04.06.2023

№ 926/1333/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 926/1333/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "БУККОМ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Петренка І.В.

від 18.08.2021 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В., Кощеєв І.М.

від 19.10.2021

за позовом Приватного підприємства "БУККОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади"

про стягнення 691 466,68 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "БУККОМ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" про стягнення 551 048,40 грн основної заборгованості, 47 456,65 грн 3% річних, 92 961,63 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором надання послуг від 04.04.2018 № 3 щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.04.2021 справу № 926/1333/21 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі № 926/1333/21, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021, позовну заяву Приватного підприємства "БУККОМ" залишено без розгляду, на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем без поважних причин не надано витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у даній справі, та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено приписи пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач подав витребувані судом першої інстанції докази, необхідні для вирішення спору. Так, супровідним листом від 09.07.2021 позивач направив на адресу Господарського суду Дніпропетровської області витребувані оригінали документів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією зі штриховим ідентифікатором № 5800214880878, і зазначене відправлення отримане судом першої інстанції 19.07.2021, тому підстав для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні. Відповідні докази виконання позивачем вимог суду першої інстанції були подані позивачем до суду апеляційної інстанції. Внаслідок прийняття оскаржуваних судових рішень порушено право позивача на доступ до суду.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення.

4. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваних судових рішень, 22.06.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" до суду першої інстанції надійшло клопотання про витребування письмових доказів, в якому відповідач, зокрема, просив витребувати у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали таких документів: договір надання послуг від 04.04.2018 № 3; акт виконаних робіт № 3; акт виконаних робіт № 4; акт виконаних робіт № 16 та долучити їх до матеріалів справи, яке обґрунтоване тим, що зазначені докази відсутні у відповідача та витребування цих доказів підтвердить або спростує позицію позивача щодо дійсності правочину, який є підставою пред`явленого позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 926/1333/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" про витребування письмових доказів задоволено частково. Витребувано у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали таких документів: договір надання послуг від 04.04.2018 № 3; акт виконаних робіт № 3; акт виконаних робіт № 4; акт виконаних робіт № 16 з метою долучення їх до матеріалів справи. Закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.07.2021 о 12:15 год. Явка повноважних представників сторін у судове засідання визнана необов`язковою.

Зазначену ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 926/1333/21 Приватне підприємство "БУККОМ" отримало 14.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930016002250.

19.07.2021 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" надійшло клопотання про оголошення перерви у справі № 926/1333/21 з огляду на відсутність витребуваних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 оригіналів первинних документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 926/1333/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" про оголошення перерви у справі № 926/1333/21 задоволено. Зобов`язано Приватне підприємство "БУККОМ" надати до суду витребувані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 оригінали документів (договір надання послуг від 04.04.2018 № 3; акт виконаних робіт № 3; акт виконаних робіт № 4; акт виконаних робіт № 16). Розгляд справи по суті відкладено на 18.08.2021.

Вказану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі № 926/1333/21 Приватне підприємство "БУККОМ" отримало 28.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930015916984.

Ухвалою від 18.08.2021 у справі № 926/1333/21 Господарський суд Дніпропетровської області залишив позовну заяву Приватного підприємства "БУККОМ" без розгляду.

Суд першої інстанції залишаючи позов Приватного підприємства "БУККОМ" без розгляду виходив з того, що:

- позивач не виконав вимог суду в частині надання для огляду в судовому засіданні витребуваних ухвалами від 30.06.2021 та від 19.07.2021 документів (договір надання послуг від 04.04.2018 № 3; акт виконаних робіт № 3; акт виконаних робіт № 4; акт виконаних робіт № 16);

- з огляду на позицію позивача та відповідача, суд першої інстанції ставить під сумнів існування оригіналів витребуваних ухвалами від 30.06.2021 та від 19.07.2021 документів (договір надання послуг від 04.04.2018 № 3; акт виконаних робіт № 3; акт виконаних робіт № 4; акт виконаних робіт № 16);

- позивач не повідомив причин невиконання ним вимог ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 та ухвали від 14.07.2021 у даній справі в частині надання для огляду в судовому засіданні витребуваних документів;

- позивач мав достатньо часу (період з 14.07.2021 (дата отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021) по 18.08.2021 (дата судового засідання) для належного виконання вимог ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 та від 19.07.2021 в частині надання для огляду в судовому засіданні витребуваних документів.

Суд апеляційної інстанції погодився з зазначеними висновками суду першої інстанції. Окрім того, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови додатково виходив з такого:

- судом апеляційної інстанції здійснено власну роздруківку з сайту АТ "Укрпошта" по відстеженню поштового відправлення № 5800214880878, з якої вбачається, що воно було вручено за довіреністю 05.10.2021;

- з програми "Діловодство спеціалізованого суду" у справі № 926/1333/21 вбачається інформація про надходження від Приватного підприємства "БУККОМ" до суду першої інстанції документу щодо надання оригіналів для огляду (вих. № б/н, б/д, вх. №48312/21 від 05.10.2021).

- позивачем дійсно були виконані вимоги суду першої інстанції щодо надання оригіналів документів, втім, такі документи надійшли до суду першої інстанції не 19.07.2021, як зазначає позивач, а 05.10.2021;

- станом на 19.07.2021 у суду першої інстанції були наявні підстави для залишення позову без розгляду з огляду на положення пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору);

- саме на позивача у справі покладений обов`язок доведення позовних вимог належними доказами;

- у ситуації, що склалася, позивач мав відслідковувати поштове направлення із оригіналами вкладених доказів та напередодні судового засідання з`ясувати, чи надійшло воно до суду. Позивач не був позбавлений права у будь-який час подати до суду першої інстанції клопотання із викладенням обставин вчинення ним дій на виконання ухвал суду та причин ненадходження до суду витребуваних доказів. Однак, позивачем зазначеного вчинено не було;

- судом першої інстанції прийнято ухвалу від 18.08.2021 на підставі наявних у матеріалах справи доказів, і порушень норм процесуального права суд апеляційної інстанції не вбачає.

Однак, Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаної норми процесуального права, Верховний Суд неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. (див. постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18).

Верховний Суд акцентував, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції, у порушення зазначеної норми та викладених висновків Верховного Суду, не досліджував чи неподання позивачем витребуваних судом першої інстанції доказів зумовлює залишення заявленого позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, чи не був суд першої інстанції позбавлений можливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції не перевірив чи суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, та чи позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Крім того, як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 у справі № 926/1333/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" про витребування письмових доказів задоволено частково. Витребувано у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали таких документів: договір надання послуг від 04.04.2018 № 3; акт виконаних робіт № 3; акт виконаних робіт № 4; акт виконаних робіт № 16 та долучити їх до матеріалів справи. Закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.07.2021 о 12:15 год. Явка повноважних представників сторін у судове засідання визнана необов`язковою.

Із змісту зазначених ухвал убачається, що суд першої інстанції не встановлював строків їх виконання (строків надання позивачем витребуваних доказів). При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем були виконані вимоги суду першої інстанції щодо надання оригіналів документів.

Не дивлячись на такі встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зауважив, що витребувані документи надійшли до суду першої інстанції не 19.07.2021, як зазначає позивач, а 05.10.2021.

Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою приписи статей 113 116 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Здійснюючи апеляційний розгляд даної справи суд апеляційної інстанції зосередився на визначенні строку надходження відповідних документів від позивача на адресу суду першої інстанції, однак залишив поза увагою питання визначення строку виконання позивачем вимог суду першої інстанції.

Крім того, позивач в апеляційній скарзі стверджував про належне та вчасне виконання ним вимог суду першої інстанції щодо надання оригіналів витребуваних документів, на підтвердження чого надав відповідні докази: оригінал листа, адресованого суду першої інстанції, про надання оригіналів документів; опис вкладення у лист; накладну АТ "Укрпошта" від 09.07.2021 № 5800214880878; фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 09.07.2021; роздруківку з сайту АТ "Укрпошта" по відстеженню поштового відправлення № 5800214880878, згідно з якою відповідне відправлення здійснено 09.07.2021 та отримано одержувачем 19.07.2021 (а.с. 144-148).

Вказане спростовує твердження суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не вчинялись дії щодо відслідковування поштового направлення із оригіналами вкладених доказів та з`ясування, чи надійшло воно до суду напередодні судового засідання.

До того ж судом апеляційної інстанції взагалі не було надано таким доказам позивача будь якої оцінки.

Суд апеляційної інстанції посилаючись на докази отримані самим судом (здійснення власної роздруківки з сайту АТ "Укрпошта" по відстеженню поштового відправлення № 5800214880878 та дослідження інформації у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у справі № 926/1333/21) не зазначив чи є докази отримані судом більш переконливими, ніж докази надані позивачем та чи спростовують докази отримані судом обставини, які підтверджуються доказами наданими позивачем.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із частиною 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Однак, суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення доречних доводів позивача та наданих ним доказів. Відсутність мотивів такого відхилення суперечить положенням статей 236 238 282 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи, що є порушенням вимог статей 86 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Приватного підприємства "БУККОМ" слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "БУККОМ" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 926/1333/21 скасувати.

3. Справу № 926/1333/21 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

О.А. Кролевець