.02.2018 між Відповідачем та Третьою особою укладено договір про надання послуг щодо просування товару, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором, просувати товар замовника шляхом розповсюдження інформації у вигляді рекламних проспектів, буклетів, візитних карток, плакатів, інших зображень товару замовника. Місцем надання послуг визначено територію готельного комплексу "Селена-Фемелі Резорт", вул.Дахнівська, 21, с. Свидівок. Вартість та обсяг наданих послуг зафіксовано сторонами в актах здачі-прийняття робот (надання послуг) №ТД-0000020, ТД-0000023, ТД-0000047, ТД-0000094, ТД-00000162, ТД-00000220.

3.7. 16.07.2020 ліквідатор Боржника направив його керівнику - Мартинюку Г.А. вимогу за № 925/181/20/270 про передачу 27.07.2020 йому усієї бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей вказаного підприємства, відповіді на яку не отримав, що стало підставою для звернення до суду із заявою від 03.02.2021 із відповідною вимогою до керівника Боржника, яку, ухвалою суду від 18.03.2021 задоволено повністю.

3.8. 28.07.2020 ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Голінний А.М. направив на адресу Третьої особи запит № 925/181/20/614 з проханням письмово повідомити: чи знаходиться/знаходилося за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, товариство Боржника (його органи управління, документація, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності) (якщо банкрут знаходиться/знаходився за цією адресою: повідомити правову підставу для перебування банкрута за вказаною адресою, період протягом якого підприємство перебувало за вказаною адресою, наявність станом на сьогоднішній день за цією адресою підприємства-банкрута, його документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей, а також порядок та можливість доступу ліквідатора до нежитлового приміщення, де знаходиться банкрут з метою встановлення наявності/відсутності документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей Боржника); чи виникали у Третьої особи з Боржником ті або інші правовідносини, зокрема і відносини оренди приміщень та/або іншого нерухомого майна (якщо так, повідомити підстави виникнення, характер, існування таких відносин на сьогоднішній день та/або обставини та підстави їх припинення, а також надати копії підтверджуючих документів); чи належать Третій особі всі об`єкти нерухомості розташовані та/або яким присвоєна адреса: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21 (надати перелік об`єктів, які належать Третій особі та перелік об`єктів, розташованих за адресою, які не належать останній з даними (за наявності) про власників/користувачів, балансоутримувачів вказаних об`єктів).

Запит № 925/181/20/614, за відомостями із сайту ПАТ "Укрпошта", отриманий Третьою особою 29.07.2020, однак залишений без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення ліквідатора банкрута до суду із заявою від 24.09.2020 № 925/181/20/792.

Ухвалою суду від 05.11.2020 у задоволенні заяви Боржника у особі ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Голінного А.М., від 24.09.2020 № 925/181/20/792 відмовлено повністю.

3.9. 14.08.2020 Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" ліквідатору Боржника видано довідку № 135800 про те, що станом на 01.01.2013 право власності на комплекс будівель по вул. Дахнівській, 21 в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області зареєстровано за Боржником; що документами, які підтверджують право власності є: свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 654945 та САВ2903000, видані Виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради 22.02.2008 та 27.03.2008 (відповідно).

3.10. Згідно із випискою АТ КБ "ПриватБанк" від 03.11.2020 про рух коштів на рахунку Боржника № НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 Відповідач перерахував на рахунок Боржника на підставі платіжних документів: від 22.12.2017 за №460 грошові кошти в сумі 3000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "За оренду зг.рах. №СФ-0000208 від 16.10.17р. в т.ч. ПДВ 500,00 грн."; від 28.12.2017 за № 482 в сумі 3000 грн. 00 коп з призначенням платежу: "За оренду зг.рах. №СФ-0000236 від 13.12.17р. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.".

3.11. 04.12.2020 ліквідатор Боржника направив Відповідачу запит № 925/181/20/999 та отримав від нього лист від 17.12.2020 № 157 з документами, які підтверджують правовідносини між Боржником та Відповідачем, а саме: Договір, акт прийому-передачі орендованого майна від 06.01.2017, договір оренди рекламних конструкцій від 01.01.2015 № 010115, акт прийому-передачі орендованого майна від 01.01.2015, договір про оренду рекламних носіїв від 01.01.2014 б/н, акт прийому-передачі орендованого майна від 01.01.2014, додаток № 2 від 01.01.2014 до договору від 01.01.2014.

3.12. 13.01.2021 ліквідатор Боржника направив Відповідачу вимогу від 05.01.2021 № 925/181/20/10 - про повернення майна та сплату орендних платежів. Відповідач отримав цю вимогу 15.01.2021, однак залишив без відповіді та реагування.

3.13. Матеріали справи не містять та Позивач не надав доказів того, що Відповідач, дійсно, продовжував користуватися майном Позивача після закінчення дії Договору, а саме рекламними носіями, розміщеними на території спорт-готелю "Селена", що знаходиться за адресою - Черкаська область, Черкаський район, с.Свидівок, вул. Дахнівська, 21, і що зазначене майно належить Позивачу станом на день звернення з позовом.

3.14. Відповідач не довів обставин повернення орендованого майна Позивачу, щодо права власності на орендоване майно Третьої особи та укладення з останнім договору про використання орендованого раніше у Позивача Майна: договір від 01.02.2018 про надання послуг щодо просування товару між Відповідачем та Третьою особою не містить умов про використання раніше орендованих у Позивача сіті-лайтів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 07.10.2021 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача 117 000 грн 00 коп., поклавши судові витрати на Відповідача.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди, відмовивши у задоволенні позову, неправильно застосували, зокрема, положення статей 763 764 Цивільного кодексу України та статей 283 284 291 Господарського кодексу України, оскільки, не врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 910/5410/19 та у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 922/793/18, від 01.06.2021 у справі № 916/2197/20, від 25.05.2021 у справі № 910/9949/20, від 15.09.2021 у справі № 914/1242/20, дійшли помилкового висновку про припинення Договору у 2018 році, тоді як за "мовчазної згоди" між сторонами та за відсутності від Позивача заперечень щодо пролонгації Договору він є пролонгованим, а Відповідач, що продовжував користуватись орендованим майном та не повернув його, зобов`язаний сплачувати орендну плату.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Згідно з аргументами Відповідача у відзиві на касаційну скаргу він заперечує обґрунтування в касаційній скарзі з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на правильному застосуванні судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, на тому, що не мала місце пролонгація Договору між сторонами після 2018 року, оскільки відповідні послуги з оренди не надавались, а Позивач відповідних актів, податкових накладних тощо з оформлення надання цих послуг не надавав.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил продовження/поновлення та припинення дії договору оренди

7.1. Суди встановили, що спір виник за Договором оренди Майна стосовно платежів з орендної плати, сплату яких вимагає Позивач від Відповідача за користування Майном як в період дії Договору оренди, так і після його припинення.

7.2. Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 "Найм (оренда)" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 283- 291 ГК України (далі - ГК України).

7.3. Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

7.4. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Виняток з наведеного правила передбачений частиною першою статті 764 ЦК України, за змістом якої, в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, відповідно до частини четвертої статті 284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Зокрема, частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

7.5. Отже, норми статті 764 ЦК України та частини четвертої статті 284 ГК України визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Відсутність такого заперечення як в силу статті 764 ЦК України, так і частини четвертої статті 284 ГК України може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим/продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведеного заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця в орендних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, а тому є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20), а також до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2197/20 з посиланням на відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду також в постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

7.6. Враховуючи наведені висновки, а також встановлені судами обставини:

- щодо узгодження сторонами в пункті 2.1 Договору терміну оренди в 1 (один) рік з моменту підписання акту прийому-передачі майна (пункт 3.2);

- щодо передачі Позивачем Майна в орендне користування Відповідача 06.01.2017, згідно з актом прийому-передачі орендованого майна від 06.01.2017 (пункт 3.3),

- неповернення Відповідачем орендованого Майна Позивачу, недоведення права власності Третьої особи на орендоване майно та недоведення факту укладення Відповідачем з Третьою особою договору про використання Майна, орендованого раніше у Позивача (пункт 3.14);

- відсутності в договорі від 01.02.2018 між Відповідачем та Третьою особою (про надання послуг щодо просування товару) умов про використання раніше орендованих у Позивача сіті-лайтів (Майна) (пункти 3.6, 3.14),

Суд доходить висновку про неодноразове поновлення/продовження з 06.01.2018 річного терміну оренди Майна за Договором оренди на той самий річний термін та на тих самих умовах до 06.01.2021, коли ліквідатор Позивача від імені орендодавця висловив, за правилами статті 764 ЦК України (частини четвертої статті 284 ГК України), заперечення щодо поновлення/продовження Договору оренди на новий строк та повідомив про це Відповідача (3.12).

А тому протилежний висновок судів в оскаржуваних рішеннях не узгоджується з наведеними в статті 764 ЦК України та в частині четвертій статті 284 ГК України правилами поновлення (продовження) договору оренди (пункт 7.5).

У наведеному висновку Суд також враховує, що Відповідач, укладаючи та відповідно до умов Договору оренди не заперечував факт належності Позивачу орендованого Майна на праві власності на дату укладення Договору оренди та передачі Відповідачу Майна в оренду (пункти 3.2, 3.3), а суди не встановили обставин подальшого відчуження Позивачем Майна на користь третіх осіб тощо.

7.7. Поряд з викладеним Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій, кваліфікуючи у цьому спорі Договір оренди як такий, що припинився після спливу 06.01.2018 узгодженого сторонами річного терміну оренди, помилково врахували як підстави для такого висновку обставини ненадання Позивачем доказів продовження користування Відповідачем Майном Позивача (рекламними носіями, розміщеними на території спорт-готелю "Селена") після 06.01.2018 (пункт 3.13), а також факт неузгодження сторонами в Договорі оренди умов та правил пролонгації цього договору (пункт 3.2), у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.

По-перше, відсутність в Договорі оренди умов щодо його поновлення/продовження не виключає застосування до спірних правовідносин відповідних правил в силу закону - статті 764 ЦК України, частини четвертої статті 284 ГК України.

По-друге, в умовах, коли ні Позивач (орендодавець), ні Відповідач (орендар) не висловили жодної ініціативи (згоди, заперечення) щодо припинення Договору оренди з 06.01.2018 - після спливу узгодженого в пункті 2.1 цього договору річного терміну оренди (що не спростовано скаржником), встановлений судами факт неповернення Відповідачем Позивачу Майна з оренди, зокрема після спливу 06.01.2018 встановленого Договором оренди річного терміну (пункт 3.14), зокрема і за правилами частини першої статті 785 ЦК України, вказує на подальше перебування Майна у Відповідача, що презюмує подальше користування цим майном, у розумінні положень статті 764 ЦК України, за "мовчазної згоди" обох сторін Договору оренди, а тому не вимагає доведення протилежного, зокрема і фактичного, безпосереднього використання Відповідачем Майна як предмету оренди у своїй господарській діяльності.

У цьому висновку Суд також враховує, що перебування орендованого майна у орендаря, зокрема, протягом дії договору оренди (без повернення цього майна орендодавцю) покладає на орендаря відповідний обов`язок сплачувати орендну плату (стаття 762 ЦК України, стаття 286 ГК України), а після припинення дії договору оренди - інший обов`язок, що визначений правилами частини другої статті 785 ЦК України.

7.8. Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 5.1) щодо неодноразового поновлення/продовження Договору оренди на новий річний термін (пункт 2.1) до припинення його дії за вимогою орендодавця (Позивача) з 06.01.2021 (пункт 3.12), а також з аргументами скаржника (пункт 5.1) в тій їх частині, в якій скаржник стверджує про обов`язок Відповідача як орендаря сплатити заборгованість з орендної плати за період дії Договору оренди до його припинення з 06.01.2021.

Отже позовні вимоги в цій частині вимог до Відповідача (щодо заборгованості з орендних платежів за період до припинення дії Договору оренди з 06.01.2021) є обґрунтованими, а протилежні висновки судів та аргументи Відповідача (пункт 6.1) в цій частині зроблені з неправильним застосуванням положень статті 764, статті 284 ГК України та частини першої статті 785 ЦК України.

7.9. Натомість Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1) в тій їх частині, в якій скаржник стверджує про обов`язок Відповідача як орендаря сплатити заборгованість з орендної плати за користування майном після припинення дії Договору оренди з 06.01.2021 з підстав продовження користування Відповідачем Майном, оскільки скаржник помиляється щодо кваліфікації правовідносин між сторонами щодо користування Майном після припинення дії Договору оренди та щодо кваліфікації обов`язку Відповідача у зв`язку із неповерненням Майна з оренди після припинення дії Договору оренди, у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.

7.10. Орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі (статті 759 762 ЦК України, статті 283 284 286 ГК України), а тому обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди.

Водночас, самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, є неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, що є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору оренди, коли користування майном стає неправомірним.

Отже, правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору оренди не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що сформульована в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 (пункти 9.20, 9.21).

7.11. У зв`язку із викладеним позовні вимоги до Відповідача щодо його обов`язку як орендаря сплатити відповідну (заявлену Позивачем) заборгованість з орендної плати за користування майном після припинення дії Договору оренди з 06.01.2021 з підстав продовження користування Майном є необґрунтованими, а відповідні висновки судів в оскаржуваних рішеннях в цій частині узгоджуються з наведеним правозастосуванням (пункт 7.10).

При цьому Суд зазначає, що Позивач у спірних правовідносинах не заявляв до Відповідача вимоги щодо сплати ним неустойки за правилами частини другої статті 785 ЦК України, що, відповідно, виключало їх розгляд судами попередніх інстанцій.

7.12. Водночас, у зв`язку із висновком про обґрунтованість щодо частини позовних вимог (пункти 7.8, 7.9) Суд зазначає про таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

За змістом норми цієї статті позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Частинами 2, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

7.13. Отже, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

7.14. Враховуючи наведені норми ЦК України та висновки в пунктах 7.8, 7.9 (щодо порушеного права Позивача у спірних правовідносинах та обґрунтованості його вимог у відповідній частині), суди між тим дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права у спірних правовідносинах, не надавши, всупереч нормам статті 86 ГПК України, оцінки зібраним у справі доказам, а саме заяві про застосування до спірних правовідносин позовної давності та викладеним в ній обставинам, що подана Відповідачем 14.04.2021 - до ухвалення місцевим судом рішення у цій справі (пункт 1.4).

7.15. Допущені судами процесуальні порушення - недослідження зібраних у справі доказів, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання про існування права на судовий захист у спірних правовідносинах, а саме: щодо почату перебігу та спливу позовної давності у спірних правовідносинах за вимогами Позивача, а також, у разі встановлення обставин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах - щодо наявності поважних причин її пропуску. Апеляційний суд вказаних помилок суду першої інстанції не виправив.

7.16. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

7.17. Дійшовши висновку про направлення справи на новий розгляд, Суд не здійснює розподіл судових витрат у справі.

Керуючись статтями 129 300 310 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Голінного А.М. задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі № 925/181/20 (925/411/21) скасувати.

3. Справу № 925/181/20 (925/411/21) в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков