ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/296/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021
(головуючий - Андрієнко В.В. судді Сітайло Л.Г., Шапран В.В.)
у справі №925/296/21
за заявою Приватного акціонерного товариства "АЗОТ"
до особи, яка може набути статусу відповідача - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго",
про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
1. Приватне акціонерне товариство "АЗОТ" (далі - ПрАТ "АЗОТ"; заявник) звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просило суд забезпечити позов шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ"Черкасиобленерго") та підпорядкованим йому підрозділам (відділенням) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) розподілу (постачання) електричної енергії ПрАТ "АЗОТ" та підпорядкованим ПрАТ "АЗОТ" структурним підрозділам.
2. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що 03.03.2021 ПрАТ "АЗОТ" отримало від ПАТ "Черкасиобленерго" попередження від 03.03.2021 за вих. № 1747/03-01-03-01 (далі - попередження) про припинення (обмеження) розподілу (постачання) електричної енергії ПрАТ "АЗОТ", через невиконання останнім умов договору про постачання електричної енергії від 24.05.2005 № 524-213/24 (далі - договір), внаслідок чого у ПрАТ "АЗОТ" перед ПАТ "Черкасиобленерго" утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію за період з вересня 2010 по травень 2017 року в розмірі:
- 1 685 713 460,15 грн за активну електричну енергію;
- 17 858 864,99 грн за перевищення договірних величин споживання електричної енергії;
- 24 336,32 грн за перевищення договірних величин споживання електричної потужності.
Заявник зазначає, що у цьому попередженні підприємству запропоновано в термін до 12.03.2021 погасити зазначену заборгованість або самостійно знизити споживання електричної потужності підприємства до рівня аварійної броні (36 959,70 кВт) та екологічної броні (14 959,88 кВт) електропостачання і повністю відключити споживання електричної енергії на інших об`єктах ПрАТ "АЗОТ", які не мають аварійної та екологічної броні, а також підготувати місця для пломбування комутаційних апаратів (електрообладнання) у відключеному положенні. При цьому, заявник зазначає, що ПАТ "Черкасиобленерго" на час звернення з заявою не постачає ПрАТ "АЗОТ" електроенергію, споживання електроенергії заявником здійснюється від іншого постачальника, а тому припинення споживання електроенергії ПАТ "Черкасиобленерго" буде порушенням умов договору, укладеного між ПрАТ "АЗОТ" та новим постачальником ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД". На думку заявника, існує загроза примусового припинення (обмеження) електропостачання ПрАТ "АЗОТ" зі сторони ПАТ "Черкасиобленерго" до вирішення судом питання правомірності таких дій останнього, зазначене може мати невідворотні наслідки, оскільки порушить весь технологічний процес виготовлення хімічної продукції, зробить неможливим нормальне функціонування виробництва та призведе до повної зупинки підприємства ПрАТ "АЗОТ", що може призвести до значних екологічних проблем в регіоні.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021 заяву ПрАТ "АЗОТ" про забезпечення позову задоволено. Заборонено ПАТ "Черкасиобленерго" та підпорядкованим йому підрозділам (відділенням) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) розподілу (постачання) електричної енергії ПрАТ "АЗОТ" та підпорядкованим ПрАТ "АЗОТ" структурним підрозділам.
4. Ухвалу суду мотивовано тим, що заявник має намір звернутись до суду з позовом про визнання відсутнім права у ПАТ "Черкасиобленерго" припиняти (обмежувати) розподіл (постачання) електричної енергії ПрАТ "АЗОТ" за попередженням. Оцінивши доводи заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову з урахуванням: забезпечення ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутись, а також, враховуючи розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд дійшов висновку, що доводи ПрАТ "АЗОТ" є обґрунтованими і переконливими.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "АЗОТ" про забезпечення позову.
6. Постанову мотивовано тим, що вимогою майбутнього позову заявника буде визнання відсутнім права у ПАТ "Черкасиобленерго" на відключення постачання електроенергії та про скасування попередження, надісланого на адресу ПрАТ "АЗОТ". У разі задоволення такого позову вчинена судом заборона не призведе до відновлення порушеного права, тим більше, що заявник і не зазначає, яке його право порушено, тобто запропонований захід забезпечення вимог не забезпечує предмет вимог, відсутній зв`язок між запропонованим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому, заява не містить посилання на докази, які підтверджують висновки про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, і таких доказів до заяви не додано, тобто доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування даного виду забезпечення позову. Заява не містить обґрунтування, чому саме такий, а не інший захід забезпечення має бути застосовано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ПрАТ "АЗОТ", звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
8. Скаржник в касаційній скарзі вказує на порушення апеляційним судом положень ст.ст. 136 138 ГПК України, та зазначає про те, що апеляційний суд помилково зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову можливе лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому, апеляційним судом не було враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 910/13772/20.
9. Апеляційним судом безпідставно зазначено, що заяву про забезпечення позову не обґрунтовано належним чином, оскільки ПрАТ "АЗОТ" у заяві в достатній мірі обґрунтувало наявність підстав для забезпечення позову, при цьому суд першої інстанції надав вірну оцінку обґрунтованості доводів викладених ПрАТ "АЗОТ" у заяві. Водночас, скасування забезпечення позову може призвести до суттєвого порушення прав ПрАТ "АЗОТ", завдання йому збитків та витрат для відновлення електропостачання та процесу виробництва.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. ПАТ "Черкасиобленерго" у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, та вказуючи на законність та обґрунтованість висновків апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Позиція Верховного Суду
11. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
12. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
13. Водночас, частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
14. Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
15. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
16. За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
17. Відповідно до частини другої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
18. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
19. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову господарському суду слід виходити з приписів статей 13 15 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), а також, здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача), щодо відсутності підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, інших учасників судового процесу, та яким чином, чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом ( аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
20. З урахуванням зазначеного, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та, зважаючи на положення ст. 73 ГПК України, надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
21. Судами встановлено, що ПрАТ "АЗОТ" має намір звернутись до господарського суду з позовом про визнання відсутнім права у ПАТ "Черкасиобленерго" припиняти (обмежувати розподіл (постачання ) електричної енергії ПрАТ "АЗОТ" за попередженням та визнання протиправними дій ПАТ "Черкасиобленерго" щодо направлення попередження та скасування його.
22. Отже, заявник має намір звернутись до суду з вимогою немайнового характеру.
23. З урахуванням зазначеного, оскільки позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову до подання позову, зазначив про намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
24. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
25. З урахуванням вищезазначеного, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ПрАТ "АЗОТ" про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції оцінивши, доводи заяви ПрАТ "АЗОТ", зазначив, що у разі задоволення такого позову, вчинена судом заборона не призведе до відновлення порушеного права, тим більше, що Заявник і не зазначає, які його права порушено, тобто запропонований захід забезпечення вимог не забезпечує майбутній предмет позову, відсутній зв`язок між запропонованим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Водночас, заява ПрАТ "АЗОТ" фактично ґрунтується на припущеннях.
26. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом враховано принцип співмірності, який передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
27. Так, апеляційний суд, з урахуванням вказаного принципу, зазначає, що у заяві про забезпечення позову ПрАТ "АЗОТ" фактично просить заборонити оператору системи розподілу виконувати свої функції, що порушуватиме збалансованість інтересів сторін.
28. Водночас, апеляційним судом встановлено, що заява не містить посилання на докази, які підтверджують висновки про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, і таких доказів до заяви не додано, тобто доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування даного виду забезпечення позову. Заява не містить обґрунтування, чому саме такий, а не інший захід забезпечення має бути застосовано.
29. Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
30. Зважаючи на вищезазначене, суд касаційної інстанції констатує, що суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 76 86 136 137 ГПК України та зважаючи на принцип розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також, враховуючи, що позивачем не доведено обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та його інтересів у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
31. Водночас, касаційний суд, в даному випадку, вважає за необхідне заначити наступне.
32. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
33. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
34. Слід зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
35. При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
36. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
37. Водночас, Суд зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову судам слід враховувати, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, та у випадку дійсного порушення права заявника, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
38. Тоді як в даному випадку , апеляційним судом було встановлено, що вжиття заходу забезпечення позову, про який просить заявник, не призведе до захисту порушеного права, та порушуватиме права особи- майбутнього відповідача.
39. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, апеляційний суд помилково зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову можливе лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що, апеляційним судом не було враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 910/13772/20.
40. Так, у справі № 910/13772/20, судами заяву ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "НЕК "Укренерго" вживати щодо заявника заходи, передбачені Розділом 1.7 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №307, до набрання законної сили рішенням господарського суду у даній справі, задоволено частково. Судові рішення у справі про часткове задоволення заяви про забезпечення позову Верховним Судом залишено без змін. При цьому, судами у вказаній справі встановлено, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надало обґрунтування підстав існування обставин щодо унеможливлення ефективного захисту або поновлення його порушених прав, а тому суди дійшли висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
41. У справі, що зараз розглядається Верховним Судом, апеляційним судом встановлено, що ПрАТ "АЗОТ" не було належним чином обґрунтовано наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, при цьому, заходи забезпечення позову, які просить вжити ПрАТ "АЗОТ" не відповідають принципам адекватності і співмірності, та не призведуть до захисту порушених прав заявника.
42. Отже, безпідставним є посилання скаржника на вказану постанову Верховного Суду, оскільки, постанову у справі № 910/13772/20 прийнято за інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та наданих сторонами доказів, що формують зміст правовідносин, з урахуванням яких, суди прийняли відповідні рішення.
43. Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 136 137 ГПК України та неврахування висновків Верховного Суду не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, фактично зводяться до переоцінки доказів, поданих на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що є порушенням меж перегляду судом касаційної інстанції судового рішення у справі, відтак визнаються колегією суддів суду касаційної інстанції необґрунтованими.
44. З урахуванням викладеного у сукупності, та положень ст. 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанову апеляційного суду слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
46. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
47. За таких обставин, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 - без змін.
Розподіл судових витрат
48. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №925/296/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Н.М. Губенко
І.Д. Кондратова